Рішення № 140093075, 25.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/12631/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, оформлену листом від 02.09.2025, щодо нездійснення перерахунку та виплати призначеної пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 20.03.2010 по 25.06.2015 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» (Общество с ограниченной ответственностью «КНГ-СЕРВИС»), м. Нягань Тюменської області Російської Федерації, у пільговому обчисленні (кожний рік роботи - за один рік і шість місяців), та з урахуванням заробітної плати та районного коефіцієнта за період роботи з 01.01.2012 по 31.12.2013 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» згідно з довідкою про заробітну плату для нарахування пенсії за період 2012-2013 років №544 від 22.04.2014;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 , починаючи з дати звернення з відповідною заявою - 04.08.2025, перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 20.03.2010 по 25.06.2015 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» (Общество с ограниченной ответственностью «КНГ-СЕРВИС»), м. Нягань Тюменської області Російської Федерації, у пільговому обчисленні (кожний рік роботи - за один рік і шість місяців), та з урахуванням заробітної плати та районного коефіцієнта за період роботи з 01.01.2012 по 31.12.2013 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» згідно з довідкою про заробітну плату для нарахування пенсії за період 2012-2013 років №544 від 22.04.2014, за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії - 22.02.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 22.02.2010 отримує пенсію за віком.

Позивач вказує, що при призначенні пенсії органом Пенсійного фонду України не було враховано період його роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС», м. Нягань Тюменської області Російської Федерації, з 20.03.2010 по 25.06.2015 у пільговому обчисленні - кожний рік роботи за один рік і шість місяців, а також заробітну плату та районний коефіцієнт за період роботи з 01.01.2012 по 31.12.2013. Також позивач посилається на довідку про заробітну плату для нарахування пенсії за 2012-2013 роки №544 від 22.04.2014, вважаючи, що відомості про отриману ним у цей період заробітну плату та відповідний районний коефіцієнт мають бути враховані при обчисленні розміру пенсії. Позивач наголошує, що припинення для України дії міжнародного договору не може бути підставою для неврахування трудового стажу, набутого ним до такого припинення, та позбавлення його пенсійних прав, сформованих у період дії відповідних міжнародних зобов`язань. З огляду на викладене позивач вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, оформлену листом від 02.09.2025, протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 продовжено розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

08.10.2025 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що пенсійне забезпечення позивача здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Вказав, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідач зауважив, що пенсії громадянам, які проживали або працювали на території Російської Федерації, призначаються на умовах, визначених Законом №1058-IV. При цьому, на думку відповідача, до страхового стажу можуть бути зараховані періоди роботи (служби) на території РРФСР лише по 31.12.1991, оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Також відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а з 16.07.2025 - пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». При обчисленні розміру пенсійної виплати враховано страховий стаж тривалістю 41 рік 08 місяців 29 днів, обчислений по 30.06.2025, та заробітну плату за період з 01.01.1988 по 31.12.1992 і за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.07.2009. За таких умов розмір пенсії позивача з 16.07.2025 становить 5300,01 грн.

Крім того, відповідач вказав, що довідки, видані ТОВ «КНГ-Сервіс» м. Нягань Російської Федерації від 23.05.2014 №516, від 25.06.2015 №319 та від 22.04.2014 №544, подані ОСОБА_1 до заяви від 16.07.2025, не враховано при обчисленні страхового стажу та заробітної плати у зв`язку з відсутністю, на переконання відповідача, правових підстав для їх врахування.

Відповідач також наголосив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не приймалося рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивача, у зв`язку з чим вважав, що у спірних правовідносинах відсутні дії відповідача, які можуть бути оскаржені до суду.

З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 22.02.2010 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а з 16.07.2025 переведений на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 20.03.2010 по 25.06.2015 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» (Общество с ограниченной ответственностью «КНГ-СЕРВИС»), м. Нягань Тюменської області Російської Федерації.

Відповідно до довідки ТОВ «КНГ-СЕРВІС» від 25.06.2015 №319 ОСОБА_1 працював помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ п`ятого розряду в буровій бригаді. У довідці зазначено, що робота здійснювалася в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, із застосуванням районного коефіцієнта 1,7 та північної надбавки у розмірі 50 відсотків. Період роботи визначений з 20.03.2010 по 25.06.2015.

Також ТОВ «КНГ-СЕРВІС» видано ОСОБА_1 уточнюючу довідку від 23.05.2014 №516 про характер роботи та умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії. У довідці зазначено про роботу позивача помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ п`ятого розряду та наведено відомості щодо характеру і умов виконуваної роботи.

Крім того, ТОВ «КНГ-СЕРВІС» видано довідку про заробітну плату для нарахування пенсії за період 2012-2013 років від 22.04.2014 №544, яка містить відомості про нараховану позивачу заробітну плату за відповідний період.

04.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою, в якій просив провести перерахунок призначеної йому пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 20.03.2010 по 25.06.2015 у ТОВ «КНГ-СЕРВІС» у пільговому обчисленні - кожний рік роботи за один рік і шість місяців, а також врахувати заробітну плату та районний коефіцієнт за період роботи з 01.01.2012 по 31.12.2013 згідно з довідкою від 22.04.2014 №544. До заяви позивачем додано довідку про заробітну плату, довідку №319 про характер роботи та довідку №516 про характер роботи та атестацію робочих місць.

За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 02.09.2025 повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для врахування зазначених документів при обчисленні його страхового стажу та заробітної плати.

У зазначеному листі відповідач повідомив, що при обчисленні пенсійної виплати ОСОБА_1 враховано страховий стаж тривалістю 41 рік 08 місяців 29 днів, обчислений по 30.06.2025, та заробітну плату за період з 01.01.1988 по 31.12.1992 і за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.07.2009. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,26290. Розмір пенсії з 16.07.2025 становить 5300,01 грн.

Також відповідач зазначив, що довідки ТОВ «КНГ-СЕРВІС» від 23.05.2014 №516, від 25.06.2015 №319 та від 22.04.2014 №544 не враховано до розрахунку стажу та заробітної плати у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Не погодившись із неврахуванням періоду роботи у ТОВ «КНГ-СЕРВІС» у пільговому обчисленні, а також заробітної плати та районного коефіцієнта за період роботи з 01.01.2012 по 31.12.2013, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача, суд виходить з наступного.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Вирішуючи питання щодо можливості зарахування спірного періоду роботи позивача у пільговому обчисленні, суд враховує правове регулювання, чинне у період набуття позивачем відповідного стажу.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 зазначеної Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності Угодою. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Крім того, абзацами другим та третім статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 передбачено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.

Отже, оскільки спірний період роботи ОСОБА_1 з 20.03.2010 по 25.06.2015 був набутий на території Російської Федерації у період дії зазначених міжнародних договорів, питання щодо пільгового обчислення такого стажу підлягає вирішенню з урахуванням законодавства держави, на території якої здійснювалася трудова діяльність, та документів, що підтверджують характер і умови такої роботи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №302/662/17-а, від 18.12.2018 у справі №263/13671/16-а, від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а, від 10.09.2019 у справі №348/2208/16-а, від 14.11.2019 у справі №265/6105/16-а.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 20.03.2010 по 25.06.2015 працював у ТОВ «КНГ-СЕРВІС» у м. Нягань Тюменської області Російської Федерації.

Довідкою ТОВ «КНГ-СЕРВІС» від 25.06.2015 №319 підтверджено, що позивач працював помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ п`ятого розряду в буровій бригаді у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Крім того, ТОВ «КНГ-СЕРВІС» видано уточнюючу довідку від 23.05.2014 №516 про характер роботи та умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії.

Отже, наявними у матеріалах справи документами підтверджено як період роботи позивача з 20.03.2010 по 25.06.2015, так і виконання ним роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та користування відповідними пільгами.

Щодо посилання відповідача на припинення дії міжнародних угод суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності Угодою. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Абзацами другим та третім статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 передбачено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка припинила свою дію для України 19.06.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2025 №461 припинено дію Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення.

Разом з тим припинення дії зазначених міжнародних договорів не впливає на права та правове становище осіб, які виникли внаслідок їх дії до моменту припинення відповідних договорів.

Спірний період роботи позивача з 20.03.2010 по 25.06.2015 мав місце під час дії зазначених міжнародних договорів, а тому наступне припинення їх дії не може бути підставою для неврахування такого періоду при визначенні пенсійних прав позивача.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування Угоди від 13.03.1992 за подібних правовідносин, викладеною у постанові від 28.01.2025 у справі №620/3530/22.

Таким чином, відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 20.03.2010 по 25.06.2015 у ТОВ «КНГ-СЕРВІС» у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців є протиправною.

Щодо врахування заробітної плати за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 згідно з довідкою ТОВ «КНГ-СЕРВІС» від 22.04.2014 №544 суд зазначає наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Водночас Порядком №22-1 не встановлено обов`язку особи, яка звертається за перерахунком пенсії, подавати разом із відповідною заявою первинні документи, на підставі яких видана довідка про заробітну плату.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, які видали їх для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей.

Отже, саме на орган Пенсійного фонду покладено повноваження щодо перевірки достовірності документів, поданих для призначення чи перерахунку пенсії, а сумніви щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не є достатньою підставою для неврахування відомостей про заробітну плату.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 23.12.2020 у справі №520/7125/17, від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 та від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.

Як встановлено судом, ТОВ «КНГ-СЕРВІС» видано ОСОБА_1 довідку від 22.04.2014 №544 про заробітну плату для нарахування пенсії за період 2012-2013 років.

Відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про недостовірність зазначеної довідки чи відомостей про заробітну плату, що у ній містяться.

За таких обставин сама по собі відсутність у позивача первинних документів, на підставі яких видана довідка від 22.04.2014 №544, не може покладати на нього негативні наслідки та бути підставою для відмови у врахуванні підтвердженого такою довідкою заробітку при перерахунку пенсії.

Отже, заробітна плата ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, підтверджена довідкою ТОВ «КНГ-СЕРВІС» від 22.04.2014 №544, підлягає врахуванню при перерахунку пенсії.

Щодо вимоги позивача про врахування районного коефіцієнта суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 передбачалося, що при призначенні пенсії відповідно до статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії в тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, прирівняних до них, починаючи з 01.01.1991. У такому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості зазначеного трудового стажу, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.

Водночас положення законодавства Російської Федерації пов`язували застосування районного коефіцієнта до пенсійних виплат із проживанням особи у відповідних районах. При виїзді громадянина за межі районів Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостей на нове місце проживання відповідний розмір пенсійного забезпечення визначався без урахування районного коефіцієнта.

Аналогічний підхід був передбачений частиною третьою статті 96 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 №1480-I, відповідно до якої при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія обчислюється з виключенням із фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами.

Отже, право на зарахування періоду роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні та право на врахування фактично отриманого заробітку за цей період не означають наявності права на врахування у складі такого заробітку районного коефіцієнта при обчисленні пенсії особі, яка проживає та отримує пенсію на території України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 проживає та отримує пенсію на території України, підстави для врахування районного коефіцієнта при обчисленні його пенсії відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в частині врахування районного коефіцієнта задоволенню не підлягають.

Щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.01.2012 по 31.12.2013 у ТОВ «КНГ-СЕРВІС» згідно з довідкою від 22.04.2014 №544, за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії за віком - 22.02.2010, суд зазначає наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

При цьому Порядком №22-1 не встановлено обов`язку особи, яка звертається за перерахунком пенсії, подавати разом із відповідною заявою первинні документи, на підставі яких видана довідка про заробітну плату.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, які видали їх для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей.

Отже, перевірка достовірності документів, поданих для призначення чи перерахунку пенсії, належить до повноважень пенсійного органу, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути достатньою підставою для неврахування відомостей про заробітну плату.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 23.12.2020 у справі №520/7125/17, від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 та від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.

Як встановлено судом, ТОВ «КНГ-СЕРВІС» видано ОСОБА_1 довідку від 22.04.2014 №544 про заробітну плату для нарахування пенсії за період 2012-2013 років.

Відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про недостовірність зазначеної довідки або відомостей про заробітну плату, що у ній містяться.

За таких обставин відсутність у позивача первинних документів, на підставі яких видана довідка від 22.04.2014 №544, сама по собі не може покладати на нього негативні наслідки та бути підставою для неврахування підтвердженого цією довідкою заробітку при перерахунку пенсії.

Згідно з пунктами 1, 2 Указу Президента України від 07.11.1992 №549/92 «Про реформу грошової системи України» починаючи з 23 години 12.11.1992 припинено функціонування рубля у грошовому обігу на території України.

З моменту припинення функціонування рубля у грошовому обігу на території України та запровадження національної валюти розмір заробітку (доходу), зазначений у російських рублях, для цілей обчислення пенсії визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від 17.01.2023 у справі №211/1910/17 (2-а/211/16/18).

Оскільки пенсію за віком ОСОБА_1 призначено з 22.02.2010, заробітна плата за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, зазначена в російських рублях у довідці ТОВ «КНГ-СЕРВІС» від 22.04.2014 №544, підлягає переведенню у гривню за офіційним курсом НБУ російського рубля до гривні, встановленим на день призначення позивачу пенсії за віком - 22.02.2010.

Отже, заробітна плата ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, підтверджена довідкою ТОВ «КНГ-СЕРВІС» від 22.04.2014 №544, підлягає врахуванню при перерахунку його пенсії з переведенням зазначених у довідці сум у гривню за офіційним курсом НБУ російського рубля до гривні станом на 22.02.2010.

Щодо дати, з якої належить провести перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

04.08.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Остаточна редакція його позовних вимог також сформульована саме щодо проведення перерахунку починаючи з дати такого звернення.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії 04.08.2025, тобто до 15 числа місяця включно, перерахунок пенсії підлягає проведенню з 01.08.2025, а не з 04.08.2025.

Отже, з метою ефективного захисту порушеного права позивача належить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, оформлену листом від 02.09.2025, в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 20.03.2010 по 25.06.2015 у ТОВ «КНГ-СЕРВІС» у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та неврахування заробітної плати за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 згідно з довідкою про заробітну плату для нарахування пенсії за період 2012-2013 років від 22.04.2014 №544, та зобов`язати відповідача провести з 01.08.2025 перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням зазначеного періоду роботи до страхового стажу у пільговому обчисленні та з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 згідно з довідкою від 22.04.2014 №544 за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії 22.02.2010, з урахуванням раніше виплачених сум.

Водночас підстави для врахування при такому перерахунку районного коефіцієнта відсутні, у зв`язку з чим у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

З огляду на ухвалення рішення про задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, оформлену листом від 02.09.2025, щодо нездійснення перерахунку та виплати призначеної пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 20.03.2010 по 25.06.2015 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» (Общество с ограниченной ответственностью «КНГ-СЕРВИС»), м. Нягань Тюменської області Російської Федерації, у пільговому обчисленні (кожний рік роботи за один рік і шість місяців) та з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.01.2012 по 31.12.2013 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» (Общество с ограниченной ответственностью «КНГ-СЕРВИС»), м. Нягань Тюменської області Російської Федерації, згідно з довідкою про заробітну плату для нарахування пенсії за період 2012-2013 років №544 від 22.04.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 , починаючи з 01.08.2025, перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 20.03.2010 по 25.06.2015 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» (Общество с ограниченной ответственностью «КНГ-СЕРВИС»), м. Нягань Тюменської області Російської Федерації, у пільговому обчисленні (кожний рік роботи за один рік і шість місяців) та з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.01.2012 по 31.12.2013 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КНГ-СЕРВІС» (Общество с ограниченной ответственностью «КНГ-СЕРВИС»), м. Нягань Тюменської області Російської Федерації, згідно з довідкою про заробітну плату для нарахування пенсії за період 2012-2013 років №544 від 22.04.2014, за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії 22.02.2010, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою, восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.І. Молодецький