Постанова № 140069256, 23.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/9860/26

Провадження № 3/0203/1559/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

23.09.2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.154 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15 вересня 2026 року серії ВАД №955819, 14 вересня 2026 року о 19 годині 30 хвилин за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2, у парку «Сквер Героїв» ОСОБА_1 вигулювала собаку «Англійський бульдог» без намордника, що призвело до нападу на іншу собаку породи «Йоркширський тер`єр», спричинивши їй тілесні ушкодження, чим заподіяно матеріальної шкоди.

Відповідно до п.п. 5.4 Правил утримання тварин у домашніх умовах та поводження з домашніми тваринами на території міста Дніпра, затверджених Рішенням Дніпровської міської ради від 13.04.2017 № 72/19, Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити: наявність на тварині ошийника, жетона, повідця, намордника, у разі потреби закритого контейнеру; безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху під час пересування з домашньою твариною біля транспортних шляхів і їх переходу шляхом безпосереднього контролю за поведінкою тварини.

В судовому засідання ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення визнала частково та просила суворо не карати.

Суд, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.

Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, та тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Диспозицією частини 1 статті 154 КУпАП визначено дії, за які особу може бути притягнуто до відповідальності, а саме: за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Статтею 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», сфера дії якого поширюється на відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, встановлені основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження, а саме поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах, як утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено обов`язки особи, яка супроводжує тварину, зокрема забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , яка частково визнала свою провину, приходжу до висновку, що в діях останньої наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №955819 від 15 вересня 2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.09.2026 року; протоколом огляду місця події від 14.09.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , письмовими поясненнями ОСОБА_4 , письмовими поясненнями ОСОБА_5 , письмовими поясненнями ОСОБА_6 , письмовими поясненнями ОСОБА_7 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , медичною документацією.

Статтею 12 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено особливості права власності та інших речових прав на тварин, зокрема передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Таким чином, ОСОБА_1 , як власник собаки, що є джерелом підвищеної небезпеки, зобов`язана була не допустити вигулу собаки без намордника, стежити за тим, щоб вона не спричинила шкоди здоров`ю та майну інших осіб.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Слід зазначити, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, є одним із найнебезпечніших правопорушень в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, оскільки заподіює шкоду здоров`ю людей або їх майну, а наслідком правопорушення, яке є предметом розгляду, є заподіяння шкоди здоров`ю людини, а також іншої тварини.

Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 допустила порушення правил утримання домашніх тварин, не забезпечила утримання собаки на ізольованій території, допустила її вигул без намордника, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини та іншої тварини, а тому в її діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, вважаю, що на неї слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації тварини.

Суд зазначає, що в даному випадку конфіскація тварини не застосовується з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

При цьому у відповідності до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року № 1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.

Проте органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який зовсім не складався), не вказано біологічний вид, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини, зазначено лише, що собака є небезпечної породи, що в свою чергу позбавляє можливості вірно ідентифікувати таку тварину з-поміж інших тварин даної породи, та відповідно застосувати такий вид покарання, як конфіскація, а також в подальшому унеможливлює виконання такого рішення суду. Відсутність цих відомостей позбавляє суд можливості вирішити питання щодо конфіскації тварини.

Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення без конфіскації тварини.

Керуючись 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 291, 154 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.154 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок без конфіскації тварини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача- UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП та частини другої статті 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Скарга, на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.

Суддя О.О. Смольняков