Рішення № 140074686, 24.09.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/3622/26

Номер провадження 2/676/3659/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області впорядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося доКам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Споживчий центр» укладений кредитний договір №29.04.2024-100003107, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до умов договору ТзОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 7500 грн. строком на 98 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 05.08.2024 року. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 15% від суми Кредиту та дорівнює 1125 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Відповідно до договору від 30.04.2024 року та квитанції про перерахунок коштів кредитором, позичальнику надано кредит у розмірі 7500 грн. ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. В свою чергу, відповідач порушив умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 19959,15грн., що складається з: тіла кредиту - 6400 грн., процентів 8684,15 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 1125 грн., неустойки - 3750 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №29.04.2024-100003107 від 30.04.2024 року в сумі 19959,15 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн., а також витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі у розмірі 116,58 грн.

УхвалоюКам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

06.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Галкіної Я.Г. через електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не згоден з даним позовом та просить суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю. На період дії воєнного стану законодавством України встановлено низку гарантій щодо захисту прав громадян, зокрема обмеження нарахування та стягнення штрафних санкцій за окремими видами зобов`язань. Таким чином, нарахування штрафних санкцій, пені та інших видів неустойки за період дії воєнного стану у випадках, прямо передбачених законом, є неправомірним та суперечить меті законодавчого захисту громадян в умовах збройної агресії проти України. Отже, штрафні санкції, пеня та інші фінансові стягнення, нараховані за період дії воєнного стану, підлягають виключенню з розрахунку заборгованості, оскільки їх нарахування не відповідає вимогам чинного законодавства України. Крім того, чинним законодавством та усталеною судовою практикою неодноразово наголошувалося на необхідності забезпечення додаткових соціальних гарантій особам, які проходять військову службу, брали участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України, а також отримали інвалідність внаслідок війни. Таким чином, усі нарахування штрафних санкцій, пені та інших додаткових платежів за період проходження військової служби та дії особливого періоду є незаконними та підлягають виключенню з розрахунку заборгованості. У зв`язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення відсотків, штрафних санкцій, пені та інших додаткових нарахувань за період проходження відповідачем військової служби не підлягають задоволенню.

14.07.2026 року від представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Медведєвою Н.О. через систему електронний суд надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до ч.2 ст. 49 ЦПК України в якій вона просила суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №29.04.2024-100003107 від 30.04.2024 року в сумі 7525 грн., яка складається із тіла кредиту та комісії. Також зазначено, що позивач на час укладання кредитного договору не володів інформацією, про те, що відповідач є військовим.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог у зменшеному розмірі та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився; його представник адвокат Галкіна Я.Г. в судове засідання не з`явився, через електронний суд подала відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30.04.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) №29.04.2024-100003107.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500 грн., що підтверджується інформацією про перерахування коштів від 30.04.2024 року, строком на 98 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 05.08.2024 року.

Позичальником під час укладення кредитного договору №29.04.2024-100003107 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Відповідно до вимог п. 3.1 договору кредиту, ТОВ «Споживчий центр» надає позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

За умовами п. 3.3 вказаного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах (дата надання/видачі, сума, строк, дата повернення, проценти, графік платежів) встановлених у заявці.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 30.04.2024 року, копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору, копією інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , які містять електронний підпис відповідача.

Відповідно до заяви на укладення кредитного договору від 30.04.2024 рокудата надання/видачі кредиту 30.04.2024 року. Пунктами 2, 3, 4, 6, 7, 8 заявки передбачено, що сума кредиту: 7500 грн., строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 05.08.2024 року. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 15% від суми Кредиту та дорівнює 1125 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Пунктом 12 заявки передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 25688,04%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 15839,75 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 8339,75грн.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №29.04.2024-100003107 пройдено ідентифікацію шляхом підписання одноразовим ідентифікатором Е856.

На підставі кредитного договору, ТзОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 7500 грн., що підтверджуєтьсядолученою квитанцією АТ КБ «Приватбанк» Liqpayвід 30.04.2024 року про здійснення успішного перерахування коштів 30.04.2024 року о 18:12 за договором №29.04.2024-100003107в сумі 7500 грн., на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 30.04.2024 р. отримав кредитні кошти у розмірі 7500 грн.Отже, ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №29.04.2024-100003107 від 30.04.2024 року заборгованість по кредитному договору складає: основний борг в сумі 6400 грн. та 1125 грн. комісія. Разом з цим ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору було сплачено 23.05.2024 року - 400 грн., 12.06.2024 року 1000 грн.,19.07.2024 року 100 грн., що на загальну суму складає 1500 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Законуелектронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК Українижодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір №29.04.2024-100003107 від 30.04.2024 року в якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТзОВ «Споживчий Центр» перерахувало грошові кошти в сумі 7500 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується долученою квитанцією АТ КБ «Приватбанк» Liqpay від 30.04.2024 року, який він у строки передбачені кредитним договором не повернув.

Разом з цим, як встановлено судом, відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов укладеного договору №29.04.2024-100003107 від 30.04.2024 року врахунок часткової сплати кредиту внесено наступні платежі: 23.05.2024 року - 400 грн., 12.06.2024 року 1000 грн.,19.07.2024 року 100 грн., що на загальну суму складає 1500 грн., які були зараховані на погашення штрафів, відсотків, а тому суд приходить до висновку, що заборгованість за тілом кредиту становить 6000 грн. (7500-1500) грн.

Таким чином, аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 7500 грн. та правові підстави для стягнення тіла кредиту з врахуванням часткової сплати у розмірі 6000 грн.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 комісії у розмірі 1125 грн. суд виходить з наступного.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами договору надання грошових коштів у кредит, а саме п. 8 договору, передбачено стягнення комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 15 % від суми кредиту і становить 1125 грн, яка нараховується кредитором та обліковується вдень видачі кредиту.

Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є незаконною, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута з відповідачки на користь позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.

Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №29.04.2024-100003107 від 30.04.2024 рокув розмірі 6000 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Представником позивача ТзОВ «Споживчий центр» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00102636 від 06.05.2025 р.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2122,84 грн. (2662,40 грн * 6000/ 7525) та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (поштові витрати на надсилання стороні відповідача матеріалів справи у паперовій формі) в сумі 116,58 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) заборгованість за кредитним договором №29.04.2024-100003107 від 30.04.2024 рокув розмірі 6000 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) судовий збір у розмірі 2122,84 грн. та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (поштові витрати на надсилання стороні відповідача матеріалів справи у паперовій формі) в сумі 116,58 грн., а всього 2239,42 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ЄДРПОУ 37356833, адреса 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А;

відповідач - ОСОБА_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. Пилипенко