Рішення № 140082555, 24.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Справа № 480/12369/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12369/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік після звернення його із заявою для її виплати відповідно до пункту 4 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і 2Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 754;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2023 рік на особистий рахунок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, як учасник бойових дій, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак на звернення позивача відповідач листом від 20.10.2023 № 1600-0202-8/47369 відмовив у нарахуванні та виплаті зазначеної допомоги, повідомивши, що оскільки позивач не перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії, виплата разової грошової допомоги здійснюється за місцем проходження військової служби.

Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати разової грошової допомоги протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 01.12.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/12369/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнав, зазначивши, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб, страхові внески ОСОБА_1 по серпень 2023 року включно сплачувалися військовою частиною НОМЕР_1 , що свідчить про проходження заявником військової служби.

Вказує, що отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), кошти на виплату разової грошової виплати до Дня Незалежності України зараховуються на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем служби.

Таким чином, виплата разової грошової виплати до Дня Незалежності України у розмірі 1000,00 грн, ОСОБА_1 здійснюється військовою частиною за місцем проходження служби. З огляду на зазначене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік на особистий рахунок, є безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.16).

15.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення та виплату щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році, до якої додав належним чином засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України, посвідчення УБД, довідки про присвоєння РНОКПП, та довідки про реквізити рахунку (а.с. 9-12).

На звернення позивача, відповідач листом від 20.10.2023 № 1600-0202-8/47369 зокрема повідомив позивача про те, що за наявними в головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області даними, позивач не перебуває на обліку в управлінні, як отримувач пенсії. Разом з тим, за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, починаючи з 01.02.2023, позивач проходить службу у військовій частині. Враховуючи зазначене, виплата разової грошової допомоги до 24 серпня повинна здійснюватися за місцем проходження військової служби

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті йому щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до ст. 12 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023 року (далі - постанова КМУ № 754) затверджений Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", який відповідно до пункту 1 визначає механізм здійснення ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога).

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р., зокрема учасникам бойових дій у розмірі 1000 гривень.

Відповідно до п. 4 Порядку отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.

Згідно з підп. 2 п. 3 Порядку розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, зокрема, є щодо напрямів, зазначених у підпунктах 3 і 4 пункту 4 цього Порядку, - Пенсійний фонд України.

Підпунктом 4 п. 4 Порядку № 754 визначено, що бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України відповідно до Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754.

Відповідно до підп. 4 п. Порядку № 754 бюджетні кошти розподіляються в межах бюджетних призначень і спрямовуються, зокрема, Пенсійному фонду України за напрямом, визначеним підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, - на підставі заявки (за формою, визначеною Мінсоцполітики) на фінансування виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої частиною п`ятою статей 12-15, пункту 1 частини першої статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і частиною третьою статей 6-1 - 6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), і витрат на оплату послуг, пов`язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання.

Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати допомоги, зокрема, іншим отримувачам грошової допомоги - за місцем їх проживання на поточні рахунки таких отримувачів в уповноважених банках.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 754 здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754, до осіб, які мають право на грошову допомогу (далі - отримувачі грошової допомоги), належать: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.

Згідно з підп. 2 п. 3 Порядку № 754 грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.

Відповідно до п. 4 Порядку № 754 отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.16).

15.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення та виплату щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році, до якої додав належним чином засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України, посвідчення УБД, довідки про присвоєння РНОКПП, та довідки про реквізити рахунку (а.с.9-12).

Однак на звернення позивача відповідач листом від 20.10.2023 № 1600-0202-8/47369 (а.с.14) відмовив у нарахуванні та виплаті зазначеної допомоги, повідомивши, що оскільки позивач не перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії, виплата разової грошової допомоги здійснюється за місцем проходження військової служби.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інформація щодо осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України, подається Пенсійному фонду України до 1 серпня поточного року Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Головним управлінням Національної гвардії, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Службою судової охорони, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями.

У разі неможливості подання Пенсійному фонду України визначеної в абзаці першому цього пункту інформації до 1 серпня поточного року таку інформацію може бути подано до 1 жовтня поточного року.

При цьому, п. 4 Порядку № 754 передбачено, що отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.

Із наведених норм вбачається, що законодавством передбачено можливість звернення особи, яка має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, безпосередньо до Пенсійного фонду України або його територіального органу у разі, якщо така допомога не була виплачена станом на 1 жовтня поточного року. При цьому право на звернення до органу Пенсійного фонду України не ставиться в залежність від перебування особи на обліку в ньому як отримувача пенсії.

Отже, посилання відповідача на те, що позивач не перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії, не може бути правовою підставою для відмови у прийнятті заяви та вирішенні питання щодо нарахування і виплати спірної допомоги. Навпаки, положення пункту 4 Порядку передбачають право відповідної категорії осіб звернутися за виплатою до територіального органу Пенсійного фонду України за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування).

При цьому з матеріалів справи встановлено, що позивач набув статусу учасника бойових дій до 24 серпня 2023 року та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 15.10.2023 про призначення та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році.

Таким чином, позивач належить до осіб, які мають право на отримання зазначеної грошової допомоги, а його звернення до територіального органу Пенсійного фонду України відповідає передбаченому законодавством порядку реалізації такого права.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідач, нездійснивши нарахування і виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги Дня Незалежності України за 2023 рік діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2023 рік.

Вимога позивача щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік саме на особистий рахунок не підлягає задоволенню, оскільки стосується способу виконання рішення.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 826/14072/17, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 у даній справі здійснював адвокат Шевченко Дар`я Станіславівна, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія № 2052 від 07.12.2016 (а.с. 14).

Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано наступні документи, в тому числі копії: договір про надання правової допомоги, укладеного 17.07.2023 між адвокатом та позивачем (зв. бік а.с.17-20, далі - Договір), додаткова угода до Договору, укладена 17.07.2023 між позивачем та адвокатом (зв. бік а.с.20, далі - Додаткова угода), акт приймання наданих послуг від 20.11.2023 (а.с.21, далі - Акт приймання-передачі).

Згідно розділу I Договору визначено, що позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати позивачу за винагороду правову допомогу та здійснювати представництво інтересів позивача у взаємовідносинах із всіма органами державної і судової влади України, в тому числі, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, судами будь-якої інстанції, в тому числі, але не обмежуючись: судами загальної юрисдикції, місцевими загальними, господарськими та адміністративними судами, апеляційної та касаційної інстанції, Верховному Суді, з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі в процесі, у тому числі з правом укладати мирові угоди; підозрюваному, обвинуваченому; особі, яка притягується до адміністративної відповідальності; свідку, іншій особі, права якої чіпляються, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт, потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову (адміністративного позову), визнання позову (адміністративного позову) повністю або частково, подання заперечень проти позову, відмови від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду (в тому числі в суді апеляційної чи касаційної інстанції), зміни підстав або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання зустрічного позову, укладення мирової угоди (досягнення примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу; органами Міністерства внутрішніх справ, в органах прокуратури, Генеральному секретаріаті Інтерполу, Офісі Генерального прокурора, Головному слідчому управлінні Національної поліції України, ДБР, в НАБУ, ВРП, в Службі безпеки України, Національній поліції України; Офісі Президента України, органах Державної виконавчої служби України, та у взаємовідносинах з приватними виконавцями, органами Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Верховній Раді України, її структурних підрозділах, відділах, департаментах, державними реєстраторами, приватними і державними нотаріусами; у взаємовіено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3.2, 3.4 Договору визначено, що позивач зобов`язується сплатити адвокату за надання правової допомоги, передбаченої п. 1 даного Договору винагороду (гонорар) у розмірі та порядку, що визначено в додатковій угоді до даного договору (п.3.1). У разі безготівкового розрахунку за надання правової допомоги позивач зобов`язується протягом 24 годин з моменту підписання даного Договору, передбачений п.3.1. Договору розмір винагороди (гонорар) перерахувати на розрахунковий рахунок адвоката за реквізитами, вказаними в рахунку (п.3.2). Після виконання умов Договору протягом 10 (десяти) календарних днів адвокат надає позивачу Акт наданих послуг, який позивач зобов`язаний підписати в строк не пізніше трьох робочих днів з моменту надання його адвокатом позивачу на підписання, або в той же строк надати мотивовану аргументовану відмову від його підписання із зазначенням послуг, що були надані адвокатом неналежним чином та/або з будь-яким порушенням умов даного Договору (п.3.3).

Порядок оплати гонорару за надані послуги з правової допомоги адвокат та позивач узгодили, підписуючи Додаткову угоду від 20.11.2023 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 17.07.2023, якою визначено, що гонорар адвоката за надану правову допомогу згідно Договору від 17.07.2023 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії складає 500,00 грн, та які клієнт має сплатити протягом 5 днів після прийняття судом рішення у справі.

Факт надання правової допомоги підтверджується Актом приймання наданих послуг від 20.11.2023, згідно якого адвокатом були виконані наступні роботи:

- аналіз нормативних актів, що регламентують спірні правовідносини; формування, подання адвокатських запитів; аналіз наданих відповідей та документів - 250 грн;

- складання позовної заяви - 250 грн.

Вказані вище документи відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-14 та підтверджують витрати (500 грн), які позивач відповідно до п.1 додаткової угоди має сплатити протягом 5 днів після прийняття судом рішення по справі.

Отже, дійсність юридичного факту понесення витрат на професійну правничу допомогу з боку позивача підтверджено належними доказами, у зв`язку з цим вбачається можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 500,00 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік як учаснику бойових дій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2023 рік як учаснику бойових дій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах