Рішення № 140075402, 23.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7058/26

Категорія 38

2/295/4022/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Зосименка О.М.,

за участю секретаря судових засідань Хінцинської В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних,

установив:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 44 741,35 грн, інфляції втрати в сумі 215 571,70 грн, всього на загальну суму 260 313,05 грн, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2010 року у справі № 2-2271/2010 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 238 378,85 грн, а також судові витрати, а саме 1 696,73 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. На виконання вищевказаного рішення 02.06.2021 року Богунським районним судом м. Житомира було видано виконавчий лист № 2-2271/2010. В подальшому згідно договору про відступлення права вимоги, позивач набув грошової вимоги до відповідача. Відповідачем вказане рішення суду не виконано, останньою не було вчинено жодних дій з погашення заборгованості, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, Представник позивача надав заяву в якій просить судове засідання провести без участі позивача та його представника, позов підтримує та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира № 2-2271/2010 від 18.10.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 238 378,85 грн, а також судові витрати, а саме 1 696,73 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання вищевказаного рішення 02.06.2021 року Богунським районним судом м. Житомира було видано виконавчий лист № 2-2271/2010.

23.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Євгенією Олегівною на підставі названого вище виконавчого документу та заяви стягувача було відкрито виконавче провадження № 67631356 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 238 378,85 грн.; про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" судові витрати, а саме 1 696,73 грн. судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення, де Стягувач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", Боржник: ОСОБА_2 .

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.05.2022 року у справі № 2-2271/2010 було замінено стягувача Акціонерне товариство «ОТП Банк» у виконавчому провадженні, з виконання виконавчого листа № 2-2271/2010, виданого Богунським районним судом м. Житомира 02.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 238 378,85 гривень, 1696,73 гривень судового збору та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на його правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421).

03.04.2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» було укладено Договір факторингу. Згідно з вищевказаним договором ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-J01/024/2008 від 03 березня 2008 року та договорами, укладеними на забезпечення основного зобов`язання.

03.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № ML-J01/024/2008 від 03 березня 2008 року та договорами, укладеними на забезпечення основного зобов`язання.

Згідно довідки приватного виконавця, залишок заборгованості в межах виконавчого провадження № 67631356 з примусового виконання виконавчого листа Богунського районного суду м. Житомира № 2-2271/2010 від 02.06.2021 року, становить 177 140,61 грн основного боргу.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц дійшла висновку, що невиконання боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

З огляду на матеріали справи, предметом позову у цій справі є стягнення на підставі ч.2 ст.625 ЦК України інфляційних втрат та 3 % річних, за невиконання грошового зобов`язання щодо погашення заборгованості на підставі судового рішення.

Таким чином, відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем, яке на час звернення до суду з позовом не виконане.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позовна вимога щодо стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦПК України, за несвоєчасне виконання рішення суду за період з 17.03.2017 року по 16.05.2024 року.

17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався й діє на цей час.

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Судом встановлено, що позивач просить стягнути три проценти річних, інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦПК України за несвоєчасне погашення заборгованості на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18.10.2010 року за період з 23.11.2017 року по 24.04.2026 року, з якого необхідно виключити нарахування за період з 24.02.2022 по 24.04.2026 року, який припадає на період дії воєнного стану.

З урахуванням суми грошового зобов`язання у розмірі 88 423,63 грн та строку прострочки за період з 23.11.2017 по 23.02.2022 року три відсотки річних складають 22 610,91 грн та інфляційні втрати у розмірі 65 812,72 грн.

За встановлених обставин, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрати за період з 23.11.2017 по 23.02.2022 року у розмірі 88 423,63 грн.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у справі пропорційно до розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за період з 23.11.2017 по 23.02.2022 інфляційні втрати в розмірі 65 812,72 грн, 3% річних у розмірі 22 610,91, а всього 88 423,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 884,23 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочногорішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О.М. Зосименко