Ухвала суду № 140077836, 23.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

щодо вирішення клопотання сторони захисту

Справа №348/1642/26

Провадження № 1-кп/348/271/26

23 вересня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області клопотання у кримінальному провадженні № 62024080100005711

щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Пасічна, Надвірнянського району Івано-Франківської області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст.307, ч.5 ст.407 КК України,

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5

встановив:

23.09.2026 сторона захисту подала клопотання про визнання доказів неналежними та недопустимими. 23.09.2026 суд розглянув це клопотання в частині доводів сторони захисту щодо очевидної недопустимості доказів.

Так, у ході судового розгляду клопотання захисник уточнив, що просить визнати очевидно недопустимими акти службового розслідування, які були долучені прокурором, оскільки ці акти грунтуються на поясненнях осіб, що не були допитані у ході судового провадження, а отже сторона захисту була позбавлена можливості поставити запитання цим свідкам у ході перехресного допиту. Крім цього, сторона захисту вважає очевидно недопустимим доказом протокол за результатами проведення негласної слідчої дії, зняття інформації з електронних інформаційних систем, від 04.06.2026 з додатком, оскільки ця слідча дія була проведена без ухвали слідчого судді, додаток до цього протоколу не був відкритий стороні захисту відповідно до вимог ст.290 КПК України, а також стороні захисту у визначений ст. 253 КПК України строк не було письмово повідомлено про порушення прав ОСОБА_3 внаслідок проведення цієї негласної слідчої дії.

Прокурор заперечив проти задоволення такого клопотання. Зазначив, що акти службового розслідування це письмові докази, які сторона обвинувачення не позбавлена можливості подавати. Службове розслідування проведено відповідно до встановленої законом процедури, а тому його результати не можуть вважатися недопустимими у процесі доказування. Також прокурор наголосив, що у матеріалах судового провадження є ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії, матеріали кримінального провадження були відкриті стороні захисту у повному обсязі до моменту направлення обвинувального акту до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит.

Порушення права на перехресний допит є істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, оскільки це порушує засаду змагальності процесу: надає одній стороні невиправдану перевагу поставити запитання свідку, а іншу сторону при цьому позбавляють такого права.

Водночас порушення права на перехресний допит може мати місце тільки у тому випадку, якщо у ході судового провадження здійснювали допит свідків. У ході судового розгляду даного кримінального провадження сторона обвинувачення не включала у обсяг доказів, що підлягали дослідженню, допит свідків. Тільки сторона захисту заявила відповідне клопотання, яке суд задовольнив. Клопотання про допит осіб, що давали пояснення у ході службового розслідування сторона захисту не заявляла ні під час досудового розслідування, ані під час судового провадження.

Безумовно судове провадження здійснюється з дотриманням засади безпосередності, для дотримання якої суд зобов`язаний обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Водночас в даному випадку сторона захисту просить визнати очевидно недопустимими акти службового розслідування, які є письмовими доказами. Слід зазначити, що службове розслідування є спеціальною процедурою, у ході здійснення якої встановлюють обставини правопорушення чи іншої події. Воно проводиться із дотримання вимог чинного законодавства. Відібрання пояснень від військовослужбовців не здійснював орган досудового розслідування чи прокурор.

Також слід зазначити, що особа, щодо якої здійснюється службове розслідування, наділена відповідним комплексом прав, а саме: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України. Ці права особа може реалізувати або є особисто, або ж через представника.

Таким чином, у ході службового розслідування обвинувачений міг спростовувати зібрані матеріали та повідомити про істотні обставини, що мало б бути враховано у акті. Хоча акти службового розслідування і включають інформацію, яка була отримана з пояснень військовослужбовців, сторона захисту не позбавлена права клопотати перед судом про допит зазначених осіб у ході судового провадження з метою спростування певних обставин.

Враховуючи наведене, акти службового розслідування не є очевидно недопустимими доказами, оскільки ці докази зібрані у встановленому законо порядку, доказів істотного порушення прав обвинуваченого під час проведення службового розслідування сторона захисту не надала.

Також у ході судового провадження було встановлено, що 23.04.2026 слідчим суддею Івано-Франківського апеляційного суду було надано дозвіл на проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем щодо ОСОБА_3 04.06.2026 за результатами проведення цієї негласної слідчої дії було складено протокол у тексті якого чітко вказано, що до протоколу долучено додаток MicroSD-№749т. Згідно з описом матеріалів кримінального провадження у томі ІІ під №37 зазначено флеш носій інформації на аркуші 71. Також під №33 та №35 є дві постанови про розсекречення грифів секретності. Доступ до матеріалів досудового розслідування стороні захисту було надано 09.06.2026. Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування матеріали кримінального провадження були надані стороні захисту у двох томах: том І на 247 аркушах, том ІІ на 71 аркуші. Обвинувачений та його захисник ознайомлювалися із вказаними матеріалами з 12.00 до 19.30, що є достатнім часом для перегляду такого обсягу матеріалів та виготовлення копій цих матеріалів. У ході ознайомлення у сторони захисту не було зауважень до повноти наданих їм матеріалів, про що є відмітка у протоколі.

Таким чином, негласну слідчу дію проводили на підставі ухвали слідчого судді, стороні захисту було надано доступ до розсекречених матеріалів цієї негласної слідчої дії до моменту скерування справи до суду, а тому підстав визнавати вказаний докази очевидно недопустимим немає.

Доводи сторони захситу щодо невиконання вимоги ст.253 КПК України, що становить істотне поуршення прав обвинуваченого, суд відхиляє. Норми ст. 253 КПК України слугують для повідомлення особи про обмеження її конституційних прав. Відкриття матріалів відповідно до ст.290 КПК України забезпечує особу не тільки інформацією про обмеження її кониституційних прав протягом певного часу, але й надає такій особі можливість ознайомитися із повним обсягом інформації, яка була отримана в результаті проведення негласної слідчої дії. Сторона захисту не зазначила, у чому саме полягало істотне порушення прав обвинуваченого у зв`язку із невиконанням вимоги про письмове повідомлення відповідно до ст.253 КПК України, і який негативний вплив на становище сторони захисту мала формальна відсутність письмового повідомлення про обмеження прав, у той час коли до скерування справи до суду була надана можливість ознайомитися із повним обсягом інформації, яка була отримана в результаті проведення негласної слідчої дії.

Керуючись ст.87 КПК України, суд,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання від 23.09.2026 в частині визнання очевидно недопустимими таких доказів:

- актів службового розслідування;

- протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії, зняття інформації з електронних інформаційних систем, від 04.06.2026 з додатком.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути викладені у апеляційній скарзі на вирок суду.

Суддя ОСОБА_1