Рішення № 140071927, 25.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2906/25

провадження № 2/650/2081/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат і пені.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер НТЕ 331998 від 30 квітня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Виноградовою Н.М. та зареєстрованого в установленому порядку, позивач є власником земельної ділянки площею 10,7297 га, кадастровий номер 6520983700:04:016:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новокубанської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

09 грудня 2011 року між батьком позивача ОСОБА_2 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди землі № ХС-652090004001257 щодо вказаної земельної ділянки. Надалі до договору укладено додаткові угоди, зокрема додаткову угоду ЗС № 1700087 від 28 грудня 2017 року та додаткову угоду № 1700087-3 від 28 листопада 2019 року. За умовами останньої строк дії договору визначено до 30 листопада 2027 року, а орендну плату - у розмірі 7,09 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди.

Позивач зазначив, що орендна плата за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки не сплачена. Розмір орендної плати за кожний із цих років у позові визначено в сумі 25 136,30 грн, а загальну суму основного боргу - 100 545,20 грн.

Крім того, позивач просив стягнути 70 080,13 грн інфляційних втрат, обчислених за формулою 100 545,20 грн ? 1,69700129 - 100 545,20 грн, а також 15 936,41 грн пені, обчисленої виходячи з 0,01 % від суми 100 545,20 грн за 1 585 днів за період з 01 січня 2021 року по 04 травня 2025 року. Загальний розмір заявленої майнової вимоги становить 186 561,74 грн.

Позивач вважає невиплату орендної плати протягом кількох років систематичним порушенням істотної умови договору, яке відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, статей 31, 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 651 ЦК України є підставою для дострокового розірвання договору.

Ухвалою суду від 06 травня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

22 липня 2025 року позивач подав клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», посилаючись на те, що після відкриття провадження йому стало відомо про відчуження ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» права оренди спірної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 серпня 2025 року клопотання задоволено, до участі у справі як співвідповідача залучено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», а також здійснено перехід від розгляду справи без повідомлення сторін до розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

12 листопада 2025 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подав додаткові пояснення. У них відповідач послався на те, що територія Борозенської сільської територіальної громади, до якої належить Новокубанська сільська рада, відображається на інтерактивній карті ДСНС як територія, де виявлені або ймовірно можуть знаходитися вибухонебезпечні предмети. Також відповідач послався на безпекові ризики, пов`язані з бойовими діями, атаками FPV-дронів та ракет, і вважав, що ці обставини унеможливлювали проведення посівної кампанії, збору врожаю та ведення господарської діяльності на спірній земельній ділянці.

Посилаючись на частину шосту статті 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважало, що за період, коли орендована земельна ділянка не могла використовуватися через обставини, за які орендар не відповідає, обов`язок зі сплати орендної плати відсутній.

Надалі позивач подав заяву про зміну предмета позовних вимог. У цій заяві він зазначив, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6520983700:04:016:0010 відчужено ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору про відчуження (продаж) права оренди земельної ділянки від 17 квітня 2025 року № 1704/25-26.

З урахуванням наведеного позивач остаточно просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 10,7297 га, кадастровий номер 6520983700:04:016:0010, укладений 09 грудня 2011 року № ХС-652090004001257, номер запису про право 34684892, з урахуванням договору про відчуження (продаж) права оренди земельної ділянки від 17 квітня 2025 року № 1704/25-26 ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», та повернути йому земельну ділянку у стані, придатному для цільового використання. Інші позовні вимоги позивач прямо просив розглядати без змін.

Отже, після зміни предмета позову майнова вимога про стягнення 186 561,74 грн залишилася заявленою саме до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», тоді як вимога про припинення чинного права оренди та повернення земельної ділянки стосується також ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» як особи, за якою на час розгляду справи зареєстровано право оренди.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не подав. Причини неявки суду не повідомив.

Представник ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву та заяв по суті справи не подав, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстав для відкладення розгляду справи суд не встановив.

Оскільки на судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, перевіривши розрахунки та доводи учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 10,7297 га, кадастровий номер 6520983700:04:016:0010, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

За змістом статей 1216, 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття. Тому до позивача перейшли не лише право власності на земельну ділянку і права орендодавця за чинним договором, а й майнові права вимоги, що належали спадкодавцеві та не припинилися внаслідок його смерті, у тому числі право вимагати сплати нарахованої, але не виплаченої орендної плати.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 03 березня 2020 року у справі № 676/3396/19 та від 10 травня 2022 року у справі № 573/631/21, відповідно до яких до спадкоємця земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за чинним договором оренди, а також право вимагати належні орендодавцю орендні платежі.

З матеріалів справи вбачається, що 09 грудня 2011 року укладено договір оренди землі № ХС-652090004001257, який з урахуванням додаткової угоди № 1700087-3 від 28 листопада 2019 року діє до 30 листопада 2027 року. Річний розмір орендної плати встановлено у розмірі 7,09 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди цієї земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору № 1704/25-26. Сторонами не оспорюється сам факт державної реєстрації переходу права оренди, а позивач, змінюючи предмет позову, прямо просить врахувати цей правочин при припиненні орендного правовідношення.

Відповідно до частини п`ятої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися її користувачем без погодження з власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Частина п`ята статті 7 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що у разі відчуження права оренди таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.

У постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24, провадження № 61-3952св25, Верховний Суд виходив з того, що після відчуження права оренди новий орендар є правонаступником права оренди і саме до нього може бути пред`явлена вимога про розірвання договору. При цьому при оцінці систематичності порушення враховуються й порушення, допущені попереднім орендарем до переходу права оренди, оскільки факт систематичної повної несплати є завершеним у минулому і сформована підстава для розірвання договору не зникає лише внаслідок зміни особи орендаря.

Отже, належним відповідачем за вимогою про припинення чинного права оренди та повернення земельної ділянки є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» як чинний орендар. Водночас ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишається учасником спірних матеріально-правових відносин щодо виконання грошових зобов`язань за період, коли саме це товариство було орендарем земельної ділянки.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі, а згідно зі статтею 24 цього Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24, Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, за яким систематичною у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України є два та більше випадки повної несплати орендної плати. За наявності двох і більше випадків повної несплати зазначена спеціальна норма є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.

Разом з тим при вирішенні питання, чи мав місце факт несплати, суд повинен встановити, чи існував у орендаря обов`язок зі сплати орендної плати за відповідний період.

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 вказала, що підставою для застосування частини шостої статті 762 ЦК України є об`єктивна безпосередня неможливість користування переданим у найм майном через обставини, за які орендар не відповідає. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23 також наголосив, що саме наймач повинен довести обставини, які свідчать про неможливість використання конкретного орендованого майна та відсутність його відповідальності за такі обставини.

Щодо орендної плати за 2022 рік суд враховує особливі обставини саме цього періоду. Борозенська сільська територіальна громада, до якої належить територія Новокубанської сільської ради, перебувала під тимчасовою окупацією рф у 2022 році. Тимчасова окупація тривала впродовж переважної частини сільськогосподарського виробничого сезону та об`єктивно унеможливлювала звичайне використання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Подібний підхід щодо оцінки несплати орендної плати за земельну ділянку сільськогосподарського призначення у період тимчасової окупації викладено Верховним Судом у постанові від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24, провадження № 61-3633св25, де зазначено, що несплата орендної плати за період тимчасової окупації території, коли використання земельної ділянки було неможливим, не може розцінюватися як порушення орендарем обов`язку зі сплати орендної плати.

Тому суд дійшов висновку, що орендна плата за 2022 рік у заявленій позивачем річній сумі 25 136,30 грн стягненню не підлягає, а невнесення цієї суми не враховується судом як випадок систематичної несплати.

Стосовно 2023 та 2024 років суд доходить іншого висновку.

Надані ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додаткові пояснення та карта ДСНС свідчать про загальну мінну небезпеку і складну безпекову ситуацію на території Борозенської сільської територіальної громади. Однак ці матеріали не підтверджують об`єктивну безпосередню неможливість використання саме земельної ділянки кадастровий номер 6520983700:04:016:0010 протягом усього 2023 року та всього 2024 року.

У матеріалах справи відсутній акт нетехнічного або технічного обстеження саме спірної земельної ділянки, акт виконаних робіт з очищення місцевості, документ оператора протимінної діяльності про виявлення вибухонебезпечних предметів на цій земельній ділянці, рішення уповноваженого органу про заборону доступу чи здійснення сільськогосподарських робіт саме на ній або інший індивідуалізований доказ, який би дозволяв встановити період фактичної неможливості користування ділянкою у 2023-2024 роках.

Інтерактивна карта ДСНС має значення для оцінки загального ризику забруднення території вибухонебезпечними предметами, однак сама по собі не встановлює стан конкретної земельної ділянки та не доводить неможливість її використання протягом усього відповідного року. Аналогічно посилання на відстань до тимчасово окупованої території та загальні повідомлення про атаки не замінюють доказів фактичної неможливості користування конкретним об`єктом оренди.

Таким чином, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело сукупності обставин, необхідних для застосування частини шостої статті 762 ЦК України до орендної плати за 2023 та 2024 роки.

Щодо 2021 року суд зазначає, що строк виконання обов`язку зі сплати орендної плати за цей рік настав до початку повномасштабної збройної агресії рф. Жодних обставин, які могли б звільняти орендаря від внесення орендної плати за 2021 рік, відповідачами не наведено та матеріалами справи не встановлено.

Отже, суд встановив повну несплату орендної плати за 2021, 2023 та 2024 роки. Три окремі випадки повної несплати є систематичною несплатою у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Відчуження 17 квітня 2025 року права оренди на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не усуває сформованої раніше підстави для розірвання договору, а новий орендар набув право оренди у тому стані договірного правовідношення, який існував на час переходу права.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Оскільки чинним орендарем є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», вимога про повернення земельної ділянки підлягає задоволенню саме щодо цього відповідача.

Щодо грошових вимог суд виходить із принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У заяві про зміну предмета позову позивач прямо вказав, що інші позовні вимоги просить розглядати без змін. Отже, вимога про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та пені залишається пред`явленою саме до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Суд не вправі з власної ініціативи стягувати ці кошти з іншого співвідповідача, якщо відповідної вимоги до нього не заявлено.

Суд також враховує, що заборгованість за 2021, 2023 та 2024 роки виникла до відчуження права оренди 17 квітня 2025 року, тобто у період, коли орендарем і боржником за поточними грошовими зобов`язаннями було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

За змістом статей 520-523 ЦК України заміна боржника у зобов`язанні шляхом переведення боргу потребує правових підстав, передбачених законом, та, якщо інше не встановлено законом, згоди кредитора. Сам факт відчуження речового права оренди не свідчить про автоматичне переведення на нового орендаря вже простроченого грошового боргу попереднього орендаря.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач погодив переведення на ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» заборгованості з орендної плати, яка виникла до 17 квітня 2025 року, або що договором № 1704/25-26 однозначно врегульовано перехід саме такого простроченого боргу. Тому боржником за орендною платою за 2021, 2023 та 2024 роки залишається ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Річний розмір орендної плати, наведений позивачем на підставі нормативної грошової оцінки та погодженого сторонами відсотка, становить 25 136,30 грн. Відповідачами іншого розміру орендної плати не доведено, доказів її сплати за 2021, 2023 і 2024 роки не подано.

Таким чином, з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 75 408,90 грн основної заборгованості з орендної плати, що складається з 25 136,30 грн за 2021 рік, 25 136,30 грн за 2023 рік та 25 136,30 грн за 2024 рік.

При цьому сума орендної плати визначається судом у розмірі, встановленому договором. Виконуючи рішення суду, орендар як податковий агент має виконати передбачені податковим законодавством обов`язки щодо нарахування, утримання та сплати відповідних податків і зборів, якщо такі підлягають утриманню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 70 080,13 грн та пені у сумі 15 936,41 грн суд зазначає таке.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України у разі прострочення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пеня відповідно до статей 549, 551 ЦК України є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Отже, як інфляційні втрати, так і пеня можуть обчислюватися лише щодо тієї суми грошового зобов`язання, строк виконання якої вже настав, і за фактичний період прострочення саме цього зобов`язання.

Наведений позивачем розрахунок цим вимогам не відповідає. Суму інфляційних втрат обчислено шляхом застосування єдиного накопичувального індексу 1,69700129 до всієї суми орендної плати за 2021-2024 роки - 100 545,20 грн, без розмежування моменту виникнення та тривалості прострочення кожного окремого щорічного платежу.

Аналогічно пеню розраховано на всю суму 100 545,20 грн за 1 585 днів починаючи з 01 січня 2021 року. Такий спосіб обчислення фактично виходить з того, що вся орендна плата за чотири роки була прострочена вже з 01 січня 2021 року, хоча платежі за 2022, 2023 та 2024 роки на цю дату ще не могли бути простроченими.

Крім того, суд визнав відсутнім обов`язок зі сплати орендної плати за 2022 рік, тоді як позивач включив суму за 2022 рік до бази як інфляційних нарахувань, так і пені. Отже, вихідна база заявленого розрахунку не відповідає встановленим судом обставинам.

Позивач не надав розрахунку інфляційних втрат і пені окремо за кожним щорічним платежем із зазначенням дати настання строку його сплати, періоду прострочення, застосованих індексів інфляції та кількості днів прострочення. За таких умов заявлені суми не можуть бути перевірені судом на предмет правильності та обґрунтованості.

Суд не вправі замість сторони самостійно формувати інший предмет і розмір похідної грошової вимоги шляхом побудови нового розрахунку на підставі інших вихідних даних та періодів, які позивач у своєму розрахунку не визначив. Це суперечило б принципам змагальності та диспозитивності цивільного процесу.

Тому у задоволенні вимог про стягнення 70 080,13 грн інфляційних втрат та 15 936,41 грн пені слід відмовити як у недоведених у заявленому розмірі.

Суд окремо звертає увагу, що підставою цієї відмови є саме неправильність та неперевірність наданого розрахунку. Сам по собі факт дії воєнного стану не встановлює загальної заборони на нарахування передбачених статтею 625 ЦК України інфляційних втрат або договірної пені за будь-яким цивільним зобов`язанням.

Таким чином, майнова вимога підлягає частковому задоволенню в сумі 75 408,90 грн основної заборгованості з орендної плати. У стягненні 25 136,30 грн орендної плати за 2022 рік, 70 080,13 грн інфляційних втрат та 15 936,41 грн пені слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем сплачено 3 076,82 грн судового збору, з яких 1 211,20 грн - за вимогу немайнового характеру та 1 865,62 грн - за майнову вимогу.

Немайнова вимога про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки задоволена щодо ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», тому з цього відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 211,20 грн судового збору.

Майнова вимога заявлена до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у сумі 186 561,74 грн та задоволена у сумі 75 408,90 грн, тобто на 40,42 %. Відтак із ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь позивача підлягає стягненню 754,09 грн судового збору, що відповідає пропорційно задоволеній частині майнової вимоги.

Інша частина сплаченого судового збору покладається на позивача пропорційно відхиленій частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 520-523, 526, 549, 551, 625, 629, 651, 762, 1216, 1218, 1268 ЦК України, статтями 93, 141 ЗК України, статтями 7, 13, 21, 24, 25, 31, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 10,7297 га, кадастровий номер 6520983700:04:016:0010, укладений 09 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» № ХС-652090004001257, номер запису про право 34684892, з урахуванням договору про відчуження (продаж) права оренди земельної ділянки від 17 квітня 2025 року № 1704/25-26, за яким право оренди перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, адреса: 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 10,7297 га, кадастровий номер 6520983700:04:016:0010, у стані, придатному для цільового використання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, адреса: 74360, Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вулиця Промислова, будинок 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за 2021, 2023 та 2024 роки у загальному розмірі 75 408,90 грн (сімдесят п`ять тисяч чотириста вісім гривень 90 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 754,09 грн судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення 25 136,30 грн орендної плати за 2022 рік, 70 080,13 грн інфляційних втрат та 15 936,41 грн пені - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя: О.О. Сікора