Постанова № 140069870, 25.09.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2097/26

Провадження №: 3/343/447/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано Франківської області Андрусів І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за: ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким.

Правопорушення вчинено за таких обставин.

03 вересня 2026 року, о 22.56 год., в м. Долина, на вул. Обліски Калуського району Івано - Франківської області, керував транспортним засобом "Сузукі", не маючи права права керувати таким, чим порушив вимоги п. 2.1. а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадження в справі:

у судовому засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП визнав.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

окрім визнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП доведена доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №762350 від 03.09.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 . Копію протоколу останній отримав;

- копією листа начальника ТСЦ МВС №2642, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.

ІV. Оцінка суду:

заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить такого висновку.

Згідно із ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст. 7 КУпАП, передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як зазначено в п 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із п. 2.1. а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, які є належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини, які мають істотне значення.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким, чим порушив вимоги п. 2.1. а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя вважає за необхідне зазначити таке.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності стягнення вчиненого правопорушення. Категорія справедливості передбачає, що стягнення за правопорушення повинно бути домірним самому правопорушенню. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад правопорушення та санкція відповідатимуть один одному, а й те, що стягнення має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 є неповнолітнім.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб, які вчинили правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років застосовуються заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених в тому числі ст. 124, 126 КУПАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.

Вказана норма закріплює право суду, а не обов`язок застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Згідно із ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

На думку судді, ОСОБА_1 , перебуває саме у тому віці, коли у нього формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.

При цьому, ОСОБА_1 , грубо нехтуючи вимогами закону, керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким, що свідчить про формування у нього викривленого уявлення про законність та безвідповідального ставлення до небезпеки, що може бути спричинена його діями, а тому суд вважає, що жоден із заходів передбачених ст. 24-1 КУпАП, не буде дієвим запобіжником від вчинення ним адміністративних правопорушень в подальшому, а навпаки укріпить у нього переконання власної безкарності.

Таким чином, підстав для застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, з огляду на характер вчинених правопорушень, не є можливим, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

Враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддя вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП.

V. Вирішення питання судового збору:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, суддя дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днiв до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області.

Суддя: І.М.Андрусів