Ухвала суду № 140086712, 24.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10200/26

Провадження № 2-с/357/103/26

У Х В А Л А

24 вересня 2026 року місто Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу,

В С Т А Н О В И В:

16.09.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, що зареєстрована судом 21.09.2026 та передана для розгляду 22.09.2026, у якій просила скасувати судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2026 у справі №357/10200/26, провадження №2-н/357/2003/26, виданий за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати за послугу розподілу природного газу.

Заяву обґрунтовує тим, що 14 вересня 2026 року у неї було заблоковано банківський рахунок та із застосунку «ДІЯ» вона дізналась про існування виконавчого провадження №81942762 яке відкрито 14.09.2026 державним виконавцем Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області КМУМЮ України. Згідно витягу з АСВП від 16.09.2026 їй стало відомо, що стягнення відбувається на користь ТОВ Газорозподільні мережі України згідно судового наказу від 08.07.2026 у справі №357/10200/26. Згідно судового наказу Білоцерківського міськрайонного суду від 08.07.2026 з неї на користь ТОВ Газорозподільні мережі України стягнуто заборгованість за послуги розподілу природного газу в сумі 2448,19 грн, інфляційні витрати в розмірі 278,51 грн, 3% річних в розмірі 82,32 грн, всього: 2809,02 грн, а також витрати по оплаті судового збору в сумі 332,80 грн. Дана заборгованість стягнута за розподіл природнього газу для побутових потреб за період з 01.09.2023 до 30.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 . Даний наказ суду вважаю незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки з неї стягнуто кошти за розподіл природного газу як власника квартири АДРЕСА_2 . Однак, вона дані послуги не споживала і не могла споживати, адже 23 березня 2015 року згідно договору міни посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Якименською Л.Л. і зареєстрованого в реєстрі №277, вона відчужила вказане житло шляхом обміну громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Тобто, з неї стягнуто кошти за комунальні послуги, які вона не споживала, бо не є власником квартири АДРЕСА_2 . Строк на оскарження судового наказу вона не пропустила, оскільки дізналась про існування судового наказу лише 14.09.2026.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.

Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України та подана в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2026 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, на підставі заяви стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованості з оплати за послугу розподілу природного газу у розмірі 2448,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 278,51 грн, три відсотки річних розмірі 82,32 грн, всього 2809,02 грн та витрати на оплату судового збору в розмірі 332,80 грн.

Згідно розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.09.2023 до 30.04.2026 рахується заборгованість у розмірі 2809,02 грн.

Однак, з договору міни від 23.03.2015, який доданий до заяви, вбачається, що квартира АДРЕСА_2 , була відчужена ОСОБА_1 іншим сторонам договору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже, із заяви про скасування судового наказу, вбачається, що між сторонами є спір з приводу нарахування та оплати послуг розподілу природного газу.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Як роз`яснено в п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, заява про скасування судового наказу є обґрунтованою підставою для скасування судового наказу.

Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір з приводу нарахування та оплати послуг з розподілу природного газу, який підлягає розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Керуючись ст. 170, 171, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити.

Судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2026 у справі №357/10200/26, провадження 2-н/357/2003/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу скасувати, роз`яснивши Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Бондаренко