Рішення № 140079517, 25.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 717/1093/26

Провадження № 2/727/3115/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючий суддя Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 54 502,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 06.10.2025-100000728, за яким відповідачу надано кредит у сумі 14 000,00 грн строком на 168 днів. Додатковим договором від 08 жовтня 2025 року суму кредиту збільшено до 19 500,00 грн. Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача. Відповідач 22 жовтня 2025 року сплатила 4 472,50 грн, після чого платежів не здійснювала.

Заборгованість відповідача станом на 13 травня 2026 року становить 54 502,50 грн, з яких: тіло кредиту 19 500,00 грн; проценти 23 205,00 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2 925,00 грн; проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України, 8 872,50 грн.

Посилаючись на статті 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 червня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами було направлено відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою її зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно з частиною восьмою статті 130 ЦПК України у разі відсутності адресата (представника адресата) особа, яка доставляє судові повістки, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. З огляду на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, заперечень щодо позову чи клопотань до суду не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та оцінивши докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

06 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (кредитну лінію) № 06.10.2025-100000728 (далі Кредитний договір) шляхом прийняття відповідачем пропозиції (оферти) кредитодавця та підписання нею документів, що складають Кредитний договір, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на її номер телефону. Перед укладенням договору відповідач пройшла електронну ідентифікацію через Систему BankID Національного банку України з використанням даних АТ «Універсал Банк», а також їй надано Паспорт споживчого кредиту.

Згідно з умовами Кредитного договору відповідачу надано кредит у сумі 14 000,00 грн строком на 168 днів, дата повернення кредиту 22 березня 2026 року; продовження строку кредитування не передбачено. Процентна ставка «Стандарт» становить 1 % на день і застосовується протягом перших 7 чергових періодів, процентна ставка «Економ» 0,5 % на день у наступних чергових періодах; ставки є фіксованими. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (залишку суми кредиту) на кількість днів користування та на процентну ставку. Передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості в кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим, з визначенням її економічної сутності та із зазначенням, що до неї не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно, зокрема інформацію про споживчий кредит один раз на місяць. Кредит надається шляхом перерахування на платіжну картку відповідача № 4441-11XX-XXXX-3339.

Умовами Кредитного договору також передбачено, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 170 000 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до статті 625 ЦК України з обмеженням розміру нарахування за один день.

08 жовтня 2025 року сторони уклали додатковий договір, за яким суму кредиту збільшено до 19 500,00 грн шляхом надання другого траншу в сумі 5 500,00 грн, встановлено комісію за надання другого траншу в сумі 275,00 грн, комісію за обслуговування в сумі 975,00 грн у чергових періодах № 24, а також новий графік платежів із 12 чергових платежів, останній з яких 22 березня 2026 року. Денна процентна ставка за Кредитним договором з урахуванням додаткового договору становить 0,81 % (26 189,66 грн / 19 500,00 грн / 166 днів ? 100 %).

Факт надання кредиту підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, від 14 травня 2026 року № 1-1405, згідно з якими за договором з позивачем 06 жовтня 2025 року о 11:27:23 перераховано 14 000,00 грн (транзакція № 883911815) та 08 жовтня 2025 року о 21:24:21 5 500,00 грн (транзакція № 886354595) на платіжну картку № 4441111048123339 з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 06.10.2025-100000728». Номер картки відповідає реквізитам електронного платіжного засобу відповідача, зазначеним у Кредитному договорі.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач 22 жовтня 2025 року сплатила 4 472,50 грн, які позивач зарахував у погашення процентів (2 620,00 грн), комісії (975,00 грн) та процентів річних на підставі статті 625 ЦК України (877,50 грн). Проценти за користування кредитом нараховувалися з 06 жовтня 2025 року по 22 березня 2026 року, тобто в межах строку кредитування, за ставкою 1 % на день до 11 січня 2026 року та 0,5 % на день з 12 січня 2026 року. Проценти річних на підставі статті 625 ЦК України нараховувалися з 20 жовтня 2025 року по 03 грудня 2025 року по 292,50 грн на день і загалом становлять 9 750,00 грн, з яких 877,50 грн зараховано з платежу відповідача. Станом на 13 травня 2026 року заборгованість становить 54 502,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит може бути укладений у вигляді електронного документа з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про електронну комерцію».

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позикодавця за допомогою логіна особистого кабінету, електронної пошти і/або номера телефону, кредитний договір між сторонами не був би укладений.

Судом встановлено, що відповідач пройшла ідентифікацію через Систему BankID Національного банку України, прийняла пропозицію кредитодавця та підписала Кредитний договір і додатковий договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала кредитні кошти на власну платіжну картку та частково виконала зобов`язання. Отже, Кредитний договір укладено у письмовій формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Надання кредиту в сумі 19 500,00 грн підтверджується листами надавача платіжних послуг про успішне перерахування коштів на платіжну картку відповідача. Строк кредитування закінчився 22 березня 2026 року, проте відповідач кредит не повернула. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 19 500,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1056-1 ЦК України).

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка. Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 відсотка; протягом наступних 120 днів 1,5 відсотка.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки є імперативною, а нікчемність умови про його перевищення суд зобов`язаний враховувати за власною ініціативою; для договорів, укладених з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, максимальна денна процентна ставка становить 2,5 %, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року 1 %.

Кредитний договір укладено 06 жовтня 2025 року, тому на нього поширюється обмеження денної процентної ставки в розмірі 1 %. Денна процентна ставка за Кредитним договором, розрахована відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», становить 0,81 %, а максимальна процентна ставка, за якою нараховувалися проценти, 1 % на день. Отже, умови Кредитного договору щодо розміру процентів встановленого законом обмеження не перевищують.

Проценти нараховано за період з 06 жовтня 2025 року по 22 березня 2026 року, тобто в межах строку кредитування, на залишок суми кредиту за ставками, визначеними Кредитним договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. Те, що загальна сума нарахованих процентів перевищує суму процентів, зазначену в графіку платежів, зумовлено невиконанням відповідачем графіка повернення кредиту, оскільки графік, денна процентна ставка та загальні витрати за кредитом розраховані з припущенням належного виконання сторонами своїх обов`язків (частина третя статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»), а умова про нарахування процентів на залишок суми кредиту за кожен день користування є чіткою і не потребує тлумачення на користь споживача.

Водночас, як буде зазначено нижче, відповідач звільнена від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, тому частина її платежу від 22 жовтня 2025 року в сумі 877,50 грн, зарахована позивачем у погашення процентів річних, відповідно до частини першої статті 534 ЦК України має бути зарахована в погашення процентів за користування кредитом. Таким чином, заборгованість за процентами становить 22 327,50 грн (23 205,00 грн 877,50 грн) і підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 виснувала, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, а умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зазначив, що нікчемність умови договору має місце лише у разі прямої вказівки закону, а оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може.

Кредитним договором визначено розмір комісії за обслуговування, строки її сплати та її економічну сутність перелік послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості, при цьому прямо зазначено, що до неї не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно, зокрема надання один раз на місяць інформації про споживчий кредит. Такий розмір комісії враховано при обчисленні денної процентної ставки, загальних витрат і реальної річної процентної ставки, зазначених у Паспорті споживчого кредиту та Кредитному договорі. Підстав для висновку про нікчемність цієї умови суд не вбачає, а відповідач її не оспорювала. Тому вимога про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 2 925,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року № 4928-IX, продовжено з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб. Отже, прострочення відповідача, за яке позивач нарахував проценти річних (з 20 жовтня 2025 року по 03 грудня 2025 року), мало місце в період дії воєнного стану.

Доводи позивача про те, що після виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавці мають право нараховувати платежі за прострочення за договорами, укладеними з 24 січня 2024 року, суд відхиляє. Зазначені зміни стосуються лише положень Закону України «Про споживче кредитування» і не скасовують дії пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є чинним. Закон України «Про споживче кредитування» не містить норми, яка б установлювала право кредитодавця на стягнення процентів річних за статтею 625 ЦК України в період дії воєнного стану всупереч пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому колізії між цими актами, яка потребувала б застосування принципу lex specialis, немає.

Проценти річних нараховано позивачем саме на підставі статті 625 ЦК України як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що прямо зазначено в Кредитному договорі, позовній заяві та розрахунку заборгованості. Отже, відповідач у силу закону звільнена від такої відповідальності, а тому в задоволенні вимоги про стягнення процентів річних у сумі 8 872,50 грн слід відмовити.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення Кредитного договору, надання відповідачу кредиту та невиконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором. Відповідач доказів належного виконання зобов`язань чи іншого розміру заборгованості суду не надала.

З урахуванням наведеного позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 44 752,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 19 500,00 грн, заборгованість за процентами 22 327,50 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 2 925,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18 травня 2026 року № СЦ00106343.

Позовні вимоги задоволено на суму 44 752,50 грн із заявлених 54 502,50 грн, тобто на 82,11 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 186,12 грн (2 662,40 грн ? 44 752,50 грн / 54 502,50 грн).

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів; такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Оскільки позивач заявив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, питання про розподіл цих витрат може бути вирішене в порядку, передбаченому статтею 270 ЦПК України, після подання відповідних доказів.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 174, 178, 258, 259, 263265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 06.10.2025-100000728 від 06 жовтня 2025 року в розмірі 44 752 грн 50 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 19 500,00 грн, заборгованість за процентами 22 327,50 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 2 925,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) судовий збір у розмірі 2 186 грн 12 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.М. Танасійчук