Рішення № 140072138, 17.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2422/22 н/п 2/766/2090/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Зуб І.Ю.,

за участю секретаря Федорової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Херсоні цивільну справу в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна,

встановив:

Позивач звернулася до суду із даним позовом в якому просить: зняти арешт з належного їй на праві власності нерухомого майна, накладений 27.11.2008 року постановою АА 154176 державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні Білявською Т.Г., а саме будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 6092398, реєстраційний номер обтяження 8247569).

Позовна заява вмотивована таким.

На підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2008 року вона є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане право власності підтверджено рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 24 березня 2011 року у справі №2-91/11.

У червні 2021 року вона, маючи намір розпорядитися своїм будинком, звернулася до нотаріальної контори, де їй повідомили, що відповідно до відомостей про з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на житловий будинок накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 8247569. Підставою обтяження є постанова державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні Білявської Т.Г. від 27.11.2008 року №АА154176.

Обставини накладення арешту на її житловий будинок їй невідомо.

У подальшому з`ясовано, що у межах розгляду Комсомольським районним судом м.Херсона цивільної справи №2-337/08 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл житлового будинку та визнання порядку користування земельною ділянкою, де предметом спору був будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за заявою ОСОБА_4 02.10.2008 року було прийнято ухвалу, якою у якості забезпечення позову заборонено відчуження вказаного домоволодіння. Виконання зазначеної ухвали покладено, зокрема, на Відділ Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсон.

На виконання ухвали суду від 02.10.2008 року у справі №2-337/08 державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсон Білявською Т.Г. було відкрито виконавче провадження №10347160 та 27.11.2008 року винесено постанову АА 154176 про арешт нерухомого майна, об`єктом арешту якого являється будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 8247569). Крім того, про виконання ухвали суду державним виконавцем до суду надано відповідь про завершення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням судового рішення.

Разом з тим, не зважаючи на те, що на теперішній час відсутні підстави вважати обґрунтованим подальше існування заборони, накладеної на майно, що належить ОСОБА_1 , така заборона не скасована, що позбавляє право позивача на вільне володіння власним майном: позивач не має змоги розпоряджатися належним їй на праві власності будинком через наявний запис про обтяження щодо її відчуження на підставі постанови державного виконавця від 27.11.2008 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.02.2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна та призначено підготовче засідання по справі 07.04.2022 року.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.07.2025 задоволено клопотання позивача - замінено неналежного відповідача Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним відповідачем - ОСОБА_2 ,1983 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , залучено Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 34906677, місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 42) до участі у справі в якості третьої особи та витребувано з архіву Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу Комсомольського районного суду м.Херсона (№2-337/08, 2-91/11).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.09.2025 підготовче засідання у вказаній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовний заяві, просили позов задовольнити. Подано заяву в подальшому справу розглядати без їх участі, проти заочного розгляду не заперечують.

Третя особа в судове засідання не з`явилися, повідомлялася про дату та час розгляду належним чином, пояснень до суду не подала.

Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її участі не заявляла, відзив не подано.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

Дослідивши матеріали даної справи, матеріали цивільної справи Комсомольського районного суду м.Херсона (№2-337/08, 2-91/11), судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2008 року (ВКК 103899), посвідченого приватним нотаріусом Йосипенко В.В. за р.№1246, належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Її право власності на вказаний будинок зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації (реєстрова книга №103, запис №16314). Дані обставини підтверджуються вказаним договором та Витягом № 18527432 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.04.2008 в ХДБТІ. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 6092398.

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу, відчужувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 зазначена ОСОБА_3 .

Рішенням суду від 24.03.2011 року у справі №2-91/11 визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно вказаний житловий будинок зареєстрований на праві власності на підставі вказаного договору купівлі-продажу за ОСОБА_1 (інформаційна довідка № 291326275 від 20.12.2021 року).

Згідно вказаної довідки у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відомості про обтяження, реєстраційний номер 8247569 арешт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі постанови АА 154176 від 27.11.2008 державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні Білявської Т.Г.

З досліджених матеріалів цивільної справи Комсомольського районного суду м.Херсона (№2-337/08, 2-91/11) вбачається, що на розгляді суду перебував позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності (справа №2-337/08). В межах вказаної справи за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову 02.10.2008 року судом винесено ухвалу про заборону відчуження домоволодіння АДРЕСА_1 , виконання якої покладено на Третю Херсонську державну нотаріальну контору, Херсонське державне бюро технічної інвентаризації та Відділ Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції м.Херсона.

Вказане судове рішення було виконано відділом Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції м.Херсона, про що свідчать наявні в матеріалах справи лист ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні №30153 від 12.12.2008 року та постанова про закінчення виконавчого провадження №10347160.

28 лютого 2011 року ухвалою суду позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 залишено без розгляду. Питання скасування забезпечення позову вказаною ухвалою не вирішено.

При вирішенні спору у справі №2-91/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (спадкоємиці після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання права власності, рішенням суду від 24.03.20211 року визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч. 1ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На сьогодні позивач не може реалізувати свої права та інтереси щодо арештованого майна у зв`язку з тим, що був накладений арешт.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання абоо спорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно)

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві приватної власності на домоволодіння, на яке накладено арешт, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

Враховуючи, що позивач не була учасником справи №2-337/08 під час вирішення питання про забезпечення позову ухвалою суду від 02.10.2008 року, то вона не може звернутися в рамках вказаної справи із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Позивач в інший спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку захистити своє порушене право не може.

За таких обставин, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог суд робить висновок, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317,321,391 ЦК України, ст.ст. 12,76,81,90,235,258,263-265,268,273,279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), накладений 27.11.2008 року постановою АА 154176 державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні Білявською Т.Г., а саме будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 6092398, реєстраційний номер обтяження 8247569).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяІ. Ю. Зуб

Повний текст судового рішення складено 25.09.2026 року.