Ухвала суду № 140073673, 21.09.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1573/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника органу пробації ОСОБА_4

захисника засудженого ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька Львівської області клопотання в.о.начальника Львівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_7 про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування призначеного судом покарання відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 19.02.2024 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області за ст. 126-1 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном на два роки, згідно ст. 76 КК України покладено на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, який проживає в АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

В.о. начальника Львівського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_8 , 19.01.2026 звернувся до суду з клопотанням (поданням) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначеного вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19.02.2024 за ст. 126-1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; на підставі ст. 91-1 КК України застосовано до засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом трьох місяців.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в уповноваженому органі з питань пробації з 27.03.2024 по даний час. На підставі ст.76 КК України вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області на засудженого покладено такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

03.04.2024 ОСОБА_5 були роз`яснені покладені на нього судом обов`язки, а також було роз`яснено про наслідки у разі їх невиконання. Винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію - перший понеділок кожного місяця заведено листок реєстрації.

Вказує, що 03.09.2024 ОСОБА_5 , притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП і по даному факту 03.02.2025 із ОСОБА_5 була проведена профілактична бесіда, про що складена письмова довідка.

17.02.2025 ОСОБА_5 , притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.3КУпАП і по даному факту 05.05.2025 із ОСОБА_5 , була проведена профілактична бесіда, про що складена письмова довідка та було оголошено письмове попередження. 12.11.2025 ОСОБА_5 , притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.3 КУпАП і по даному факту 16.01.2026 у ОСОБА_5 було відібрано пояснення по факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

Таким чином, засуджений ОСОБА_5 грубо порушив порядок та умови відбування покарання з випробуванням, відтак просить скасувати йому відбування покарання з випробуванням та направити його в місця обмеження волі для відбування призначеного вироком суду покарання.

Начальник Львівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 в судовому засіданні подання підтримав та вказав, що ОСОБА_5 порушив порядок та умови відбування покарання з випробуванням, крім того був притягнутий неодноразово до адміністративної відповідальності, програму для кривдників не пройшов, оскільки не мав матеріальної можливості, просив подання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 також зазначив на необхідність задоволення подання та направлення ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання.

Захисник ОСОБА_6 зазначила, що оскільки відповідно до вимог ст.78 КК України засудженого можна направити для відбування покарання виключно у випадку невиконання засудженим покладених на нього обов`язків або систематичного вчинення правопорушень, чого ОСОБА_5 не допустив, крім цього органом прорбації не було вчинено достатніх заходів для виправлення обвинуваченого, просила в задоволенні клопотання органу пробації відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання уповноваженого органу з питань пробації не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Із матеріалів особової справи ОСОБА_5 № 12/2024 вбачається, що вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19.02.2024, справа №446/1573/22, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1КК України та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 2 роки. Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та на підставі ст. 91-1 КК України застосовано до засудженого ОСОБА_5 , обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом трьох місяців. (а.с. особової справи 3-8)

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_5 з 27.03.2024 перебуває на обліку в уповноваженому органі з питань пробації і по даний час. (а.с. особової справи 14)

Згідно довідки № 78-29032024/46019 ОСОБА_5 , в період іспитового строку за вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області №446/1573/22 від 19.02.2024, до кримінальної відповідальності не притягувався. (а.с. особової справи 15-17)

ОСОБА_5 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання з випробовуванням, правовими наслідками за невиконання покладених судом обов`язків та з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію(а.с. особової справи 20-21).

Постановою від 03.04.2024, затвердженою начальником ЛРВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ознайомлений із встановленими днями явки на реєстрацію і з`являвся на таку перший понеділок кожного місяця що підтверджується листком реєстрації (а.с.24-25)

Як видно з опису бесіди від 03.04.2024 проведеної між ОСОБА_5 та провідним інспектором ЛРВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 , ОСОБА_5 шкодує, що вчинив неправильно. (а.с. особової справи 27).

З характеристики виданої старостою Дернівського старостинського округу ОСОБА_11 № 17/03-15 від 03.04.2023, видно, що ОСОБА_5 з 09.02.2024 працює працівником по благоустрою в Дернівському старостинському окрузі, за період перебування на роботі зарекомендував себе позитивно, за характером спокійний і врівноважений, за весь час на ОСОБА_5 скарг зі сторони сусідів і мешканців округу не поступало. (а.с. особової справи с. 28)

Згідно індивідуального плану роботи, який проведено провідним інспектором ОСОБА_8 , стосовно суб`єкта пробації ОСОБА_5 , рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 низький. (а.с. особової справи с. 29)

Як видно з виклику до уповноваженого органу з питань пробації складеного провідним інспектором ОСОБА_8 , ОСОБА_5 викликається у зв`язку з неявкою на реєстрацію. (а.с. особової справи с. 32).

З пояснень ОСОБА_5 від 10.05.2024, видно, що 09.05.2024 він знаходився на лікуванні у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні у 14 відділенні у зв`язку з чим не міг прибути на реєстрацію до провідного інспектора ОСОБА_8 , що підтверджується довідкою виданою медичним директором № 2599/01.04.2018 від 15.08.2024 (а.с. особової справи 33, 41)

Згідно довідки від 01.07.2026, від 07.10.2024, від 06.01.2025, від 07.04.2025, 07.07.2025,06.10.2025, 05.01.2026, 16.01.2026 з ОСОБА_5 було проведено профілактичну бесіду (а.с. особової справи 36, 47,51, 58, 72, 76, 81, 91).

З відповіді президента ГО «Осоння» № 2310/02 від 23.10.2024 ОСОБА_12 видно, що ОСОБА_5 , 1969 р.н. для проходження програми кривдників до Громадської організації «осоння» не звертався, про причини неявки не повідомляв. (а.с. особової справи 48).

Згідно повідомлення № 97/44/03-25 від 13.01.2025 ВП № 1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області встановлено, що: 03.09.2024 ОСОБА_5 , притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. КУпАП, що підтверджується постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.10.2025 № 446/2085/24 (а.с. особової справи 57).

По даному факту 03.02.2025 із ОСОБА_5 була проведена профілактична бесіда, про що складена письмова довідка. (а.с. особової справи 58).

Згідно оцінки ризиків вчинення повторно кримінального правопорушення від 24.04.2025 стосовно суб`єкта пробації ОСОБА_5 , рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 низький. (а.с. особової справи 63-66)

Згідно повідомлення № 126490-2025 від 16.04.2025 ВП № 1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області встановлено, що 17.02.2025 ОСОБА_5 , притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.3 КУпАП, що видно з постанови Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.03.2025. (а.с. особової справи 68)

По даному факту 05.05.2025 із ОСОБА_5 , була проведена профілактична бесіда, про що складена письмова довідка та було оголошено письмове попередження. (а.с. особової справи 70)

05.05.2025 ОСОБА_5 було попереджено про скасування звільнення відвідування покарання з випробуванням і направленням для відбування призначеного покарання (а.с. особової справи 71).

Згідно оцінки ризиків вчинення повторно кримінального правопорушення, проведеною провідним інспектором органу пробації 08.01.2026 стосовно суб`єкта пробації ОСОБА_5 , рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 низький. (а.с. особової справи 82-85)

12.11.2025 ОСОБА_5 , притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.3 КУпАП, що підтверджується постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.12.2025 року. (а.с. особової справи 87)

По даному факту 16.01.2026 у ОСОБА_5 було відібрано пояснення по факту вчинення ним адміністративного правопорушення, в якому він вказав, що обіцяє більше не порушувати умов відбування покарання з випробуванням. (а.с. особової справи 90).

Застосоване судом законодавство при розгляді справи.

Відповідно до ст.5 КВК України кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

За змістом ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 року встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.

У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов`язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. 6 ст. 166 КВК України у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Крім того, згідно з п. 5.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №270/1560 від 19.12.2003 року (з подальшими змінами) невиконанням обов`язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов`язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з`являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин).

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 , протягом іспитового строку останній дійсно допустив окремі порушення, тричі притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП.

Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України сам по собі факт систематичного вчинення адміністративних правопорушень не є безумовною та автоматичною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Закон пов`язує можливість такого рішення суду з наявністю сукупності обставин, а саме: систематичним вчиненням правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення, та тим, що така поведінка свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Отже, предметом судової оцінки у даному випадку має бути не лише формальна кількість допущених засудженим правопорушень, а й характер його поведінки в цілому протягом іспитового строку, ставлення до виконання покладених судом обов`язків, динаміка його поведінки, ставлення до вчиненого, наявність чи відсутність нового кримінального правопорушення, результати оцінки ризиків, його соціальна адаптація, а також ефективність проведеної щодо нього соціально-виховної роботи.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 27.03.2024 перебуває на обліку в органі пробації та протягом іспитового строку до кримінальної відповідальності повторно не притягувався. Матеріали особової справи також не містять даних про його ухилення від контролю органу пробації, зникнення з місця проживання чи систематичне невиконання встановлених судом обов`язків.

Навпаки, з листка реєстрації вбачається, що ОСОБА_5 з`являвся до органу пробації для реєстрації. Єдиний зафіксований випадок неявки на реєстрацію був ним пояснений перебуванням на лікуванні у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, за самозверненням, що підтверджується відповідними документами. Таким чином, зазначений випадок не може без належної перевірки розцінюватися як свідоме ухилення від контролю або як навмисне невиконання покладеного судом обов`язку.

Особливої уваги суд надає тому, що результати оцінювання ризиків вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення послідовно визначали такий ризик як низький. Зокрема, відповідний висновок міститься як в оцінці від 24.04.2025, так і в оцінці від 08.01.2026.

Зазначена обставина має істотне значення для вирішення питання про доцільність скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме орган пробації, здійснюючи оцінку особи засудженого, не встановив високого або навіть середнього рівня ризику повторного кримінального правопорушення, а навпаки двічі визначив його як низький.

Отже, твердження органу пробації про те, що поведінка ОСОБА_5 свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, не узгоджується у повній мірі з результатами проведеної самим же органом пробації оцінки ризиків.

Крім того, матеріалами особової справи підтверджується, що ОСОБА_5 працевлаштований та позитивно характеризується за місцем роботи. З характеристики старости Дернівського старостинського округу вбачається, що він за період роботи зарекомендував себе позитивно, характеризується як спокійний та врівноважений, скарг на нього з боку сусідів та мешканців округу не надходило.

Таким чином, поведінка ОСОБА_5 не є однозначно негативною та не може оцінюватися виключно через призму вчинених ним адміністративних правопорушень без урахування інших обставин його життя та поведінки протягом іспитового строку.

Суд також бере до уваги, що вже під час першої бесіди з працівником органу пробації 03.04.2024 ОСОБА_5 висловив жаль з приводу вчиненого та визнав неправильність своєї поведінки. У подальшому, 16.01.2026, надаючи пояснення щодо останнього адміністративного правопорушення, він прямо зазначив, що обіцяє більше не порушувати умов відбування покарання з випробуванням.

Наведена поведінка сама по собі не усуває факту допущених ним порушень, однак у сукупності з іншими встановленими судом обставинами не дає достатніх підстав для категоричного висновку про сформоване та стійке небажання ОСОБА_5 ставати на шлях виправлення.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається певна позитивна динаміка ставлення засудженого до встановлених щодо нього обов`язків: він перебуває під контролем органу пробації, працює, не вчинив нового кримінального правопорушення, проходить передбачену законом процедуру контролю, а оцінка ризику повторного кримінального правопорушення залишається низькою.

При цьому суд не може залишити поза увагою і питання ефективності застосованих до ОСОБА_5 заходів соціально-виховного впливу.

Згідно із засадами кримінально-виконавчого законодавства, пробація не зводиться виключно до формального контролю за дотриманням засудженим встановлених обов`язків. Одним із її призначень є здійснення соціально-виховного впливу, спрямованого на виправлення особи, формування у неї правослухняної поведінки та запобігання вчиненню повторних правопорушень.

З огляду на це суд вважає, що при вирішенні питання про скасування звільнення від відбування покарання необхідно оцінити не лише поведінку засудженого, але й те, чи були органом пробації належним чином та в повному обсязі використані передбачені законом можливості для досягнення мети пробації.

Як вбачається з матеріалів особової справи, основними заходами реагування на поведінку ОСОБА_5 були проведення профілактичних бесід, відбір пояснень та оголошення письмового попередження.

Водночас сама по собі кількість проведених бесід не свідчить про достатність та ефективність соціально-виховної роботи. Матеріали справи не містять переконливих даних про те, що органом пробації було в повному обсязі встановлено причини повторної протиправної поведінки ОСОБА_5 , визначено конкретні фактори, які зумовлюють ризик її повторення, та застосовано щодо нього індивідуально підібрані заходи, спрямовані саме на усунення таких факторів.

Особливо це стосується виконання покладеного вироком суду обов`язку пройти програму для кривдників.

Орган пробації посилається на те, що ОСОБА_5 таку програму не пройшов. Водночас під час судового розгляду представник органу пробації сам зазначив, що причиною цього були матеріальні труднощі засудженого.

За таких обставин сам факт не проходження програми не може автоматично ототожнюватися з умисним ухиленням ОСОБА_5 від виконання судового рішення. Для такого висновку необхідно було встановити, чи був засуджений належним чином та своєчасно направлений для проходження програми, чи було йому роз`яснено порядок та умови її проходження, чи з`ясовувалися причини неможливості її проходження, чи пропонувалися йому можливі способи усунення відповідних перешкод та чи вжив орган пробації необхідних заходів для забезпечення фактичної реалізації цього обов`язку.

Саме наявність матеріальних труднощів, за відсутності доказів свідомого та цілеспрямованого ухилення, не може безумовно трактуватися на користь висновку про небажання засудженого виправлятися.

Більше того, обов`язок пройти програму для кривдників був покладений на ОСОБА_5 саме з метою корекції його поведінки та запобігання повторному вчиненню домашнього насильства. Тому у випадку виникнення об`єктивних перешкод для її проходження завданням пробації є не лише зафіксувати факт її невиконання, а й вжити передбачених законом та організаційно можливих заходів для усунення таких перешкод та досягнення мети застосованого судом заходу.

У цьому контексті суд звертає увагу на принцип поєднання покарання з виправним впливом та необхідність застосування заходів, спрямованих на виправлення засудженого, а не лише на фіксацію допущених ним порушень.

Таким чином, органом пробації не доведено, що ним були використані всі належні та достатні можливості для позитивної корекції поведінки ОСОБА_5 , а невиконання окремих заходів соціально-виховного характеру з боку засудженого саме по собі не може бути перетворене на безумовну підставу для його ізоляції від суспільства.

Суд бере до уваги фактів притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності та критично ставиться до вчинення ним адміністративних правопорушень, що беззаперечно є негативною обставиною, яка підлягає належній правовій оцінці.

Однак завдання суду при розгляді подання за ч. 2 ст. 78 КК України полягає не у встановленні самого факту наявності адміністративних стягнень, а у визначенні того, чи дають усі встановлені обставини достатні підстави для висновку, що така поведінка свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

У даному випадку такого переконливого висновку суд не може зробити, оскільки, ОСОБА_5 протягом іспитового строку допустив три адміністративні правопорушення, пов`язані з домашнім насильством, що безумовно є негативною обставиною, однак він не вчинив нового кримінального правопорушення, перебуває на обліку органу пробації, виконував встановлений порядок реєстрації, за власною ініциативою проходив лікування в центрі психічного здоров`я, характеризується позитивно за місцем роботи, не переховувався від органу пробації, визнавав неправильність своєї поведінки, висловлював намір надалі не порушувати встановлених умов, а за результатами оцінки ризиків повторного кримінального правопорушення двічі визначений органом пробації як особа з низьким рівнем такого ризику.

Зазначена сукупність обставин не дозволяє зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_5 свідомо та остаточно відмовився від виправлення, а тому застосування найбільш суворого наслідку у вигляді скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням на цій стадії є передчасним.

Суд виходить також із того, що звільнення від відбування покарання з випробуванням є формою реалізації кримінальної відповідальності, за якої особі надається можливість довести своє виправлення без фактичного відбування призначеного покарання. Скасування такого звільнення має ґрунтуватися на належно встановлених та достатніх даних про те, що особа не виконує покладених на неї обов`язків або її поведінка об`єктивно свідчить про небажання виправлятися.

Сам факт наявності негативних епізодів у поведінці засудженого не звільняє орган пробації від обов`язку довести перед судом саме ту обставину, з якою закон пов`язує можливість направлення особи для реального відбування призначеного покарання, небажання засудженого стати на шлях виправлення.

У даному провадженні така обставина належними та достатніми доказами не підтверджена.

Більше того, матеріали особової справи містять об`єктивні дані, які свідчать про можливість подальшого виправлення ОСОБА_5 без його ізоляції від суспільства, тоді як орган пробації не довів, що всі передбачені законом засоби соціально-виховного впливу та корекції поведінки були використані з належною інтенсивністю та індивідуалізацією.

За таких обставин суд вважає, що наявні в матеріалах справи порушення підлягають врахуванню органом пробації під час подальшого здійснення нагляду за ОСОБА_5 , однак на даному етапі не утворюють достатньої сукупності обставин для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд також звертає увагу, що відмова у задоволенні цього подання не означає визнання поведінки ОСОБА_5 належною чи такою, що не потребує подальшого контролю. Навпаки, з урахуванням характеру вчинених адміністративних правопорушень орган пробації має продовжити належний нагляд та соціально-виховну роботу із засудженим, спрямовану на недопущення повторних правопорушень та фактичне досягнення мети його виправлення.

При цьому відповідно до ч. 6 ст. 166 КВК України у разі відмови суду в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне звернення з таким поданням допускається після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання.

Отже, суд дійшов висновку, що на час розгляду подання відсутні достатні правові та фактичні підстави для скасування ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19.02.2024.

Керуючись ст.ст. 537, 539, 369-372, 376КПК України, ст.ст. 5, 6, 13, 166 КВК України, ст.ст. 75, 76, 78 КК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання (подання) в.о. начальника Львівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_8 про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направленням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування покарання, призначеного вироком суду, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузькій районний суд львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Львівським апеляційним судом.

Повний текст ухвали проголошено 25.09.2026 о 16:30 год в залі судових засідань Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області.

Суддя ОСОБА_1