Рішення № 140071924, 25.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4131/25

провадження № 2/650/1089/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря - Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати договір оренди належної їй земельної ділянки площею 8,9708 га, кадастровий номер 6520985000:07:014:0025, повернути їй цю земельну ділянку та стягнути з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» 156 582,65 грн, з яких 63 845,32 грн заборгованості з орендної плати за 2021-2024 роки, 23 975,92 грн інфляційних втрат та 68 761,41 грн пені.

В обґрунтування позову зазначила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 квітня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 306, їй належить земельна ділянка площею 8,9708 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Чкаловської сільської ради Бериславського району Херсонської області, кадастровий номер 6520985000:07:014:0025.

18 вересня 2009 року між ОСОБА_2 , правонаступником якої є позивач, та орендарем укладено договір оренди цієї земельної ділянки, зареєстрований за № 4 АА002171-04 09 716 00093. Надалі сторонами укладалися додаткові угоди, у тому числі додаткова угода № 1900019 від 30 липня 2017 року, якою змінено строк дії договору та встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 5,70 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди.

Позивач вказала, що орендна плата за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки не виплачувалася. Річний розмір орендної плати визначено у сумі 15 961,33 грн, а загальну суму основного боргу за чотири роки - 63 845,32 грн. Невнесення орендної плати протягом декількох років позивач вважає систематичним порушенням істотної умови договору та підставою для його дострокового розірвання.

Крім основного боргу позивач просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 23 975,92 грн та передбачену договором пеню у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення у сумі 68 761,41 грн. Окремого детального розрахунку цих сум, який би давав можливість перевірити дату виникнення прострочення за кожним щорічним платежем, базу нарахування та період нарахування, матеріали справи не містять; відповідні підсумкові суми наведені безпосередньо у позовній заяві.

01 червня 2026 року позивач подала заяву про зміну предмету позовних вимог. У ній, посилаючись на відчуження права оренди земельної ділянки від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», позивач уточнила вимогу про розірвання договору та просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 18 вересня 2009 року № 4 АА002171-04 09 716 00093, номер запису про право 27603502, з урахуванням договору про відчуження (продажу) права оренди земельної ділянки від 17 квітня 2025 року № 1704/25-05, а також повернути їй земельну ділянку. Інші позовні вимоги просила розглядати без змін.

02 вересня 2025 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подав відзив на позовну заяву, у якому просив поновити строк на його подання та у задоволенні позову відмовити. З огляду на необхідність забезпечення змагальності сторін, незначний строк пропуску та відсутність обставин, які свідчили б про зловживання процесуальними правами, суд вважає за можливе поновити пропущений строк та прийняти відзив до розгляду.

Заперечуючи проти позову по суті, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зазначило, що Великоолександрівська селищна територіальна громада, до якої належить територія розташування спірної земельної ділянки, перебувала під тимчасовою окупацією рф з 10 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року, а після деокупації відповідна територія залишалася територією можливих бойових дій. За твердженням відповідача, бойові дії, мінна небезпека, знищення та розграбування майна підприємства об`єктивно унеможливлювали використання орендованої землі за цільовим призначенням.

На підтвердження своїх заперечень ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послалося, зокрема, на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року щодо заволодіння майном підприємства під час окупації, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, розпорядження органів місцевої влади щодо податкових пільг, розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, а також інші документи щодо наслідків бойових дій.

Відповідач послався на частину шосту статті 762 ЦК України та вважав, що в період, коли земельна ділянка не могла використовуватися з причин, за які орендар не відповідає, обов`язок зі сплати орендної плати був відсутній.

03 листопада 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подало додаткові пояснення, у яких повторно послалося на дані інтерактивної карти ДСНС щодо ймовірного забруднення вибухонебезпечними предметами відповідної території та на загальні безпекові ризики, пов`язані з бойовими діями.

03 липня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

02 вересня 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті спору не подав. Відомостей про поважні причини неявки матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасника справи, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених законом. Враховуючи заяви позивача та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розгляд справи за їх відсутності, неявку ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» та відсутність клопотань, які перешкоджали б вирішенню спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та перевіривши доводи учасників, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 8,9708 га, кадастровий номер 6520985000:07:014:0025, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди щодо цієї земельної ділянки укладено 18 вересня 2009 року та зареєстровано за № 4 АА002171-04 09 716 00093. Додатковою угодою № 1900019 від 30 липня 2017 року розмір орендної плати встановлено на рівні 5,70 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік. Сторонами не надано доказів припинення договору з інших підстав до звернення позивача до суду.

Матеріали справи не містять доказів сплати позивачу орендної плати за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» по суті не спростовує факту невиплати, однак вважає, що у 2022-2024 роках обов`язок щодо внесення орендної плати був відсутній через обставини, за які орендар не відповідає.

17 квітня 2025 року право оренди спірної земельної ділянки відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельної ділянки № 1704/25-05. На час вирішення спору саме ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є чинним орендарем та носієм зареєстрованого права оренди.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24, провадження № 61-3952св25, виходив з того, що після відчуження права оренди новий орендар, який є правонаступником усіх прав та обов`язків попереднього орендаря за договором, є належним відповідачем у спорі про розірвання договору оренди, тоді як попередній орендар після переходу права оренди не є належним відповідачем за вимогою про припинення чинного орендного правовідношення.

Отже, вимога про розірвання чинного договору оренди та повернення земельної ділянки має вирішуватися щодо ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Поведінка ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як орендаря у період до відчуження права оренди має значення для встановлення того, чи виникла передбачена законом підстава для розірвання договору.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 96 ЗК України встановлено обов`язок землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату. Відповідно до статей 21, 24 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а орендодавець має право вимагати її своєчасного внесення.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених законом та умовами договору, а пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України систематичну несплату орендної плати визначено підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 зазначила, що під систематичною несплатою у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України слід розуміти два та більше випадки повної несплати орендної плати у строки, визначені договором. За наявності двох і більше випадків повної несплати така обставина є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору оренди.

Вирішуючи заперечення відповідача щодо воєнного стану, тимчасової окупації та мінної небезпеки, суд виходить з такого.

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23, посилаючись також на усталену практику, наголосив, що для застосування цієї норми визначальною є доведена об`єктивна безпосередня неможливість використання орендованого майна через обставини, за які орендар не відповідає. Сам факт існування воєнного стану чи загальної небезпеки на певній території не звільняє автоматично від орендної плати без установлення неможливості користування конкретним об`єктом у конкретний період.

Щодо 2022 року матеріалами справи підтверджено, що територія Великоолександрівської селищної територіальної громади була тимчасово окупована з 10 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року. Крім того, наведені у відзиві документи підтверджують втрату підприємством доступу до своєї матеріально-технічної бази та майна внаслідок окупації.

З урахуванням характеру сільськогосподарського використання земельної ділянки, тривалості окупації протягом основної частини виробничого сезону 2022 року та доведеного порушення доступу орендаря до виробничих ресурсів суд вважає доведеною об`єктивну неможливість повноцінного використання спірної земельної ділянки у 2022 році з причин, за які орендар не відповідав.

Тому вимога про стягнення орендної плати за 2022 рік у заявленому річному розмірі 15 961,33 грн задоволенню не підлягає.

Інший висновок суд робить щодо 2023 та 2024 років.

Надані ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» докази підтверджують складну безпекову ситуацію у Херсонській області, загальну мінну небезпеку, наслідки окупації для діяльності підприємства та запровадження окремих податкових пільг. Водночас вони не підтверджують об`єктивну неможливість використання саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520985000:07:014:0025 протягом усього 2023 року та усього 2024 року.

Матеріали справи не містять акта обстеження саме цієї земельної ділянки, акта нетехнічного чи технічного обстеження, документа оператора протимінної діяльності про встановлення фактичного забруднення цієї ділянки вибухонебезпечними предметами, рішення уповноваженого органу про заборону доступу до неї або проведення на ній сільськогосподарських робіт у 2023 чи 2024 роках.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджує події, пов`язані із заволодінням майном підприємства у селищі Новорайськ у період окупації, однак не встановлює стану саме спірної земельної ділянки після деокупації та не підтверджує її повну непридатність для використання протягом 2023-2024 років.

Дані інтерактивної карти ДСНС підтверджують існування загального ризику мінного забруднення на відповідній території, однак не ідентифікують стан конкретної земельної ділянки позивача у визначений період. Сам факт віднесення території до потенційно небезпечної не є тотожним встановленню повної фактичної неможливості користування кожною розташованою на ній земельною ділянкою.

Розпорядження щодо надання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» податкових пільг та рішення органів місцевого самоврядування про податковий режим земель мають значення насамперед для публічно-правових відносин з оподаткування. Вони не припиняють автоматично приватноправовий обов`язок зі сплати орендної плати власнику приватної земельної ділянки та самі по собі не підтверджують умови, необхідні для застосування частини шостої статті 762 ЦК України.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24 також не доводить відсутності обов`язку зі сплати орендної плати саме у цій справі, оскільки правове значення має не саме включення території до відповідного переліку, а встановлення фактичної неможливості користування конкретною земельною ділянкою у спірний період з урахуванням характеру правовідносин та наданих доказів.

Отже, відповідач не довів наявності обставин, які звільняли б орендаря від орендної плати за 2023 та 2024 роки.

Невиплата орендної плати за 2021 рік відбулася до початку повномасштабної збройної агресії та не пов`язана з наведеними відповідачем обставинами. Доказів існування інших підстав для звільнення орендаря від плати за цей рік матеріали справи не містять.

Таким чином, суд встановив три самостійні випадки повної невиплати орендної плати, які підлягають врахуванню як порушення договору: за 2021, 2023 та 2024 роки. Ці порушення є систематичними у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та утворюють передбачену законом підставу для дострокового розірвання договору оренди.

Передаючи земельну ділянку у строкове платне користування, орендодавець розраховував на регулярне отримання погодженої сторонами орендної плати. Повна невиплата плати протягом трьох років, які враховуються судом як порушення, позбавила орендодавця основного майнового результату договору.

Відчуження 17 квітня 2025 року права оренди на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не припиняє вже сформованої підстави для розірвання договору. Новий орендар набув чинне право оренди разом із правами та обов`язками сторони орендаря та є належним відповідачем у спорі про припинення цього права.

Тому вимога про розірвання договору оренди підлягає задоволенню щодо ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». У задоволенні вимог до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про припинення чинного орендного правовідношення слід відмовити у зв`язку з тим, що це товариство на час вирішення спору вже не є носієм права оренди.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Оскільки позивач після уточнення позовних вимог прямо просить про повернення земельної ділянки, ця вимога є похідною від вимоги про розірвання договору та підлягає задоволенню щодо чинного орендаря ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Щодо вимоги про стягнення заборгованості суд виходить із принципів диспозитивності та розгляду справи в межах заявлених вимог. Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі поданих доказів.

Позивач просить стягнути грошову заборгованість саме з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». З урахуванням переходу до цього товариства права оренди та прав і обов`язків орендаря за договором, а також правового висновку Верховного Суду щодо правонаступництва нового набувача права оренди, суд вирішує грошову вимогу в заявлених позивачем межах щодо ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Річний розмір орендної плати, який позивач визначила на підставі договору та додаткової угоди, становить 15 961,33 грн. Відповідачі не подали альтернативного розрахунку цього розміру та не надали доказів сплати орендної плати за спірні роки.

Оскільки орендна плата за 2022 рік у заявленому річному розмірі стягненню не підлягає, а за 2021, 2023 та 2024 роки обов`язок зі сплати орендної плати не припинявся, сума основної заборгованості, яка підлягає стягненню, становить 47 883,99 грн: 15 961,33 грн х 3 роки.

У частині вимог про стягнення 23 975,92 грн інфляційних втрат та 68 761,41 грн пені суд дійшов висновку про відмову.

Відповідно до статті 625 ЦК України інфляційні втрати можуть бути стягнуті у разі прострочення грошового зобов`язання. Пеня, передбачена договором, також нараховується лише за період прострочення конкретного грошового зобов`язання. Для перевірки таких нарахувань необхідно встановити, з якої дати настав строк виконання кожного щорічного платежу, суму, на яку здійснюється нарахування, відповідний період та арифметичний порядок обчислення.

Позовна заява містить лише кінцеві суми інфляційних втрат та пені за весь заявлений період. Окремого розрахунку, який дозволяв би суду перевірити вихідні дані, дату виникнення прострочення за кожним платежем, індекси інфляції, кількість днів прострочення та базу для пені, матеріали справи не містять.

Крім того, заявлені похідні нарахування визначені виходячи із загальної заборгованості за всі чотири роки, тоді як суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення орендної плати за 2022 рік. Отже, заявлені суми інфляційних втрат і пені не можуть бути перевірені та прийняті судом як належно доведені.

Самостійне формування судом нового розрахунку з іншими базовими сумами, датами виникнення прострочення та періодами замість розрахунку, на якому ґрунтуються заявлені вимоги, виходило б за межі оцінки поданих доказів та фактично означало б заміну судом обґрунтування відповідної частини позову. Тому у стягненні 23 975,92 грн інфляційних втрат та 68 761,41 грн пені слід відмовити.

Таким чином, майнова вимога підлягає задоволенню частково у розмірі 47 883,99 грн основної заборгованості з орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатила судовий збір у загальному розмірі 2 777,03 грн, з яких 1 211,20 грн - за вимогу немайнового характеру та 1 565,83 грн - за майнову вимогу. Вимога немайнового характеру задоволена, а майнова вимога задоволена на 47 883,99 грн із заявлених 156 582,65 грн, тобто на 30,58 %. Отже, з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь позивача підлягає стягненню 1 690,04 грн судового збору, у тому числі 1 211,20 грн за немайнову вимогу та 478,84 грн пропорційно задоволеній частині майнової вимоги.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 617, 625, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 93, 96, 141 ЗК України, статтями 13, 21, 24, 31, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 8,9708 га, кадастровий номер 6520985000:07:014:0025, укладений 18 вересня 2009 року між ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та орендарем, зареєстрований за № 4 АА002171-04 09 716 00093, номер запису про право 27603502, право оренди за яким на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельної ділянки від 17 квітня 2025 року № 1704/25-05 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 8,9708 га, кадастровий номер 6520985000:07:014:0025, у стані, придатному для цільового використання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12) на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у розмірі 47 883,99 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 690,04 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - відмовити.

У задоволенні решти позовних вимог, у тому числі про стягнення орендної плати за 2022 рік у розмірі 15 961,33 грн, інфляційних втрат у розмірі 23 975,92 грн та пені у розмірі 68 761,41 грн, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя: О.О. Сікора