Рішення № 140066202, 25.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/17761/26

Провадження № 2-о/947/279/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Швидкій В. М.,

за участі:

- представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Атаманчук Наталії Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 ,

за участі заінтересованих осіб:

Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області,

ОСОБА_2 ,

про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, в якій заявниця просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 24.07.2025 року разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви заявниця вказує, що вона є спадкоємцем першої черги за законом своєї матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_2 .

06.04.2026 року з метою оформлення спадкових прав ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом за вищевказане майно та 07.04.2026 року на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , заведено спадкову справу №6р/2026 щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пенчева К.Л. від 22.04.2026 року заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 було відмовлено ОСОБА_4 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що заяву про прийняття спадщини останньою було подано з пропущенням строку встановленим чинним законодавством.

Як стверджує заявниця, спадкодавець - ОСОБА_3 не мешкала за своїм зареєстрованим місцем проживання з 24.07.2025 року, а на момент смерті остання проживала разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця звернулася із заявою до суду, вважаючи себе спадкоємицею після смерті її матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки остання станом на момент смерті як спадкодавець проживала спільно із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 .

Дані обставини слугували підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даною заявою.

Також, разом з заявою, заявницею надано до суду клопотання про витребування доказів.

Вказана заява сформована в системі «Електронний суд» 27.04.2026 року та зареєстрована судом 28.04.2026 року.

Того ж дня, 28.04.2026 року, представником заявниці подано до суду клопотання про витребування доказів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 30.04.2026 року, вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

08.05.2026 року до суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА_2 про відсутність заперечень проти задоволення заяви та проведення розгляду справи за її відсутності.

Також, 08.05.2026 року до суду надійшла заява від представника заінтересованої особи Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про проведення розгляду справи за його відсутності. Заперечень проти задоволення заяви не висловлено.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.05.2026 року, задоволено клопотання представника заявниці про витребування доказів та витребувано з Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №6р/2026 заведеної до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11.06.2026 року від державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пенчева Костянтина Леонтійовича на виконання ухвали суду від 26.05.2026 року надійшла скан-копія матеріалів спадкової справи.

До судового засідання призначеного на 14.09.2026 року з`явився представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Атаманчук Наталія Сергіївна, яка заяву підтримала та просила суд її задовольнити.

Заінтересовані особи та їх представники до судового засідання, призначеного на 14.09.2026 року не з`явились, про дату, час та місце якого повідомлялись належним чином, однак про причини неявки суд не повідомили, однак від останніх в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи за їх відсутності.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 25.09.2026 року о 14 год. 30 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового засідання, сторони повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявниці, вивчивши, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась заявниця - ОСОБА_1 , батьками якої є: батько ОСОБА_5 ; матір ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.1968 року.

Також, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_6 , батьками якої є: батько ОСОБА_5 ; матір ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.11.1962 року.

У відповідності до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00048348360 від 07.12.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уклала шлюб з ОСОБА_7 , після реєстрації якого змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». Згідно з відомостей з поданого витягу Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 18.12.1984 року складено актовий запис про розірвання шлюбу №666.

Згодом, 05 жовтня 1996 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уклала шлюб з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , під час реєстрації якого змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_12 », що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 05.10.1996 року.

Отже, заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 66 років помер ОСОБА_5 , про що Затишанською селищною радою Фрунзівського району Одеської області 21.07.2005 року зроблено відповідний актовий запис №56.

Згідно з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21271355 від 15.12.2008 року вбачається, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_4 , виданого Виконавчим комітетом Затишанської селищної ради 15 грудня 2008 року на праві власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , померла у віці 84 роки у місті Одеса, про що Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11.09.2025 року складено актовий запис №3125, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

Внаслідок смерті особи відкривається спадщина (ст.1220 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч.1 ст.1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст.1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

У відповідності до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. (ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України).

Разом з тим, у відповідності до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, як вбачається внаслідок смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрилась спадщина на належне останній за час життя майно.

Заявниця ОСОБА_1 , як дочка померлої, належить до кола спадкоємців першої черги до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , за законом.

З витребуваних судом під час розгляду справи копій матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась доприватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петкової Надії Михайлівни з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петковою Надією Михайлівною 06 квітня 2026 року та зареєстрована в реєстрі за №202. На бланку вказаної заяви міститься також відмітка про те, що заява ОСОБА_1 надійшла 07 квітня 2026 року, спадкова справа №6р/2026.

Згідно з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84788854 від 07.04.2026 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , 07.04.2026 року заведено спадкову справу, номер у реєстрі №75448261 та номер у нотаріуса №6p/2026.

Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пенчевим Костянтином Леонтійовичем 08.04.2026 року за вих. №24р/02-14 скеровано запит до Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо надання інформації про: останнє місце реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та склад зареєстрованих осіб у приміщенні (із зазначенням родинних відносин, за наявності такої інформації) станом на 11 вересня 2025 року за адресою останньої реєстрації померлої.

Згідно з відповіддю Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за вих. №02-20/488 від 08.04.2026 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно була зареєстрована до дня своєї смерті в будинку АДРЕСА_2 . У житловому будинку, що розташований за вищевказаною адресою, крім ОСОБА_3 , на день її смерті та до цього часу немає зареєстрованих чи прописаних фізичних осіб.

Також, 03.04.2026 року Затишанською селищною радою Роздільнянського району Одеської області видано довідку №207 про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно фактично не проживала з 24.07.2025 року за місцем реєстрації та вибула до доньки ОСОБА_1 в місто Одеса, де й перебувала до дня своєї смерті.

Згідно з інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84788753 від 07.04.2026 року інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину у Спадковому реєстрі до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня.

Згідно з інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №84788778 від 07.04.2026 року, інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що окрім заявниці ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса ніхто зі спадкоємців за законом не звертався.

Як вбачається, 22.04.2026 року державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пенчевим Костянтином Леонтійовичем в рамках спадкової справи №6p/2026, винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_4 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , з підстав того, що заявницею пропущено встановлений законом строк на вчинення дії з подання заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, заявниця зазначає, що починаючи з 24.07.2025 року вона проживала спільно із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за однією адресою: АДРЕСА_1 , за наслідком чого вважається такою, що прийняла спадщину в силу приписів ч.3 ст. 1268 ЦК України, за наслідком чого, з метою доведення відповідного факту, заявниця звернулась до суду з даною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст. 315 ЦПК України).

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», необґрунтованою є практика місцевих судів щодо визнання поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини фактичним користуванням і володінням майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

З позиції викладеної в постанові Верховного суду України від 19.12.2018 року (справа № 540/147/17) встановлено, що саме по собі визнання юридичного факту в судовому порядку є непотрібним, якщо від цього факту не виникають, не змінюються чи не припиняються інші правовідносини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявниця вірно обрала спосіб звернення до суду шляхом подання цієї заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вже судом встановленоОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована до дня своєї смерті в будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за вих. №02-20/488 від 08.04.2026 року, в якій також зазначено, що у вказаному житловому будинку крім ОСОБА_3 , на день її смерті та до цього часу немає зареєстрованих чи прописаних фізичних осіб.

Однак, згідно з довідки Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №207 від 03 квітня 2026 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , засвідчено, що вона фактично не проживала з 24.07.2025 року за місцем реєстрації та вибула до доньки ОСОБА_1 в місто Одеса, де й перебувала до дня своєї смерті.

Судом встановлено, що дочка померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , починаючи з 13.01.2006 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується записом про зареєстроване місце проживання, який наявний на 11 аркуші паспорту громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 15 березня 1996 року Малиновським РВ УМВС України в Одеській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У відповідності до акту від 03 квітня 2026 року, засвідченого ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та її мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , починаючи з липня 2024 року та до дня смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживали разом однією сім`єю у будинку АДРЕСА_1 . Також у акті повідомлено, що ОСОБА_1 та мати, ОСОБА_3 , вели спільне господарство за вищезазначеною адресою, дочка ОСОБА_3 доглядала за своєю матір`ю та займалася її лікуванням. Справжність підписів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 засвідчені керівником ОСОН «Дмитріївка» ОСОБА_15 .

Також, з поданих до суду документів вбачається, що довідка про причину смерті відносно ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 84 роки, видана у день смерті останньої на наступний день ІНФОРМАЦІЯ_13 в місті Одесі Одеською клінічною лікарнею на залізничному транспорті.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №76 від 11 вересня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті: Україна, Одеська область, Приморський район, смерть настала у стаціонарі ТОВ «Дім медицини «Odrex».

Крім того, з поданих до суду доказів вбачається, що 02 липня 2025 року між ОСОБА_3 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_16 , шляхом підписання ОСОБА_3 заяви на приєднання до публічного договору про надання медичних послуг від 10 листопада 2023 року, було укладено публічний договір про надання медичних послуг.

Також, 10 вересня 2025 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одрекс» було укладено договір про постачання послуг з охорони здоров`я №245483. Того ж дня, ОСОБА_3 було підписано пам`ятку для стаціонарних пацієнтів.

З наданих документів також вбачається, що ОСОБА_3 проходила обстеження у Медико-соціальному центрі «R-clinic».

12.09.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_17 укладено договори-замовлення з надання товарів та послуг для поховання померлої ОСОБА_3 .

Приймаючи вищевикладене, суд вважає докази надані заявницею належними, допустимими, за наслідком чого у суду відсутні підстави ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявницею та підтверджених документами.

Проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що обставини на які покликається заявниця у заяві знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах, а тому є доведеним факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 24 липня 2025 року по день смерті останньої, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також судом встановлено, що заявлений факт необхідний заявниці по справі для реалізації своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом не встановлено можливе порушення прав та інтересів третіх осіб, за наслідком встановлення заявленого факту, з урахуванням відсутності вчинення дій іншими спадкоємцями з прийняття спадщини у встановлені законом строки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, суд приходить до висновку обґрунтованість і наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст. 76-82, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), за участі заінтересованих осіб: Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (місцезнаходження: 66740, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с-ще Затишшя, вул. Олександра Бережка, 34), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи 24 липня 2025 року по день смерті останньої, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його(її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено - 25.09.2026 року.

Головуючий Л. В. Калініченко