Рішення № 140092833, 25.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1014/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Гвоздик А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Черкасиобленерго",

до відповідача - Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут",

про стягнення 21 513,79 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник А.С., у порядку самопредставництва;

від відповідача: Лапоша Д.Ю., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку).

20.07.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - АТ "Черкасиобленерго") з вимогою стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (далі - ДП "Центральний проектний інститут") 179 445,46 грн - попередньої оплати (авансу), 339,23 грн - 3 % річних та 21 174,56 грн - пені.

Ухвалою від 27.07.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначив на 28.08.2026 о 12:45. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

В ухвалі від 27.07.2026 суд розкрив учасникам справи № 925/1014/26 інформацію про те, що у відокремленому структурному підрозділі "Черкаські міські енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на посаді електромонтера працює близька особа (чоловік) судді Господарського суду Черкаської області Зарічанської З.В. та роз`яснив сторонам право заявити відвід судді Господарського суду Черкаської області Зарічанській З.В. у справі № 925/1014/26.

Зазначені обставини пов`язані з приватним інтересом немайнового характеру, який не впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень. Тобто, суд не знаходить підстав для самовідводу.

Водночас, учасники справи мають право заявити відвід судді з підстав визначених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Якщо після розкриття інформації, яка може стати підставою для відводу, відвід не заявлено, конфлікт інтересів вважається врегульованим.

Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронних кабінетів сторін 27.07.2026.

Оскільки після розкриття інформації відводу судді не заявлено, конфлікт інтересів вважається врегульованим.

12.08.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву.

18.08.2026 позивач подав відповідь на відзив.

У судовому засіданні 28.08.2026 суд з`ясував у присутніх представників сторін про наявність підстав для відводу у зв`язку з інформацією, розкритою в ухвалі про відкриття провадження. Присутні представники сторін заявили про відсутність підстав для відводу.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 28.08.2026 суд на підставі ч. 4 ст. 252 ГПК України відклав судове засідання до 14.09.2026 об 11:00.

10.09.2026 ДП "Центральний проектний інститут" подало заяву про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що він виконав вимогу позивача щодо повернення коштів попередньої оплати за вказаним договором. Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжною інструкцією №508 від 08.09.2026 на суму 179 445,46 грн (аванс за Договором № 514-1/18-25 від 30.06.2025), яка виконана АТ "Райффайзен Банк".

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 14.09.2026 суд закрив провадження у справі в частині стягнення 179 445,46 грн, постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням ціни позову 21 513,79 грн.

На підставі ч. 5 ст. 233 ГПК України таку ухвалу оформлено окремим документом.

у судовому засіданні 14.09.2026 суд розпочав розгляд справи по суті. Представниця позивача позовні вимоги підтримала, представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 14.09.2026 суд на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 25.09.2026 об 11:00. У судовому засіданні 25.09.2026 суд завершив розгляд справ по суті та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає таке.

Правовідносини між АТ "Черкасиобленерго" та ДП "Центральний проектний інститут" виникли на підставі Договору про виконання проєктних робіт № 514-1/18-25 від 30.06.2025.

Враховуючи положення п. 4.1. Договору, згідно з платіжним дорученням № 6865 від 03.07.2025 АТ "Черкасиобленерго" здійснило авансовий платіж за Договором № 514-1/18-25 від 30.06.2025 у сумі 179 445,46 грн на розрахунковий рахунок ДП "Центральний проектний інститут".

19.12.2025 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору, якою домовились продовжити строк дії Договору та строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт.

Однак, за твердженням позивача, станом на кінцеву дату виконання робіт з розроблення проектної документації на стадії "Робочий проєкт" - 19.03.2026 Виконавець не виконав зобов`язання за Договором щодо виконання проєктних робіт з розроблення проектної документації на стадії "Робочий проєкт", чим порушив строки виконання робіт за Договором № 514-1/18-25 від 30.06.2025.

Зважаючи на узгоджені Сторонами умови Договору та норми чинного законодавства, 05.06.2026 АТ "Черкасиобленерго" направило відповідачу Повідомлення № 5102/09-01-02/2026 про дострокове одностороннє розірвання Договору з ініціативи Замовника з 16.06.2026 у зв`язку із порушенням строків виконання робіт за Договором № 514-1/18-25 від 30.06.2025 із вимогою протягом 7 робочих днів з моменту отримання повідомлення повернути на розрахунковий рахунок АТ "Черкасиобленерго" сплачений на виконання умов Договору аванс у сумі 179 445,46 грн.

На переконання позивача Договір на виконання проєктних робіт № 514-1/18-25 від 30.06.2025 є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи Замовника з 16.06.2026. Повідомлення Замовника № 5102/09-01-02/2026 про дострокове одностороннє розірвання Договору Виконавець отримав 11.06.2026.

Проте позивач зазначає, що вимога Замовника, викладена у Повідомленні, щодо повернення авансу, залишилась без реагування та відповіді з боку відповідача.

У відзиві заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає таке.

Обставина перерахування та отримання авансового платежу відповідачем повністю визнається. Водночас, за твердженням відповідача, сплата авансу є лише однією з передумов для початку проєктних робіт. Подальше виникнення обов`язку відповідача безпосередньо розпочати проєктування залежало від виконання позивачем інших зустрічних зобов`язань (передачі вихідних даних), які позивач так і не виконав, що призвело до неможливості реалізації Договору.

Відповідач стверджує, що позивач жодного разу протягом усього періоду дії Договору не передав йому вихідні дані (звіти про інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування). Цей ключовий юридичний факт позивач приховує, намагаючись штучно створити видимість нібито "прострочення" з боку Виконавця та ввести суд в оману щодо дійсних причин невиконання робіт. Натомість відповідач, діючи максимально добросовісно, з дотриманням стандартів розумної обачності та вживаючи всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язань, неодноразово у письмовій формі звертався до Замовника з вимогою надати ці матеріали. Відповідач стверджує, що систематично попереджав позивача про об`єктивну неможливість виконання робіт без вихідних даних та про загрозу зриву календарного графіка. Жоден із листів відповідача не отримав належного реагування з боку АТ "Черкасиобленерго". Вихідні дані так і не були надані.

Відповідач наголошує, що укладення Додаткової угоди № 1 жодним чином не звільнило позивача від його обов`язку надати вихідні дані. Імперативна умова про початок перебігу строку виконання робіт виключно "після отримання всіх вихідних даних" залишилася незмінною та фундаментальною для даного Договору. Оскільки усі вихідні дані (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні звіти) так і не були отримані від Замовника, перебіг 90-денного строку для Виконавця фактично і юридично так і не розпочався. Відтак, на переконання відповідача, станом на 16.06.2026 (дату, з якої позивач в односторонньому порядку розірвав Договір), загальний кінцевий строк виконання робіт (31.12.2026) ще не настав, а строк (90 днів) - навіть не розпочався.

На думку відповідача, вимога позивача про повернення авансу у розмірі 179 445,46 грн як нібито безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212 ЦК України є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з таких підстав.

По-перше, розірвання Договору за відсутності вини відповідача може розглядатися виключно як відмова Замовника від Договору за ч. 4 ст. 849 ЦК України, яка передбачає відшкодування підряднику завданих збитків. Відповідач утримував необхідний штат фахівців та резервував ресурси підприємства для виконання цього Договору, очікуючи на вихідні дані. Стягнення авансу за таких обставин є порушенням справедливого балансу інтересів, згідно з п. 7.2.4 Договору, при достроковому розірванні договору кошти, отримані за фактично виконані роботи, не повертаються.

По-друге, і це є ключовим, позивач штучно виокремлює один договір із цілого комплексу правовідносин між сторонами, намагаючись приховати свої власні борги. Одночасно із листом від 23.06.2026, відповідач направив позивачу Акт здачі-приймання виконаних робіт за Договором № 198-01/18 від 18.03.2025. За цим Договором ДП МО України "ЦПІ" фактично виконало роботи, а проєктна документація була передана АТ "Черкасиобленерго" ще 01.09.2025. Таким чином, у позивача наявний значний непогашений борг перед відповідачем (який значно перевищує суму заявленого у цьому позові авансу), що підтверджує наявність зустрічних однорідних грошових вимог.

Відповідач повідомляє, що усвідомлюючи, що між сторонами існує комплекс неврегульованих питань за чотирма договорами (а не лише за тим, що є предметом цього позову), він направив на адресу керівника АТ "Черкасиобленерго" офіційний лист із проєктом Мирової угоди. Вказана пропозиція, яка повністю відповідала майновим інтересам обох сторін та дозволяла уникнути тривалих судових розглядів, була повністю проігнорована позивачем.

Відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 21 174,56 грн є абсолютно необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки навіть припускаючи гіпотетичну наявність підстав для відповідальності (що відповідач категорично заперечує), наданий позивачем розрахунок пені є незаконним. Позивач здійснив розрахунок на підставі п. 8.3 Договору, застосувавши ставку 0,1% за кожний день прострочення, що в річному еквіваленті становить 36,5% річних. Проте, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Імперативні норми закону щодо граничного розміру пені мають вищу юридичну силу, ніж умови договору, і не можуть бути змінені за згодою сторін у бік збільшення. У період, за який позивачем нарахована пеня, подвійна облікова ставка НБУ була значно нижчою за 36,5% річних. Таким чином, Замовник застосував незаконну ставку, штучно завищивши розмір санкцій. Розрахунок позивача не відповідає вимогам законодавства, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Крім того відповідач заперечує проти здійснених позивачем нарахувань 3 % річних та зазначає, що, по-перше, відсутнє саме грошове зобов`язання з повернення авансу. Розірвання Договору з ініціативи Замовника на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України є незаконним, оскільки вина відповідача відсутня. Відповідно, розірвання можливе виключно за ч. 4 ст. 849 ЦК України, яка імперативно зобов`язує Замовника оплатити виконану частину робіт (компенсувати витрати на утримання фахівців та адміністрування під час очікування вихідних даних). Більше того, п. 7.2.4 Договору прямо забороняє повернення коштів при достроковому розірванні.

По-друге, строк повернення коштів є спірним і не настав. Позивач у позові стверджує, що строк повернення авансу закінчився 22.06.2026 (через 7 робочих днів з моменту отримання повідомлення від 11.06.2026). Однак, оскільки відповідач оспорює саму правову підставу для повернення цих коштів, відлік будь-якого строку прострочення не міг розпочатися.

По-третє, відповідач стверджує, що він не є боржником, який безпідставно ухиляється від виконання зобов`язань.

У відповіді на відзив позивач стверджує, що 19.12.2025 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно, у Виконавця розпочався 90 денний календарний строк на виконання зобов`язань за Договором. Таким чином, кінцевий строк виконання робіт з розроблення проєктної документації на стадії "Робочий проєкт" відповідно до умов узгоджених сторонами у Додатку № 3 до Договору "Календарний графік виконання робіт" у редакції Додаткової угоди № 1 від 19.12.2025 до Договору - 19.03.2026. При розрахунках строку виконання робіт з розроблення проєктної документації на стадії "Робочий проєкт", позивач керувався виключно умовами Договору про виконання проєктних робіт № 514-1/18-25 від 30.06.2025, а саме Додатком № 3 до Договору "Календарний графік виконання робіт" у редакції Додаткової угоди № 1 від 19.12.2025.

Щодо хибності тверджень відповідача про своєчасне та офіційне реагування на повідомлення Позивача №5102/09-01-02/2026 від 05.06.2026 про дострокове одностороннє розірвання Договору про виконання проєктних робіт № 514-1/18-25 від 30.06.2025, позивач повідомляє, що жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували своєчасне та офіційне реагування відповідачем на вказане повідомлення останнім не було надано.

Позивач вважає недостовірними твердження відповідача про ненадання позивачем вихідних даних, оскільки згідно з накладною № 1 від 09.03.2026 позивач передав відповідачу науково-технічну документацію по 3 об`єктам, зокрема, звіт про інженерно-геодезичні роботи по виготовленню топоплану М 1: 500 на об`єкті та електронну версію з топопланом.

Позивач стверджує, що відповідач не має права використовувати або утримувати аванс на адміністрування проєкту, утримання кадрового резерву та/чи забезпечення готовності до виконання робіт, так як це не передбачено Договором укладеним між сторонами, а аванс є попередньою оплатою, а не забезпеченням виконання договору та компенсацією витрат. Тому утримання відповідачем сплаченої позивачем суми авансу у рахунок майбутніх розрахунків за роботи, які мають були бути виконані за Договором після його розірвання є незаконним та протиправним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив таке.

30.06.2025 АТ "Черкасиобленерго" (Замовник) та ДП "Центральний проектний інститут" (Виконавець) підписали Договір № 514-1/18-25 про виконання проектних робіт (далі - Договір).

В порядку та умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи: Виготовлення проєктно-кошторисної документації по об`єкту: "Нове будівництво захисних споруд об`єктів критичної інфраструктури АТ "Черкасиобленерго" ПС 110/10 кВ "СТО" (далі - Роботи), зокрема проходження експертизи, на основі Завдання на проєктування (Додаток №1 до Договору) (ДК 021:2015:71320000-7 - Послуги з інженерного проектування), а Замовник зобов`язується прийняти виконані Роботи та сплатити Виконавцю їх вартість у порядку, визначеному Договором. (п. 1.1. Договору)

Виконавець виконує обумовлені цим Договором проєктні роботи на підставі та відповідно до Завдання на проєктування (Додаток №1 до Договору), згідно з ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проєктної документації на будівництво. Зі Змінами № 1 та № 2 та інших вимог, визначених нормативними актами. (п. 1.2. Договору)

Зміст і виконання окремих робіт та етапів визначаються Завданням на проєктування (Додаток № 1 до Договору) та Календарним планом виконання робіт (Додаток № 3 до Договору), що є невід`ємною складовою частиною цього Договору. (п. 1.4. Договору)

Ціна цього Договору є твердою і дорівнює вартості проєктних робіт, що визначена Кошторисом до нього (Додаток 2 до Договору) та становить 498 459,60 грн. (чотириста дев`яносто вісім тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн 60 коп.), крім того ПДВ 20% - 99 691,92 грн (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одна грн 92 коп.), загальна ціна Договору становить 598 151,52 грн. з ПДВ (п`ятсот дев`яносто вісім тисяч сто п`ятдесят одна грн. 52 коп.).

Вартість Робіт за Договором визначається у відповідності до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (Настанова з визначення вартості проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проєктної документації на будівництво).

Договірною ціною враховано вартість витрат, пов`язаних з отриманням дозволів, технічних умов, у разі необхідності їх отримання та погодженням проєктної документації, витрат для отримання позитивного експертного звіту. (п. 3.1. Договору)

Замовник здійснює розрахунки за цим Договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний у Договорі, на умовах та в порядку, визначених цим Договором, а саме:

після підписання договору протягом 10 банківських днів Замовник сплачує аванс в розмірі 30% від загальної вартості Договору в сумі 179 445,46 грн (сто сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок п`ять грн 46 коп.) з ПДВ;

- решту вартості робіт Замовник сплачує після отримання повного комплекту проєктної документації та позитивного звіту експертизи, відповідно до умов п. 6.2 Договору.

Оплата за виконані проєктні роботи здійснюється Замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати підписання обома Сторонами відповідних Актів здачі-приймання виконаних проєктних робіт. (п. 4.1. Договору)

Виконавець розпочинає виконання робіт з дати укладення Сторонами цього Договору та після отримання, зокрема від Замовника, всіх необхідних вихідних даних та авансу відповідно до п. 4.1. (п. 6.1. Договору)

Строк виконання проєктних робіт відповідно до Календарного графіку виконання робіт, без врахування термінів проходження експертизи, але у будь-якому випадку не пізніше 31.12.2025 року.

У термін, передбачений даним пунктом Договору, Виконавець повинен передати Замовнику розроблену та погоджену, відповідно до умов Договору проєктну документацію (у паперовому вигляді у 4-х примірниках, проєктна документація додатково надається в електронному вигляді на USB Flash носії та має відповідати вимогам Завдання на проектування (Додаток 1 до Договору) з урахуванням усіх зауважень, отриманих від Замовника та органів (служб, організацій), що здійснюють погодження проєктної документації та позитивний експертний звіт, виданий відповідною експертною організацією. (п. 6.2. Договору)

Виконання робіт може бути призупинено або продовжено зі зміною терміну виконання робіт у наступних випадках: форс-мажорні обставини або за ініціативою Замовника. (п. 6.12. Договору)

Замовник зобов`язаний забезпечити Виконавцю доступ до місцезнаходження об`єкта для виконання робіт за Договором. (п. 7.1.1. Договору)

Замовник зобов`язаний після укладення Сторонами цього Договору, надати Виконавцю всі необхідні вихідні дані для проектування та здійснити авансовий платіж відповідно п. 4.1. (п. 7.1.4. Договору)

Замовник має право Достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір, зокрема, у разі невиконання зобов`язань Виконавцем, повідомивши про це Виконавця письмовим повідомленням, що має бути відправлене Виконавцю не пізніше 7-ми робочих днів до дати розірвання, зазначеної Замовником в повідомленні. Договір вважається розірваним на вимогу Замовника з дати, зазначеної Замовником в повідомленні про розірвання Договору. (п. 7.2.2. Договору)

За прострочення Виконавцем виконання будь-якого зобов`язання за цим Договором, Замовник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від ціни Договору за кожний день прострочення. Сторони домовились, що за несвоєчасність грошових розрахунків Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості робіт за кожний день прострочення. (п. 8.3. Договору)

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2025 року, а в частині виконання взятих Сторонами на себе зобов`язань до їх повного виконання. (п. 11.1. Договору)

Дострокове розірвання Договору може бути здійснене в односторонньому порядку з ініціативи Замовника (незалежно від наявності або відсутності будь-яких підстав для такого розірвання), оформленої у вигляді письмового повідомлення про розірвання Договору, що має бути відправлене Виконавцю не пізніше 7-ми робочих днів до дати розірвання, зазначеної Замовником у повідомленні про розірвання Договору. Договір вважається розірваним на вимогу Замовника на умовах, передбачених цим Договором, з дати розірвання, зазначеної Замовником у повідомленні про розірвання Договору. (п. 12.1.2. Договору)

Порядок зміни умов Договору: будь-які зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені виключно за взаємною письмовою згодою обох Сторін шляхом укладення відповідної угоди, підписаної уповноваженими представниками обох Сторін, у цьому випадку такі зміни та доповнення стають невід`ємною частиною Договору та є обов`язковими для виконання Сторонами. Всі зміни та доповнення до Договору вносяться відповідно до законодавства України. У разі виникнення необхідності, внести зміни до Договору стосовно реквізитів Сторін (повна та скорочена назва, місцезнаходження, код ЄДРПОУ, банківські реквізити тощо). Сторони мають право це зробити також шляхом направлення відповідного повідомлення в порядку визначеному 1. 8.4. та п. 12.8. цього Договору без укладення додаткової угоди. (п. 12.2. Договору)

Додатком № 1 до Договору є Завдання на проєктування об`єкту: "Нове будівництво захисних споруд об`єктів критичної інфраструктури АТ "Черкасиобленерго" ПС 110/10 кВ "СТО", відповідно до п. 16 якого, вихідні дані і вимоги на розроблення СІЗ ОКІ надаються Замовником на вимогу Виконавця (лист Міністерства оборони України від 05.07.2024 № 126/1.2,2-1211).

Додатком № 2 до Договору є Кошторис на проєктні роботи щодо об`єкта "Нове будівництво захисних споруд об`єктів критичної інфраструктури АТ "Черкасиобленерго" ПС 110/10 кВ "СТО". Стадія проєктування "Робочий проєкт".

У Додатку № 3 до Договору - Календарному графіку виконання робіт "Нове будівництво захисних споруд об`єктів критичної інфраструктури АТ "Черкасиобленерго" ПС 110/10 кВ "СТО" сторони погодили терміни виконання робіт:

1. Розроблення проєктної документації на стадії "Робочий проєкт": початок - Після підписання договору та отримання всіх вихідних даних; завершення - 90 календарних днів;

2. Проходження експертизи: початок - після розробки проектної документації на стадії "Робочий проект"; завершення - за договором з експертизою;

3. Передача документації Замовнику: початок - після отримання позитивного висновку експертизи; завершення - 10 календарних днів.

03.07.2025 відповідно до платіжної інструкції № 6865 позивач перерахував на рахунок відповідача 179 445,46 грн із зазначенням призначення платежу: "Оплата за виготовл. проектно-кошторисної документації зг-но дог. 514-01/18-25 рах. ПВР-87 від 30.06.25р., в т.ч. ПДВ 20% - 29907,58 грн".

Відповідач стверджує, що він звертався до позивача з листами від 19.09.2025 № 861, від 03.10.2025 № 932, від 14.11.2025 № 1052 в яких, серед іншого, звертав увагу, що згідно, зокрема, з договором № 514-1/18-25 він не отримав від позивача вихідні дані для проектування, а саме: інженерно-геодезичні вишукування; інженерно-геологічні вишукування. Згідно з календарним графіком виконання робіт - початок виконання робіт: після підписання договору та отримання всіх вихідних даних. Зважаючи на вказане відповідач звернув увагу, що затримка надання вихідних даних може призвести до невиконання умов договору до кінця поточного року та просив прискорити надання вихідних даних для проектування за Договором.

Доказів надсилання вказаних листів, копії яких додані відповідачем до відзиву на позов, останній суду не надав. Представниця позивача у судовому засіданні 25.09.2026 повідомила, що їй не відомо про отримання позивачем вказаних листів.

19.12.2025 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору про виконання проєктних робіт № 514-1/18-25 від 30.06.2025 року (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору про закупівлю та строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт у зв`язку із виникненням документально підтверджених обставин, що спричинили таке продовження, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 1, керуючись п. 1 даної Додаткової угоди Сторони дійшли згоди викласти у новій редакції:

- п. 6.2. Договору: "6.2. Строк виконання проєктних робіт відповідно до Календарного графіку виконання робіт, без врахування термінів проходження експертизи, але у будь якому випадку, не пізніше 31.12.2026 року."

- п. 11.1. Договору: "11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2026 року, а в частині виконання взятих Сторонами на себе зобов`язань - до їх повного виконання."

- Додаток № 3 до Договору "Календарний графік виконання робіт" (додається).

Дана Додаткова угода набирає юридичної сили з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення відбитками печаток Сторін. (п. 6 Додаткової угоди № 1)

Додатком до Додаткової угоди № 1 є Календарний графік виконання робіт (Додаток № 3 до Договору) у новій редакції, відповідно до якого сторони погодили такий термін виконання робіт:

1. Розроблення проєктної документації на стадії "Робочий проєкт": початок - Після підписання додаткової угоди № 1 до договору; завершення - 90 календарних днів;

2. Проходження експертизи: початок - після розробки проєктної документації на стадії "Робочий проект"; завершення - за договором з експертизою;

3. Передача документації Замовнику: початок - після отримання позитивного висновку експертизи; завершення - 10 календарних днів.

Зі змісту Календарного графіку виконання робіт в редакції Додаткової угоди № 1 випливає, що сторони погодили, що початок робіт здійснюється відповідачем "після підписання додаткової угоди № 1 до договору", виключивши умову про необхідність отримання всіх вихідних даних.

Зважаючи на те, що відповідно до п. 6.1. Договору отримання від Замовника всіх необхідних даних є обов`язковою умовою для початку відповідачем робіт, проте таку умову виключено із Календарного графіку виконання робіт в редакції Додаткової угоди № 1 суд доходить висновку, що таку умову, очевидно, було виключено у зв`язку з отриманням таких даних відповідачем.

При цьому суд зауважує, що умовами Договору не передбачено обов`язкової письмової фіксації передачі вихідних даних від позивача відповідачу.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 25.09.2026 підтвердив, що ініціатором укладення Додаткової угоди № 1 є відповідач, відтак саме за ініціативи останнього не зазначено умову про обов`язковість отримання від позивача вихідних даних для початку виконання робіт.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що початок розроблення проєктної документації на стадії "Робочий проєкт" сторони узгодили - "після підписання додаткової угоди № 1 до договору", тобто з 20.12.2025, оскільки логічно випливає, що на момент підписання Додаткової угоди № 1, вихідні дані уже були отримані відповідачем, тому і відсутні були підстави для зазначення їх надання у Календарному графіку виконання робіт.

Відповідач стверджує, що він звертався до позивача з листом від 19.02.2026 № 151, в якому просив надати вихідні дані для проектування об`єктів, в тому числі, за договором № 514-1/18-25, а саме звітів про інженерні відшукування.

Доказів надсилання вказаного листа, копія якого додана відповідачем до відзиву на позов, останній суду не надав. Представниця позивача у судовому засіданні 25.09.2026 повідомила, що їй не відомо про отримання позивачем вказаного листа.

09.03.2026 сторони підписали Накладну № 1 про передачу науково-технічної документації:

1. Звіт про інженерно-геодезичні роботи по виготовленню топоплану М 1:500 на об`єкті: "Нове будівництво захисних споруд АТ "Черкасиобленерго" ПС "Кам`янка". Електронна версія з Топопланом в форматі DWG та DMF ПС "Кам`янка".

2. Звіт про інженерно-геодезичні роботи по виготовленню топоплану М 1:500 на об`єкті: "Нове будівництво захисних споруд АТ "Черкасиобленерго" ПС "СТО". Електронна версія з Топопланом в форматі DWG та DMF ПС "СТО".

3. Технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування на об`єкті "Нове будівництво захисних споруд АТ "Черкасиобленерго" (ПС "Кам`янка").

4. Технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування на об`єкті: "Нове будівництво захисних споруд АТ "Черкасиобленерго" ПС "СТО".

5. Договір щодо виконання робіт: Проектно-вишукувальні роботи щодо розрахунку несучої здатності паль по результатам статичного зондування по 3 об`єктам: "Нове будівництво захисних споруд об`єктів критичної інфраструктури АТ "Черкасиобленерго".

Представник відповідача у судовому засіданні 25.09.2026 підтвердив, що вказана накладна підписана представником відповідача.

Водночас беручи до уваги те, що як встановлено судом вище, вже на момент підписання Додаткової угоди № 1 вихідні дані вже було передано позивачем відповідачу суд доходить висновку, що підписання вказаної накладної здійснено формально та не є відкладальною обставиною щодо моменту початку виконання робіт. Також суд зауважує, що сторони у Додатковій угоді № 1 виключили відкладальну обставину щодо початку виконання робіт - надання вихідних даних.

З урахуванням положень п. 6.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 та Додатку № 3 до Договору - Календарного графіку виконання робіт в редакції Додаткової угоди № 1 суд доходить висновку, що строк розроблення проєктної документації на стадії "Робочий проєкт" сплив 19.03.2026.

05.06.2026 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення щодо розірвання Договору про виконання проєктних робіт № 514-1/18-25 від 30.06.2025, в якому просив: внаслідок дострокового одностороннього розірвання Договору з ініціативи Замовника вважати Договір розірваним, а зобов`язання Сторін за Договором припиненими з 16.06.2026. З моменту отримання даного повідомлення, припинити (завершити) виконання робіт за Договором, а ті роботи, виконання яких неможливо зупинити - закінчити. У зв`язку із достроковим одностороннім розірванням Договору з ініціативи Замовника, протягом 7 робочих днів з моменту отримання даного повідомлення, повернути на розрахунковий рахунок АТ "Черкасиобленерго" сплачений на виконання умов Договору аванс у сумі 179 445,46 грн.

Вказане повідомлення згідно з наданими позивачем доказами (опис вкладення у цінний лист, поштова накладна та фіскальний чек) надіслано відповідачу 05.06.2026 та вручене останньому, відповідно до поштового трекінгу із сайту АТ "Укрпошта", 11.06.2026.

Під час розгляду цієї справи в суді відповідач звертався до позивача з листом від 30.07.2026 № 699 про врегулювання спору та направлення проєкту мирової угоди, до якого додав примірники мирової угоди та у разі погодження запропонованих умов, просив підписати їх, скріпити печаткою та повернути один підписаний примірник. Направити третій примірник до Господарського суду Черкаської області разом із заявою про затвердження мирової угоди до 28.08.2026.

У відповіді на відзив позивач повідомив, що умови запропонованої відповідачем мирової угоди є неприйнятними для позивача та суперечать умовам Закону.

08.09.2026, під час розгляду справи, відповідач відповідно до платіжної інструкції № 508 перерахував на рахунок позивача 179 445,46 грн із зазначенням призначення платежу "Повернення авансу по дог. №514-1/18-25 від 30.06.2026, в т.ч. ПДВ 20% - 29 907,58 грн. Тендер не передбачено", що стало підставою для постановлення судом ухвали про закриття провадження в частині суми основного боргу.

Отже, на час ухвалення судом рішення у справі позовні вимоги становлять 339,23 грн - 3 % річних, нараховані за період 23.06.2026 - 15.07.2026 та 21 174,56 грн - пені, нарахованої за період 20.03.2026 - 15.07.2026.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. (ч. 1 ст. 888 ЦК України)

Суд встановив, що позивач як Замовник за Договором передав відповідачу завдання на проектування, яке є Додатком № 1 до Договору, а інші вихідні дані були передані відповідачу вже станом на момент підписання сторонами Додаткової угоди № 1 - 19.12.2025.

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом. (п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України)

На виконання вказаної норми та п. 4.1. Договору позивач 03.07.2025 відповідно до платіжної інструкції № 6865 перерахував на рахунок відповідача 179 445,46 грн.

Підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором. (п. 1 ч. 1 ст. 890 ЦК України)

Проте доказів виконання робіт за Договором відповідач суду не надав, відтак станом на 19.03.2026 відповідач розроблення проєктної документації на стадії "Робочий проєкт" не здійснив.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з п. 12.1.2. Договору дострокове розірвання Договору може бути здійснене в односторонньому порядку з ініціативи Замовника (незалежно від наявності або відсутності будь-яких підстав для такого розірвання), оформленої у вигляді письмового повідомлення про розірвання Договору, що має бути відправлене Виконавцю не пізніше 7-ми робочих днів до дати розірвання, зазначеної Замовником у повідомленні про розірвання Договору. Договір вважається розірваним на вимогу Замовника на умовах, передбачених цим Договором, з дати розірвання, зазначеної Замовником у повідомленні про розірвання Договору.

При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач покликається на положення ч. 2 ст. 849 ЦК України, відповідно до якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Вище суд встановив, що 05.06.2026 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення щодо розірвання Договору про виконання проєктних робіт № 514-1/18-25 від 30.06.2025, в якому просив: внаслідок дострокового одностороннього розірвання Договору з ініціативи Замовника вважати Договір розірваним, а зобов`язання Сторін за Договором припиненими з 16.06.2026. З моменту отримання даного повідомлення, припинити (завершити) виконання робіт за Договором, а ті роботи, виконання яких неможливо зупинити - закінчити. У зв`язку із достроковим одностороннім розірванням Договору з ініціативи Замовника, протягом 7 робочих днів з моменту отримання даного повідомлення, повернути на розрахунковий рахунок АТ "Черкасиобленерго" сплачений на виконання умов Договору аванс у сумі 179 445,46 грн.

Вказане повідомлення згідно з наданими позивачем доказами (опис вкладення у цінний лист, поштова накладна та фіскальний чек) надіслано відповідачу 05.06.2026 та вручене останньому, відповідно до поштового трекінгу із сайту АТ "Укрпошта", 11.06.2026.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позивач скористався своїм правом передбаченим п. 12.1.2. Договору та ч. 2 ст. 849 ЦК України на одностороннє розірвання Договору та укладений між сторонами Договір є розірваним з 16.06.2026.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17)

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1 ст. 1212 ЦК України)

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. (ч. 3 ст. 1212 ЦК України)

Зі змісту вказаної норми випливає, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного цією нормою, є сукупність таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав належить також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст. 1212 ЦК зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

У постанові від 19.03.2026 у справі № 910/13865/24 Верховний Суд зауважив, що відмова замовника від договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

Така позиція є сталою та послідовною, викладена також у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18, від 24.11.2021 у справі № 910/17235/20, від 13.03.2025 у справі № 910/2026/24.

Суд враховує, що позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання в односторонньому порядку Договору, в якому також вимагав протягом 7 робочих днів з моменту отримання даного повідомлення, повернути аванс у сумі 179 445,46 грн.

Вказане повідомлення згідно з наданими позивачем доказами вручене відповідачу 11.06.2026.

Отже строк для повернення авансу відповідачем сплив 22.06.2026.

Як встановлено судом вище, відповідач 08.09.2026 під час розгляду справи відповідно до платіжної інструкції № 508 перерахував на рахунок позивача 179 445,46 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних нарахованих на суму боргу 179 445,46 грн за період 23.06.2026 - 15.07.2026 в розмірі 339,23 грн, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як уже встановлено, у відповідача виникло грошове зобов`язання повернути позивачу грошові кошти у сумі 179 445,46 грн, а тому на таку суму можуть нараховуватися 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі №918/631/19 (п. 73-76, 85) зазначено, що за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, позивач має право нараховувати 3 % річних.

Дослідивши розрахунок позивача суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 339,23 грн трьох відсотків річних нарахованих на суму 179 445,46 грн за період 23.06.2026 - 15.07.2026 підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 174,56 грн пені 20.03.2026 - 15.07.2026 нарахованих на суму 179 445,46 грн на підставі п. 8.3. Договору суд зазначає таке.

За прострочення Виконавцем виконання будь-якого зобов`язання за цим Договором, Замовник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від ціни Договору за кожний день прострочення. (п. 8.3. Договору)

Вище суд встановив, що відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо розроблення проєктної документації на стадії "Робочий проєкт", строк виконання якого сплив 19.03.2026.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З викладеного випливає, що Цивільним кодексом України передбачено можливість стягнення пені лише у випадку невиконання / несвоєчасного виконання саме грошового зобов`язання.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України, тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент укладення Договору), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). (ч. 4 ст. 231 ГК України)

Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі № 912/3237/18 дійшов висновку, що тлумачення норми ч. 4 ст. 231 ГК України дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства штрафні санкції можуть бути застосовані для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

З викладеного випливає, що на момент чинності ГК України сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не були позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням зобов`язання.

Така позиція є сталою та послідовною у практиці Вищого господарського суду України, Верховного Суду України та Верховного Суду.

Водночас суд зауважує, що з 28.08.2025 введено в дію Закон України № 4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб", який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб. Одним із наслідків введення в дію вказаного Закону стало те, що згідно зі ст. 17 зазначеного Закону з 28.08.2025 втратив чинність ГК України.

Таким чином із втратою чинності ГК України, нормами чинного законодавства не передбачено можливості здійснювати нарахування пені за невиконання чи несвоєчасне виконання негрошового зобов`язання. Нормою ст. 549 ЦК України, як встановлено вище, передбачено лише можливість нарахування штрафу та пені за невиконання грошового зобов`язання.

Щодо можливості застосування норми ч. 4 ст. 231 ГК України до спірних правовідносин сторін, суд зауважує, що відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

Так при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Отже за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (такі висновки щодо застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №920/51/23).

З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що договір та, як наслідок, відповідні цивільні права і обов`язки сторін виникли до втрати чинності Господарським кодексом України, до спірних правовідносин сторін із нарахування пені за порушення негрошового зобов`язання слід застосовувати положення ч. 4 ст. 231 ГК України.

Зі змісту здійсненого позивачем розрахунку випливає, що останній здійснює нарахування за період 20.03.2026 - 15.07.2026, при цьому, як встановлено вище, Договір є припиненим 16.06.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 1, 2 ст. 615 ЦК України)

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. (ч. 3 ст. 653 ЦК України)

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. (ч. 4 ст. 631 ЦК України)

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.02.2025 у справі № 904/3385/24 про те, що розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, у тому числі у разі розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, передбачених частинами другою-четвертою статті 849 ЦК України, не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов`язання та до дати розірвання договору.

Враховуючи розірвання Договору 16.06.2026 зобов`язання сторін за даним договором є припиненими з 16.06.2026, у зв`язку з чим договірні санкції, в конкретному випадку пеня, підлягають нарахуванню лише до дати розірвання договору.

Таким чином суд зазначає обґрунтований розрахунок пені на суму боргу 179 445,46 грн за період 20.03.2026 - 15.06.2026, який складає 15 791,20 грн пені.

Підсумовуючи викладене суд частково задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 339,23 грн 3% річних та 15 791,20 грн пені. В решті позову суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (ідентифікаційний код 07989865, вул. Святослава Хороброго, буд. 5 А, м. Київ, 03151) на користь Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (ідентифікаційний код 22800735, вул. Гоголя, буд. 285, м. Черкаси, Черкаська обл., 18002) 339,23 грн 3% річних, 15 791,20 грн пені та 2 495,24 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 25.09.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА