Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №572/610/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю: секретаря судового засідання Катюхи К.В.
представника позивача - Кравчук О.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживче кредитування №2025/ОВР/111-000075 від 28 березня 2025 року у загальному розмірі 50501,76 грн, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 березня 2025 року ОСОБА_1 уклав з АБ «УКРГАЗБАНК» Заяву-Договір №2025/І_С/111-000321, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок та надано банківський продукт «Крок на зустріч», а в частині встановлення на рахунку ліміту дозволеного овердрафту між сторонами укладено договір про споживче кредитування №2025/ОВР/111-000075 за програмою кредитування «Овердрафт Крок на зустріч».
Відповідно до умов договору кредит надавався у формі кредитування карткового рахунку шляхом встановлення ліміту дозволеного овердрафту. Строк дії ліміту дозволеного овердрафту визначено у 12 місяців з дня встановлення його розміру з можливістю пролонгації у порядку, визначеному Правилами. Кредит надавався на споживчі цілі у гривні у безготівковій формі.
Позивач зазначає, що Банк свої зобов`язання за договором виконав, встановивши 28 березня 2025 року ліміт дозволеного овердрафту у розмірі 50195,42 грн, яким відповідач користувався шляхом зняття готівки, здійснення безготівкових переказів та оплати товарів і послуг.
Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим станом на 01 січня 2026 року заборгованість становить 50501,76 грн, з яких: 12557,42 грн - заборгованість за кредитом поточна, 27882,97 грн - заборгованість за кредитом прострочена, 402,31 грн - заборгованість за процентами поточна та 9659,06 грн - заборгованість за процентами прострочена.
24 листопада 2025 року Банком складено вимогу №132/37708/2025 про дострокове повернення кредиту, відповідно до якої відповідачу запропоновано у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги достроково повернути всю суму кредиту та сплатити проценти і комісії за користування кредитом. Станом на дату складення вимоги Банк зазначав про наявність простроченої заборгованості у розмірі 28860,81 грн та вимагав сплати загальної суми 50401,02 грн.
Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не погасив, позивач просить стягнути з нього 50501,76 грн заборгованості, а також понесені судові витрати.
17 лютого 2026 року Сарненським районним судом Рівненської області постановлено ухвалу про передачу цивільної справи за позовом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за підсудністю до Дубровицького районного суду Рівненської області.
Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача - Кравчук О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задоволити повністю. Додатково зазначила, що відповідачу розстрочували борг за кредитним договором, а проценти нараховані за ставкою 29,99% річних також і після прострочення відповідачем платежів за кредитним договором, однак зважаючи на всі спроби банку врегулювати спір, відповідач у добровільному порядку заборгованість не погасив, тому позивач просить стягнути з нього 50501,76 грн заборгованості, а також понесені судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечував частково, зазначив, що дійсно уклав із позивачем договір про споживче кредитування, йому відкрито поточний рахунок та встановлено на рахунку ліміт, яким він користувався, однак, зазначив, що він не може сплачувати кредит через скрутне матеріальне становище, перебування на його утриманні неповнолітніх дітей, тому просив суд зменшити заборгованість за процентами за вищевказаним договором.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності та перевіривши доводи позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
За частиною першою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справу у межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.
Відповідно до статей 77, 78, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими - докази, отримані у встановленому законом порядку, а достатніми - докази, які у своїй сукупності дають можливість дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню.
За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.
Згідно зі статтями 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися у письмовій формі, а використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.
За частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Статтями 626-629 ЦК України встановлено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 28 березня 2025 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір №2025/І_С/111-000321, якою визначено умови відкриття та обслуговування карткового рахунку та умови споживчого кредитування.
У розділі 4 Заяви-Договору визначено договір про споживче кредитування №2025/ОВР/111-000075 та програму кредитування «Овердрафт Крок на зустріч». Підписанням Заяви-Договору клієнт просив надати споживчий кредит у вигляді кредитування рахунку та погодився з умовами користування лімітом дозволеного овердрафту відповідно до Заяви-Договору, Правил та умов обраної програми кредитування.
Строк дії ліміту дозволеного овердрафту визначено у 12 місяців з дня встановлення його розміру, тобто направлення Банком клієнту відповідного повідомлення, з можливістю його подальшого продовження у разі прийняття Банком рішення про пролонгацію.
Погашення кредиту передбачено в останній день строку кредитування, а у випадках, передбачених обраною програмою кредитування, - шляхом сплати мінімальних щомісячних обов`язкових платежів. Проценти за користування кредитом підлягали сплаті щомісячно до 25 числа та в день закінчення строку дії ліміту дозволеного овердрафту.
Довідкою про відкриття поточного рахунку (а.с.76) підтверджено, що 28 березня 2025 року АБ «УКРГАЗБАНК» перевірено документи ОСОБА_1 та відкрито йому поточний рахунок, а також випущено віртуальну платіжну картку Visa Classic Chip moment № НОМЕР_1 на умовах продукту «Крок на зустріч».
Банк встановив відповідачу ліміт дозволеного овердрафту у розмірі 50195,42 грн. Відповідач кредитними коштами користувався, що підтверджується випискою по рахунку, у якій відображено операції зі зняття готівки, безготівкові перекази, розрахунки карткою, надходження коштів та погашення заборгованості(а.с.72-74).
Таким чином, банківська виписка підтверджує не лише встановлення кредитного ліміту, а й фактичне використання відповідачем кредитних коштів та проведені ним погашення, які Банком враховані при визначенні залишку заборгованості.
З наданого Банком розрахунку (а.с.86) вбачається, що станом на 01 січня 2026 року залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 40440,39 грн, з яких 12557,42 грн обліковується як поточна заборгованість та 27882,97 грн - як прострочена заборгованість.
Заборгованість за процентами станом на цю ж дату становить 10061,37 грн, з яких 402,31 грн - поточна та 9659,06 грн - прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості становить 50501,76 грн.
Розрахунок заборгованості, складений Банком, не має для суду наперед встановленої доказової сили і підлягає оцінці разом з умовами укладеного договору та банківською випискою.
Наведені у розрахунку відомості про залишок основної заборгованості узгоджуються з операціями, відображеними у виписці по рахунку, яка містить відомості про фактичне користування кредитними коштами та здійснені відповідачем платежі.
Підписаною сторонами Заявою-Договором визначено базову процентну ставку за користування кредитними коштами. З розрахунку заборгованості вбачається, що заявлена Банком до стягнення сума процентів сформована виходячи з фактичної заборгованості за кредитом та періоду користування кредитними коштами.
Доказів сплати відповідачем заявлених до стягнення сум процентів або доказів, які б свідчили про неправильність визначеного Банком залишку заборгованості, матеріали справи не містять.
24 листопада 2025 року АБ «УКРГАЗБАНК» складено вимогу №132/37708/2025 про дострокове повернення кредиту (а.с.87), у якій відповідачу запропоновано у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги повернути всю суму кредиту та сплатити проценти і комісії. Вказану вимогу направлено на адресу відповідача, зазначену ним Банку, що підтверджується наданими позивачем документами про поштове відправлення(а.с.85).
Матеріали справи не містять окремого доказу, який би підтверджував дату фактичного вручення ОСОБА_1 зазначеної вимоги.
Разом з тим строк дії ліміту дозволеного овердрафту за договором становив 12 місяців з дня його встановлення. Банк зазначає та банківські документи підтверджують встановлення кредитного ліміту 28 березня 2025 року, отже погоджений сторонами дванадцятимісячний строк закінчився 28 березня 2026 року.
Пунктом 3.3.20 Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками АБ «УКРГАЗБАНК» передбачено, що сума заборгованості за лімітом дозволеного овердрафту має бути погашена у повному обсязі не пізніше останнього дня строку дії такого ліміту, крім випадку, коли Банком прийняте рішення продовжити строк його дії.
Пунктом 3.4.6.1 Правил передбачено, що після спливу визначеного у Заяві-Договорі строку дії ліміту дозволеного овердрафту він може бути подовжений на такий самий строк лише у разі прийняття Банком рішення про пролонгацію.
Доказів прийняття Банком після 28 березня 2026 року рішення про пролонгацію строку дії ліміту дозволеного овердрафту матеріали справи не містять.
Отже, на час ухвалення рішення встановлений договором строк користування кредитом закінчився, а вся неповернута сума кредиту підлягала поверненню відповідно до умов самого договору незалежно від реалізації Банком до цього права на його дострокове повернення.
Відсутність у матеріалах справи доказу фактичного вручення відповідачу вимоги від 24 листопада 2025 року не спростовує наявності у відповідача обов`язку повернути кредит після спливу кінцевого строку кредитування, встановленого сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі №553/1501/15-ц звернула увагу, що звернення кредитора до суду до закінчення строку, наданого споживачу для виконання дострокової вимоги, саме по собі не перешкоджає вирішенню спору по суті, якщо на час ухвалення судового рішення відповідний строк уже сплив і порушення не було усунуте.
У даній справі на час ухвалення рішення сплив не лише строк, встановлений Банком для виконання вимоги про дострокове повернення кредиту, а й передбачений безпосередньо договором дванадцятимісячний строк дії кредитного ліміту.
Посилання у Заяві-Договорі на графік погашення не спростовує зазначеного висновку, оскільки графік визначає проміжні строки та розміри погашення заборгованості протягом кредитування, тоді як безпосередньо договором та Правилами встановлено кінцевий строк, до якого вся непогашена заборгованість має бути повернута.
За таких обставин відсутність окремого графіка серед поданих до суду додатків не перешкоджає встановленню кінцевого строку повернення кредиту та розміру непогашеного залишку, який підтверджується банківською випискою та розрахунком заборгованості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця на одержання передбачених договором процентів існує у межах погодженого сторонами строку кредитування, а після спливу такого строку право нараховувати передбачені договором проценти припиняється.
Позивачем визначено розмір заборгованості станом на 01 січня 2026 року, тобто до спливу погодженого сторонами дванадцятимісячного строку кредитування, а тому заявлені 10061,37 грн процентів сформовані у межах строку користування кредитними коштами.
Нових договірних процентів після 01 січня 2026 року позивач у цій справі до стягнення не заявляє.
Таким чином, умови договору, довідка про відкриття рахунку, банківська виписка та розрахунок заборгованості у сукупності підтверджують укладення між сторонами кредитного договору, встановлення відповідачу кредитного ліміту, фактичне використання ним кредитних коштів, часткове виконання зобов`язань та наявність непогашеної заборгованості.
Доказів погашення відповідачем 40440,39 грн основної заборгованості та 10061,37 грн заборгованості за процентами матеріали справи не містять.
Заявлена позивачем заборгованість у загальному розмірі 50501,76 грн є підтвердженою наявними у справі доказами та підлягає стягненню з відповідача.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 січня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений останнім судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 202, 205, 207, 525, 526, 530, 599, 626-629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованість за договором про споживче кредитування №2025/ОВР/111-000075 від 28 березня 2025 року у розмірі 50 501,76 грн. (п`ятдесят тисяч п`ятсот одна гривня 76 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор
Судове рішення № 140089117, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 572/610/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: