Рішення № 140073464, 23.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1051/26

Провадження № 2/439/800/26

23 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 600 (дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 27 березня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», як позикодавцем, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 2192236, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позикодавець виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору, перерахувавши кошти в сумі 5 000,00 гривень на її платіжну картку. Проте відповідач, яка зобов`язалася повернути кредитні кошти, належним чином та своєчасно грошові кошти для повного погашення заборгованості за борговим зобов`язанням не надала, повернувши лише частину отриманого кредиту.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за договором відповідач в повному обсязі не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 19 600 (дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованості за відсотками та 6 100 (шість тисяч сто) гривень 00 копійок заборгованості за пенею/штрафом.

Позивач акцентує, що право грошової вимоги за кредитним договором № 2192236 від 27 березня 2025 року за договором факторингу № 01.02-41/25 від 22 жовтня 2025 року перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

08 травня 2026 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Однак, відповідач належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлялася про дату, час та місце судового засідання, від неї не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 27 березня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», як позикодавцем, було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 2192236, відповідно до якого позичальник погодилася з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що поставила електронний підпис одноразовим ідентифікатором, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Позичальнику відповідно до умов договору надано кредит в сумі 5 000,00 гривень, строком на 360 днів, із стандартною процентною ставкою в розмірі 1,00 % в день, що підтверджується наданими суду кредитним договором та додатками до нього.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн шляхом їх перерахування на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується документом від надавача платіжних послуг.

Зі свого боку відповідач допустила неналежне виконання умов договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, здійснивши лише часткове погашення заборгованості (останній платіж проведено 05.05.2025 року в сумі 3 900,00 грн). Відповідно до наданого розрахунку, станом на дату звернення до суду загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 19 600 (дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн тіло кредиту, 8 500,00 грн проценти за користування кредитом та 6 100,00 грн пеня/штраф.

Право грошової вимоги за договором споживчого кредиту № 2192236 від 27 березня 2025 року на підставі Договору факторингу № 01.02-41/25 від 22 жовтня 2025 року перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», що підтверджується копією договору факторингу, розрахунком заборгованості та витягом із Реєстру боржників.

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як встановлено судом, позикодавець на виконання умов договору кредиту № 2192236 від 27 березня 2025 року, надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, у повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 умови договору в повному обсязі не виконала та допустила заборгованість за договором кредиту, як за тілом кредиту в розмірі 16 100 (шістнадцять тисяч сто) гривень, так і за процентами у розмірі : 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн тіло кредиту та 8 500,00 грн проценти.

На підставі Договору факторингу № 01.02-41/25 від 22 жовтня 2025 року право грошової вимоги за Кредитним договором № 2192236 законно перейшло від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами підлягають задоволенню в загальній сумі: 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн тіло кредиту та 8 500,00 грн проценти, оскільки підтверджується належними доказами.

Щодо стягненні пені.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею/штрафом у розмірі 6 100,00 грн, суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на момент розгляду справи.

Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 18.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки спірний кредитний договір було укладено 27 березня 2025 року, а нарахування пені та штрафу здійснювалося кредитодавцем під час дії воєнного стану на території України, вимога позивача про стягнення з боржника неустойки (пені, штрафу) у розмірі 6 100,00 грн суперечить імперативним приписам закону.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» у частині стягнення заборгованості за пенею/штрафом у розмірі 6 100 (шість тисяч сто) гривень 00 копійок задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна ціна позову становила 19 600 (дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, що становить 68,88 % від заявленої ціни позову.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1 833 (одна тисяча вісімсот тридцять три) гривні 86 копійок.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2192236 від 27 березня 2025 року в розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 833 (одна тисяча вісімсот тридцять три) гривні 86 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Б.М. Петейчук