Ухвала суду № 140066525, 22.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5753/26

Провадження по справі №1-кп/752/1804/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

в ході судового розгляду в приміщенні суду в м. Києві кримінального провадження № 22025050000000710 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Північнобайкальська Російської Федерації, громадянина України, який є ФОП « ОСОБА_5 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 111 КК України,

з участю сторін кримінального провадження -

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А :

До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 111 КК України.

Прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що під час здійснення досудового розслідування, відповідно до п.4 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які на теперішній момент не зменшились та продовжують існувати. Відмітив, що обвинувачений ОСОБА_5 спроможний: 1) переховуватися від суду: враховуючи, що він згідно зі ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. Зокрема, обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від суду шляхом зміни місця свого проживання, виїзду за кордон (в тому числі незаконно, оминаючи офіційні пункти пропуску на державному кордоні) або на тимчасово окуповану територію.

2) знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме: маючи доступ до власного облікового запису в застосунку «Телеграм», він може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються вчинення ним протиправних дій та повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію, та які також можуть видалити сліди листування із ним;

3) незаконно впливати на експерта та свідків у цьому ж кримінальному провадженні у спосіб погроз, підкупу, вмовлянь тощо, оскільки їх показання можуть мати ґрунтовне значення для встановлення об`єктивної істини по провадженню.

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: перебуваючи на волі, фактично матиме можливість весь час спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв`язку з представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що об`єктивно може зашкодити встановленню істини у цій справі;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, ініціативно надавав допомогу представнику іноземної держави у веденні підривної діяльності проти України, зважаючи на лояльність підозрюваного до РФ, котра здійснює збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання обвинуваченого під вартою. Зазначив, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, у зв`язку з чим неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів не обґрунтовував, лише зауважив, що більш м`який запобіжний захід не достатній для запобігання вищезазначених ризиків.

Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу. Відмітив, що прокурор заявив суду ідентичне до попереднього клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Прокурор повторюючись зазначив всі п`ять ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не зазначивши, зменшились чи збільшились такі ризики. Вважає, що підзахисний перебуває під вартою безпідставно, прокурором не наведено підстави для подального тримання ОСОБА_5 у СІЗО. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід до його підзахисного, оскільки відсутні будь-які ризики, зазначені прокурором. ОСОБА_5 перебуває під вартою тривалий час, письмові докази прокурора частково надані суду, що унеможливлює спотворення обвинуваченим таких письмових доказів. Впливати на свідків ОСОБА_5 не може, оскільки свідками є поняті при обшуку, які не зможуть дати будь-які інші свідчення, окрім подій, що відбувались під час обшуку. Прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. На підставі викладеного вважає за можливе застосувати до підзахисного домашній арешт, або визначити розмір застави.

Захисник ОСОБА_9 повністю підтримав позицію колеги. Також заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, з урахуванням того, що обвинувачений має постійне місце проживання. Цілодобовий домашній арешт є теж достатнім запобіжним заходом, в умовах якого його підзахисний буде виконувати покладені на нього обов`язки та перебувати під постійним контролем.

Обвинувачений підтримав думку захисників.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Клопотання прокурора про продовження дії існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на ризики та обставини визначені ст. 177-178 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. У суду також відсутні дані про міцні соціальні зв`язки обвинуваченого, які забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.

Серед іншого, при продовженні запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України.

При цьому, заперечення захисників щодо клопотання прокурора, в яких вони наголошували щодо необхідності зміни запобіжного заходу на домашній арешт або визначення застави, колегія суддів до уваги не бере, з огляду на встановлені судом обставини та відсутність поданих захисником доказів, що запропоновані ними запобіжні заходи забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутні документи про міцні соціальні зв`язки.

Обраний запобіжний захід, з урахуванням, в тому числі, його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та обставинами кримінального правопорушення, на даний час та за даних обставин відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не залишає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду та/або вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою без альтернативи застави.

Керуючись ст.ст. 314-315, 615 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання захисників про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 21.11.2026 року, включно.

Копію ухвали направити обвинуваченому, прокурору, захиснику та в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Голосіївський районний суд м. Києва, протягом п`яти днів, з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений о 11 год. 00 хв. 24.09.2026 року.

Голосуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3