Рішення № 140081176, 25.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м.Київ №320/56194/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними, скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.09.2025 № 634 про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві, у вигляді звільнення з посади.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.10.2025 № 1750 о/с про призначення капітана поліції №1 (з обслуговування правого берега).

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві з 18.08.2025.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України недоотримане грошове забезпечення за час з 18.08.2025 року по дату постановлення рішення в даній справі.

Мотивуючи позовні вимоги позивач стверджує, що відповідачем не було встановлено та доведено допущення ним порушення службової чи трудової дисципліни, а саме не доведено, що дії позивача вказують на його особисту недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до обов`язку дотримуватися вимог законодавства України, наказів керівництва та Присяги працівника поліції. Просить суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ній.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2025 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Також представником відповідача надано до суду копію матеріалів службового розслідування.

Положеннями частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

18.08.2025 на ім`я начальника управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції підполковника поліції Ярослава Курбакова надіслано рапорт старшого інспектора ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Валерія Салюка (далі - Рапорт від 18.08.2025), яким доповідається, що в ході проведення моніторингу ІПНП було виявлено подію за участі співробітника патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції. Зокрема, 18.08.2025 близько 19 год на 203 км автодороги Н-09 у с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, на блок-посту було зупинено Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 (належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) під керування заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку № 1 (з ОПБ) УППП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, у відпусті та який перевозив двох пасажирів: - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає в АДРЕСА_1 ; - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає в АДРЕСА_2 .

У ході спілкування та перевірки документів у пасажирів із використанням БД «Оберіг» встановлено, що вищевказані пасажири перебувають в розшуку за ухилення від мобілізації та мали на меті незаконно перетнути державний кордон України з Румунією. Капітан поліції ОСОБА_1 з метою безперешкодного проїзду через встановлені на території України блокпости здійснив транспортування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з м. Києва до с. Лазенщина. Працівниками Державної прикордонної служби України гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затримано в адміністративному порядку за частиною другою статті 204-1 КУпАП. Капітана поліції ОСОБА_1 затримано за частиною першою статті 185-10 КУпАП та поміщено до СП «Солотвино».

Подія зареєстрована в журналі ЄО Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області за № 10588 від 18.08.2025. Проведеним оглядом на місці події слідчо-оперативною групою мобільного телефону капітана поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) встановлено переписку у застосунку WhatsApp із заступником командира батальйону № 4 полку № 1 (з ОПБ) УПП у місті Києві ДПП капітаном поліції ОСОБА_5 за мобільним номером НОМЕР_3 , де йшла мова про вартість перевезення пасажирів. ОСОБА_1 зазначив, що капітан поліції ОСОБА_5 попросив його поїхати до Закарпатської області та відвезти його знайомих, при цьому надав контакти вказаних осіб, які повинні були оплати вартість перевезення.

Надалі начальником управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Ярославом Курбаковим направлено на адресу начальника Департаменту патрульної поліції генералу поліції третього рангу Євгенію Жукову доповідну записку «Про призначення службового розслідування», у якій просив призначити службове розслідування та відповідно до частини першої статті 17 Дисциплінарного статуту, статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», на час проведення службового розслідування відсторони від виконання службових обов`язків командира роти № 2 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правового берега) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 14, 15, 17, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України), статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, за відомостями викладеними в доповідній записці підполковника поліції Курбакова Я. , начальника УПП у місті Києві ДПП від 18.08.2025

№ 24993/41/11/2/01-2025 Департаментом патрульної поліції видано наказ від 18.08.2025 № 2527 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов`язків» (далі - Наказ від 18.08.2025 № 2527), згідно з яким наказано, зокрема:

1. Призначити службове розслідування.

3. Відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту капітана поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правового берега) УПП у місті Києві ДППП, відсторони від виконання службових обов`язків.

4. Відповідно до частини восьмої статті 17 Дисциплінарного статуту на період відсторонення від виконання службових обов`язків капітану поліції ОСОБА_1 знаходитися на робочому місці у відділі чергової служби УПП у місті Києві ДПП.

З Наказом від 18.08.2025 № 2527 позивач ознайомився 21.08.2025, що підтверджується матеріалами службового розслідування.

За результатами проведення службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці підполковника поліції Курбакова Я. , начальника УПП у місті Києві ДПП, від 18.08.2025 № 24993/41/11/2/01-2022 начальником Департаменту патрульної поліції генералом поліції третього рангу Євгенієм Жуковим 16.09.2025 затверджено Висновок (далі Висновок).

Відповідно до пункту 2 та пункту 3 Висновку, Комісія вважає:

2. Факт порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 , визнати таким, що знайшов своє підтвердження.

3. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України, Присяги працівника поліції, визначеної у статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 27, 29 Порядку дій нарядів (екіпажів) УПП у місті Києві ДПП та окремих умов несення служби затвердженого наказом УПП у місті Києві ДПП від 26.07.2024 № 333, підпунктом 2.1.3 пункту 2.1, підпунктами 2.2.1, 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 типової посадової інструкції заступника командира роти УПП у місті Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 10 червня 2025 року № 1917, відповідно до пункту 6 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до капітана поліції ОСОБА_1 (0004925), заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 16.09.2025 № 2766 «Про допуск до виконання службових обов`язків працівників УПП у м. Києві ДПП» наказано заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правового берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 допустити до виконання службових обов`язків.

З Наказом від 16.09.2026 № 2766 позивач ознайомився 16.09.2025.

Надалі, наказом Департаменту патрульної поліції № 634 від 25.09.2025 «Про застосування до працівника УПП в місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України, Присяги працівника поліції, визначеної у статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 27, 29 Порядку дій нарядів (екіпажів) УПП у місті Києві ДПП та окремих умов несення служби затвердженого наказом УПП у місті Києві ДПП від 26.07.2024 № 333, підпунктом 2.1.3 пункту 2.1, підпунктами 2.2.1, 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 типової посадової інструкції заступника командира роти УПП у місті Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 10 червня 2025 року № 1917, відповідно до пункту 6 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до капітана поліції ОСОБА_1 (0004925), заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (далі - оскаржуване та/або спірне рішення 1, Наказ № 634).

Одночасно судом встановлено, що на підставі рапорту позивача від 13.10.2025 про призначення його на посаду інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП, наказом Департаменту патрульної поліції № 1750 о/с від 20.10.2025 капітана поліції ОСОБА_1 (0004925) призначено інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП (далі -оскаржуване та/або спірне рішення 2, Наказ № 1750 о/с).

Разом з тим на підставі рапорту ОСОБА_1 від 13.03.2026 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 27.03.2026 № 622 о/с «По особовому складу відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби з поліції капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега), 27 березня 2026 року, з виплатою грошової компенсації за 23 доби невикористаних щорічних основної та додаткових оплачуваних відпусток (2025 рік - 17 діб, 2026 рік - 6 діб), установивши премію за березень 2026 року в розмірі 238,469%.

Позивач категорично не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, він визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Далі по тексту Дисциплінарний статут.

Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Положеннями частини першої, частини другої та частини третьої статті 15 Дисциплінарного статуту регламентовано, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Разом з цим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (далі Порядок № 893).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.

За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.

Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 розділу ІІІ Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Надання чергової відпустки поліцейському, стосовно якого проводиться службове розслідування, здійснюється з повідомленням голови дисциплінарної комісії.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Своєю чергою положення частини першої, частини другої та частини третьої статі 18 Дисциплінарного статуту визначають, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів (частина дванадцята статті 18 Дисциплінарного статуту).

Одночасно положеннями частини першої статті 70 Закону № 580-VIII регламентовано, що поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Розділом ІІІ Порядку № 893 врегульовано питання відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків.

Так, на час проведення службового розслідування поліцейський може бути відсторонений від виконання службових обов`язків (посади) у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) здійснюється на підставі письмового наказу керівника, до повноважень якого належать призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, воно не може тривати більше строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Поліцейський має право ознайомитися та отримати копію наказу про відсторонення його від виконання службових обов`язків (посади).

Особливості відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) визначено частинами четвертою-шостою статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучаються службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.

Поліцейський, який перебуває на чергуванні (вахті) або в службовому відрядженні та щодо якого видано письмовий наказ про відсторонення від виконання службових обов`язків (посади), підлягає негайній заміні на чергуванні (вахті) або негайному відкликанню зі службового відрядження.

Під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) поліцейський зобов`язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належать призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.

Відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) припиняється в день видання керівником, до повноважень якого належать призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, письмового наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві не стверджує про порушення відповідачем порядку призначення та проведення стосовного нього службового розслідування та, відповідно неправомірність дій відповідача щодо відсторонення його від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

Кім цього предметом розгляду цієї адміністративної справи наказ від 18.08.2025

№ 2527 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов`язків», не є.

Отже, зважаючи на викладене, суд не вбачає правових підстав для детальної оцінки правових підстав призначення службового розслідування, порядку його проведення, у тому числі обставин відсторонення позивача від виконання службових обов`язків, та переходить до дослідження наявності / відсутності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, який зафіксований у Висновку.

Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 1, 4, 5 та 6 частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших

нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частиною першої, частиною другою та частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини першої, частини другої та частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У контексті зазначеної норми варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.

У постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 Верховний Суд вказав, що частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.).

Суд не заперечує наявність у відповідача дискреційних повноважень щодо вибору виду дисциплінарного стягнення, однак зазначає, що закріплена за суб`єктом владних повноважень можливість з поміж декількох варіантів правомірної поведінки (рішень) обирати один (одне) на власний розсуд не надає права робити це свавільно і не означає, що судовий контроль за такими діями та рішеннями неможливий взагалі.

Суд зазначає, що хоч суд й обмежений в правовій оцінці та перевірці на предмет обґрунтованості актів та дій органів публічної влади під час виконання ними дискреційних повноважень, водночас повинен проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими.

Не менш важливим аспектом оцінки обґрунтованості звільнення позивача зі служби в поліції є з`ясування співмірності цього виду дисциплінарного стягнення тим порушенням, які стали для цього підставою, що, безумовно, також підлягає судовому контролю і не становить втручання у дискрецію відповідача.

Вимога пропорційності передбачає, що зменшення обсягу або кваліфікуючих ознак порушень, які ставляться у провину особі, має призводити до зменшення суворості стягнення, за винятком випадку, коли буде доведено, що порушення є істотним(и) настільки, щоб бути самостійною і достатньою підставою для застосування стягнення певного виду (у цьому випадку - звільнення зі служби).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 140/8778/23.

Досліджуючи Висновок, суд звертає увагу, що на 12 аркуші Комісією зазначено, що станом на момент проведення службового розслідування, рішення за фактом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачене частиною першою статті 185-10 КУпАП, про що складено протокол серії ЗхРУ № 356493, компетентним органом не прийнято.

При цьому у Висновку відображено, що Комісії не вдалося достовірно встановити, чи був обізнаний ОСОБА_1 про намір пасажирів його автомобіля перетнути державний кордон в незаконний спосіб та чи було йому відомо про порушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законодавства у сфері мобілізації.

Отже, Комісією підтверджено у Висновку про неможливість достовірно встановити зазначені обставини, що фактично свідчить про формування висновків у наведеній частині на припущеннях.

Разом з цим станом на час вирішення спору по суті судом встановлено, що відповідно до постанови Рахівського районного суду Закарпатської області у справі

№ 305/3209/25 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 185-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення на підставі частини першої пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи наведене, суд звертає увагу на те, що станом на час прийняття відповідачем спірного наказу 1, постанова Рахівського районного суду Закарпатської області у справі № 305/3209/25 вже була прийнята, та її загальний доступ в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено 19.09.2025.

Одночасно відповідач у відзиві на позовну заяву наполягає на тому, що факт порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 , визнано таким, що знайшов своє підтвердження тому, що позивачем прямо порушено вимоги пунктів 27, 29 Порядку дій нарядів (екіпажів) УПП у місті Києві ДПП та окремих умов несення служби затвердженого наказом УПП у місті Києві ДПП від 26.07.2024 № 333, бо позивач не повідомив керівництво УПП у місті Києві ДПП та безпосереднього керівника про наміри виїзду до прикордонної смуги Закарпатської області, про його затримання військовослужбовцями ДПСУ та складання відносно нього адміністративних матеріалів.

При цьому відповідач наполягає, що позивач був обізнаний стосовно складання щодо нього протоколу від 19.08.2025 серії ЗхРУ № 356493 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 185-10 КУпАП та це мало місце за межами м. Києва та Київської області.

Також відповідач наголошує, що позивач, свідомо 18.08.2025 покинув м. Києва та Київської області, не попереджаючи своє пряме та безпосереднє керівництво про відповідні наміри, хоча позивач займав відповідальну посаду заступника командира роти, тривалий проміжок часу виконував керівницькі функції в підрозділі, напряму працював з особовим складом та був належним чином обізнаний про всі обставини несення служби в патрульній поліції, сам віддавав накази своїм підлеглим та контролював їх належне виконання.

Той факт, що позивач під час подій 18.08.2025, 19.08.2025 перебував у відпустці не мало ніякого відношення до невиконання ним обов`язків, які передбачені Порядком дій нарядів (екіпажів) УПП у місті Києві ДПП та окремих умов несення служби затвердженого наказом УПП у місті Києві ДПП від 26.07.2024 № 333 (далі - Порядок № 333), оскільки даний порядок регулює питання службової діяльності підрозділу патрульної поліції не тільки під час виконання службових обов`язків, а і поза службою у неробочий час поліцейського - і це добре було відомо позивачеві як заступнику командира роти. При цьому відповідач наголошує, що в рапорті про відпустку, позивач вказував адресу свого перебування АДРЕСА_3 , але по факту дана адреса не відповідає фактичному місцю затримання позивача під час подій 18.08.2025, 19.08.2025.

У контексті надання оцінки означеним доводам відповідача, у взаємозв`язку з встановленими обставинами справи, суд зауважує, що позивач не заперечує тих обставин, що не повідомив складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, проте наголошує, що фізично був позбавлений здійснити такі дії.

Суд наголошує, що в матеріалах службового розслідування наявний протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 18.08.2025, відповідно до якого в ОСОБА_1 було вилучено мобільний телефон.

Наведене, за висновком суду, беззаперечно свідчить про неможливість останнього повідомити керівництво про складання стосовного нього протоколу про адміністративне правопорушення. Оцінка таким обставинам Комісією надано не було.

Разом з цим всі доводи відповідача в частині не повідомлення безпосереднього керівника про зміну місця перебування позивача детально у Висновку не описано.

Дійсно у Висновку зазначено, що згідно з пунктом 29 Порядку № 333 (аркуш 11) під час дії правового режиму воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих його місцевостях поліцейські УПП у місті Києві ДПП при здійсненні виїзду за межі міста Києва чи Київської області доповідає про такі наміри рапортом начальнику УПП у місті Києві ДПП не менше ніж за дві доби до такого виїзду із зазначенням у рапорті причину виїзду, адреси проживання та строк перебування за межами вказаних територій.

Разом з цим суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено виконання означених вимог позивачем. Відповідний письмовий рапорт відсутній, а повідомлення усно про відповідні обставини Порядок № 333 не передбачає.

Суд не заперечує, що позивач фактично допустив дисциплінарний проступок, однак, за встановлених обставин справи, суд вважає, що вид дисциплінарного стягнення, який був застосований до позивача не відповідає тим порушенням, які стали для цього підставою.

Відповідач в ході розгляду справи не довів, що порушення є істотними настільки, щоб бути самостійною і достатньою підставою для застосування стягнення певного виду (у цьому випадку - звільнення зі служби).

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, беручи до уваги викладене, суд вважає наявними правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.09.2025 № 634 про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві, у вигляді звільнення з посади.

Разом з цим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування спірного наказу 2, оскільки наказ Національної поліції України Департаменту патрульної поліції від 20.10.2025 № 1750 о/с про призначення капітана поліції №1 (з обслуговування правого берега) прийнято на підставі рапорту ОСОБА_1 від 13.10.2025 та наказу Департаменту патрульної поліції від 25.09.2025

№ 634. Тобто оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем за наслідком особистого волевиявлення позивача.

Той факт, що підставою для видачі Наказу від 20.10.2025 № 1750 о/с став також Наказ від 25.09.2025 № 634 не нівелює тих обставин, що саме позивач подав рапорт про його призначення на відповідну посаду та зазначив у рапорті про відсутність будь-яких претензій до Департаменту патрульної поліції.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника командира роти № 2 батальйону

№ 4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві з 18.08.2025, оскільки позивач не був звільнений зі служби 18.08.2025.

Суд наголошує, що з 18.08.2025 позивача, відповідно до наказу від 18.08.2025

№ 2527 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов`язків» відсторонено від виконання службових обов`язків.

Більше того станом на час вирішення спору по суті, позивач відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 27.03.2026 № 622 о/с «По особовому складу відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнений зі служби в поліції.

Таким чином, визначений позивачем спосіб захисту порушеного права не є ефективним.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача недоотриманого грошового забезпечення за час з 18.08.2025 по дату постановлення рішення в даній справі, суд повторно звертає увагу на те, що з 18.08.2025 позивач був відсторонений від виконання службових обов`язків. При цьому Наказ від 18.08.2025 № 2527 ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувався.

Разом з цим матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував на службі в поліції з 20.10.2025 по дату звільнення зі служби в поліції відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 27.03.2026 № 622 о/с «По особовому складу».

Отже, у період з 20.10.2025 по 27.03.2026 та й, відповідно на час вирішення спору по суті відсутні правові підстави для висновку про наявність вимушеного прогулу позивача.

При цьому суд наголошує, що позивачем не заявлено позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних у наведеній частині.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Положеннями частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18.

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на принцип неподільності поділу судового збору при розгляді немайнової вимоги, суд доходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 211,20 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.09.2025 № 634 про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти № 2 батальйону № 4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві, у вигляді звільнення з посади.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), сплачений ним судовий збір у розмірі 1 221 (одна тисяч двісті двадцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.