Постанова № 140087274, 24.09.2026, Миронівський районний суд Київської області

24.09.2026

Єдиний унікальний № 371/1701/26

провадження № 3/371/420/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1701/26

Провадження № 3/371/420/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 122-2, частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 18 серпня 2026 року о 19 годині 52 хвилин, керуючи транспортним засобом мотоциклом марки «Forte FT250-CKA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вулицею Центральною села Владиславка Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 18,на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану шляхом увімкнення проблискового маячка червоного і синього кольору та звукового сигналу, не зупинив автомобіль та продовжив рух.

Будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, 26 серпня 2026 року о 16 годині 50 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом марки «Forte FT250-CKA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вулицею Центральною села Владиславка Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 26.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.1 а, 2.4 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву з проханнями проводити розгляд справи за його відсутності, у заяві вказав, що вину у вчиненні правопорушення визнає.

Відповідно до правил статті 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтями 126 та 122-1 КУпАП не є обов`язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.

На підставі статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.

Згідно вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

На підставі пункту 8.9 б ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Відповідальність за частиною першою статті 122-2 КУпАП настає в разі невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Встановлено, що ОСОБА_1 було вчинене адміністративне правопорушення, оскільки 18 серпня 2026 року він керував транспортним засобом автомобілем марки «Forte FT250-CKA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вулицею Центральною села Владиславка Обухівського району Київської області та на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу не зупинив автомобіль і продовжив рух.

Діями, що порушили вимоги пункту 2.4 ПДР, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 122-2 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.1 а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За правилами пункту 6 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), яким встановлено умови допуску до керування транспортними засобами, право на керування транспортними засобами категорії А1, А надається особам, які досягли шістнадцятирічного віку.

Відповідно до пункту 3 цього Положення транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення діляться на категорії.

До категорії А відносяться мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

Транспортний засіб «Forte FT250-CKA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є мотоциклом, з об`ємом двигуна 225 куб. сантиметрів. Вказаний факт підтверджується інформацією, яку містить довідка щодо реєстрації транспортного засобу, копію якої додано до протоколу про адміністративне правопорушення.

Тобто керувати вказаним транспортним засобом має право особа, яка досягла шістнадцятирічного віку та отримала посвідчення водії категорії «А».

Згідно даних довідки інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Юхимовича В. від 31 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував.

Таким чином, будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, 26 серпня 2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом на вулиці Центральній села Владиславка Обухівського району Київської області.

Діями, що порушили вимоги пункту 2.1 а ПДР та полягали у керуванні транспортним засобом, не маючи права керування, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 755742 від 26 серпня 2026 року, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 755743, складеного 26 серпня 2026 року, пояснень ОСОБА_1 від 26 серпня 2026 року, довідки інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 31 серпня 2026 року, довідки щодо реєстрації транспортного засобу від 26 серпня 2026 року, відеозаписів правопорушень.

За вчинені правопорушення ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за частиною першою статті 122-2 та частиною другою статті 126 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

На підставі статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено.

До ОСОБА_1 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частини другої статті 126 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу. Такий вид стягнення є достатнім, зможе здійснити виховний вплив на порушника та попередити скоєння протиправних дій у майбутньому.

Стягнення за частиною першою статті 122-2 КУпАП накладається в межах санкції частини другої статті 126 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі статті 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 23, 36, 40-1, 245, 266, 280, частиною першою статті 122-2, частиною другою статті 126, частиною першою статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2 та частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

За частиною першою статті 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні.

За частиною другою статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі статті 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за частиною другою статті 126 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Розяснити ОСОБА_1 що, згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені статтею 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.

З урахуванням приписів частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.О. Капшук