Ухвала суду № 140069255, 23.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/9874/26

Провадження № 1-кп/0203/3153/2026

У Х В А Л А

23.09.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030002839 від 30.08.2024 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, ч.4 ст.190, ч.4 ст.490 КК України,

встановив:

Прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 665 600 гривень, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання останньому міри запобіжного заходу, а саме: ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, розуміючи тяжкість майбутнього покарання за вчинене ним кримінального правопорушення, адже останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкцією за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, а також у зв`язку з тим, що останній розуміючи тяжкість вчиненого ним злочину, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язанні з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбування покарання. Також, у разі перебування ОСОБА_6 на свободі, існує ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності може шляхом залякування, погроз схилити їх до зміни наданих показів, або відмови від них під час судового розгляду, або шляхом підкупу, так як під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місце проживання свідків у даному кримінальному провадженні; окрім того, перебуваючи на волі, існує ризик повторного вчинення ОСОБА_6 умисного кримінального правопорушення, адже обвинувачений являючись військовослужбовцем, має широкий доступ до будь-якого виду зброї, яку може застосувати під час тиску на свідків, отже є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Такий запобіжний захід, як тримання під вартою, відповідає не лише особі обвинуваченого ОСОБА_6 , а й характеру та тяжкості злочину, який йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, є співмірним з існуючими ризиками, у зв`язку з чим є встановленим факт недостатності застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що ризики прокурором не доведені, просив змінити запобіжний захід підзахисному ОСОБА_6 на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, просив змінити запобіжний захід на більш м`який, посилаючись на те, що має на утриманні дочку та матір-інваліда 3-й групи.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити обрану міру запобіжного заходу з наступних підстав.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 25 серпня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши розмір застави у розмірі 665 600 гривень, який збігає 25 вересня 2026 року.

Обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене, а отже перебуваючи на волі та передбачаючи можливе покарання, обвинувачений ОСОБА_6 , може переховуватися від суду із метою уникнення відповідальності та продовжити вчинення кримінальних правопорушень. Суд також приймає до уваги, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, має широкий доступ до будь-якого виду зброї, яку може застосувати під час тиску на свідків та є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може вчинити інші, в тому числі корисливі кримінальні правопорушення, а також може впливати на свідків, з метою зміни ними наданих показів. Отже на теперішній час не зникли ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_6 міри запобіжного заходу.

Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

При цьому, у конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з`явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).

Отже, суд при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та щодо можливості обрання розміру застави як альтернативного запобіжного заходу відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, враховує обставини кримінального правопорушення, той факт, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, майновий та сімейний стан обвинуваченого, його особу, а також встановлені ризики перешкоджання кримінальному провадженню, визначити розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків, які він, в разі внесення зазначеної суми застави, зобов`язаний буде виконувати.

З таких підстав, суд вважає недоцільним застосування більш м`якого запобіжного заходу та вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 665 600 гривень.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 177, 178, 183, 315 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання прокурора щодо продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - задовольнити в повному обсязі.

Продовжити ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 листопада 2026 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 665 600 гривень (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, навчання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі невиконання яких судом буде вирішено питання про звернення застави у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1