Рішення № 140087369, 25.09.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2461/26

Провадження № 2/373/1795/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2461/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Зміст позовних вимог.

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Усенко М.І. звернувся до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за Кредитним договором № 1420176 від 09.03.2020 року у сумі 35 040 грн 00 коп. Також просить стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 09.03.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір про споживчий кредит №1420176, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 12 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору №1420176 від 09.03.2020 року).

Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

29.12.2020 між первісним кредитором та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги 58-МЛ від 29.12.2020. Відповідно до умов договору позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором №1420176 від 09.03.2020 року, що укладений між кредитодавцем і відповідачем.

Представник позивача вказує, що заборгованість відповідачем не погашена, просить стягнути її з відповідача в судовому порядку.

Сума заборгованості відповідача, яка заявлена до стягнення, становить 35 040 грн 00 коп., з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 12 000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками становить 21 600 грн 00 коп., заборгованість за комісією 1 440 грн 00 коп.

Рух справи в суді.

16.07.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 16.07.2026 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» були витребувані докази щодо того чи випускалася на ім`я відповідача банківська платіжна картка (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) із зазначенням повного номеру банківської карти та номеру такого рахунку, а також виписки про рух коштів по рахунку по банківському рахунку у період з 09.03.2020 по 16.03.2020.

Відповідь банку лист від 28.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260727/58827-БТ із додатком (випискою по рахунку) надійшла до суду 05.08.2026.

20.07.2026 за Вх. № 10689 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов у якому останній просить відмовити Фінансовій компанії «Кредит-Капітал» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в повному обсязі. Разом з тим, суд встановив, що відзив на позов, який надійшов до Переяславського міськрайонного суду Київської області від ОСОБА_1 не містить доказів надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу (п.2 ч.5 ст.178 ЦПК України), а тому, у відповідності до п.7 ч.1 та ч.4 ст.183 ЦПК України суд повертає відзив і додані до нього докази відповідачу без розгляду.

20.07.2026 за Вх. № 10694 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов у якому просить прийняти цей відзив до розгляду, застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити Фінансовій компанії «Кредит-Капітал» у задоволенні позову повністю. Разом з тим, суд встановив, що відзив на позов, який надійшов до Переяславського міськрайонного суду Київської області від ОСОБА_1 не містить доказів надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу (п.2 ч.5 ст.178 ЦПК України), а тому, у відповідності до п.7 ч.1 та ч.4 ст.183 ЦПК України суд повертає відзив і додані до нього докази відповідачу без розгляду.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивач надав суду копію Кредитного договору №1420176 від 09.03.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в сумі 12 000,00 грн. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 08.04.2020 (п.1.4. Договору). Комісія за надання кредиту: 1440,00 грн, яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 7200.00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна (базова) ставка становить 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно із п.2.2.3 у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою процентною ставкою згідно п. 1.6 договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку.

Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.

Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства miloan.ua.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказаними позичальником, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).

Додаток №1 до Кредитного договору №1420176 від 09.03.2020 - Графік розрахунків, містить відомості про дату платежу за кредитом, його розмір, а також відомості про розмір процентів та комісії за надання кредиту.

В той же час позивачем додано до позовної заяви Довідку б/н від 10.09.2025, про те, що позичальник пройшов ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН» та за її результатами був створений одноразовий ідентифікатор F96214, який був направлений позичальнику, а також дату і час його відправлення та номер мобільного телефону на який він був відправлений.

До позовної заяви додано копію анкети-заяви на кредит №1420176 від 09.03.2020 за підписом Генерального директора ТОВ «МІЛОАН».

Також, до позовної зави додано платіжне доручення 16342296 датоване 09.03.2020 завірене печаткою ТОВ «МІЛОАН», та підписом особи, без зазначення реквізитів підписанта, де містяться дані про здійснення платежу за призначенням: кошти згідно договору 1420176 в сумі 12 000,00 гривень; платником вказано ТОВ «МІЛОАН», Банк платника ТОВ ФК Елаєнс, отримувачем ОСОБА_1 . Призначення платежу: Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1420176; дані про Банк отримувача не вказані. Платіжне доручення не засвідчене з боку банка-еквайра; відсутній рахунок отримувача (Кредит. рах. 516874ХХХХХХ187).

На виконання ухвали про витребування доказів від 16.07.2026, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду лист від 28.07.2026 №20.1.0.0.0/7-260727/58827-БТ, за змістом якого на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_2 . До листа додано виписку про рух коштів по вказаному рахунку, з якої вбачається, що 09.03.2020 на рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 12 000,00 гривень.

Також суду надано копію відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №1420176 від 09.03.2020 та документ, який позивач ідентифікує як виписку з особового рахунку за кредитним договором №1420176 від 09.03.2020 в якому міститься інформація про дату укладення договору, дату отримання прав вимоги, суму виданих коштів, суми здійснених платежів, суму заборгованості та дату пред`явлення вимоги до позичальника.

На підтвердження позовних вимог у контексті відступлення права вимоги, представник позивача надав копію договору відступлення прав вимоги №58-МЛ укладеного 29 грудня 2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», згідно з умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступив ТОВ «ФК «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором та боржниками.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 29 грудня 2020 року, який є Додатком №2 до договору відступлення прав вимоги №58-МЛ та долучений позивачем до справи, згідно вимогами п.8.3 Договору відступлення прав вимоги №58-МЛ ТОВ «МІЛОАН» передало, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняло Реєстр Боржників Кредитора від 29 грудня 2020 року, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору у кількості 13 237 боржників, загальна сума заборгованості 205 618 183 грн 98 коп.

Згідно копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1420176 від 09.03.2020 і загальна сума заборгованості становить 35 040,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - борг по тілу кредиту, 21 600,00 грн - по процентах, 1 440,00 грн залишок по комісії.

Відповідно до копії платіжної інструкції 20806 від 29.12.2020, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «МІЛОАН» кошти згідно договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020 у сумі 5 446 965,03 гривень.

01.04.2026 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» направило ОСОБА_1 досудову вимогу Вих. № 20308350/5408, якою повідомлено відповідача про відступлення права вимоги з наданням строку для погашення суми заборгованості у розмірі 35 040,00 грн.

Норми права застосовані судом.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висновки суду.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Предметом доказування у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором (договором позики), укладеним за допомогою електронних засобів, складають такі обставини: факт укладення цього договору, а також факт перерахування позикових коштів позичальнику в сумі, що відповідає умовам договору.

В даній справі Кредитний договір № 1420176 від 09.03.2020 року, додаток №1 до нього графік розрахунків підписано позичальником (відповідачем) шляхом накладення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора.

Кредитні кошти в сумі 12 000 грн 00 коп. отримані відповідачем, що підтверджено банківською випискою про рух коштів по особовому рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 .

Отже Кредитний договір № 1420176 від 09.03.2020 року є укладеним в розумінні статті 1046 ЦК України.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Укладення Кредитного договору здійснене в електронній формі в особистому кабінеті ОСОБА_1 , що створений створений на веб-сайті Товариства miloan.ua.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Викладене узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Кредитний договір № 1420176 від 09.03.2020 року та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Відповідач отримав кредитні кошти, але свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Отже, оскільки встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, але свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, підтвердження погашення заборгованості за тілом кредиту суду не надано, то заявлену до стягнення заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 12 000 гривень 00 копійок суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо відсотків за користування кредитом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З відомості про щоденні нарахування та погашення, підписаної генеральним директором ТОВ «МІЛОАН», яку надано позивачем суду, вбачається, що нарахування процентів за Кредитним договором №1420176 ОСОБА_1 здійснювалися з 10.03.2023 до 07.06.2026 (включно).

Відповідно до п.1.3. Кредитного договору кредит надається строком на 30 днів з 09.03.2020.

Відповідно до п.1.4. Кредитного договору термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 08.04.2020.

Відповідно до п.1.5.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом: 7200.00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.6. Кредитного договору стандартна (базова) ставка становить 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами Кредитного договору (п.2.2.3.) у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою процентною ставкою згідно п. 1.6 договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку.

Таким чином вказаним договором визначено максимальний строк пролонгації дії укладеного кредитного договору 60 днів після завершення встановленого договором 30-денного строку кредитування, визначеного пунктом 1.4 договору.

Після відступлення ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права вимоги за Кредитним договором №1420176 від 09.03.2020 нарахування відсотків новим кредитором не здійснювалося.

У зв`язку з означеним, розмір заявлених до стягнення відсотків в сумі 21 600 гривень 00 копійок узгоджується із умовами договору та не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Щодо стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 440 гривень 00 копійок, суд зазначає наступне.

Наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.12.2019 в справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору, щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

В даному випадку, встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

Ураховуючи вищенаведене, суд відмовляє в позовних вимогах про стягнення комісії.

Вирішення судових витрат.

Заявлені до стягнення судові витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ»; Акт №Д/26311 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026 на суму - 8000 грн 00 коп., та детальний опис наданих юридичних послуг до акту №Д/26311 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року.

П.2.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року передбачає вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу 8 000 грн.

Зі змісту акту № Д/26311 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026 вбачається, що виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за Кредитним договором №1420176 від 09.03.2020 на суму 8 000 грн 00 коп.

Детальний опис наданих юридичних послуг до акту № Д/26311 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року містить детальний опис наданих АО «АПОЛОГЕТ» послуг у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1420176 від 09.03.2026, боржник ОСОБА_1 , а саме: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт. Загальна кількість: 6 год. 30 хв.; 1 шт.

При цьому Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 висловив правову позицію, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 5000 грн 00 коп., які підлягають присудженню до стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо судового збору.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 95,9%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2 553 гривні 24 копійки.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 512, 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 1420176 від 09.03.2020 в розмірі 33 600 (тридцять три тисячі шістсот) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000, 00 гривень та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 21 600,00 гривень.

В задоволенні вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 440 гривень 00 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати, які складаються із витрат із сплати судового збору в розмірі 2 553 грн 24 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І. О. Опанасюк