Рішення № 140081181, 25.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Київ № 640/16542/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»

до Північного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі позивач) з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), у якому просили суд:

- визнати протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: №UА-2019-12-10-000130-а) за предметом закупівлі ДК 021:2015:50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки СП «Завод «Енергія») у кількості Лоти 1-23) у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема порушення вимог пункту 7 частини другої статті 22 та пункту 4 частини першої статті 30 Закону, викладених у висновку (ідентифікатор моніторингу №UА-М-2020-03-19-000060).

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як замовником, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі №UА-2019-12-10-000130-а за предметом закупівлі ДК 021:2015:50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки СП «Завод «Енергія») у кількості Лоти 1-23), та усі вчинені позивачем дії щодо названої закупівлі відповідали вимогам чинного законодавства.

Зазначили, що 06.04.2020 відповідачем за результатами моніторингу складено, підписано та оприлюднено висновок з інформацією про те, що позивачем порушено вимоги пункту 7 частини другої статті 22 та пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII.

На переконання позивача, оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є безпідставним і необґрунтованим, оскільки порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем вчинено не було.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Повідомили, що моніторинг спірної процедури закупівлі було здійснено на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 19.03.2020 № 44 «Про початок моніторингу закупівлі», за результатами якого оприлюднено висновок, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 7 частини другої статті 22 та пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 23.05.2023 справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є юридичною особо, зареєстрованою 06.06.2016, про що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 40538421 міститься відповідний запис.

На виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення про закупівлю № UА-2019-12-10-000130-а за предметом закупівлі ДК 021:2015:50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки СП «Завод «Енергія») у кількості Лоти 1-23).

Північним офісом Держаудитслужби на підставі наказу від 19.03.2020 № 44 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі № UА-2019-12-10-000130-а.

06.04.2020 відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2019-12-10-000130-а, відповідно до якого встановлено, предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2019 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом засідання тендерного комітету від 20.01.2020 № 77 зі змінами (далі ТД), тендерні пропозиції ТОВ «РЕАЛ», ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» (далі Переможець 1), ТОВ «НВП АЛЬТА», ТОВ «РемМашРесурс», ТОВ «УКРКОМПЛЕКТМОНТАЖНАЛАГОДЖУВАННЯ», ПП «Лео-Рембуд», ТОВ «К.І.В.І.», ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», ТОВ «Прома плюс», ТОВ «ЗВ`ЯЗОКТЕЛЕКОМБУД» (далі Переможець 2), ТОВ «Сагена», протоколи розгляду тендерних пропозицій від 18.02.2020 б/н, від 27.02.2020 №№ 361 та 362, повідомлення про намір укласти договір від 28.02.2020, договори від 18.03.2020 № 161/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 162/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 169/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 163/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 172/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 164/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 171/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 170/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 195/ЗЕ-20, від 18.03.2020 № 194/ЗЕ-20. Аналізом встановлено, що проєкти договорів про закупівлю по Лотам 1-23 не містять інформації про порядок змін їх умов, чим порушено вимогу пункту 7 частини другої статті 22 Закону. Відповідно до протоколів розгляду тендерних пропозицій від 18.02.2020 б/н Замовником по Лотам 1-23 відхилено тендерні пропозиції: ТОВ «РЕАЛ», ТОВ «НВП АЛЬТА», ПП «Лео-Рембуд», ТОВ «К.І.В.І.», ТОВ «Прома плюс», ТОВ «УКРКОМПЛЕКТМОНТАЖНАЛАГОДЖУВАННЯ», ТОВ «Сагена». Аналізом причин для відхилення, зазначених у протоколах, порушень не встановлено. Аналізом документів, розміщених на веб-порталі Уповноважено органу, встановлено, що торги по Лоту № 2, 5, 8, 11, 14, 17, 18, 19, 20, 22 відмінені в зв`язку з допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. Аналізом документів, розміщених на веб-порталі Уповноважено органу, встановлено, що торги по Лоту № 3 відмінені в зв`язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг (частина перша статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Аналізом документів, розміщених на вебпорталі Уповноважено органу, встановлено, що торги по Лоту № 13, 16 відмінені в зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель (частина перша статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). За результатами аналізу документів встановлено невідповідність пропозиції ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» по ЛОТАМ 1,4,6,7,9,10,12,15, умовам ТД. Зокрема Переможцем 1, після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір (28.02.2020), завантажено довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, датовану 24.01.2019, чим не дотримано пункт 3 додатку 1 до ТД, так як вимагалось надати документ, виданий не раніше 30 днів до дати розкриття тендерних пропозицій. За результатами аналізу документів встановлено невідповідність пропозиції ТОВ «ЗВ`ЯЗОКТЕЛЕКОМБУД» по Лоту 21 умовам ТД, зокрема Переможцем 2 не надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, які передбачається виконувати: монтаж, демонтаж, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, чим не дотримано вимогу пункту 3.1 додатку 4 (до ЛОТУ 21) до ТД. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Однак, на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію Переможця як таку, що не відповідає вимогам ТД, та уклав з ним договори: по Лоту 1 - від 18.03.2020 № 161/ЗЕ-20 загальною сумою 177 589,48 гривень; по Лоту 4 - від 18.03.2020 № 162/ЗЕ-20 загальною сумою 177 589,48 гривень; по Лоту 6 - від 18.03.2020 № 169/ЗЕ-20 загальною сумою 114 000,00 гривень; по Лоту 7 - від 18.03.2020 № 163/ЗЕ-20 загальною сумою 128 000,00 гривень; по Лоту 9 - від 18.03.2020 № 172/ЗЕ-20 загальною сумою 118 000,00 гривень; по Лоту 10 - від 18.03.2020 № 164/ЗЕ-20 загальною сумою 177 589,48 гривень; по Лоту 12 - від 18.03.2020 № 171/ЗЕ-20 загальною сумою 120 000,00 гривень; по Лоту 15 - від 18.03.2020 № 170/ЗЕ-20 загальною сумою 580 000,00 гривень; по Лоту 21 - від 18.03.2020 № 195/ЗЕ-20 загальною сумою 244 940,00 гривень, і всупереч вимогам абзацу шостого частини першої статті 31 Закону не відмінив торги по Лотам 1, 4, 6, 7, 9, 10, 12, 15, 21.

Відповідно до висновку, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель при відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення пункту 7 частини другої статті 22 Закону. За результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, - порушень не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Уважаючи висновок відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ).

За правилами частин першої, другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-ХІІ).

За положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

VI. Оцінка суду

Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закон України «Про публічні закупівлі».

Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 922-VIII, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

За положеннями статті 7-1 Закону № 922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Судом установлено, що доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем суду не надано.

Як видно зі змісту пункту 3 «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» констатуючої частини оскаржуваного висновку, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

За приписами пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Крім того, за нормами пункту 7 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація повинна містити: проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Позивач, заперечуючи висновки відповідача щодо порушення пункту 7 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, зазначив, що на виконання названої вимоги у проєктах договорів по Лотам 1-23передбачено умову пунктом 13.3, відповідно до якого вказано, що будь-які зміни та доповнення до цього договору є невід`ємною частиною цього договору та є обов`язковими для виконання сторонами лише в разі, якщо вони оформлені таким чином: виконані письмово, підписані повноважними представниками сторін. Усі виправлення в тексті, зміни та доповнення до договору мають юридичну силу лише у разі їх взаємного посвідчення повноважними представниками сторін.

Щодо порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII, позивач зазначив, що пунктом 3 додатку 1 до Тендерної документації вимагалось надати документи, виданий раніше 30 днів до дати розкриття тендерних пропозицій. Так, ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» по Лотам 1, 4, 6, 7, 9, 10, 12, 15 завантажено довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, датовану 24.01.2020, як того і вимагалося умовами Тендерної документації, оскільки розкриття тендерних пропозицій відбулося 24.02.2020. Із урахуванням статті 252 Цивільного кодексу України, перебіг строків починається з наступного дня від вказівки на подію у цьому випадку.

Із посиланням на пункту 2 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII, відповідно до якого замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, позивач зазначив, що у Замовника були відсутні правові підстави для відхилення переможця на цій стадії процедури відкритих торгів.

Крім того, позивач зазначив, що пунктом 3.1 Додатка 4 до Тендерної документації передбачено, що для виконання робіт учасник повинен мати належним чином отримані та оформлені в компетентних органах всі необхідні дозволи, сертифікати та погодження (ліцензії на виконання робіт, на які проводиться закупівля, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, які передбачається виконувати: монтаж, демонтаж, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів).

При цьому, на переконання позивача, Замовником не встановлено окремої вимоги щодо надання учасниками документального підтвердження у вигляді окремих документів, що учасник повинен мати відповідні документи на виконання робіт. Зважаючи на викладене, на думку позивача, висновок щодо невідповідності тендерних пропозицій ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» та ТОВ «ЗВ`ЯЗОКТЕЛЕКОМБУД» умовам Тендерної документації є безпідставним, необґрунтованим, суто суб`єктивним та таким, що не відповідає дійсності та не містить під собою правового підґрунтя.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII, суд зазначає, що за результатами аналізу документів встановлено невідповідність пропозиції ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» по Лотам 1, 4, 6, 7, 9, 10, 12, 15, умовам Тендерної документації. Зокрема, Переможцем 1, після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір (28.02.2020), завантажено довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, датовану 24.01.2019, чим не дотримано пункту 3 Додатку 1 до Тендерної документації, так як вимагалось надати документ, виданий не раніше 30 днів до дати розкриття тендерних пропозицій.

За приписами абзацу 2 частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII, переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.

Так, відповідно до пункту 3 Додатка 1 до Тендерної документації Замовника Учасник-переможець у строк, що не перевищує п`яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати документи, видані не раніше 30 днів до дати розкриття тендерних пропозицій.

Відповідно до інформації на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 28.02.2020, розкриття тендерних пропозицій відбулося 24.02.2020. Тобто, відраховуючи від 28.02.2020 Переможець 1 повинен був завантажити довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів по Лотам 1, 4, 6, 7, 9, 10, 12, 15.

Втім, Переможцем 1 по Лотам 1, 4, 6, 7, 9, 10, 12, 15 завантажено 28.02.2020 довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, датовану 24.01.2019, тобто видану за 396 днів, чим не дотримано вимоги пункту 3 Додатка 1 до Тендерної документації.

Таким чином, за результатами аналізу документів встановлено невідповідність пропозиції ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» по Лотам 1, 4, 6, 7, 9, 10, 12, 15.

Щодо порушення позивачем пункту 7 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, суд зазначає, що аналізом встановлено, що проєкти договорів про закупівлю по Лотам 1-23 не містять інформації про порядок змін їх умов, чим порушено названі вимоги Закону № 922-VIII.

Так, у відповідності до приписів частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Судом з`ясовано, що проєкти договорів про закупівлю по Лотам 1-23 не містять інформації про порядок змін їх умов, чим порушено вимоги пункту 7 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, а саме щодо змін істотних умов договору відповідно до статті 36 Закону № 922-VIII.

У зв`язку із цим суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності в діях позивача порушень вимог пункту 4 частини першої статті 30, пункту 7 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, а позивачем, у свою чергу, під час розгляду справи названі доводи жодними належними та допустимими доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при складанні відповідачем констатуючої частини висновку.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

За положеннями частин дев`ятої-одинадцятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.

Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи зі змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору, зокрема у спірному випадку замовника зобов`язано здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Натомість судом не встановлено, а позивачем не доведено виконання названої вимоги висновку відповідача.

Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.