Ухвала суду № 140064137, 24.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

24 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/4/26(927/677/26)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» в особі розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сокол Тетяни Леонідівни до ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання договору недійсним, поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДЕСМА АГРО» (код 44733965) 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15-АБОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» (код 39180622) 15200, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, вул. Перемоги, 14про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участі представників сторін:

від позивача: розпорядник майна арбітражний керуючий Сокол Т.Л.

від відповідачів: ОСОБА_3 предст. Якубіна О.М. (адвокат, ордер серії АІ № 2194582 від 05.05.2026); Гула М.С. предст. Сендера Р.В. (адвокат, ордер серії ВІ № 1384464 від 30.03.2026)

Ухвала постановляється після перерви, оголошеної в підготовчому засіданні 24.09.2026 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В підготовчому засіданні 24.09.2026, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочену ухвалу.

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 02.01.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДЕСМА АГРО» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» (надалі боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.2026 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2026, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сокол Т.Л.

10 липня 2026 року, в межах даної справи про банкрутство, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 09.07.2026 № 01-32/14-07 Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» в особі розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сокол Тетяни Леонідівни (надалі Позивач) до ОСОБА_1 (надалі Відповідач-1) та ОСОБА_2 (надалі Відповідач-2) про визнання договору недійсним (присвоєно єдиний унікальний номер 927/677/26).

Звертаючись з даним позовом позивач вказує, що на його думку, Відповідач-1 є заінтересованою особою відносно боржника, а відтак в силу положень Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство має обмеження щодо участі у голосуванні на зборах та комітеті кредиторів щодо вирішення долі майнових активів боржника, щодо припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого тощо.

Позивач вважає, що основною метою спірного правочину є спроба позбутися статусу «заінтересованого кредитора» та відповідних обмежень, які передбачені Кодексом України з процедур банкрутства; здійснювати контроль за процедурою банкрутства, зміна арбітражного керуючого, призначення «лояльного» арбітражного керуючого, не виявлення ознак доведення до банкрутства, не оскарження підозрілих правочинів та інше.

Оскаржуваний договір має ознаки фіктивності та фактично він не був укладений 01.08.2025, а підписаний вже під час підготовки заяви Відповідача-2 з грошовими вимогами до боржника. Дата «укладання» оскаржуваного договору продиктована виключно необхідністю уникнення шестимісячного строку до відкриття провадження у справі про банкрутство позивача, з метою нівелювання ризиків визнання Відповідача-2 заінтересованою особою (відкриття провадження 04.02.2026, шестимісячний строк до відкриття провадження у справі про банкрутство обмежений датою 07.08.2025), а відтак оскаржуваний договір укладено саме 01.08.2025 за декілька днів до «граничного шестимісячного терміну».

Позивач вважає, що спірний правочин не мав на меті реальне настання наслідків, зокрема, набуття Відповідачем-2 права вимоги, а Відповідачем-1 його продаж та отримання прибутку. Зважаючи на факт наявності у Позивача станом на 01.08.2025 боргів, Відповідачу-2 не було доцільно придбання права вимоги до неплатоспроможного боржника, а Відповідачу-1 не було доцільно продавати право вимоги заздалегідь розуміючи, що покупець не розрахується на придбане право вимоги.

Отже, спірний правочин був укладений «про око» з прихованою метою, а саме «позбутися статусу заінтересованого кредитора», фактично контроль над вимогами залишився у Відповідача-1.

Нормативно-правовим обгрунтуванням позову визначено, зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13, ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2026, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/4/26 (927/677/26); постановлено розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/4/26 про банкрутство ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» за правилами загального позовного провадження; призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 18 серпня 2026 року; встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

07 серпня.2026 року, у встановлений судом процесуальний строк (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.08.2026), до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив ОСОБА_2 від 06.08.2026 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що Відповідач-2 вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

11 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання Позивача в якому він просить не брати до уваги доводи та докази, викладені у відзиві ОСОБА_2 на позовну заяву ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРЖИ».

Дане клопотання мотивоване тим, що розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Сокол Т.Л., який є законним представником Позивача та від імені якого подано позовну заяву, копію відзиву Відповідача-2 та додані до нього документи не отримував, оскільки Відповідач-2 їх не надсилав. Водночас Відповідачу-2 достеменно відомо, що розпорядник майна не має доступу до електронного кабінету ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРЖИ», а тому не може отримувати процесуальні документи, адресовані товариству, через Єдину судову інформаційно комунікаційну систему. Таким чином, Відповідач-2 не виконав обов`язку щодо одночасного направлення відзиву іншому учаснику справи та не забезпечив дотримання принципів змагальності сторін і рівності їх процесуальних прав. За таких обставин, Позивач був позбавлений можливості своєчасно ознайомитися зі змістом відзиву, підготувати відповідь на нього та реалізувати свої процесуальні права.

З огляду на перебування судді А.С. Сидоренка у щорічній відпустці у період з 10.08.2026 по 04.09.2026 включно призначене на 18.08.2026 підготовче засідання не відбулось, про що сторони були повідомлені листом Господарського суду Чернігівської області від 11.08.2026.

Після виходу з відпустки 07.09.2026 судом було постановлено ухвалу про призначення підготовчого засідання на 24 вересня 2026 року на 09 год. 00 хв.

Крім того, суд розглянувши вказане вище клопотання Позивача від 11.08.2026 встановив, що дійсно відзив на позов був направлений представником Сендера Р.В. лише до зареєстрованого Електронного кабінету ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРЖИ» до якого розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Сокол Т.Л. не має доступу.

Тому ухвалою від 07.09.2026 було зобов`язано Сендера Р.В. не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити арбітражному керуючому Сокол Т.Л. копії відзиву на позовну заяву з додатками, а докази такого направлення надати суду.

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2026 була отримана Сендером Р.В. 08.09.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздрукованою з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету Відповідача-2 в підсистемі Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи «Електронний суд».

В підготовчому засіданні Позивач зазначила, що Сендером Р.В. не було виконано свій процесуальний обов`язок (в т.ч. на вимогу суду) щодо надсилання відзиву і доданих до нього доказів арбітражному керуючому Сокол Т.Л.

Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно ст. 2, 13 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Одним із основних принципів господарського судочинства є змагальність сторін.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

При цьому, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Приписами ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно ч. 5, п. 2 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. До відзиву додаються документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як було вказано вище, Сендером Р.В. не було надіслано відзиву і доданих до нього доказів арбітражному керуючому Сокол Т.Л. (в т.ч. на виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2026).

Заперечення представника Відповідача-2 про те, що чинне процесуальне законодавство зобов`язує відповідача направляти відзив з доданими до нього доказами тільки Позивачу, а не представнику Позивача, в даному випадку не може бути взято до уваги судом, виходячи з наступного:

так, згідно з висновками Верховного Суду, відображеними у постанові від 27 лютого 2024 року у справі № 910/15043/21 (910/13122/22), частину дев`яту статті 44 КУзПБ слід розуміти таким чином, що розпорядник майном вправі звертатися до господарського суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, поєднуючи їх з вимогами про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача.

При цьому розпорядник майна не має ані власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ані власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна (у тому числі похідного). Отже, розпорядник майна у судовому процесі діє як законний процесуальний представник боржника. При цьому за аналогією закону слід застосовувати відповідні положення статей 55, 57 ГПК України. Так, у разі відкриття провадження за таким позовом боржник набуває статусу позивача, але зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги можлива лише за письмовою згодою розпорядника майна; якщо боржник не підтримує заявлених позовних вимог, то це не є підставою для залишення подання без розгляду; відмова боржника від позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє розпорядника майна права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20, пункт 93).

Отже, у даному випадку фактичним позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ», а арбітражний керуючий Сокол Т.Л. є його законним процесуальним представником.

Оскільки ініціатором даного судового процесу виступає арбітражний керуючий Сокол Т.Л., яка у спірних правовідносинах займає активну процесуальну позицію, саме їй належать основні процесуальні права що стосуються руху справи. Про це було чітко вказано судом в ухвалі від 22.07.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 927/4/26 (927/677/26).

Крім того, арбітражний керуючий Сокол Т.Л. не має доступу до електронного кабінету ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРЖИ».

Отже, Сендер Р.В. був зобов`язаний надіслати відзив і додані до нього докази арбітражному керуючому Сокол Т.Л.

У відповідності з ст. 131, 132, 134, 135 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Заходом процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами; ненадання копії відзиву на позов іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Зважаючи на те, що Сендером Р.В. не було надіслано відзиву і доданих до нього доказів арбітражному керуючому Сокол Т.Л. (в т.ч. на виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2026), суд вважає за доцільне стягнути з вказаної фізичної особи в доход державного бюджету штраф в сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 131, 132, 135, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) в доход Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок: UA118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на ОСОБА_2 за ухвалою № 927/4/26 (927/677/26)) 3 328 грн 00 коп. штрафу.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код 26255795).

Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам та Державній судовій адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Повна ухвала складена 25.09.2026.

Дата набрання ухвалою законної сили 24.09.2026.

Суддя А.С. Сидоренко