Рішення № 140070099, 13.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9802/24

Номер провадження 2-о/404/295/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Фортечний районний суд міста Кро пивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кропивницька міська рада, Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, про встановлення факту прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник, адвокат Федоров Захар Федорович, звернувся до суду із заявою про встановлення факту прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначив, що встановлення факту прийняття спадщини необхідне ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 . Оформити спадкові права у нотаріальному порядку заявник не має можливості, оскільки факт прийняття спадщини не підтверджується відповідними документами, необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, призначено судове засідання (а.с. 31).

У зв`язку з набранням чинності 25 квітня 2025 Закону України від 26 лютого 2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 22 липня 2025 року залучено до участі в справі, як заінтересованих осіб Кропивницьку міську раду та Управління комунальної власності Кропивницької міської ради.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 заяву підтримали та просили суд її задовольнити з підстав, що наведеній в ній. ОСОБА_1 вказував, що після смерті ОСОБА_4 , він займався її похованням, підготовкою житлового будинку та подвір`я до церемонії відспівування, розпоряджався речами, які належали спадкодавцю, частину яких передав родичам та близьким знайомим, а частину залишив собі. Крім того, після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 дозволив ОСОБА_2 проживати у частині житлового будинку, яка належала спадкодавцю та здійснювати її утримання, що також свідчить про вчинення заявником дій щодо управління спадковим майном.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у поданих до суду заявах зазначили, що не мають заперечень щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, просили розглянути справу без їх участі та задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Кропивницької міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява представника Кропивницької міської ради (вх. № 10931 від 09.03.2026) про розгляд справи без його участі (а.с. 106).

Представник заінтересованої особи Управління комунальної власності Кропивницької міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява від представника Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (вх. № 11184 від 09.03.2026, у якій вказано про відсутність заперечень щодо задоволення заяви ОСОБА_1 та розгляд справи за відсутності представника.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 22 травня 1954 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб (а.с. 13), у якому змінила прізвище на « ОСОБА_8 », та у якому народився син ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 14).

У подальшому ОСОБА_10 уклала шлюб із ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с. 15) та змінила прізвище на « ОСОБА_12 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_11 та ОСОБА_13 народився ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_13 померла (а.с. 17).

У ОСОБА_9 народилася дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 (а.с. 18).

12 серпня 1995 року ОСОБА_14 та ОСОБА_15 уклали шлюб, у зв`язку з чим прізвище ОСОБА_14 змінено на « ОСОБА_16 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_8 (а.с. 19).

06 травня 2000 року ОСОБА_17 та ОСОБА_18 уклали шлюб, після чого прізвище ОСОБА_19 змінилось на « ОСОБА_20 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_9 (а.с. 20).

26 травня 1987 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Яценко О.П. та зареєстрований у реєстрі за № 2-1736 (а.с. 21).

Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 все належне їй майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона матиме право за законом.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 померла (а.с. 11).

На день смерті ОСОБА_4 вона була власником 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується архівною довідкою № 47310 від 14.06.2018, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.02.1997(а.с. 22).

Згідно із зазначеними правовстановлюючими документами право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано за ОСОБА_9 1/8 частина, ОСОБА_21 1/8 частина, ОСОБА_22 1/8 частина, ОСОБА_17 1/8 частина та ОСОБА_4 1/2 частина.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений житловий будинок фактично був розділений на дві частини, в одній з яких проживав ОСОБА_9 разом зі своєю родиною, а в іншій до дня смерті проживала ОСОБА_4 .

18 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Воєводи-Брегей М.П. з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 .

Згідно з роз`ясненням приватного нотаріуса № 72/01-16 від 18 липня 2024 року для отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду, оскільки факт прийняття спадщини не підтверджується відповідними документами.

Допитані у судовому засіданні 13 листопада 2025 року свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_23 підтвердили, що саме ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , займався організацією її похорону, розпоряджався речами її домашнього вжитку, а після похорону розпорядився належною ОСОБА_4 1/2 часткою у праві власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 , шляхом надання його для проживання своїй племінниці заінтересованій особі у справі ОСОБА_2 , яка з того часу проживає у цій частині будинку разом зі своєю сім`єю, утримує її, провела ремонт, підключила газопостачання. При цьому, свідки повідомили, що вказані обставини відомі їм особисто, оскільки вони протягом тривалого часу знали ОСОБА_4 , мали з нею добрі відносини, були присутні на її похованні. Свідок ОСОБА_21 зареєстрована та проживає протягом тривалого часу у 1/2 частині будинку по АДРЕСА_1 , де у іншій 1/2 частині проживала ОСОБА_4 до своєї смерті, а після її смерті проживає ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_23 тривалий час проживає за адресою АДРЕСА_1 , тобто по сусідству із ОСОБА_4 , з якою мала дружні відносини.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною другою статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У відповідності до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 316 ЦПК України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , до правовідносин, що виникли у даній справі підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Згідно зі статтею 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК Української РСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном або подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом статті 549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном. Як вказав Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 року по справі № 305/235/17, відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті особи, спадкоємство здійснюється за законом і заповітом. За статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 305/235/17, під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Згідно абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

У постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 376/2537/15-ц (провадження № 61-18178св18) підтверджено правильність обраного способу захисту у подібних правовідносинах щодо встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування до спадкових правовідносин, які виникли до 01 січня 2004 року, положень законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а також щодо можливості встановлення факту прийняття спадщини у разі фактичного вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 145/797/15-ц та постановах Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 388/383/18, від 23 травня 2018 року у справі № 752/6056/16-ц.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наданих доказів, показів свідків, а також відсутності спору про право, суд приходить до висновку, що звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту прийняття спадщини є належним способом захисту його спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , оскільки заявник не має можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку. Встановлення зазначеного факту необхідне для подальшого оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 524,529, 525, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, статтями 4, 5, 13,15,16, 263,293,294,315,316, Цивільного процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кропивницька міська рада, Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, про встановлення факту прийняття спадщини, задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Судові витрати залишити по фактично понесеними заявником.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,-

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Заінтересована особа: Кропивницька міська рада, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 26241020;

Заінтересована особа: Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 37623993.

Повний текст рішення суду складено 18.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка