Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/18331/26
2/760/17380/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши за відсутністю сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції сторін.
До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Сулімою О.О. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості. Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 85493, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. від 22.12.2021 року. Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Посилаючись на статтю 88 Закону України «Про нотаріат» позивач вказує, що обов`язковою умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості є безспірність такої заборгованості. Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Кабінету Mіністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. На сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Позивач вказує, що на підставі документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог. Відповідачем на його адресу не було надіслано жодної вимоги про усунення порушень зобов`язання, а нотаріус не повідомляв про надходження заяви про вчинення виконавчого напису. Позивач також звертає увагу, що він не укладав жодних договорів ані з первісник кредитором, ані з позивачем. Позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 85493 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. від 22.12.2021 року, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін
Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання у справі.
Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач - представник ТОВ «ФК «ЄАПБ», належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Заяв про відкладення розгляду справи, повідомлень про причини неявки або доказів поважності таких причин від відповідача до суду не надходило, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.
Треті особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в удове засідання не з`явилися. Письмових пояснень щодо позовної заяви в порядку, передбаченому статті 181 ЦПК України, третіми особами не подано.
З огляду на належне повідомлення відповідача, його неявку в судове засідання, неподання відзиву та згоду позивача на заочний розгляд справи, суд відповідно до статей 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом
22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 85493 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ 35625014), якому Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» (ЄДРПОУ 42201361) на підставі Договору факторингу № 29102021 від 29.10.2021 року відступлено право вимоги за Кредитними договором № 09181-12/2020 від 14 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , невиплачених в строк грошових коштів за період 29.10.2021 року по 30.11.2021 року в розмірі: 5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 6000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 11050,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Суліми О.О. від 23.08.2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання вказаного вище виконавчого напису № 854930 від 22.12.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М.
ІV. Застосовані судом норми права.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.
Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно з підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктами 3.1, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», за яким для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, нотаріусу подавалися: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Підпунктом 5.1 пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Застосовані судом норми права свідчать про те, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису законодавством України було передбачено можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом виключно на підставі оригіналів нотаріально посвідчених договорів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.
В матеріалах справи відсутній Кредитний договір № 09181-12/2020 від 14 грудня 2020 року, укладений між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 . Суд критично оцінює відсутність доказів та приймає до уваги твердження позивача про те, що ним не укладалося жодного договору ані з ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ», ані з ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідачем такий договір суду також не наданий.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 зазначила, що оскільки виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, а кредитний договір не був посвідчений нотаріально, наявні підстави для визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису в частині недотримання вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Факт нотаріального посвідчення Кредитного договору № 09181-12/2020 від 14 грудня 2020 року судом не встановлений. Доказів на підтвердження нотаріального посвідчення такого договору відповідачем не надано.
Оскільки оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили судовим рішенням про визнання нечинними вказаних змін до Переліку документів № 1172), приватний нотаріус Солонець Т.М. не мала правових підстав керуватися положеннями пункту 2 Переліку документів та вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не є нотаріально посвідченим, що є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 року у справі 947/10174/21 зазначив, що статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі № 547/210/20 (провадження № 61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача безспірної заборгованості перед стягувачем на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, а також доказів вчинення нотаріусом дій щодо перевірки безспірності такої заборгованості в порядку, передбаченому чинним законодавством. Сам по собі факт видачі виконавчого напису за відсутності нотаріально посвідченого договору та за наявності обґрунтованих заперечень боржника не свідчить про безспірність заборгованості.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та порядку вчинення нотаріальних дій, без дотримання умови щодо безспірності заборгованості та на підставі документа, який не давав права на вчинення такої нотаріальної дії.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат.
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Водночас позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копію Договору про надання правової допомоги від 02.06.2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Підодвірним Т.І.; копію Акта виконаних робіт від по договору про надання правової допомоги від 02.06.2026 року; квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про оплату послуг адвоката.
Як вбачається з наведених вище документів, вартість наданих адвокатом послуг з правової допомоги становить 6000,00 грн. При цьому, відповідно до частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та не надано жодних доказів їх неспівмірності, а також зважаючи на те, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим, підтвердженим належними письмовими доказами та відповідає критеріям розумності, суд вважає за необхідне покласти ці витрати на відповідача у повному обсязі.
З огляду на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 137, 141, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 85493 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ 35625014), якому Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» (ЄДРПОУ 42201361) на підставі Договору факторингу № 29102021 від 29.10.2021 року відступлено право вимоги за Кредитними договором № 09181-12/2020 від 14 грудня 2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , невиплачених в строк грошових коштів за період 29.10.2021 року по 30.11.2021 року та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису, в загальній сумі 11050,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Солом`янським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 23.09.2026.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Підодвірний Тарас Іванович, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 04053, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, адреса: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 7/9.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна, адреса: 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирстка, 25/2, оф. 2,
Головуюча суддя Н.В. Сердюк
Судове рішення № 140067558, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/18331/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: