Ухвала суду № 140065055, 25.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31735/26

Провадження 2-н/127/3272/26

У Х В А Л А

25 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши заяву ПП «Добробуд-Він» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

09.09.2026 року судом зареєстровано заяву ПП «Добробуд-Він» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 11 686, 75 грн., витрат на правничу допомогу 2 500 грн. та судового збору 332, 80 грн.

24.09.2026 року судом зареєстровано інформаційну довідку про реєстрацію місця проживання боржника та 25.09.2026 року видано судовий наказ про стягнення заборгованості та судового збору.

В частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - слід відмовити.

Порядок розгляду справ у наказному провадженні визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Статтею 161 ЦПК України не передбачено видачу судового наказу за вимогою про стягнення витрат на правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі та за правилами наказного провадження боржник у справі буде позбавлений можливості довести не співмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. Оскільки у силу принципу змагальності сторін обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

Зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловив позицію, викладену в постанові від 25 березня 2020р. в справі №607/1219/18, яка полягає в тому, що «відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише в справах позовного провадження».

Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, у видачі наказу в частині стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

у видачі наказу в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Добробуд-Він» витрат на правничу допомогу відмовити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Роз`яснити стягувачу право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Повну ухвалу складено 25.09.2026 року.

Суддя: