Ухвала суду № 140073024, 25.09.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/3289/26

Номер провадження 2-з/305/33/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

25.09.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемоти В.М., розглянувши заяву АТ «КБ «Приватбанк» про забезпечення позову,

встановив:

Позивач Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», від імені та в інтересах якого діє представник Будьонний В.С., 23.09.2026 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони діючому власнику транспортного засобу, сервісним центрам Міністерства внутрішніх справ, Центрам надання адміністративних послуг вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу марки Skoda Octavia, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 .

Подана заява відповідає вимогам, визначеним ст. 151 ЦПК України, до неї додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підстав для повернення заяви не встановлено.

У порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони до суду не викликалися, потреба у їх виклику відсутня.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Cуд дослідив заяву та матеріали справи і приходить до таких висновків.

Як убачається з позовної заяви, предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля марки Skoda Octavia, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , укладеного 04.12.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Провадження у цивільній справі на даний час не відкрито.

У заяві порушується питання про забезпечення позову шляхом заборони діючому власнику транспортного засобу ОСОБА_2 , сервісним центрам Міністерства внутрішніх справ, Центрам надання адміністративних послуг вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного транспортного засобу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20). Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, що допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Заявлений вид забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії передбачений нормами чинного законодавства (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України), є доцільним у даній справі й загалом співмірним із заявленими вимогами, оскільки оспорюється право власності на це майно та існують ризики розпорядження ним, у тому числі відчуження, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а отже істотного ускладнення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких звернувся до суду.

Як доведено заявником, після відкриття судом 23.10.2025 провадження у цивільній справі за позовом Банку до ОСОБА_1 , останній 06.12.2025 продав (на думку Банку - перереєстрував) належний йому транспортний засіб ОСОБА_2 , що може свідчити про намір вивести активи з-під майбутнього стягнення і в подальшому може суттєво ускладнити ефективний захист прав заявника.

Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача, а тому вимога про забезпечення позову відповідає позовним вимогам.

Вжиття заявленого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на збереження існуючого становища спірного майна до завершення розгляду справи.

Забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника, оскільки автомобіль і надалі залишається у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Права та інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу не порушуються.

Суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані з власної ініціативи суду або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, необхідність забезпечення позову є обґрунтованою, тому заява підлягає до задоволення.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення не встановлено.

Керуючись статтями 153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Заяву задовольнити.

Забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 , сервісним центрам Міністерства внутрішніх справ, Центрам надання адміністративних послуг до остаточного вирішення спору в судовому порядку вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу марки Skoda Octavia, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 .

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: Позивач Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Боржник: ОСОБА_2 , інші відомості відсутні.

Примірники ухвали направити учасникам справи для відома та до Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Судд Віктор ЛАСТОВИЧАК