Рішення № 140064139, 25.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1116/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянув заяву Фермерське господарство "Агро-Хорс" про судові витрати у справі

за позовом: Приватного підприємства "СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ"

38730, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Рунівщина, вул. Гаврилка Михайла, б. 15

код ЄДРПОУ 34817226

до відповідача: Менської міської ради

Чернігівська область, м. Мена, вул. Героїв АТО, б. 6

код ЄДРПОУ 04061777

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Акціонерне товариство Прозорро.Продажі

код ЄДРПОУ 42068925, 01601, Україна, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22;

2. Приватне підприємство Регіональний Інвестиційний центр Аукціонів

код ЄДРПОУ 36792434, 36014, м. Полтава, вул. Європейська, 2, кім. 311;

3. Товариство з обмеженою відповідальністю ПУБЛІЧНІ ПРОЦЕДУРИ

код ЄДРПОУ 43569012, 61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 10, кімната 405

4. Фермерське господарство "Агро-Хорс"

код ЄДРПОУ 43007690, 16670, Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Вікторівка, вул. Гавриша, 57а, кім. 311

предмет спору: про визнання недійсним аукціону та зобов`язання вчинити певні дії

без виклику учасників справи

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2026 у справі № 927/1116/25 відмовлено у позові Приватного підприємства "СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ" до Менської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1. Акціонерне товариство Прозорро.Продажі; 2. Приватне підприємство Регіональний Інвестиційний центр Аукціонів; 3. Товариство з обмеженою відповідальністю ПУБЛІЧНІ ПРОЦЕДУРИ; 4. Фермерське господарство "Агро-Хорс"; про визнання недійсним аукціону та зобов`язання вчинити певні дії

28.08.2026 від третьої особи-4 - Фермерського господарства "Агро-Хорс" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 50 500,00 грн.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати.

Виходячи зі змісту частин 3 та 4 цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що законодавчо обмежений строк на вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, виходячи з приписів частини 4 статті 244 ГПК України, суд дійшов висновку про розгляд заяви третьої особи-4 про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву третьої особи-4, суд установив наступне.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 15 та 2 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У контексті наведеного вище суд наголошує на тому, що подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Судом встановлено, що третьою особою-4 у письмових поясненнях від 09.06.2026 наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які очікує він понести у зв`язку з розглядом даної справи, що складається зокрема з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 500,00 грн. Окрім цього, третя особа-4 зазначила, що надасть суду повний розрахунок витрат на професійну правову допомогу після отримання оформлених розрахункових документів від адвоката за час надання правової допомоги у даній справі.

Відповідні докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану ФГ "Агро-Хорс", подані третьою особою-4 до суду із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу із дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Так, у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу третьою особою заявлено до стягнення з позивача судові витрати у розмірі 50 500,00 грн.

На підтвердження заявленого розміру витрат надано договір про надання правової допомоги б/н від 01.01.2026 (далі Договір), укладений між Фермерським господарством "Агро-Хорс" (Клієнт) та Адвокатом Чирським Ю.В. та Акт приймання-передачі послуг за період з 02.06.2026 по 27.08.2026 у справі №927/1116/25 на загальну суму 50 500,00 грн.

Як убачається з умов п.1., п.2 Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу допомогу щодо переоформлення договорів земельних ділянок (землі), прав на земельні ділянки, переоформлення спадщини та інших послуг пов`язаних з використанням прав на земельні ділянки, юридичний супровід господарської діяльності господарства, представництво інтересів господарства в державних органах і органах місцевого самоврядування, судах.

Для надання правничої допомоги згідно п.1 цього Договору Клієнт надає Адвокату усі права, які має Клієнт.

Згідно з п.3 Договору сума гонорару Адвоката визначається на основі фактично витраченого Адвокатом часу на надання правової допомоги, виходячи із погодинної тарифної ставки. Сторони встановлюють тарифну ставку винагороди за кожну годину, витрачену Адвокатом на надання правової допомоги Клієнту у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Правова допомога Адвоката оплачується Клієнтом на підставі виставленого йому рахунку-фактури протягом 5-ти днів з дати отримання Клієнтом такого рахунку (в тому числі його сканкопії на електронну скриньку) від Адвоката (п. 4 Договору).

Договір набуває чинності з дата підписання, що вказана у цьому договорі. (п. 6 Договору).

27.08.2026 сторонами підписано Акт приймання-передачі послуг за період з 02.06.2026 по 27.08.2026 у справі №927/1116/25, згідно з яким Адвокат надав Клієнту правничу допомогу у розмірі 25,75 годин, що за тарифною ставкою 2000,00 грн за 1 годину відповідно до Договору становить 50 500,00 грн і складається з:

1) 02-05.06.2026 - Моніторинг даних ЄДРСР по справі №927/1116/25 задля отримання даних про розгляд судом клопотання ФГ «Агро-Хорс» про залучення господарства у справі як третю особу без самостійний вимог - 0,25 год. - 500 грн;

2) 05.06.2026 - Аналіз ухвали Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2026 про залучення ФГ «Агро-Хорс» у справу №927/1116/25 про оскарження результатів земельних торгів - 0,25 год 500 грн;

3) 05.06.2026 - Підготовка та подання до суду клопотання ФГ «Агро-Хорс» про надання для ознайомлення в електронному вигляді матеріалів справи представнику адвокату 0,25 год - 500 грн;

4) 08.06.2026 - Аналіз позовної заяви ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» про зобов`язання Менську міську раду вчинити дії щодо переможця аукціону ФГ «Агро-Хорс» у справі №927/1116/25 (19 стор) 2 год 4000 грн;

5) 08.06.2026 - Аналіз заяви ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» про зміну предмету позову у справі №927/1116/25 (4 стор.) - 0,5 год 1000 грн;

6) 08-09.06.2026 - Підготовка пояснення ФГ «Агро-Хорс» - третьої особи щодо позову у справі №927/1116/25 (19 стор.) - 3 год 6000 грн;

7) 09.06.2026 - Підготовка додатків до пояснення ФГ «Агро-Хорс» - третьої особи щодо позову у справі №927/1116/25 1 год -1000 грн;

8) 09.06.2026 - З використанням електронного кабінету подання у справі №927/1116/25 пояснення ФГ «Агро-Хорс» з додатками - 0,5 год 1000 грн;

9) 24.06.2026 - Підготовка до судового засідання у справі №927/1116/25 - 2 год - 4000 грн;

10) 25.06.2026 - Представництво інтересів ФГ «Агро-Хорс» в судовому засіданні в Господарському суді Чернігівської області у справі №927/1116/25 - 3,5 год 7000 грн;

11) 10.08.2026 - Підготовка до судового засідання, підготовка та подання до ЄСІТС письмового викладення вступного слова у справі №927/1116/25 про оскарження аукціонів земельних торгів - 2,5 год - 5000 грн;

12) 11.08.2026 - Представництво інтересів ФГ «Агро-Хорс» в судовому засіданні в Господарському суді Чернігівської області у справі №927/1116/25 - 3,5 год 7000 грн;

13) 26.08.2026 - Додатковий аналіз матеріалів справи №927/1116/25 про оскарження аукціону з метою підготовки до розгляду справи по суті та дослідження доказів 2 год 4000 грн;

14) 27.08.2026 - Представництво інтересів ФГ «Агро-Хорс» в судовому засіданні в Господарському суді Чернігівської області у справі №927/1116/25 - 3,5 год - 7000 грн;

15) 27.08.2026 - Підготовка заяви про судові витрати ФГ «Агро-Хорс» в судовому засіданні в Господарському суді Чернігівської області у справі №927/1116/25 - 1 год 2000 грн.

Проаналізувавши надані адвокатом послуги з правової допомоги позивачу, судом встановлено, що адвокатом здійснено дії, які фактично дублюються. Зокрема, дії, зазначені у п.2, п.4, п.5, п.13 щодо аналізу позовної заяви ПП «Сосницькі аграрні інвестиції», ухвали Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2026, заяви про зміну предмету позову та додаткового аналізу матеріалів справи аналогічним чином входять у сутнісний зміст «аналіз матеріалів справи».

Щодо послуг, зазначених адвокатом у п.6, п.7, п.8, а саме: підготовки пояснень, додатків до пояснень та подання пояснень з додатками з використанням електронного кабінету, суд також вважає, що дані дії входять у сутнісний зміст «підготовка та надання до суду пояснень».

За висновками суду, розмір заявлених у зазначених пунктах Акта витрат не відповідає критерію розумності, оскільки він за своєю суттю є неодноразове стягненням таких витрат за одні і ті самі послуги.

Щодо надання таких послуг, як моніторинг даних ЄДРСР по справі та підготовка та подання до суду клопотання про надання для ознайомлення в електронному вигляді матеріалів справи представнику, суд враховує, що такі послуги не є послугами з професійної правничої допомоги, а тому не підлягають відшкодуванню третій особі-4 позивачем.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.208 ГПК України у вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них. Отже, надані адвокатом послуги, такі як складання вступного слова у письмовому вигляді не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Крім того, з урахуванням висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, суд зазначає, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, стягнення повної вартості послуг, визначених в акті приймання-передачі послуг за період з 02.06.2026 по 27.08.2026 у справі №927/1116/25 на загальну суму 50 500,00 грн, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені заявником (справедлива сатисфакція). Крім того суд зазначає, що відшкодування їх повної вартості матиме надмірний фінансовий тягар для позивача.

Отже, за відсутності клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати третій особі-4 всі її витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Дослідивши надані третьої особою-4 докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, суд суд доходить висновку про те, що позивачем обґрунтовано та доведено належними доказами понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн.

Відповідно до ч.13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, за відсутності мотивованих заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь третьої особи-4 витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді на суму 35 000,00 грн. У решті заяву залишити без задоволення.

За таких обставин, заява ФГ «Агро-Хорс» про судові витрати підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 128, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БОТ-ЮА» про ухвалення додаткового рішення у справі №927/492/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (38730, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Рунівщина, вул. Гаврилка Михайла, б. 154; код ЄДРПОУ 34817226) на користь Фермерського господарства "Агро-Хорс" (код ЄДРПОУ 43007690, 16670, Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Вікторівка, вул. Гавриша, 57а, кім. 311) 35 000,00 грн грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У решті заяву залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Суддя В.В. Моцьор