Рішення № 140080958, 25.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Київ № 320/36165/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 024550007405 від 24.01.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1981 по 27.02.1986, період проходження військової служби з 09.10.1982 по 29.10.1984, період роботи згідно з трудовою книжкою від 19.01.1987 серія НОМЕР_1 та трудовою книжкою колгоспника від 06.04.1987 рос № НОМЕР_2 та призначити пенсію з 17.01.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято формально, без повного та всебічного дослідження поданих документів і без вчинення відповідачем дій, спрямованих на перевірку відомостей про його навчання, військову службу та трудову діяльність. Позивач вказує, що в період із 01 вересня 1981 року по 27 лютого 1986 року він навчався у Новгородському радгосп-технікумі імені 50-річчя ВЛКСМ, за результатами навчання отримав кваліфікацію зоотехніка, що підтверджується дипломом від 09 жовтня 1986 року серії НОМЕР_3 . На переконання позивача, період навчання за денною формою до 01 січня 2004 року підлягає зарахуванню до страхового стажу. При цьому збіг частини періоду навчання з періодом проходження строкової військової служби не є підставою для незарахування всього періоду навчання, оскільки відповідні періоди можуть бути враховані без їх подвійного зарахування. Позивач також зазначає, що проходження ним строкової військової служби з 09 жовтня 1982 року по 29 жовтня 1984 року підтверджується військовим квитком від 27 січня 1989 року серії НОМЕР_4 , а тому цей період підлягає включенню до його страхового стажу. Щодо невідповідності написання прізвища у дипломі, військовому квитку та трудових книжках паспортним даним позивач наголошує, що він не може відповідати за правильність оформлення та заповнення документів уповноваженими посадовими особами. Формальні неточності в написанні прізвища, за умови належності документів саме позивачу, не можуть бути підставою для неврахування підтверджених ними періодів та позбавлення його права на пенсійне забезпечення. Стосовно періодів трудової діяльності позивач зазначає, що трудова книжка від 19 січня 1987 року серії НОМЕР_1 і трудова книжка колгоспника від 06 квітня 1987 року № НОМЕР_2 є основними документами, що підтверджують його стаж роботи, та містять відомості про відповідні періоди трудової діяльності. На думку позивача, уточнюючі довідки подаються у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній. Водночас подані ним трудові книжки містять записи про спірні періоди роботи, тому відсутність додаткових уточнюючих довідок не є достатньою підставою для їх неврахування. Позивач також стверджує, що відповідач не встановив факту невиконання ним без поважних причин установленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та не навів конкретних періодів, які з цієї підстави не можуть бути зараховані до страхового стажу. При цьому позивач звертає увагу, що органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями витребовувати від підприємств, установ, організацій та окремих осіб документи, необхідні для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі й достовірність зазначених у них відомостей. Однак відповідач відповідних дій не вчинив та обмежився посиланням на необхідність подання позивачем додаткових документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали суду була направлена відповідачу до електронного кабінету підсистеми Електронний Суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17 січня 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заяву зареєстровано за № 840.

На час звернення із заявою позивач досяг віку 60 років 7 місяців 5 днів.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 січня 2025 року № 024550007405 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж, необхідний позивачу для призначення пенсії за віком, становить 31 рік, тоді як за результатами розгляду поданих ним документів орган Пенсійного фонду визначив страховий стаж тривалістю 14 років 3 місяці 12 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01 вересня 1981 року по 27 лютого 1986 року згідно з дипломом від 09 жовтня 1986 року серії НОМЕР_3 . Підставами для незарахування цього періоду відповідач визначив невідповідність написання прізвища особи у дипломі паспортним даним позивача, а також частковий збіг періоду навчання з періодом проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідач зазначив про необхідність подання уточнюючої довідки щодо тривалості навчання за денною формою, наявності перерв у навчанні та присвоєння позивачу відповідної кваліфікації.

Також до страхового стажу не зараховано період проходження позивачем строкової військової служби з 09 жовтня 1982 року по 29 жовтня 1984 року, зазначений у військовому квитку від 27 січня 1989 року серії НОМЕР_4 . Підставою для цього відповідач визначив невідповідність написання прізвища у військовому квитку паспортним даним позивача. Для зарахування зазначеного періоду орган Пенсійного фонду запропонував надати уточнюючу довідку про проходження строкової військової служби, видану на підставі облікової картки, або інший документ, який підтверджує відомості, зазначені у військовому квитку.

До страхового стажу позивача також не зараховано періоди роботи, зазначені у трудовій книжці від 19 січня 1987 року серії НОМЕР_1 та трудовій книжці колгоспника від 06 квітня 1987 року № НОМЕР_2 .

Незарахування цих періодів відповідач обґрунтував невідповідністю написання прізвища позивача на титульних сторінках трудових книжок його паспортним даним, а також відсутністю у трудовій книжці колгоспника відомостей про відпрацьовані вихододні та встановлений мінімум трудової участі в колгоспі.

Для зарахування зазначених періодів роботи орган Пенсійного фонду вказав на необхідність подання уточнюючих довідок про періоди роботи, виконання встановленого мінімуму трудової участі в колгоспі, виданих на підставі первинних документів, довідок про реорганізацію відповідних підприємств або внесення змін до документів щодо написання прізвища позивача.

У зв`язку з незарахуванням наведених періодів і відсутністю, на думку відповідача, необхідного страхового стажу Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком.

Не погоджуючись із рішенням від 24 січня 2025 року № 024550007405, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрат и годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частинами 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Однією із обов`язкових умов для призначення пенсії є підтвердження особою відповідного страхового стажу.

За визначення, наведеним у частині 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Як встановлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 січня 2025 року № 024550007405 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

В оскаржуваному рішенні страховий стаж позивача визначено в розмірі 14 років 3 місяці 12 днів за необхідних 31 року.

До страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01 вересня 1981 року по 27 лютого 1986 року відповідно до диплома від 09 жовтня 1986 року серії НОМЕР_3 , період проходження строкової військової служби з 09 жовтня 1982 року по 29 жовтня 1984 року відповідно до військового квитка від 27 січня 1989 року серії НОМЕР_4 , а також періоди роботи, зазначені у трудовій книжці від 19 січня 1987 року серії НОМЕР_1 та трудовій книжці колгоспника від 06 квітня 1987 року № НОМЕР_2 .

Однією з підстав незарахування зазначених періодів відповідач визначив невідповідність написання прізвища в поданих документах його написанню в паспорті позивача.

Суд зазначає, що відмінність у написанні прізвища сама собою не спростовує належності документів позивачу та не доводить недостовірності зазначених у них відомостей.

В оскаржуваному рішенні відповідач не проаналізував характер виявленої відмінності, не зіставив ім`я, по батькові, дату народження та інші відомості, які містяться в поданих документах, і не навів обставин, які б свідчили про належність цих документів іншій особі.

Матеріали справи також не містять доказів того, що пенсійний орган звертався до відповідних навчальних закладів, архівних установ, військових органів, роботодавців або їх правонаступників для перевірки належності документів позивачу та достовірності зазначених у них відомостей.

Щодо періоду навчання з 01 вересня 1981 року по 27 лютого 1986 року суд враховує, що диплом відповідно до Порядку № 637 є належним документом для підтвердження навчання.

Водночас, частина зазначеного періоду збігається з періодом проходження позивачем строкової військової служби з 09 жовтня 1982 року по 29 жовтня 1984 року.

Збіг у часі окремих періодів не є підставою для неврахування всього періоду навчання. Відповідач повинен встановити фактичну тривалість навчання, перевірити, чи переривалося воно у зв`язку з проходженням військової служби, та окремо оцінити частину періоду навчання, яка не збігається з військовою службою.

Один і той самий календарний період не може бути врахований до страхового стажу двічі, однак це не звільняє пенсійний орган від обов`язку визначити та врахувати періоди, які не перетинаються між собою.

За наявності сумнівів щодо фактичного періоду навчання відповідач мав запропонувати позивачу подати уточнюючі документи або самостійно звернутися до навчального закладу чи відповідної архівної установи.

Натомість, в оскаржуваному рішенні відповідач обмежився посиланням на розбіжність у написанні прізвища та перетин періоду навчання з військовою службою, не визначивши, яка саме частина періоду навчання не підлягає врахуванню та з яких підстав не зараховується решта цього періоду.

Щодо періоду проходження строкової військової служби з 09 жовтня 1982 року по 29 жовтня 1984 року суд зазначає, що такий період підтверджується військовим квитком від 27 січня 1989 року серії НОМЕР_4 .

Військовий квиток безпосередньо передбачений Порядком №637 як документ, що підтверджує проходження військової служби.

Відповідач не вказав на відсутність у військовому квитку відомостей про вид або тривалість служби, не навів доказів підроблення чи недостовірності цього документа та не вчинив дій, спрямованих на перевірку зазначених у ньому відомостей.

Отже, сама лише відмінність у написанні прізвища без оцінки інших реквізитів військового квитка та без перевірки його відомостей не є достатньою підставою для неврахування відповідного періоду.

Стосовно періодів роботи, зазначених у трудовій книжці від 19 січня 1987 року серії НОМЕР_1 , суд виходить із того, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.

На особу не може перекладатися тягар доведення достовірності відомостей, внесених до її трудової книжки уповноваженими працівниками підприємства, якщо пенсійним органом не встановлено та не доведено недостовірності таких відомостей.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, зазначених у її трудовій книжці.

У постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а Верховний Суд також вказав, що працівник не може відповідати за правильність і повноту оформлення документів роботодавцем, а недоліки ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист.

В оскаржуваному рішенні відповідач не дослідив зміст записів трудової книжки, не зазначив, які саме періоди та з яких самостійних підстав не підтверджуються її записами, а фактично відхилив документ у цілому через відмінність у написанні прізвища на його титульній сторінці.

Такий підхід не відповідає вимозі всебічного, повного й об`єктивного розгляду поданих документів.

Щодо трудової книжки колгоспника від 06 квітня 1987 року № НОМЕР_2 суд враховує, що відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах зараховується до стажу роботи.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин установленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, відомості про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьовані вихододні мають значення для визначення тривалості відповідного стажу.

Відсутність таких відомостей у трудовій книжці колгоспника не надає пенсійному органу підстав не враховувати цей документ взагалі.

Відповідач повинен встановити період членства позивача в колгоспі, з`ясувати встановлений у відповідні роки мінімум трудової участі, отримати відомості про фактичну тривалість роботи та після цього визначити періоди, які підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до архівних установ або інших розпорядників відповідної документації з метою отримання відомостей про трудову участь позивача в колгоспі.

В оскаржуваному рішенні також не зазначено, за які саме роки відсутні відомості про вихододні, чи встановлювався в ці роки мінімум трудової участі, чи виконав його позивач та якою є фактична тривалість періодів роботи, що можуть бути зараховані до стажу.

За таких обставин висновок про незарахування всіх періодів за трудовою книжкою колгоспника є передчасним.

Крім того, відповідно до статті 24-1 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності до 01 січня 1992 року в республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди.

Відтак, під час вирішення питання про зарахування відповідних періодів відповідач повинен перевірити визначені статтею 24-1 Закону № 1058-IV умови, а не обмежуватися формальними недоліками поданих документів.

Таким чином, оскаржуване рішення прийняте без належної оцінки всіх поданих позивачем документів, без встановлення обставин, які мають значення для визначення його страхового стажу, та без використання наданих пенсійному органу повноважень щодо витребування й перевірки необхідних відомостей.

Виявлена відмінність у написанні прізвища не може бути достатньою підставою для неврахування всіх документів без оцінки інших ідентифікаційних відомостей і вжиття заходів для перевірки їх належності позивачу.

Перетин частини періоду навчання з періодом військової служби не обґрунтовує неврахування всього періоду навчання, а відсутність у трудовій книжці колгоспника відомостей про вихододні потребувала додаткової перевірки та визначення фактичної тривалості роботи.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що воно прийняте необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мають значення для його прийняття, та без дотримання вимоги щодо розсудливого і пропорційного використання владних повноважень.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності рішення від 24 січня 2025 року № 024550007405, у зв`язку із чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Водночас, суд враховує, що для остаточного вирішення питання про наявність у позивача необхідного страхового стажу потрібно встановити фактичний період його навчання з урахуванням проходження військової служби, перевірити належність поданих документів, дослідити всі записи трудових книжок, отримати відомості про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьовані вихододні в колгоспі, а також здійснити обчислення загальної тривалості страхового стажу.

Зазначені обставини не були належно досліджені пенсійним органом та не можуть бути вперше встановлені судом замість суб`єкта, до компетенції якого належить призначення пенсії й обчислення страхового стажу.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає встановлення та перевірку додаткових обставин, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 січня 2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Під час повторного розгляду заяви відповідач повинен надати оцінку кожному з поданих позивачем документів, перевірити їх належність позивачу за сукупністю всіх ідентифікаційних відомостей, за потреби витребувати додаткові документи та відомості, визначити періоди навчання, військової служби і роботи, які підлягають зарахуванню без подвійного врахування календарних періодів, після чого здійснити повний розрахунок страхового стажу позивача.

У разі встановлення за результатами повторного розгляду наявності в позивача необхідного страхового стажу відповідач повинен вирішити питання про призначення пенсії за віком із дотриманням вимог статті 45 Закону № 1058-IV.

З огляду на необхідність додаткової перевірки документів та обчислення страхового стажу позовні вимоги про безпосереднє зарахування судом усіх заявлених періодів і призначення пенсії з 17 січня 2025 року є передчасними та в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 січня 2025 року № 024550007405 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17 січня 2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією, що міститься в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 січня 2025 року №024550007405 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 січня 2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350; місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.