Ухвала суду № 140085078, 25.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/8125/26

2-адр/465/1/26

У Х В А Л А

25.09.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Баран О.І.,

за участі секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача, адвоката Мадиняк Христини Ігорівни, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3),

предмет позову: скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 11.09.2026 у справі 465/8125/26 (провадження 2-а/465/194/26) скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №7734319 від 17.08.2026, про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушенням закрито. Присуджено до стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 665,60 грн витрат по сплаті судового збору.

15 вересня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача, адвоката Мадиняк Х.І., про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

До заяви представник позивача долучив копії:

Договору про надання правничої (правової) допомоги №19/08-2026 від 19.08.2026, із Додатковою угодою №1 від 19.08.2026;

Акта про надану правничу допомогу №1 від 15.09.2026.

Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.09.2026, у яке учасники справи не з`явились, маючи зареєстровані Електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» у системі ЄСІТС, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку.

Відповідно до ч.3ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву представника позивача, дослідивши докази, якими він обґрунтовує заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов таких висновків

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді представником позивача додано такі документи:

Ордер серії ВС №1492542;

Договір про надання правничої (правової) допомоги №19/08-2026 від 19.08.2026, із Додатковою угодою №1 від 19.08.2026;

Акт про надану правничу допомогу №1 від 15.09.2026.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що він не був позбавлений можливості надати до прийняття рішення копії Договору про надання правничої (правової) допомоги №19/08-2026 від 19.08.2026, із Додатковою угодою №1 від 19.08.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У справі №285/5547/21 Верховний Суд урахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27 грудня 2022 року, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п`яти днів після його ухвалення (03 січня 2023 року). Докази були датовані за період з 09 грудня 2021 року до 03 серпня 2022 року, тобто до моменту ухвалення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

Верховний Суд неодноразово посилався на вказані висновки (постанови від 25.09.2024 у справі №910/1007/22, від 12.12.2024 у справі №911/826/23, від 28.01.2025 у справі №910/5810/24, від 16.04.2025 у справі №910/14752/23).

Встановлено, що лише один із наданих 15.09.2026 доказів датовано за період після ухвалення рішення. Інші надані докази датовано до моменту ухвалення рішення суду першої інстанції. Зокрема, Акт про надану правничу допомогу №1 від 15.09.2026 у цій справі датується після ухвалення рішення. Отже суд вважає за можливе здійснити перевірку цього доказу і надати йому відповідну оцінку

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанови Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №911/1927/24, від 26.06.2025 у справі №917/1383/24, від 17.06.2025 у справі №920/1481/23, від 09.12.2021 у справі №922/3812/19).

Дослідженням указаного Акта встановлено, що, на відміну від Договору про надання правничої (правової) допомоги №19/08-2026 від 19.08.2026, та Додаткової угоди №1 від 19.08.2026, де містяться підписи сторін, наданий суду Акт не підписаний ОСОБА_1 . За таких обставин суд не може вважати встановленим лише на підставі непідписаного акта, що сторони дійшли згоди щодо загальної вартості наданих послуг на суму 3 000,00 грн, відсутності претензій щодо обсягу, якості та вартості наданої правової допомоги та строку сплати наданих послуг, з подальшим покладенням обов`язку компенсації таких витрат на відповідача.

Ураховуючи всю сукупність обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Текст ухвали складено 25.09.2026.

Суддя: Баран О.І.