Рішення № 140075397, 23.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/7678/26

2/295/4248/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь в порядку спадкування за законом недоотримане за життя її батьком ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 132 639,01 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 в справі №240/11708/22 зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, яка була чинна до 01.01.2015 року, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивач є єдиною спадкоємицею за законом та заповітом по смерті свого батька відповідно до матеріалів спадкової справи. Оскільки ОСОБА_2 за свого життя недоотримав пенсію, нараховану відповідачем на виконання судового рішення, то позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою про виплату їй заборгованості, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області направленим на адресу ОСОБА_1 листом повідомило позивача, що виплата пенсії на виконання рішення суду буде проведена відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, затверджених на відповідний рік. Як далі слідує з матеріалів позовної заяви, на виконання рішення суду органом Пенсійного фонду України було здійснено донарахування коштів у розмірі 133 405,06 гривень, проте указана сума коштів залишається невиплаченою, за винятком сплаченої суми в розмірі 766,05 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 08.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

18.06.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю (а.с. 21-24). Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. Позивач у справі звернулася до органу пенсійного фонду із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії померлим ОСОБА_2 та дані позивача, як спадкоємця, були обліковані та внесені до системи ІКІС ПФУ. На переконання відповідача, вимогу про виплату грошової суми необхідно розглядати в розрізі продовження виконання рішення суду як частини судового процесу, а повторне звернення із позовними вимогами про виплату заборгованої суми не узгоджується з вимогами законодавства. Спадкоємцю ОСОБА_1 проведено виплату коштів в сумі 966,05 грн. та станом на 20.05.2026 року залишок заборгованості по судовому рішенню, що підлягає виплаті позивачу як спадкоємцю ОСОБА_2 складає 132 439,01 грн. Окремо представник зазначив, що 01.04.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596. Постановою одночасно внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, відповідно до яких саме на Пенсійний фонд України, а не його територіальні органи, покладене завдань забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплат пенсій. Також відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на положення статті 1219 ЦК України і вказує, що не допускається правонаступництво у правовідносинах щодо виплат, які є предметом позовних вимог у справі.

В судове засідання позивач та її представник не прибули, адвокат Ляхов О.В. надіслав до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 .

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 року у справі №240/11708/22 за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, позов задоволено та, серед іншого, зобов`язано управління ПФУ провести нарахування та виплату ОСОБА_2 з 23 грудня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка була чинна до 01 січня 2015 року, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Як далі слідує з матеріалів справи та визнається відповідачем у відзиві, на виконання вищевказаного рішення органом Пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії та розмір невиплаченого за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до доданого до відзиву розрахунку становить 133 405,06 грн. (а.с. 27).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Петрук С.П. від 20.01.2026 року №10/01-16 єдиною спадкоємицею за законом та заповітом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є його донька ОСОБА_1 (а.с. 10).

Таким чином, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у даній справі являється ГУ ПФУ в Житомирській області, так як недоотримане за життя спадкодавця ОСОБА_2 підвищення до пенсії, нараховане на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 року у справі №240/11708/22, увійшло до складу спадщини, право на спадкування якої здійснюється позивачкою.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно що б спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Крім цього, за правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, на переконання суду, право позивача на одержання недоотриманої пенсії після смерті батька відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, так як у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.

У постанові від 27.11.2019 року у справі №2-а/1741/2009 Верховний Суд дійшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні, яке закінчено.

Доводи представника відповідача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не наділене повноваженнями щодо виплати пенсій, фінансування яких здійснюється виключно Пенсійним фондом України, не відповідають вимогам нормативно-правових актів, спростовуються матеріалами справи, а відтак є неспроможними.

Суд також звернуто увагу, що відзив представника відповідача є суперечливим за своїм змістом, позаяк в одній його частині представник відповідача покликається на те, що дані позивача як спадкоємця обліковані та внесені до системи ІКІС ПФУ «підсистема реєстр судових рішень» для проведення виплат коштів на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, при цьому одночасно представник посилається на ст. 1219 ЦК України, зазначаючи, що зазначені виплати взагалі не входять до спадкового майна і законом не допускається правонаступництво в спірних правовідносинах. Посилання ГУ в Житомирській області у відзиві на повторне звернення ОСОБА_1 із позовними вимогами про виплату заборгованої суми суд вважає безпідставним, оскільки в рамках адміністративної справи №240/11708/22 судом не постановлялась ухвала про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та встановлено в ході судового розгляду, що позивач, як спадкоємець за законом та заповітом на майно після смерті батька ОСОБА_2 має право на отримання невиплачених пенсійних коштів, на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і саме відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначених коштів.

Щодо розміру пенсії, який підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за законом та заповітом на майно ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно у вигляді підвищення до пенсії ОСОБА_2 відповідно до положень наведених вище законодавчих актів, а дії відповідача щодо невиплати донарахованої пенсії на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №240/11708/22 порушують право позивача як спадкоємця на отримання належного їй спадкового майна.

Зі змісту розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 918060127494 ОСОБА_2 на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №240/11708/22 за період з 23.12.2021 по 31.05.2024 вбачається, що розмір недоотриманої пенсії становить 133 405,06 грн. (а.с. 27).

Відповідно до довідки начальника управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 20.05.2026 за № 10093/05-16 на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №240/11708/22 було здійснено позивачу ОСОБА_1 виплату коштів у сумі 966,05 грн. (а.с. 28).

У постанові від 05 січня 2024 року по справі № 295/4158/23 Верховний Суд зауважив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суди зобов`язані належним чином дослідити подані стороною докази (у тому числі зроблений позивачем розрахунок), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково зазначити правові аргументи на їх спростування.

Аналізуючи надані сторонами докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотриманого за життя її батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії в розмірі 132 439,01 грн., який ураховує проведену відповідачем виплату коштів у розмірі 966,05 грн. (а.с. 28).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 059,52 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (обраховувався пропорційно до суми фактично сплаченого с/з).

Керуючись ст. 2, 10-13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1227, 1268-1270 ЦК України суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоотримані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 в справі №240/11708/22 в розмірі 132 439,01 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 059,52 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.

Суддя - Д.В.Кузнєцов