Рішення № 140082543 від 24.09.2026 , Сумський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Справа № 480/13327/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13327/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 27.06.2023 № UA100000/2023/000085/2;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.06.2023 № UA100380/2023/000558;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 04.07.2023 № UA100380/2023/000219/2;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 17.07.2023 № UA100380/2023/000220/2;

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору від 01.03.2023 № 01032023-UK, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" та компанією "JIUJIANG HUYAN NEW MATERIAL CO., LTD",.KHP), до Київської митниці 27.06.2023, 04.07.2023 та 17.07.2023 було подано митні декларації №23UA100380609165U2, № 23UA100380609568U9, № 23UA1003806010106U3, відповідно до яких позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Представник позивача стверджує, що незважаючи на те, що подання передбачених Митним кодексом України документів дозволяло посадовій особі підрозділу митного оформлення відповідача виконати необхідні процедури митного контролю та митного оформлення товарів позивача і відповідно завершити їх митне оформлення, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2023 № UA100000/2023/000085/2, від 04.07.2023 № UA100380/2023/000219/2, від 17.07.2023 № UA100380/2023/000220/2 згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товарів скориговано «за резервним методом».

Позивач не погоджується зі вказаними рішеннями та зазначає, що на виконання вимог Митного кодексу України, уповноваженою особою позивача до митного оформлення загалом були надані відповідачу документи для підтвердження митної вартості товарів, які за своїм змістом не суперечать один одному, в повному обсязі свідчать про вагу та ціну товарів, про проведення оплати за товарів у розмірах, визначених укладеним контрактом, про транспортування товарів, про складові заявленої позивачем митної вартості товарів, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

При цьому, представник позивача стверджує, що у рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі недоліки полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих документів за митною декларацією № UA100000/2023/000085/2, встановлено, що надані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та ст. 180 Господарського кодексу України умови зовнішньоекономічного договору мають бути погоджені сторонами належним чином. Водночас подані декларантом документи містять розбіжності щодо істотних умов поставки.

Зокрема, у Специфікації від 25.04.2023 № 6 зазначено умови поставки FOB-Shanghai, тоді як в інвойсі від 25.04.2023 № JJHY230425-2THUK FOB-Ningbo. На думку відповідача, ця розбіжність може впливати на складові митної вартості, зокрема на витрати на транспортування.

Також відповідач вказує на невідповідність здійснених платежів умовам Контракту. За п. 3.1 Контракту передбачено оплату 30 % при замовленні та 70 % проти копії морського коносамента. Водночас платіж від 25.04.2023 у сумі 3707,87 дол. США не відповідає 30 % від вартості товару, зазначеної в інвойсі (11988,69 дол. США), а платіж від 08.06.2023 у сумі 8280,82 дол. США здійснено вже після відправлення товару 11.05.2023. У зв`язку з цим відповідач вважає неможливим достовірно встановити, за яку саме зовнішньоекономічну операцію здійснено зазначені платежі.

Крім того, специфікація, проформа-інвойс та інвойс не містять відомостей про вантажовідправника, вантажоодержувача та платника товару, хоча відповідно до п. 4.5 Контракту такі відомості мають визначатися для кожної партії. На думку відповідача, це може свідчити про залучення третіх осіб до розрахунків та потребує додаткового документального підтвердження.

Окремо відповідач зазначає, що документи щодо транспортних витрат не дають можливості достовірно визначити їх розмір та зв`язок із заявленою поставкою. Зокрема, рахунок ДП «Формаг-Київ» від 23.06.2023 № 63598 не містить відомостей про посадову особу, яка його підписала, а рахунок ТОВ «Золотий Дим» від 22.06.2023 № 95 містить маршрут Гданськ-Ягодин-Шостка, тоді як відповідно до CMR товар було завантажено в KOSAKOWO (Польща).

Крім того, відповідно до договорів перевезення з ТОВ «Золотий Дим» та ДП «Формаг-Київ» перевезення здійснюються на підставі заявок, однак такі заявки декларантом не надані. У зв`язку з цим, на думку відповідача, неможливо повною мірою перевірити достовірність заявлених транспортних витрат, а також інших витрат, пов`язаних із перевезенням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням та обробкою товару.

Відповідач також посилається на невідповідність даних митної декларації країни відправлення від 08.05.2023 № 310120230518509780 та коносамента SHWS223050253, оскільки номер транспортної накладної у декларації не відповідає номеру коносамента. Крім того, декларація не містить дати завершення контролю за вивезенням товару та подана без перекладу українською мовою, що, на думку відповідача, перешкоджає її належній ідентифікації та використанню для підтвердження митної вартості.

Посилаючись на положення ст. 53 та ст. 58 Митного кодексу України, відповідач вважає, що декларантом не надано належних і достовірних документів, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та давали можливість перевірити правильність її визначення за основним методом.

Таким чином, на думку представника, відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 27.06.2023 № UA100000/2023/000085/2.

Щодо обставин прийняття рішення про коригування митної вартості від 04.07.2023 № UA100000/2023/000219/2, зазначив 04.07.2023 представником декларанта подано електронну митну декларацію № UA100380/2023/609568 на товар «нитка скловолоконна», що надійшов на адресу ТОВ «Торговий дім «Латімер»» від компанії «JIUJIANG HUAYUAN NEW MATERIAL CO., LTD» (Китай) на виконання контракту від 01.03.2023 № 01032023-UK.

Під час контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено розбіжності у поданих документах, які, на його думку, впливають на визначення митної вартості.

Зокрема, відповідно до інвойсу товар поставлявся на умовах FOB- Ningbo (Китай). За умовами FOB витрати та ризики після завантаження товару на судно покладаються на покупця, а тому до митної вартості мають бути включені витрати на транспортування, навантаження, обробку та, за наявності, страхування товару відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України декларант повинен надати документи, що підтверджують транспортні витрати. У разі наявності розбіжностей або відсутності необхідних відомостей митний орган має право витребувати додаткові документи відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України.

На підтвердження транспортних витрат декларантом подано документи від перевізників «TRANSKARGO», ДП «Формаг-Київ» ТОВ «Формаг» та ТОВ «Романчук». Водночас договори та заявки на перевезення надано не щодо всіх перевізників, що, на думку митного органу, не дає можливості повною мірою перевірити достовірність заявлених витрат.

Зокрема, рахунок «TRANSKARGO» містить суму 49 875 грн за перевезення за маршрутом Ningbo-Gdansk (Польща), однак не визначає її як витрати на фрахт. При цьому рахунок за морський фрахт від компанії Zhejsang Simon International Logistics Co., зазначеної у коносаменті, не надано.

Також, на думку митного органу, не надано всіх передбачених законодавством документів, що підтверджують витрати експедитора та безпосередніх перевізників, зокрема рахунків, платіжних документів, актів виконаних робіт, договорів і заявок. У зв`язку з цим неможливо достовірно визначити витрати на фрахт, транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання, митне оформлення та обробку товару.

Крім того, під час перевірки ціни товару, що була сплачена або підлягає сплаті, митним органом встановлено невідповідність здійснених платежів умовам Контракту. Пунктом 3.1 Контракту передбачено оплату 30 % при замовленні та 70 % проти копії морського коносамента, тоді як відповідно до п. 4.2 Контракту виготовлення товару здійснюється протягом 10 робочих днів після отримання передоплати.

Згідно з коносаментом ZJSM23050286 відправлення товару відбулося 20.05.2023, тоді як друга оплата за товар здійснена лише 16.06.2023, що, на думку митного органу, не відповідає встановленому Контрактом порядку розрахунків. У зв`язку з цим відповідач вважає, що здійснені платежі не узгоджуються між собою та з умовами Контракту, а відтак не дають можливості достовірно підтвердити ціну товару та ідентифікувати відповідну зовнішньоекономічну операцію.

Крім того, відповідно до п. 4.5 Контракту в документах на кожну партію товару мають зазначатися, зокрема, вантажовідправник, вантажоодержувач та платник товару. Водночас в інвойсі від 25.04.2023 № JJHY230425-1THUK такі відомості відсутні. На думку митного органу, це може свідчити про залучення третіх осіб до здійснення розрахунків та потребує додаткового документального підтвердження.

Також встановлено інші розбіжності у поданих документах, а саме: код товару в митній декларації країни відправлення відрізняється від коду товару, зазначеного у митній декларації в Україні; номер інвойсу, зазначений у графі 44 митної декларації, не відповідає номеру інвойсу, поданого до митного оформлення.

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що відомості про числові значення складових митної вартості надані не в повному обсязі, не підтверджені належними документами та не дають можливості достовірно перевірити заявлену митну вартість за основним методом, що стало підставою для прийняття рішення про її коригування від 04.07.2023 № UA100000/2023/000219/2.

Щодо обставин прийняття рішення про коригування митної вартості від 17.07.2023 № UA100000/2023/000220/2, вказує, що 17.07.2023 представником декларанта подано електронну митну декларацію № UA100380/2023/610106 на товар «нитка скловолоконна», що надійшов на адресу ТОВ «Торговий дім «Латімер»» від компанії «JIUJIANG HUAYUAN NEW MATERIAL CO., LTD» (Китай) на виконання контракту від 01.03.2023 № 01032023-UK.

Під час контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено розбіжності в поданих документах, які, на його думку, перешкоджали підтвердженню заявленої митної вартості.

Зокрема, відповідно до інвойсу товар поставлявся на умовах FOB- Ningbo (Китай). За таких умов витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України та пов`язані з ним витрати мають бути враховані у митній вартості відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження транспортних витрат декларантом подано документи від ДП «Формаг-Київ» та ФОП « ОСОБА_1 ». Водночас заявки до договорів на транспортування надано не щодо всіх перевізників, що, на думку митного органу, не дало можливості перевірити достовірність заявлених витрат.

Крім того, у довідці ДП «Формаг-Київ» від 10.07.2023 № 10/07/2023FM/4 зазначено вартість перевезення товару від м. Гданськ до м. Косаково, тоді як у рахунку від 10.07.2023 № 63702 зазначені лише витрати на перевезення за маршрутом Ningbo (Китай) Gdansk (Польща). Таким чином, на думку митного органу, документально не підтверджено витрати на переміщення товару від Гданська до Косаково, а також пов`язані з ним навантажувально-розвантажувальні роботи.

Також рахунок № 63702 містить загальну суму транспортно-експедиційних послуг із ПДВ, однак не визначає територію їх надання та частину витрат, яка має бути врахована при визначенні митної вартості. Не надано також повного комплекту рахунків, платіжних документів та актів виконаних робіт від експедитора і безпосередніх перевізників.

У зв`язку з цим митний орган дійшов висновку, що витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання, митне оформлення та обробку товару не підтверджені належним чином та не можуть бути достовірно перевірені.

Крім того, встановлено, що код товару в електронній митній декларації країни відправлення відрізняється від коду товару, зазначеного в українській митній декларації.

З огляду на виявлені розбіжності митний орган витребував у декларанта додаткові документи, зокрема банківські та бухгалтерські документи щодо оплати товару, документи щодо платежів третім особам, транспортні документи та документи про вартість перевезення, прайс-листи виробника, страхові документи (за наявності), копію митної декларації країни відправлення та інші документи, які могли підтвердити заявлену митну вартість.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій висловив незгоду з доводами, викладеними відповідачем у відзиві. Також, представник наголосив, що умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є виключно наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено. Відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

У свою чергу, представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній наголосив, на безпідставності позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору на закупку від 01.03.2023 № 01032023-UK, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" та компанією "JIUJIANG HUYAN NEW MATERIAL CO., LTD", (KHP), декларантом до Київської митниці 27.06.2023 було подано електронну митну декларацію № 23UA100380609165U2 (а.с.34), відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.03.2023 № 01032023-UK (а.с. 24-29); договір транспортного експедирування від 28.04.2023 № 2804/23-01(а.с. 30-33); пакувальний лист б/н від 25.04.2023 (а.с. 40); рахунок-проформа від 25.04.2023 № JJHY230425-2THUK (а.с. 41); рахунок-фактура від 25.04.2023 № JJHY230425-2THUK (а.с. 42); специфікація до договору на закупку від 25.04.2023 № 6 (а.с.43); SWIFT № 230425/000575377 від 25.04.2023 (а.с. 44); SWIFT № 230608/000579902 від 08.06.2023 (а.с. 45); прайс-лист виробника товару б/н від 25.04.2023 (а.с.46); коносамент від 11.05.2023 № SHWS223050253 (а.с. 46); CMR б/н від 22.06.2023 (а.с. 48); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.06.2023 № 63598 (а.с. 49); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.06.2023 № 95 (а.с. 52); довідка про транспортні витрати від 22.06.2023 № 21 (а.с.55); довідка з транспортних витрат від 23.06.2023 № 23/06/2023FK/2 (а.с.56); договір на перевезення вантажів від 23.05.2023 № M3T/23.05.2023 (а.с.57-60); паспорт якості б/н 06.05.2023 (а.с.61); копія митної декларації країни відправлення від 08.05.2023 № 310120230518509780 (а.с.62)

У подальшому, з метою підтвердження числових складових митної вартості, відповідно до вимог ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 Митного Кодексу України, від декларанта було витребувано додаткові документи, зокрема:

1) відомості, що містять обґрунтовані дані про вартість перевезення оцінюваних товарів у повному обсязі, та маршрут перевезення, яка підлягає обчисленню та перевірці, передбачені положеннями наказу №599 та згідно Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність»;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) копію митної декларації країни відправлення;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару на весь асортимент товару необмеженому колу покупців;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на запит митного органу надіслана Заява від 27.06.2023 №27/06, в якій повідомлено митний орган про неможливість надання додаткових документів та проханням прийняти рішення без урахування терміну 10 днів відповідно до ст. 53 Кодексу.

У подальшому, 27.06.2023 було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100000/2023/000085/2 (а.с.36).

Відповідно до вказаного рішення відповідачем застосовано резервний метод, а саме митна вартість імпортованого товару визначена відповідно до раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, на підставі опису товару, умов постачання за Інкотермс, країни його походження та відвантаження, обсягу поставки за результатом аналізу зазначених критеріїв обрано: митна декларація від 27.06.2023 № UA805170/2023/1650 (а.с. 36).

Також, відповідачем на подану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/00058, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с.37).

Крім того, з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору на закупку від 01.03.2023 № 01032023-UK, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" та компанією "JIUJIANG HUYAN NEW MATERIAL CO., LTD", (KHP), декларантом до Київської митниці 04.07.2023 було подано електронну митну декларацію № 23UA100380609568U9 (а.с.63), відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.03.2023 № 01032023-UK (а.с. 24-29); договір транспортного експедирування від 28.04.2023 № 2804/23-01(а.с. 30-33); пакувальний лист б/н від 25.04.2023 (а.с. 71); рахунок-проформа від 25.04.2023 № JJHY230425-2THUK (а.с. 72); рахунок-фактура від 25.04.2023 № JJHY230425-2THUK (а.с. 73); специфікація до договору на закупку від 25.04.2023 № 6 (а.с.74); SWIFT № 230425/000575376 від 25.04.2023 (а.с. 75); SWIFT № 230616/000580577 від 16.06.2023 (а.с. 76); прайс-лист виробника товару б/н від 25.04.2023 (а.с.77); коносамент від 20.05.2023 № ZJSM23050286 (а.с. 78); CMR б/н від 29.06.2023 (а.с.79); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.06.2023 № 63629 (а.с.80); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.06.2023 № 116 (а.с.83); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.06.2023 № 636 (а.с.86); довідка про транспортні витрати від 29.06.2023 № 29/06/2023FM/4 (а.с.89); довідка з транспортних витрат від 25.06.2023 № 297 (а.с.90); довідка про транспортні витрати б/н від 30.06.2023 (а.с.91); договір на перевезення вантажів від 11.04.2023 № МЗТ/11.04.2023 (а.с.92-95); договір на перевезення вантажів від 01.03.2018 № 03/17-2018 (а.с.96-98); паспорт якості б/н від 10.05.2023 (а.с.99); копія митної декларації країни відправлення від 15.05.2023 № 310120230518411726 (а.с.100).

Керуючись вимогами ч. 2 та 3 ст.53, ст.ст. 54, 57 МК України, декларанту повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в тому числі документи що містять відомості про вартість навантажувально - розвантажувальних робіт;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МКУ;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Заявою від 04.07.2023 декларант повідомив про відсутність додатково запитуваних документів та зазначено, що подані документи підтверджують митну вартість відповідно до рахунку від 25.04.2023 № JJHY230425- 1THUR, що не надавався до митного контролю та оформлення.

У подальшому, 04.07.2023 було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100380/2023/000219/2 (а.с.65-67).

Також, відповідачем на подану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/00573, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с.68).

Крім того, з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору на закупку від 01.03.2023 № 01032023-UK, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" та компанією "JIUJIANG HUYAN NEW MATERIAL CO., LTD", (KHP), декларантом до Київської митниці 04.07.2023 було подано електронну митну декларацію № 23UA100380610213U8 (а.с.101), відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.03.2023 № 01032023-UK (а.с. 24-29); договір транспортного експедирування від 28.04.2023 № 2804/23-01(а.с. 30-33); пакувальний лист б/н від 05.05.2023 (а.с.107); рахунок-проформа № JJHY230505THUK від 05.05.2023 (а.с.108); рахунок-фактура № JJHY230505THUK від 05.05.2023 (а.с.109); специфікація до договору на закупку № 8 від 05.05.2023 (а.с.110); SWIFT №230510/000577137 від 10.05.2023 (а.с.111); SWIFT № 230623/000581077 23.06.2023 (а.с.112); прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.05.2023 (а.с.113); коносамент № S0723050226 від 29.05.2023 (а.с.114); СMR б/н від 11.07.2023 (а.с.115); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2023 № 63702 (а.с.116); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.07.2023 № 360 (а.с.119); довідка про транспортні витрати № б/н від 11.07.2023 (а.с.122); довідка з транспортних витрат від 10.07.2023 № 10/07/2023FM/4 (а.с.123); договір на перевезення вантажів від 10.07.2023 № МЗТ/10.07.2023(а.с.124-127); заявка від 10.07.2023 № 3 (а.с.128); паспорт якості б/н 21.05.2023 (а.с.129); копія митної декларації країни відправлення від 24.05.2023 № 310120230518287436 (а.с.130)

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МКУ;

Заявою від 17.07.2023 декларант повідомив про відсутність додатково запитуваних документів та зазначено, що подані документи підтверджують митну вартість відповідно до рахунку від 25.04.2023 № JJHY230505THUK, що не надавався до митного контролю та оформлення.

У подальшому, 17.07.2023 було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100380/2023/000220/2 (а.с.102-103).

Також, відповідачем на подану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/00602, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с.104).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За приписами положень статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права вбачається, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Судовим розглядом установлено, що з метою з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору на закупку від 01.03.2023 № 01032023-UK, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" та компанією "JIUJIANG HUYAN NEW MATERIAL CO., LTD", (KHP), декларантом до Київської митниці 27.06.2023 було подано електронну митну декларацію № 23UA100380609165U2 (а.с.34), відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.03.2023 № 01032023-UK (а.с. 24-29); договір транспортного експедирування від 28.04.2023 № 2804/23-01(а.с. 30-33); пакувальний лист б/н від 25.04.2023 (а.с. 71); рахунок-проформа від 25.04.2023 № JJHY230425-2THUK (а.с. 72); рахунок-фактура від 25.04.2023 № JJHY230425-2THUK (а.с. 73); специфікація до договору на закупку від 25.04.2023 № 6 (а.с.74); SWIFT № 230425/000575376 від 25.04.2023 (а.с. 75); SWIFT № 230616/000580577 від 16.06.2023 (а.с. 76); прайс-лист виробника товару б/н від 25.04.2023 (а.с.77); коносамент від 20.05.2023 № ZJSM23050286 (а.с. 78); CMR б/н від 29.06.2023 (а.с.79); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.06.2023 № 63629 (а.с.80); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.06.2023 № 116 (а.с.83); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.06.2023 № 636 (а.с.86); довідка про транспортні витрати від 29.06.2023 № 29/06/2023FM/4 (а.с.89); довідка з транспортних витрат від 25.06.2023 № 297 (а.с.90); довідка про транспортні витрати б/н від 30.06.2023 (а.с.91); договір на перевезення вантажів від 11.04.2023 № МЗТ/11.04.2023 (а.с.92-95); договір на перевезення вантажів від 01.03.2018 № 03/17-2018 (а.с.96-98); паспорт якості б/н від 10.05.2023 (а.с.99); копія митної декларації країни відправлення від 15.05.2023 № 310120230518411726 (а.с.100).

Крім того, з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору на закупку від 01.03.2023 № 01032023-UK, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" та компанією "JIUJIANG HUYAN NEW MATERIAL CO., LTD", (KHP), декларантом до Київської митниці 17.07.2023 було подано електронну митну декларацію № 23UA100380610213U8 (а.с.101), відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.03.2023 № 01032023-UK (а.с. 24-29); договір транспортного експедирування від 28.04.2023 № 2804/23-01(а.с. 30-33); пакувальний лист б/н від 05.05.2023 (а.с.107); рахунок-проформа № JJHY230505THUK від 05.05.2023 (а.с.108); рахунок-фактура № JJHY230505THUK від 05.05.2023 (а.с.109); специфікація до договору на закупку № 8 від 05.05.2023 (а.с.110); SWIFT №230510/000577137 від 10.05.2023 (а.с.111); SWIFT № 230623/000581077 23.06.2023 (а.с.112); прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.05.2023 (а.с.113); коносамент № S0723050226 від 29.05.2023 (а.с.114); СMR б/н від 11.07.2023 (а.с.115); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2023 № 63702 (а.с.116); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.07.2023 № 360 (а.с.119); довідка про транспортні витрати № б/н від 11.07.2023 (а.с.122); довідка з транспортних витрат від 10.07.2023 № 10/07/2023FM/4 (а.с.123); договір на перевезення вантажів від 10.07.2023 № МЗТ/10.07.2023(а.с.124-127); заявка від 10.07.2023 № 3 (а.с.128); паспорт якості б/н 21.05.2023 (а.с.129); копія митної декларації країни відправлення від 24.05.2023 № 310120230518287436 (а.с.130)

На переконання суду, надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

При цьому, суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Втім, у прийнятих рішеннях про коригування митної вартості товарів вказано, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, митний орган посилається на невідповідність здійснених платежів умовам пункту 3.1 Контракту як на підставу для висновку про непідтвердження заявленої митної вартості. Водночас такий висновок є необґрунтованим, оскільки спростовується змістом поданих декларантом документів та фактичним розміром здійснених платежів.

Так, зокрема за поставкою товару по митній декларації від 27.06.2023 № 23UA100380609165U2 (а.с.34) продавцем були оформлені проформа-інвойс та інвойс від 25.04.2023 № JJHY230425-2THUK на загальну суму 11988,69 дол. США (а.с.41-42). Зазначена сума повністю відповідає вартості відповідної партії товару, визначеній у Специфікації № 6 від 25.04.2023 (а.с.43).

Отже, у документах, які безпосередньо визначають ціну поставленої партії товару, Специфікації № 6, проформі-інвойсі та інвойсі міститься одна й та сама вартість товару, а саме 11 988,69 дол. США.

При цьому зазначена сума повністю підтверджується фактично здійсненими платежами: відповідно до SWIFT № 230425/000575377 від 25.04.2023 покупцем сплачено 3707,87 дол. США (а.с.44); відповідно до SWIFT № 230608/000579902 від 08.06.2023 покупцем сплачено 8280,82 дол. США (а.с.44).

Сукупний розмір здійснених платежів становить: 3707,87 + 8280,82 = 11888,69 дол. США.

Таким чином, загальна вартість всієї партії товару, що перевозився згідно інвойсу, становила - 11 988,69 USD, що відповідає умовам, погодженим у специфікації № 6 від 25.04.2023 та здійсненій позивачем оплаті товару за контрактом на підтвердження чого позивачем надавались відповідні банківські документи.

Щодо оплати товару по митній декларації від 04.07.2023 № 23UA100380609568U9 (а.с.63) продавцем були оформлені проформа-інвойс та інвойс від 25.04.2023 № JJHY230425-1THUK на загальну суму 19484,23 дол. США (а.с.72-73). Зазначена сума повністю відповідає вартості відповідної партії товару, визначеній у Специфікації № 7 від 25.04.2023 (а.с.74).

Отже, у документах, які безпосередньо визначають ціну поставленої партії товару, Специфікації № 7, проформі-інвойсі та інвойсі міститься одна й та сама вартість товару, а саме 19484,23 дол. США.

При цьому зазначена сума повністю підтверджується фактично здійсненими платежами: відповідно до SWIFT № 230425/00055376 від 25.04.2023 покупцем сплачено 5766,03 дол. США (а.с.75); відповідно до SWIFT № 230616/000580577 від 16.06.2023 покупцем сплачено 13718,20 дол. США (а.с.76).

Сукупний розмір здійснених платежів становить: 5766,03+13718,20=19484,23 дол. США.

Таким чином, загальна вартість всієї партії товару, що перевозився згідно інвойсу, становила - 19484,23USD, що відповідає умовам, погодженим у специфікації № 7 від 25.04.2023 та здійсненій позивачем оплаті товару за контрактом на підтвердження чого позивачем надавались відповідні банківські документи.

Щодо оплати товару по митній декларації від 17.07.2023 23UA100380610213U8 (а.с.101) продавцем були оформлено інвойс від 05.052023 № JJHY230525THUK на загальну суму 19220,10 дол. США (а.с.109). Зазначена сума повністю відповідає вартості відповідної партії товару, визначеній у Специфікації № 8 від 05.05.2023 (а.с.110).

Отже, у документах, які безпосередньо визначають ціну поставленої партії товару, Специфікації № 8, інвойсі міститься одна й та сама вартість товару, а саме 18483,78 дол. США.

При цьому зазначена сума повністю підтверджується фактично здійсненими платежами: відповідно до SWIFT № 230510/000577137 від 10.05.2023 покупцем сплачено 5766,03 дол. США (а.с.111); відповідно до SWIFT № 230623/000581077 від 23.06.2023 покупцем сплачено 12717,75 дол. США (а.с.112).

Сукупний розмір здійснених платежів становить: 5766,03+12717,75=18483,78 дол. США.

Таким чином, загальна вартість всієї партії товару, що перевозився згідно інвойсу, становила - 19484,23 USD, що відповідає умовам, погодженим у специфікації № 7 від 25.04.2023 та здійсненій позивачем оплаті товару за контрактом на підтвердження чого позивачем надавались відповідні банківські документи.

Також, в оскаржуваних рішеннях митний орган посилається на неподання декларантом до митного оформлення документів, які підтверджують витрати на транспортування оцінюваних товарів. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Так, пунктом 4.4 контракту 01.03.2023 № 01032023-UK (а.с. 24-29) визначено, що умови поставки за цим Контрактом вказуються в Інвойсі відповідно до «Інкотермс 2010», відповідно до якого умовами постачання є «FOB Ningbo» (Китай) (а.с.42).

Умови постачання «FOB» згідно з «Інкотермс 2010» передбачають, зокрема, що покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження та сплатити всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження.

Отже, витрати на транспортування товарів, які поставляються на умовах «FOB», до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включені у ціну товару, оскільки ці витрати покладаються на покупця.

Враховуючи умови поставки «FОВ», відповідно до положень ч. 10 ст. 58 МК України витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (п.5 ч.10 ст.58 МК України).

Як встановлено судом, перевезення товарів позивача по МД від 27.06.2023 № 23UA100380609165U2 місця завантаження до порту прибуття GDANSK здійснювалось ДП «Формаг-Київ» на підставі укладеного 28.04.2023 договору транспортного експедирування № 2804/23-01 (а.с.30-33).

Крім того, відповідачу було надано:

- рахунок на оплату міжнародного перевезення від 23.06.2023 № 63598 (а.с. 49);

- довідку з транспортних витрат від 23.06.2023 № 23/06/2023FK/2 (а.с.56), відповідно до змісту якої вартість доставки вантажу по коносаменту SHWS223050253 (контейнер: MSKU79841501844464, вагою 20173,00 кг) на адресу ТОВ «ТД Латімер» від місця завантаження (на умовах FOB NINGBO) до порту прибуття GDANSK - складає 76611,21 грн;

- коносамент 11.05.2023 № SHWS223050253 (а.с. 46) (товаророзпорядчий морський документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу).

Разом з тим, на підтвердження вартості транспортних витрат морського перевезення позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію про оплату послуг від 04.07.2023 № 1032 (а.с.50), тобто вже після митного оформлення товару.

Подальше перевезення товарів позивача здійснювалось ТОВ "Золотий Дим" на підставі укладеного 23.05.2023 договору № МЗТ/23.05.2023 (а.с.57-60).

Відповідно до визначених умовами договору, за результатами фактично наданих послуг позивачем було складено та підписано акт від 28.06.2023 № 103 прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) (а.с. 54), відповідно до якого ТОВ "Золотий Дим" було надані наступні послуги:

- послуга з перевезення вантажу міжнародне за маршрутом м.Косаково (Польща)-п/п Ягодин, (Україна) 42500,00 грн;

- послуга з перевезення вантажу міжнародне за маршрутом митниця Ягодин, Україна-м.Шостка, Сумська обл. (Україна) 42500,00 грн.

Крім того, відповідачу було надано :

- довідку про транспортні витрати від 22.06.2023 № 21 (а.с. 55), відповідно до змісту якої вартість транспортних витрат по перевезенню автомобілем по маршруту Гданськ (Польща) - до м/п Ягодин (Україна) склали 42500,00грн та від м/п Ягодин(Україна) - м.ІІІостка (Україна) склали 42500,00 грн.

- рахунок на оплату від 22.06.2023 № 95 (а.с. 52) за надані послуги.

Згідно з рахунком на оплату від 22.06.2023 № 95 (а.с. 52) платником є ТОВ «ТД Латімер», перевізником ТОВ "Золотий Дим", сума платежу за послуги перевезення:

- послуга з перевезення вантажу міжнародне за маршрутом м.Косаково (Польща)-п/п Ягодин, (Україна) 42500,00 грн;

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 13.07.2023 № 1062 про сплату декларантом ТОВ "Золотий Дим" 85000,00 грн, як оплата за міжнародне перевезення відповідно до рахунку від 22.06.2023 № 95 (а.с. 53).

При цьому, суд зазначає, що вартість зазначених послуг була належним чином відображена і врахована під час формування митної вартості товару.

Як встановлено судом, морське перевезення товарів позивача по МД від 04.07.2023 № 23UA100380609568U9 до місця завантаження до порту прибуття GDANSK здійснювалось ТОВ «ТРАНСКАРГО» на підставі укладеного 01.03.2018 договору транспортного експедирування № 03/17-2018, який подавався до митного оформлення товару (а.с.96-98).

Крім того, відповідачу було надано :

- рахунок на оплату міжнародного перевезення від 25.06.2023 № 636 (а.с. 86);

- довідку з транспортних витрат від 25.06.2023 № 297 (а.с.90), відповідно до змісту якої вартість доставки вантажу по коносаменту ZJSM23050286 (контейнер: MSCU5225705, вагою 22004,00 кг) на адресу ТОВ «ТД Латімер» від місця завантаження (на умовах FOB NINGBO) до порту прибуття GDANSK - складає 49875,00 грн;

- коносамент 20.05.2023 № ZJSM23050286 (а.с. 78) (товаророзпорядчий морський документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу).

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 25.06.2023 № 636 про сплату декларантом ТОВ "ТРАНСКАРГО" 49875,00 грн, як оплата за міжнародне перевезення відповідно до рахунку на оплату міжнародного перевезення від 25.06.2023 № 636 (а.с. 87).

Навантаження, розвантаження та траанспортне експедиційне обслуговування було здійснено ДП «Формаг-Київ» на підставі укладеного 28.04.2023 договору транспортного експедирування № 2804/23-01 (а.с.30-33).

Крім того, відповідачу було надано:

- рахунок на оплату послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт від 29.06.2023 № 63629 (а.с. 80);

- довідку з транспортних витрат від 29.06.2023 № 29/06/2023FM/4 (а.с.89), відповідно до змісту якої вартість навантажувально-розвантажувальних робіт у порту Гданськ, Польща згідно коносаменту № ZJSM23050286 (контейнер: MSCU5225705, вагою 22004,00 кг) складає 43699,48 грн.

Разом з тим, на підтвердження вартості транспортних витрат позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію про оплату послуг від 11.07.2023 № 1057 (а.с.81), тобто вже після митного оформлення товару.

Подальше перевезення товарів позивача здійснювалось ТОВ "Романчук" на підставі укладеного договору на перевезення вантажів від 11.04.2023 № МЗТ/11.04.2023 (а.с.92-95);

Відповідно до визначених умовами договору, за результатами фактично наданих послуг позивачем було складено та підписано акт від 06.07.2023 № 116 прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) (а.с. 85), відповідно до якого ТОВ " Романчук" було надані наступні послуги:

- міжнародні транспортні перевезення автомобілем по маршруту:м. Косаково (Польща) - м/п. Ягодин 46000.00 грн;

- міжнародні транспортні перевезення автомобілем по маршруту м/п. Ягодин - м. Шостка (Україна) 40000,00 грн.

Крім того, відповідачу було надано :

- довідку про транспортні витрати від 30.06.2023 (а.с. 91);

- рахунок на оплату від 30.06.2023 № 116 (а.с. 83) за надані послуги.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 20.07.2023 № 1090 про сплату декларантом ТОВ " Романчук" 86000,00 грн, як оплата за міжнародне перевезення відповідно до рахунку від 30.06.2023 № 116 (а.с. 84).

Морське перевезення товарів позивача по МД від 17.07.2023 № 23UA100380610106U3 від місця завантаження до порту прибуття GDANSK здійснювалось ДП «Формаг-Київ» на підставі укладеного 28.04.2023 договору транспортного експедирування № 2804/23-01 (а.с.30-33).

Крім того, відповідачу було надано:

- рахунок на оплату міжнародного перевезення від 10.07.2023 № 63702 (а.с. 116);

- довідку з транспортних витрат від 10.07.2023 № 10/07/2023FM/4 (а.с.123), відповідно до змісту якої вартість доставки вантажу по коносаменту S0723050226 (контейнер: TCNU2737517, вагою 20873,00 кг) на адресу ТОВ «ТД Латімер» від місця завантаження (на умовах FOB NINGBO) до порту прибуття GDANSK - складає 92335,93 грн;

- коносамент 29.05.2023 № S0723050226 (а.с. 114) (товаророзпорядчий морський документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу).

Разом з тим, на підтвердження вартості транспортних витрат морського перевезення позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію про оплату послуг від 24.07.2023 № 1101 (а.с.117), тобто вже після митного оформлення товару.

Подальше перевезення товарів позивача здійснювалось ТОВ "Романчук" на підставі укладеного договору на перевезення вантажів від 10.07.2023 № МЗТ/10.07.2023 (а.с.124-127).

Відповідно до визначених умовами договору, за результатами фактично наданих послуг позивачем було складено та підписано акт від 19.07.2023 № 360 прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) (а.с. 121), відповідно до якого ТОВ " Романчук" було надані наступні послуги:

-міжнародні транспортні перевезення автомобілем по маршруту: м. Косаково (Польща) - м/п. Ягодин 46000,00 грн;

міжнародні транспортні перевезення автомобілем по маршруту м/п. Ягодин - м. Шостка (Україна) 34000,00 грн.

Крім того, відповідачу було надано :

- довідку про транспортні витрати від 11.07.2023 (а.с. 122);

- рахунок на оплату від 11.07.2023 № 360 (а.с. 119) за надані послуги.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 28.07.2023 № 1127 про сплату декларантом ТОВ " Романчук" 80000,00 грн, як оплата за міжнародне перевезення відповідно до рахунку 11.07.2023 № 360 (а.с. 120).

Таким чином, декларантом на підтвердження транспортної складової митної вартості надано митному органу усі наявні документи, які в сукупності обґрунтовують надання транспортних послуг, їх об`єм та вартість.

Водночас саме по собі посилання митного органу на можливе здійснення перевезення між м. Гданськ та м. Косаково не підтверджує наявності додаткових витрат, їх розміру та факту понесення таких витрат декларантом. Надані документи підтверджують транспортні витрати за відповідними етапами перевезення, а митним органом не визначено конкретної суми витрат, яка, на його думку, не була включена до митної вартості. Отже, наведені митним органом доводи ґрунтуються на припущенні про можливе понесення додаткових витрат, що саме по собі не свідчить про неправильність визначення заявленої митної вартості.

Щодо посилань митного органу в оскаржуваному рішенні від 27.06.2023 № UA100000/2023/000085/2 на невідповідність у митній декларації країни відправлення (а.с. 62) номера транспортної накладної № 227269137 та номеру коносаменту SHWS223050253 суд зазначає наступне.

Митним органом не доведено, що ці документи стосуються різних поставок, товарів або зовнішньоекономічних операцій. Сам факт відмінності номерів транспортних документів не спростовує ціну товару.

Експортна декларація від 08.05.2023 № 310120230518509780 містить відомості про одержувача «LATYMER», товар, його кількість, ціну та номер інвойсу, тобто дозволяє ідентифікувати відповідну поставку. При цьому митний орган не встановив розбіжностей між відомостями цієї декларації та Специфікацією № 6, інвойсом № JJHY230425-2THUK та іншими документами, поданими до митного оформлення.

Відсутність у копії експортної декларації дати завершення експортного контролю також не свідчить про недостовірність відомостей щодо ціни товару. Навіть якщо така декларація не підтверджує факт завершення експорту, вона може використовуватися як додаткова довідкова інформація та не спростовує даних основних документів щодо митної вартості.

Щодо надання декларацій відправника без урахування статті 254 МК України, тобто без перекладу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про необхідність надання перекладу на українську мову документів, які були подані до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).

Отже, така експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Разом з тим, як встановлено судом, спірні рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на такі коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Втім, суд наголошує, що у разі здійснення коригування митної вартості не за основним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість, відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Таким чином, скоригована митна вартість відповідачем здійснена без врахування індивідуальних особливостей придбаного транспортного засобу та, за відсутністю будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.

Стосовно інших посилань відзиву/позову, то суд зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позовної заяви отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваних рішень.

Разом з тим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.06.2023 № UA100000/2023/000085/2, від 04.07.2023 № UA100380/2023/000219/2 та від 17.07.2023 № UA100380/2023/000220/2, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 04.07.2023 № UA100380/2023/000573 та від 17.07.2023 № UA100380/2023/000602, оскільки такі рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України "Про судовий збір" суд встановив, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.

З огляду на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 10.09.2020 року у справі №804/8259/16, від 24.12.2020 у справі №825/462/16, згідно з якими оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об`єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Виходячи з наведеного, суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом із одночасно майновими та немайновими вимогами.

При цьому, позивач зазначив, що ціною вказаного позову є 429787,14 грн та сплатив за позовну вимогу майнового характеру судовий збір у загальному розмірі 6446,82 грн (1,5 відсотка ціни позову), та за позовну вимогу немайнового характеру 8052,00 грн (2684,00грн *3).

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14498,82 грн.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Частиною третьою статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В заяві про вирішення питань щодо розподілу судових витрат представник позивача просив стягнути з відповідача, зокрема, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу.

З долучених до матеріалів справи документів на підтвердження судових витрат, пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги, суд встановив наступне.

Згідно з п.1.1 Договору про надання правової допомоги від 06.06.2023 №06/06/23 (а.с.131-132), укладеним між адвокатом Адвокатським бюро «Олени Кононенко» (Бюро) та ТОВ "ТД Латімер" (Клієнт), Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо:

- надання усних і письмових консультацій, висновків, правової інформації і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій, заперечень, пояснень) та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову, пояснень та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України, Державної митної служби, Державної податкової служби України, Служби фінансових розслідувань, Служби безпеки України, НАБУ та усiх iнших правоохоронних органах, інших державних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, банківських установах, органах реєстрації транспортних засобів, страхових компаніях, ВРП, ВККС України, ЗМІ тощо з будь-яких питань;

- надання іншої правової допомоги, визначеної сторонами в додаткових угодах до цього Договору.

Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат: керуючий партнер Бюро - Кононенко Олена Сергіївна (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 7038/10 від 19.10.2018 р.). Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності (п.2.2 Договору).

Визначений цим Договором об`єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою Сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди (п.2.3 Договору).

Розмiр гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває представниками Сторін (п.3.1 Договору).

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 06/06/2023 (а.с. 185) до Договору про надання правничої допомоги від 06.06.2023 №06/06/23 дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги на підставі вищевказаного договору (п.1); вартість послуг (п.2):

- правовий аналіз товаросупровідних документів, що подаються до митного оформлення разом з митною декларацією - 2500,00 грн;

- досудове оскарження рішень, дій та бездіяльності посадових осіб державних органів (митних органів, податкових органів тощо) 10000,00 грн;

- підготовка та подача позову до суду І інстанції та інших процесуальних документів (відповіді на відзив, тощо) 20000,00 грн;

- підготовка та подача апеляційної скарги на постанову суду I інстанції 10000,00 грн;

- підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу 5000,00 грн;

- підготовка та подача касаційної скарги 10000,00 грн;

- представництво в суді I інстанції 1 засідання 3500,00 грн;

- представництво в суді ІІ інстанції 1 засідання 5000,00 грн;

- представництво в суді ІІІ інстанції 1 засідання 5500,00 грн;

- представництво в суді через систему EASYCON 1 засідання 2000,00 грн;

- усна консультація 1 година часу 1000,00 грн;

- письмова консультація 1 аркуш 500,00 грн;

Подання заяв, клопотань, листів, пояснень та інших документів правового характеру 1 аркуш 500,00 грн.

Оплата послуг з надання правової допомоги здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується протягом 5 робочих днів після отримання Клієнтом рахунку (п.3.1 додаткової угоди).

Правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п.7.1 додаткової угоди).

Бюро надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмiр гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п.7.2 додаткової угоди).

Таким чином, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 06.06.2023 №06/06/23 та додаткової угоди №2, сума гонорару за надання правничої допомоги у конкретній справі визначається актом наданих послуг.

Згідно з актом наданих послуг від 19.01.2024 (а.с.186) відповідно до Договору про надання правової допомоги від 06.06.2023 №06/06/23 (далі Договір) Адвокат надав Клієнту наступні послуги:

1. Здійснення представництва інтересів ТОВ "ТД Латімер" у справі № 480/13327/23, а саме: підготовка та подання до Сумського окружного адміністративного суду:

- позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.06.2023 № UA100000/2023/000085/2, від 04.07.2023 № UA100380/2023/000219/2 та від 17.07.2023 № UA100380/2023/000220/2, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 04.07.2023 № UA100380/2023/000573 та від 17.07.2023 № UA100380/2023/000602;

- письмового підтвердження;

- клопотання про витребування доказів;

- відповіді на відзив та інших процесуальних документів

Підготовлено 5 документів.

Вартість послуг складає 20000,00 грн.

Для сплати правничої допомоги на суму 20000,00 грн позивачу було надано рахунок-фактура від 26.12.2023 №26/12/23 (а.с.187).

Вказану суму сплачено позивачем на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро «Олени Кононенко» 29.01.2024, що підтверджується зведеною випискою АТ «Сенс Банк» за 23.08.2023 та платіжною інструкцією від 26.12.2023 №1716 (а.с.188).

Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідач заперечив щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, вказавши на їх неспівмірність. Просив зменшити розмір таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін(пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 20000,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

На думку суду, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, а також з огляду на те, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у даній справі у розмірі 10000,00 грн.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у заявленому представником позивача розмірі задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 27.06.2023 № UA100000/2023/000085/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/000558.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 04.07.2023 № UA100380/2023/000219/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 17.07.2023 № UA100380/2023/000220/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бул. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Латімер" (вул. Каденюка Леоніда, 1, буд. 340, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 40893315) судовий збір у розмірі 14498,82 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах

Часті запитання

Який тип судового документу № 140082543 ?

Документ № 140082543 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140082543 ?

Дата ухвалення - 24.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140082543 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140082543 ?

В Сумський окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140082543, Сумський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140082543, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 140082543 відноситься до справи № 480/13327/23

Це рішення відноситься до справи № 480/13327/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140082542

Наступний документ : 140082545

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 140082543, 24.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

Який тип судового документу № 140082543 ?

Яка дата ухвалення судового документу № 140082543 ?

Яка форма судочинства по судовому документу № 140082543 ?

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

В якому cуді було засідання по документу № 140082543 ?

У чому перевага платних тарифів?

Інформація про судове рішення № 140082543, Сумський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140082543 відноситься до справи № 480/13327/23