Рішення № 140077017, 25.09.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2288/26

Провадження № 2/177/1808/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 вересня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача Смика Д.Ю.,

представника відповідачів Стрибайла В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Лозуватського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Лозуватського ЖКПАнтіпов К. звернувся до суду 03.07.2026 із указаним позовом та просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 таОСОБА_2 на користь Лозуватського ЖКП заборгованість за отриману житлово-комунальну послугу з управління побутовими відходами за період із 01.01.2022 по 31.05.2026 у розмірі 4778,40 грн, втрати від інфляції за період із 01.01.2024 по 31.05.2026 в розмірі 370,42 грн, 3% річних за період із 01.01.2024 по 31.05.2026 у розмірі 106,63 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позову вказував, що відповідно до рішення Лозуватської сільської ради від 27.02.2015 № 943-ХХХІV/VІ, Лозуватське ЖКП визначено виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Лозуватської сільської ради. Рішеннями виконавчого комітету Лозуватської сільської ради затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги з управління побутовими відходами. Відповідачі ОСОБА_1 таОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачами житлово-комунальних послуг, що надаються позивачем за вказаною адресою. За даною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , в якому через систему платежів ТОВ «Нова ком» відображаються рахунки за надану відповідачам послугу. Впродовж 30 днів після публікації публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, відповідачами не вчинялися дії щодо відмови від житлово-комунальної послуги, таким чином публічний договір з відповідачами вважається укладеним. Лозуватське ЖКПвзяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надаючи відповідачам послугу з управління побутовими відходами, але відповідачі в порушення ст.ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконали. Із метою врегулювання спору в позасудовому порядку на адресу відповідачів направлена досудова вимога щодо погашення заборгованості. Оскільки ОСОБА_1 таОСОБА_2 заборгованість не погашають, заходів на проведення реструктуризації боргу не вживають, Лозуватське ЖКП звернулося до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги з управління побутовими відходами за період із 01.01.2022 по 31.05.2026 у розмірі 4778,40 грн, та суми втрат від інфляції в розмірі 370,42 грн, 3% річних у розмірі 106,63 грн за період із 01.01.2024 по 31.05.2026.

Ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідачів ОСОБА_3 07.09.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що між позивачем та відповідачами договір про надання послуг не укладався, оскільки відповідачі не потребують та не споживають комунальну послугу з управління відходами. Про розміщення на сайті Лозуватського ЖКП тексту договору відповідачі не знали, а тому не зверталися з відмовою від отримання житлово-комунальних послуг. Доказів що позивач інформував споживачів про зміну законодавства, що розміщував текст договору у загальнодоступних місцях суду не надано. Відповідачі неодноразово зверталися до Лозуватського ЖКПіз заявами про відмову від отримання послуг. Оплата 01.01.2024 у розмірі 100,00 грн за послугу з управління відходами була здійснена помилково, касир, який її провів не змогла її анулювати, а тому не може слугувати доказом виконання відповідачем умов типового договору. Посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, представник зазначає, що споживачі зобов`язані здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, якщо вони фактично користувалися ними та лише в разі отримання певних послуг. Оскільки позивачем не доведено, що відповідачам надавалася послуга з управління побутовими відходами та що вони користувалися нею, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а.с.89-113).

Представником позивача 10.09.2026 подано відповідь на відзив, де він вказує що представником відповідачів надано копії звернень про відмову від споживання послуг позивача за 2017 та 2019 роки, які не стосуються предмету спору, оскільки заборгованість виникла за період із 01.01.2022 по 31.05.2026. Текст публічного договору цілодобово з 24.11.2021 і по сьогодні знаходиться у вільному доступі на веб-сайті Лозуватської сільської ради, та впродовж 30 днів з дня його опублікування відповідачі не зверталися із відмовою від житлово-комунальної послуги. Порядок отримання послуг, місце публікації договорів відповідачам та їх представникові достеменно відомо, з березня 2024 року у них наявні паперові примірники договорів, надані в порядку ст. 169 ЦПК України в рамках розгляду справи № 177/627/24. За даними з Єдиної автоматизованої системи комунальних розрахунків «Нова ком» по особовому рахунку відповідачів № НОМЕР_1 , після опублікування тексту публічного договору, була проведена оплата за послугу з управління побутовими відходами за січень 2024 року на суму 100 грн. Представник позивача вважає викладені у відзиві на позовну заяву заперечення факту укладення відповідачами публічного договору із Лозуватським ЖКП, отримання даної послуги та користування нею, свідчить про недобросовісність та суперечність попередній поведінці відповідачів (а.с.114-116).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Додатково пояснив, що з 2022 відомостей від ОСОБА_1 про відмову від отримання послуг та що ОСОБА_2 не проживає за адресою реєстрації, підприємство не отримувало. Щодо помилкової оплати у січні 2024 року 100,00 грн ніякої інформації, як то заяви про повернення помилково сплачених коштів або про здійснення перерахунку, від відповідачів не поступало. У квітні 2024 року судом видано судовий наказ про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальну послугу, який у подальшому був скасований. Відповідачам направлялися копії судового наказу, заяви з додатками, серед яких примірник типового договору у паперовому вигляді, а тому відповідачі обізнані про наявність спору та ознайомлені з текстом договору. Раніше відповідачі вказували, що вважають виконавцем даної комунальної послуги не Лозуватське ЖКП, а ТОВ «Екоспецтранс».Оскільки позивачем надаються послуги з управління побутовими відходами, для чого виставлено 3 контейнери для відходів по вул. Миру у с. Лозуватка, а тому відповідачі, як споживачі послуг зобов`язані їх оплатити.

Представник відповідачів у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві. Щодо доводів представника позивача у судовому засіданні, пояснив, що відповідачі, у силу віку, інтернетом не користуються, про наявність на сайті підприємства тексту типового договору не знали, а тому протягом 30 днів заявити про відмову від користування послугами не могли. Під час сплати ОСОБА_1 комунальних послуг у січні 2024 року, касиром помилково зараховано 100,00 грн за послугу з управління відходами, та дану операцію анулювати було неможливо. Судовий наказ із додатками отримували, однак із цими додатками не знайомилися. Всі відходи відповідачів представником вивозяться самостійно. Позивачем не надано доказів, що відповідачі користуються послугою з вивезення відходів, як нарядів, листів, актів виконаних робіт, тощо, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.06.1999 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.06.1999 (а.с.31, 32, 33).

За даними Єдиної автоматизованої системи комунальних розрахунків «Нова ком», за адресою: АДРЕСА_1 окрім ОСОБА_1 таОСОБА_2 , інших осіб не зареєстровано (а.с.33).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 322 ЦК України.

Згідно зі ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції станом на 01.01.2022 (дата виникнення спірних правовідносин), вказаний закон містив такі положення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту Закон), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та / або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.

Предметом регулювання даного Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, в тому числі поводження з побутовими відходами (ст. 2 Закону).

Відповідно до ст. 5 Закону, до житлово-комунальних послуг, належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, а також поводження з побутовими відходами.

Виконавцем комунальних послуг з поводження з побутовими відходами, є суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

На підставі ст. 7 Закону, споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни / тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни / тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги.

При цьому, згідно з п. п. 1, 5, 11 ч. 2 ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Відповідно до ст. 8 Закону, виконавець комунальної послуги має право вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг; припинити / зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та / або кількість таких послуг не відповідають умовам договору; звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору; у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем отримувати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

При цьому, виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором та інше.

Статтею ст. 12 Закону визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Закону, договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

При цьому, з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та / або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та / або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін / тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 9 Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як визначено ч. 3 ст. 9 Закону, дієздатні особи, які проживають та / або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно до ст. 10 Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з положеннями Закону України «Про управління відходами», виконавчі органи місцевих рад визначають комунальне підприємство адміністратора послуги з управління побутовими відходами у строк 6-ти місяців з дня набрання чинності вказаним законом, а до визначення адміністратора послуги з управління побутовими відходами функції виконавця послуги з управління побутовими відходами здійснює суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому порядку.

Лозуватське ЖКП, відповідно до рішення Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 27.02.2015 № 943-ХХХІV/VI, визнане виконавцем послуг із вивезення твердих побутових відходів на території Лозуватської сільської ради Криворізького району та має ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с.11)

Рішеннями Лозуватської сільської ради від 21.02.2020 № 778-ХХІХ/VІІ, від 04.02.2022, від 14.06.2024 № 147, від 27.01.2026 № 30 затверджено тарифи на поводження з побутовими відходами (а.с.12-17).

01.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» № 1060-ІХ від 03.12.2020, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону, із вказаними змінами, публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та / або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Текст публічних договорів про надання послуг із поводження з побутовими відходами, що набрав чинності з 01.01.2022, та з 01.09.2023, Лозуватським ЖКП опубліковано на веб-сайті Лозуватської сільської ради 24.11.2021 та 01.09.2023, відповідно, що підтверджено довідкою Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Графіками вивозу сміття на території Лозуватської сільської ради на 2022-2026 роки підтверджується факт надання Лозуватським ЖКПпослуги поводження з побутовими відходами у спірний період (а.с. 18-30).

Криворізьким районним судом Дніпропетровської області від 02.04.2024 винесено судовий наказ (справа №177/627/24) за заявою Лозуватського ЖКП про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з управління побутовими відходами, який скасовано ухвалою від 30.04.2024 (а.с.58-60).

Представником відповідача надано копію заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, в якому вона викладає незгоду з вимогами Лозуватського ЖКП щодо нарахування заборгованості, вказуючи про відсутність укладеного із підприємством договору та вказує що не знає про наявність публічного договору, а тому посилання на нього є некоректним та маніпулятивним (а.с.105-106).

Представник відповідача вказує що позивачзнав, що ОСОБА_1 таОСОБА_2 не потребують та не споживають послуги з поводженням з побутовими відходами, на підтвердження чого надав копії заяв ОСОБА_1 від 24.01.2017, 20.02.2017, 19.03.2017, 18.06.2019, 20.06.2023та повідомлень Лозуватського ЖКП (а.с.93-99, 104, 109-111).

Оскільки позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості, яка утворилася за період із 01.01.2022 по 31.05.2026, отже заяви відповідача ОСОБА_1 від 2017 та 2019 року не стосуються спірного періоду, а тому до уваги судом не приймаються.

Отже, як встановлено в судовому засіданні, відповідачі не заперечують факту проживання у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 та утворення побутових відходів. Представник відповідачів у судовому засіданні пояснив, що такі відходи утворюються, однак контейнерами, встановленими позивачем на вулиці, відповідачі не користуються, оскільки він самостійно вивозить відходи до міста та викидає їх за місцем свого проживання.

Водночас, такі обставини самі по собі не свідчать про відсутність у відповідачів обов`язку щодо оплати послуги.

Правовідносини у сфері поводження з побутовими відходами до набрання чинності Законом України «Про управління відходами» передбачали законодавчий обов`язок власників, наймачів і користувачів джерел утворення побутових відходів укладати договір із визначеним виконавцем та оплачувати відповідні послуги. Після набрання чинності Законом України «Про управління відходами» такий обов`язок збережений у новій моделі управління побутовими відходами.

Такий підхід узгоджується з висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.11.2019 у справі № 646/834/17 (провадження № 61-18733сво18). Верховний Суд зазначив, що системне тлумачення законодавства свідчить про покладення на фізичних осіб законодавчого обов`язку укласти договір та вносити плату за послуги з вивезення побутових відходів.

У цій же постанові Об`єднана палата звернула увагу, що виконавець здійснював вивезення побутових відходів від домоволодінь району, в якому розташовувалося помешкання відповідача, тоді як остання не надала належних і допустимих доказів того, що вона не користувалася послугами цього виконавця або уклала договір про вивезення відходів з іншим виконавцем. За таких обставин Верховний Суд визнав наявність обов`язку сплачувати вартість відповідних послуг за тарифами, встановленими органом місцевого самоврядування.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосовував у постановах від 22.02.2018 у справі № 641/2634/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 641/534/17 та від 13.12.2018 у справі № 641/533/17, на які прямо послалася Об`єднана палата, підтвердивши сталість відповідної практики.

Судом досліджено заяву відповідача ОСОБА_1 від 19.06.2023, у якій вона заперечувала наявність у неї статусу споживача послуг з вивезення побутових відходів, зазначала, що таких послуг від позивача не отримує, посилалася на попередні звернення 2017 року та вимагала припинити здійснення нарахувань.

Суд ураховує зазначену заяву як доказ заперечення відповідачкою фактичного користування послугами позивача, однак не вважає її доказом відсутності між сторонами правовідносин щодо надання відповідної комунальної послуги.

Публічний договір, який діяв із 01.01.2022, був оприлюднений у встановленому порядку, тоді як заява відповідача подана лише 19.06.2023. Попередні звернення 2017 року передували оприлюдненню цього договору, а тому самі по собі не становлять заперечення проти конкретної публічної оферти 2022 року.

При цьому зміст заяви від 19.06.2023 свідчить не про наявність передбаченої законом підстави для звільнення від відповідної послуги, а про незгоду відповідача з віднесенням її до споживачів та заперечення фактичного користування послугою.

Водночас наявність такого заперечення сама по собі не свідчить про припинення встановленого законом обов`язку щодо належного управління побутовими відходами та не доводить наявності законної підстави для звільнення від оплати послуги.

Щодо договору, який діяв із 01.01.2022, суд ураховує, що заява від 19.06.2023 подана вже після виникнення відповідних правовідносин, а наведені у ній попередні звернення відповідача датовані 2017 роком, тобто передували оприлюдненню цього публічного договору.

Отже, доказів того, що впродовж 30 днів з дня опублікування договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 таОСОБА_2 , як співвласники домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , вчинили дії щодо відмови від житлово-комунальних послуг, суду не надано (а.с.34-37, 38, 39-42, 43).

Щодо правовідносин після набрання чинності Законом України «Про управління відходами» суд враховує, що законодавством безпосередньо встановлено обов`язок утворювачів побутових відходів укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити плату за таку послугу. Відповідний обов`язок передбачений також ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Саме по собі волевиявлення відповідача про небажання користуватися послугою не є тотожним існуванню передбаченої законом підстави для звільнення від обов`язку щодо її оплати.

Суд також не приймає як достатній доказ ненадання послуги посилання відповідачів на те, що вони не користуються конкретними контейнерами, встановленими позивачем.

Послуга з управління побутовими відходами за своїм змістом не зводиться виключно до фактичного поміщення конкретним споживачем відходів до певного контейнера. Законодавство передбачає організовану систему збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а орган місцевого самоврядування визначає виконавця відповідної послуги.

Тому суб`єктивно обраний споживачем спосіб поводження з відходами, а саме, невикористання встановленого контейнера та самостійне перевезення представником відповідачів відходів до іншого населеного пункту, не доводить ненадання Лозуватським ЖКП, який у встановленому порядку визначене виконавцем послуги на території Лозуватської сільської ради, зокрема, по вул. Миру, за місцем розташування домоволодіння відповідачів, не припиняє встановлених законом правовідносин.

При цьому відповідачами не надано договору з іншим виконавцем послуги, документів про передачу утворених у домоволодінні відходів іншому належному суб`єкту господарювання або інших доказів того, що поводження з цими відходами здійснювалося в інший передбачений законодавством спосіб.

Верховний Суд у постанові від 06.06.2018 у справі № 641/534/17, правовий підхід якої надалі підтриманий Об`єднаною палатою КЦС у справі № 646/834/17, також виходив із необхідності підтвердження належними доказами тверджень споживача про самостійне поводження з побутовими відходами.

Щодо здійсненої у 2024 році оплати в сумі 100,00 грн, яку представник відповідачів пояснює помилкою під час проведення платежу на пошті, суд оцінює цей доказ у сукупності з іншими доказами та не вважає його самостійною і визначальною підставою для висновку про визнання відповідачами договору чи всієї заявленої заборгованості. Наявність письмових заперечень відповідача ОСОБА_1 щодо отримання послуги не дозволяє лише з факту такого одиничного платежу зробити висновок про безумовне визнання нею всіх вимог позивача.

Водночас пояснення щодо помилковості платежу також саме по собі не спростовує інших установлених судом обставин щодо виникнення та існування правовідносин сторін.

Таким чином, встановивши, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у домоволодінні та утворюють побутові відходи, що представником відповідачів не заперечувалося, позивач Лозуватське ЖКП у встановленому порядку визначений виконавцем відповідної послуги на території Лозуватської сільської ради, публічні договори оприлюднені, тарифи на послугу встановлені, а відповідачами не доведено ані ненадання позивачем послуги на відповідній території, ані передачі утворених ними відходів іншому належному виконавцю, ані існування іншої передбаченої законом підстави для звільнення від оплати, суд доходить висновку, що саме по собі невикористання відповідачами конкретних контейнерів та самостійне вивезення відходів до іншого населеного пункту не спростовує їхнього обов`язку з оплати послуги.

Отже, публічний договір про поводження з побутовими відходами, в силу закону, є укладеним та породжував права та обов`язки ОСОБА_1 таОСОБА_2 , як споживачів даної послуги.

Відповідачами перед судом не спростовано факт надання послуги, від якої відповідачі не відмовилися у встановленому законом порядку, а позиція відповідачів спрямована на ухилення від виконання обов`язків за договором про управління побутовими відходами, обов`язків власника майна по його утриманню.

Відповідачі, будучи споживачами послуги з поводження з побутовими відходами, накопиченими за вказаною адресою, зобов`язання щодо оплати вартості спожитих послуг не виконували, у зв`язку з чим за період із 01.01.2022 по 31.05.2026, сформувалася заборгованість за спожиті послуги в розмірі 4778,40 грн (а.с.44-48).

Про суми та період нарахування заборгованості відповідачам відомо не тільки за даними «Нова ком», а також із судового розгляду з видання та скасування судового наказу у 2024 році. Однак жодних дій на погашення заборгованості або припинення договору відповідачами не здійснено.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму заборгованості за період із 01.01.2024 по 31.05.2026 нараховано відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 370,42 грн та 3% річних у розмірі 106,63 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с.49-50).

Відповідачі вказаний розрахунок не заперечили, контрозрахунку не надали, заперечуючи позовні вимоги з посиланням на неотримання послуг за вказаною адресою, що спростовано сукупністю вище наведених доказів. При визначенні розміру нарахувань суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір заборгованостівважає вірними.

Враховуючи, що відповідно до ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, у тому числі обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника, доведення факту існування між сторонами договірних відносин щодо управління побутовими відходами, невиконання відповідачами обов`язку щодо сплати вартості наданих Лозуватським ЖКП послуг з управління побутовими відходами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3328,00 грн, сплачений позивачем за подання позову до суду (а.с.62, 63).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Лозуватського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Лозуватського житлово-комунального підприємства (код ЄДРПОУ 32193370, юридична адреса: вул. Володимира Великого, буд. 45, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область) заборгованість за отримані послуги з управління побутовими відходами за період із 01.01.2022 по 31.05.2026 у розмірі 4778 (чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 40 копійок, суму інфляційних втрат за період із 01.01.2024 по 31.05.2026 в розмірі 370 (триста сімдесят) гривень 42 копійки, суму 3 % річних за період із 01.01.2024 по 31.05.2026 у розмірі 106 (сто шість) гривень 63 копійки.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Лозуватського житлово-комунального підприємства (код ЄДРПОУ 32193370, юридична адреса: вул. Володимира Великого, буд. 45, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область) в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору, кожної окремо по 1664 (одній тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.09.2026

Суддя: