Рішення № 140089720, 14.09.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/490/26

Провадження № 2/700/500/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравець І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

прокурора Звенигородської окружної прокуратури Прудиуса О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/490/26, провадження №2/700/500/26 за позовом органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лисянської селищної ради, в інтересах дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів у твердій грошовій формі,

В С Т А H О В И В:

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лисянської селищної ради, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 звернувся позовом до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів у твердій грошовій формі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_4 є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати малолітньої дитини померла. Після смерті матері всі обов`язки щодо забезпечення належних умов проживання, виховання, лікування та розвитку дитини взяла на себе бабуся ОСОБА_2 . Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 10.07.2025 року у справі №700/479/25 відповідача було позбавлено батьківських прав та стягнуто з нього аліменти на утримання дитини. Постановою Черкаського апеляційного суду від 07.11.2025 року вказане рішення було скасовано в частині позбавлення батьківських прав, а в частині стягнення аліментів залишено без змін. 30.12.2025 року до органу опіки та піклування надійшла заява відповідача, у якій він прямо зазначає, що не бажає та не має наміру виконувати батьківські функції, свідомо самоусувається від виховання дитини та фактично передає всі обов`язки щодо її утримання та виховання бабусі ОСОБА_2 .

Таким чином, органом опіки та піклування проведено повторне вивчення умов проживання дитини, за результатом якого встановлено, що малолітня дитина фактично проживає разом з бабусею, яка здійснює її повне матеріальне забезпечення, виховання, лікування та розвиток. Відповідач, будучи попередженим апеляційним судом, не вжив жодних заходів для налагодження відносин із дитиною, не відновив участь у її вихованні та не забезпечив належного матеріального утримання. З урахуванням вищенаведеного, просить позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 07.05.2026 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 28.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 27.08.2026 залучено до участі у справі прокурора Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала. Зазначила, що відповідач ОСОБА_4 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, відповідно до якого було відмовлено в позбавленні батьківських прав відповідача щодо його доньки та роз`яснено його обов`язки як батька піклуватися про дитину, ОСОБА_4 своєї поведінки не змінив. До доньки ОСОБА_5 жодного разу не приїздив, в лікарні не відвідував, її навчанням та потребами не цікавиться. Обмежується лише сплатою аліментів. ОСОБА_6 має проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим потребує постійного медичного нагляду, лікування та придбання лікарських засобів. Витрати на лікування та підтримання належного стану здров`я дитини є значними та носять постійний характер, при цьому всі витрати несе бабуся, яка повністю забезпечує дитину всім необхідним та з якою проживає разом. 30.12.2025, тобто після рішення Черкаського апеляційного суду ОСОБА_4 направив до органу опіки та піклування Лисянської селищної ради заяву, в якій прямо зазначив, що не бажає та не має наміру виконувати батьківські фінкції та фактично передає всі обов`язки щодо утримання та виховання ОСОБА_5 бабусі ОСОБА_2 .

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію позивача, за обставин, викладених у позові.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та зазначила, що участі батька в житті дитини немає. Після розлучення ОСОБА_4 з її дочкою (матір`ю ОСОБА_5 ), дитина проживає з нею. З м.Нікополь змушені були переїхати в центральну частину України, оскільки там тривають поблизу бойові дії і стало зовсім небезпечно. Мати ОСОБА_5 залишилася в м.Нікополь, а згодом померла. Відповідач провідував ОСОБА_7 в м.Нікополь тільки після її нагадування, а фактично займався власним життям. Вся його участь зводиться лише до сплати аліментів, які відраховують з його заробітної плати на заводі, а також інколи він може надіслати дитині смс-повідомлення, після яких ОСОБА_8 нервує. Онука потребує особливої уваги та лікування у психіатричній лікарні, про що відповідач знає, але відмовляється допомагати. Позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав надасть можливість їй юридично закріпити опіку над дитиною.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився та не повідомив суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявася у встановленому законом порядку.

Суд дійшов висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів у справі, відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 виданого 20.11.2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 виданого 26.11.2024 року.

Малолітня ОСОБА_3 страждає на розумову відсталість легкого ступеня, значні відхилення у поведінці, які потребують особливої уваги і лікування, що підтверджується медичним висновком від 13 травня 2025 № 9, консультаційними висновками дитячого психіатра КНТ «РМЦРЗ» ДОР» №816166 від 18.09.2025, КНП «МДКЛ» №6 ДМР №329 від 07.01.2025, №2020221827 від 25.03.2025.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Лисянської селищної ради №18 від 16.01.2026 року , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За період проживання в селі Боярка батько дитини ОСОБА_4 , за її місцем проживання не з`являвся, участі у вихованні та матеріально-побутовому забезпеченні не приймає.

Згідно довідки № 03 від 19.01.2026 та психолого-педагогічної характеристики опорного закладу «Боярський ліцей» Лисянської селищної ради Черкаської області» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчається в 6 класі опорного закладу «Боярський ліцей» та перебуває в списковому складі класу. Батько ОСОБА_4 контакту зі школою, де навчається ОСОБА_8 не підтримує, до вчителів про успішність не звертається, не навідує дитину та майже зовсім не піклується про неї.

На підставі рішення виконавчого комітету Лисянської селищної ради № 2 від 13.01.2025 «Про тимчасове влаштування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилася без батьківського піклування» малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово влаштовано у сім`ю бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 10.07.2025 року у справі №700/479/25 позбавлено батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14 травня 2025 року до повноліття дитини.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 07.11.2025 року рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10 липня 2025 року в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, я якому у задоволенні вимог позивача про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відмовлено. Попереджено ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , поклавши на службу у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради як орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося.

На виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 07.11.2025 року службою у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області направлено ОСОБА_4 письмове попередження про необхідність належного виконання батьківських обов`язків.

Комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Лисянської селищної ради, визнала доцільним позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено висновок №01 від 21.01.2026 року.

На підставі зазначеного рішення орган опіки та піклування Лисянської селищної ради, на теперішній час вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_4 , стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , що підтверджується рішенням виконавчого комітетом Лисянської селищної ради №9 28.01.2026 року «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_4 , щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »

Відповідно актів обстеження умов проживання №15 від 22.01.2026 року, № 19 від 03.02.2026 року умови проживання дитини добрі, бабуся проживає з дитиною в орендованому будинку, з газовим опаленням, водопостачанням, речей повсякденного вжитку, продуктів харчування достатньо. В дитини є окрема умебльована кімната, достатньо сезонних речей, наявний мобільний телефон для он-лайн навчання. Бабуся піклується про дитину, займається її вихованням, утриманням і лікуванням, тощо. Батько ОСОБА_4 з дитиною не проживає, не телефонує, сплачує аліменти в розмірі 2700 грн. Надав заяву про відмову від виконання власних батьківських обов`язків щодо дитини ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 8 Закону України від 26.04.2001 № 2402 «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст.165 цього ж Кодексу право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В п.16 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності , можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час розгляду справи достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , будучи попереджений Черкаським апеляційним судом про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , продовжує ухилятися від виконання своїх обов`язків із виховання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проявляє батьківської турботи, не цікавиться станом здоров`я та життям дитини, не турбується про їх фізичний та духовний розвиток.

Зазначені факти, суд розцінює як умисне ухилення відповідачем від виховання дітей та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Факт ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачем в судовому засіданні підтверджений дослідженими письмовими доказами, доданими позивачем до позовної заяви та поясненнями представників сторін.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до дитини.

Щодо зміни способу стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з відповідача за рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 10 липня 2025 року у справі №700/479/25 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14 травня 2025 року до повноліття дитини.

Позивач просить в позовній заяві просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 10.07.2025 року та стягувати з ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, оскільки визначений судом спосіб не забезпечує стабільного та достатнього фінансування потреб дитини, оскільки залежить від розміру та регулярності доходів відповідача, що фактично призводить до непередбачуваності та недостатності отримувати коштів.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 77-80 ЦПК України, належними, допустимими та достатніми є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, на підставі них можна встановити дійсні обставини справи, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В судовому засіданні представник позивача та ОСОБА_2 (отримувач аліментів) підтвердили, що відповідач сплачує аліменти в розмірі 2700 грн. щомісяця, заборгованості по сплаті аліментів не має.

Вимагаючи зміни способу стягнення аліментів (наприклад, із частки від доходу на тверду грошову суму або навпаки), позивач повинен довести обставини, які обґрунтовують цю потребу, зокрема зміну матеріального чи сімейного стану або стану здоров`я сторін. Проте, позивачем таких обставин суду не наведено. Більше того, позивач не довів, що платник має нерегулярний, неофіційний, прихований або мінливий дохід (наприклад, заробіток за кордоном чи підприємницька діяльність із мінімальною офіційною звітності), через що стягнення відсотка від заробітку не гарантує гідного утримання дитини.

Отже, вимоги позивача не підлягають задоволенню судом, оскільки позивачем не доведено та не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог в частині зміни способу стягнення аліментів.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.143, 150, 164-166,181,192 СК України, ст.ст.3, 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 258, 259, 260-265, 269, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лисянської селищної ради, в інтересах дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів у твердій грошовій формі задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.(одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Лисянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24.09.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: виконавчий комітет Лисянської селищної ради, ЄДРПОУ: 04410982, місцезнаходження: пл. Миру,27 селище Лисянка Звенигородського району Черкаської області;

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, ЄДРПОУ: 04410456, місцезнаходження: пл. Миру,30 селище Лисянка Звенигородського району Черкаської області;

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Прокурор Звенигородської окружної прокуратури Прудиус Олександр Анатолійович, вул.Терещенко,40а м.Звенигородка Черкаської області, 20202.

Суддя Наталія БЕСАРАБ