Ухвала суду № 140079965, 25.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 вересня 2026 р. Справа № 120/471/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому проваджені звіт про виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 30.04.2026 року адміністративний позов задоволено, зокрема:

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2020, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ60223 від 29.07.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, виходячи з 77 % від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи раніше виплачені суми;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2021, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ60223 від 29.07.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021, виходячи з 77 % від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи раніше виплачені суми;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2022, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ60223 від 29.07.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 виходячи з 77 % від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи раніше виплачені суми;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ60223 від 29.07.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виходячи з 77 % від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи раніше виплачені суми.

14.07.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду згідно статті 382 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 20.07.2026 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Даною ухвалою також встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області строк для подання заперечення щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

24.07.2026 року представником відповідача подано письмові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволені заяви у повному обсязі.

Ухвалою від 17.08.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язано у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 30.04.2026 у справі № 120/471/26 та на підтвердження виконання надати відповідні докази.

22.09.2026 від представника відповідача надійшов звіт на виконання ухвали від 17.08.2026 у якому зазначено, що пенсійним органом рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2026 виконано у частині перерахунку пенсії позивача.

Розглянувши в порядку письмового провадження поданий звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні вимоги передбачені статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановляння ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2026 року по справі №120/471/26 набрало законної сили 02.06.2026 року.

Даним рішенням, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 з урахуванням довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ60223 від 29.07.2025, виходячи з 77 % від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи раніше виплачені суми.

З поданого відповідачем звіту слідує, що на виконання рішення суду у справі №120/471/26 від 30.04.2026 року здійснено перерахунок розміру пенсії позивача, який станом на 01.02.2020 становить 18031,51 грн., станом на 01.02.2021 становить 19475,03 грн., станом на 01.02.2022 становить 21280,53 грн., станом на 01.02.2023 становить 29614,43 грн., донараховано стягувачу кошти в сумі 307534,81 грн. за період з 01.02.2020 по 30.06.2026.

Донараховані кошти в сумі 307534,81 грн. включено до реєстру судових рішень, який ведеться органами пенсійного фонду та їх виплату буде здійснено в порядку черговості.

При цьому суд погоджується з тим, що фактична виплата всієї суми, нарахованої за результатами виконання судового рішення, є складовою належного виконання цього рішення. Водночас сам факт наявності невиплаченої суми не є безумовною підставою для встановлення судового контролю у формі зобов`язання подати звіт, оскільки суд має встановити саме обставини, які свідчать про ухилення відповідача від виконання судового рішення або необхідність застосування додаткового процесуального механізму контролю.

У цьому контексті суд враховує, що відповідач не заперечує обов`язку щодо виплати позивачу нарахованих сум, не скасовував проведений перерахунок та не вчиняв дій, спрямованих на невиконання рішення суду. Навпаки, ним здійснено перерахунок пенсії, визначено суму заборгованості та, як зазначено у поясненнях, здійснювалися часткові виплати на виконання рішення суду.

Такі обставини відрізняють цю справу від випадків, коли суб`єкт владних повноважень взагалі не вчиняє дій на виконання рішення суду, приймає рішення, яке суперечить його резолютивній частині, або вчиняє дії, спрямовані на уникнення його виконання.

Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Отже, територіальний орган Пенсійного фонду України, будучи суб`єктом владних повноважень, не може самостійно визначати обсяг бюджетних асигнувань або здійснювати видатки за відсутності відповідного фінансового ресурсу та встановленого порядку його використання.

Разом з тим, суд не приймає як підставу для відмови у встановленні судового контролю лише посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування. Відсутність коштів не звільняє державу від обов`язку забезпечити виконання судового рішення. Однак у цій справі питання полягає не у звільненні відповідача від виконання рішення, а у визначенні наявності підстав саме для застосування процесуального механізму, передбаченого статтею 382 КАС України.

При вирішенні цього питання суд враховує фактичну поведінку відповідача після набрання рішенням законної сили. З наданих матеріалів убачається, що Головне управління не залишило рішення суду без виконання, а здійснило передбачені ним перерахунки, визначило розмір пенсії та суму належної доплати, а також здійснювало виплату коштів.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач у заяві від 14.07.2026 фактично пов`язує невиконання рішення суду передусім із невиплатою йому всієї суми пенсії з 01.07.2026 року, розмір якої він вважає належним, посилаючись на те, що станом на 01.07.2026 відповідач нарахував йому пенсію в сумі 44844,04 грн, до виплати призначив пенсію в розмірі 29617,43 грн, а по факту здійснює виплату пенсії в розмірі 26881,09 грн.

Разом з тим, питання щодо правильності визначення конкретного розміру поточної пенсії позивача, відмінностей між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії, а також правомірності дій відповідача щодо проведення таких виплат з 01.07.2026 року не може бути предметом розгляду в межах процедури судового контролю, якщо відповідні обставини не випливають безпосередньо з резолютивної частини рішення суду.

Судове рішення від 30.04.2026 року по справі №120/471/26 не встановлювало конкретного розміру щомісячної пенсії позивача, а визначило спосіб її перерахунку та виплати в періоди з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023. При цьому питання розміру та порядку обчислення пенсії позивача з 01.07.2026 року не було предметом розгляду в межах справи №120/471/26.

Таким чином, вимога позивача фактично зводиться до перевірки правильності визначення відповідачем поточного розміру пенсії та виплати нарахованої заборгованості, що потребує встановлення нових фактичних обставин та правової оцінки дій пенсійного органу, а не лише перевірки виконання резолютивної частини рішення суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в ухвалах від 04.07.2023 та 12.12.2023 у справі №200/3958/19-а, при здійсненні судового контролю суд має встановити дійсні причини затримки виконання судового рішення, оцінити вчинені суб`єктом владних повноважень дії, спрямовані на його виконання, та їх відповідність вимогам законодавства. Застосування заходів судового контролю не повинно бути формальним та має відповідати принципу пропорційності.

У цій справі судом не встановлено обставин, які б свідчили про свідоме невиконання відповідачем рішення суду, його ухилення від виконання або вчинення дій, спрямованих на нівелювання результатів судового захисту. Навпаки, проведення відповідачем перерахунку пенсії та визначення суми доплати підтверджує вчинення ним дій на виконання рішення суду.

При цьому суд враховує, що встановлення судового контролю не є способом примусового стягнення нарахованої суми пенсії та не може підміняти передбачені законом процедури виконання судових рішень. Наявність у позивача права на отримання нарахованих відповідно до рішення суду коштів не означає автоматичної необхідності встановлення додаткового судового контролю у кожному випадку, коли така виплата не здійснена одночасно з проведенням перерахунку.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем вчинено необхідні дії, безпосередньо визначені резолютивною частиною рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2026 року по справі №120/471/26, а доказів умисного ухилення від його виконання чи недобросовісної поведінки суб`єкта владних повноважень позивачем не надано.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням №K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019 року.

Таким чином, рішення суду у даній справі в повному обсязі буде виконане після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а матеріалами справи підтверджено, що Головне управління не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах повноважень.

З огляду на зміст звіту і наданих до нього доказів, наявні підстави для висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення суду у даній справі виконує у межах повноважень, а перерахунок пенсії позивача провело відповідно до норм законодавства, які є чинними та обов`язковими до застосування.

За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 120/471/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна