Рішення № 140064123, 21.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21 вересня 2026 року Справа № 910/7044/26

За позовом Чернівецького обласного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 240185,50 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Аниськова К.В.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 240185,50 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач порушуючи умови Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21 червня 2022 року (далі- Порядок) та умов договору про надання мікрогранту в розмірі 250000,00 грн, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви про приєднання від 24 липня 2023 року, не дотримався умов Порядку, а саме: щодо не повідомлення центру зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про зміну місцезнаходження, місця провадження господарської діяльності та переміщення обладнання, придбаного за кошти мікрогранту, протягом десяти робочих днів від моменту проведення відповідних змін; щодо письмового попередження центру зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію, що є підставою для повернення виплачених відповідачу коштів в розмірі 240185,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 липня 2026 року матеріали позовної заяви №910/7044/26 за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 240185,50 грн, передано за підсудністю до Господарського суду Чернівецької області (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кобилянської, буд. 14).

20 липня 2026 року до Господарського суду Чернівецької області надійшли від Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7044/26.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2026 року, справу №910/7044/26 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 серпня 2026 року.

Судове засідання 12 серпня 2026 року не відбулося у зв`язку із відсутністю інтернет-з`єднання, через технічні несправності інтернет-провайдера, що вплинуло на безперебійність функціонування автоматизованої системи та унеможливило проведення судових засідань (з 09 години 00 хвилин по 15 годину 00 хвилин), що підтверджується актом Господарського суду Чернівецької області щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 12 серпня 2026 року, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року призначено розгляд справи по суті на 24 серпня 2026 року.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відкладено розгляд справи по суті в межах розумного строку 21 вересня 2026 року.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 21 вересня 2026 року не забезпечили, відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.

При цьому представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду клопотання (вх. №3737 від 21 вересня 2026 року) про відкладення розгляду справи, у зв`язку із участю в іншому судовому засіданні, що підтверджується знімком екрану про призначення судового слухання справи №727/8909/24 в Шевченківському районному суді м. Чернівці.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалами суду, які доставлялися на юридичну адресу відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру № 2973526 від 02 липня 2026 року (60000, Чернівецька обл., Дністровський р-н, м. Хотин, вул. Лисенка, буд. 17В) і які були отримані відповідачем особисто, що підтверджується записами на рекомендованих повідомленнях АТ "Укрпошта" про надіслання листів від 27 липня 2026 року (ухвала від 21 липня 2026 року), від 21 серпня 2026 року (ухвала від 12 серпня 2026 року) від 03 вересня 2026 року (ухвала від 24 серпня 2026 року).

Додатково суд направляв копію ухвали від 21 липня 2026 року за адресою згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 червня 2026 року (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11, кв. 3). Однак відповідач зазначену ухвалу не отримав, оскільки поштова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою Акціонерного товариства "Укрпошта" про не вручення.

Судом встановлено, що Курочкін Роман Олександрович не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Відповідно до статті 232 Господарського процесуального кодексу України видами судових рішень є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт не отримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

За змістом пункту 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження "не повертати" (пункт 102 вказаних вище Правил).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Неотримання вищенаведених ухвал у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками дій (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 07 вересня 2022 року № 910/10569/21, від 19 грудня 2022 року № 910/1730/22, від 01 березня 2023 року № 910/18543/21, від 30 березня 2023 року № 910/2654/22, від 06 червня 2023 року № 922/3604/21, від 09 листопада 2023 року у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21), від 21 жовтня 2024 року у справі №914/3445/23).

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Як нагадує Суд у справі Осіпов проти України, стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача.

Також, з огляду на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09 червня 2023 року ОСОБА_1 подав через єдиний державний вебпортал електронних послуг "Дія" заяву №555ВОТ на отримання гранту на власну справу разом з бізнес-планом.

07 липня 2023 року Державним центром зайнятості видано наказ №101 про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу на загальну суму 72350012,00 грн, з них у кількості 33 отримувачів, які набрали найбільшу сукупну кількість балів у межах наявної граничної суми мікрогрантів. Згідно з витягом Додатку №1 до наказу №101 від 07 липня 2023 року, заявка №555ВОТ отримала позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості на загальну суму проекту 250000,00 грн.

14 липня 2023 року Курочкін Роман Олександрович здійснив державну реєстрацію фізичної особи-підприємця в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, підприємців та громадських формувань.

24 липня 2023 року відповідач підписав заяву-приєднання до Договору про надання мікрогранту, згідно з умовами якої приєднався до договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державної служби зайнятості в мережі Інтернет за адресою www.dcz.gov.ua. Відповідно до заяви-приєднання укладання договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту у розмірі 250000,00 грн. Надання отримувачу мікрогранту у заначеному розмірі здійснюється відповідно до заяви отримувача та бізнес-плану на підставі рішення Державного центру зайнятості про надання мікрогранту від липня 2023 року. Обов`язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення двох робочих місць, додатком є бізнес-план, оформлений у паперовому вигляді та підписаний отримувачем.

Договір є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладеним лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання Акціонерному товариству Ощадбанк заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому договором (далі Договір), який укладається між Державним центром зайнятості (далі ДЦЗ) та суб`єктом господарювання (далі отримувач), щодо якого ДЦЗ приймає рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку.

При укладенні договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та Акціонерним товариством Ощадбанк та Порядку надання мікрогрантів для створення або розвитку власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року №738 (далі Порядок).

Предметом Договору мікрогранту є надання отримувачу мікрогранту у розмірі і порядку, визначених умовами Договору (розділ ІІ).

За змістом розділу ІІІ Договору розмір мікрогранту обумовлений бізнес-планом отримувача і надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк (Акціонерне товариство Ощадбанк) у строки та порядку, визначені договором про взаємодію між Міністерством економіки України, ДЦЗ і Акціонерним товариством Ощадбанк та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІV Договору мікрогранту використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього Договору, отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).

Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V Договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану (пункт 4 розділу ІV Договору мікрогранту).

Згідно з пунктом 7 розділу ІV Договору мікрогранту для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міські районні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору відповідно до Порядку.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, передбачені цим пунктом та Порядком, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку, який протягом п?яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти мікрогранту стягуються з нього у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пунктів 7,8 Договору у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.

Пунктом 2 розділу V Договору мікрогранту передбачено, що у відповідності до Порядку мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат: 1) придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов цього договору (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); 2) закупівля сировини та матеріалів; 3) орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); 4) лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та транспортних засобів особистого користування).

Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього Договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється (пункт 3 розділу V Договору мікрогранту).

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 розділу VІ Договору мікрогранту ДЦЗ має право вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей Договір у випадках, передбачених його умовами.

Договір набирає чинності з дня його укладення у порядку, визначеному розділом ХІІІ цього договору, та діє до повного виконання зобов`язань сторін, передбачених цим договором (пункт 1 розділу ХІV).

08 серпня 2023 року на рахунок Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича зараховано кошти мікрогранту у розмірі 250000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунках виконання Філії Чернівецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" від 23 квітня 2026 року.

Згідно з бізнес-планом Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича кошти мікрогранту в розмірі 250000,00 грн мали бути використані за таким цільовим призначенням: закупівля обладнання - 185000,00 грн (холодильне та морозильне обладнання на суму 170000,00 грн, кондиціонер на суму 15000,00 грн) та закупівля сировини загальною сумою 65000,00 грн.

Згідно з випискою по рахунках виконавця Чернівецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" за період з 14 серпня 2023 року по 23 листопада 2023 року Фізична особа-підприємець Курочкін Роман Олександрович із суми отриманого мікрогранту в розмірі 250000,00 грн використав 194546,40 грн на закупівлю обладнання: холодильна вітрина на суму 71700,00 грн, морозильна на суму 86996,40, кондиціонер на суму 14850,00 грн, морозильний ларь на суму 21000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №4-00000015 від 18 жовтня 2023 року Фізична особа-підприємець придбав сировину на суму 50508,50 грн.

16 листопада 2023 року на спеціальний рахунок Акціонерного товариства "Ощадбанк", відкритий для операцій з повернення коштів мікрогранту/гранту від Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича надійшли надлишково витрачені кошти у розмірі 9546,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16 від 16 листопада 2023 року.

20 листопада 2023 року працівниками Хотинського управління Дністровської філії Чернівецького обласного центру зайнятості в присутності Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича проведено перевірку дотримання умов договору мікрогранту, укладеного 24 липня 2023 року, за період з 01 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року і складено акт № 1 перевірки дотримання умов договору мікрогранту.

Згідно з вказаним актом виявлено закупівлю обладнання на 9546,40 грн більшу, ніж задоволено у бізнес-плані, також зазначено, що роботодавець особисто виявив помилку та повернув надміру використані кошти. Відтак на дату перевірки порушень не виявлено.

Судом встановлено, що відповідно до накладної №4-00000022 від 21 листопада 2023 року відповідачем закуплено сировину на суму 4677,00 грн.

09 лютого 2024 року на рахунок Акціонерного товариства "Ощадбанк", з якого здійснювалося перерахування мікрогранту, від Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича повернулися не використані кошти у розмірі 268,10 грн, що підтверджується випискою по рахунках виконавця Чернівецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" за період з 24 липня 2023 року по 23 квітня 2026 року.

У подальшому працівниками Хотинського управління Дністровської філії Чернівецького обласного центру зайнятості проводилися наступні перевірки Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича з питань дотримання умов договору мікрогранту, було складено акти перевірок №12 від 07 лютого 2024 року, № 24 від 30 травня 2024 року, № 45 від 18 листопада 2024 року, №25 від 28 травня 2025 року.

В усіх зазначених актах вказано про дотримання Фізичною особою-підприємцем Курочкіним Романом Олександровичем умов Договору та про відсутність порушень.

Згідно з доданими до позовної заяви первинними документами за кошти мікрогранту в сумі 249731,90 грн Фізична особа-підприємець Курочкін Роман Олександрович придбав:

1) кондиціонер на суму 14850,00 грн (договір поставки № 3 від 23 серпня 2023 року з Фізичною особою-підприємцем Гуйван Оксаною Олександрівною, рахунок-фактура № 12 від 23 серпня 2023 року) вітрину холодильну в кількості 2 штук на суму 71700,00 грн (договір поставки №3 від 11 серпня 2023 року з Фізичною особою-підприємцем Какушою Ігорем Миколайовичем, рахунок-фактура №28 від 11 серпня 2023 року);

2) шафу морозильну на суму 86996,40 грн (договір поставки №9881/03-23 від 11 серпня 2023 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна", рахунок на оплату №8150 від 11 серпня 2023 року), морозильний ларь на суму 21000,00 грн (договір поставки №7 від 28 серпня 2023 року, рахунок-фактура №09 від 28 серпня 2023 року);

3) продуктову сировину на суму 55185,50 грн (договір поставки від 16 жовтня 2023 року з Фізичною особою-підприємцем Добровольським Сергієм Олівійовичем, видаткова накладна № 4-00000015 від 18 жовтня 2023 року, видаткова накладна № 4-00000022 від 21 листопада 2023 року).

03 березня 2026 року Дністровською філією Чернівецького ОЦЗ на електронну адресу відповідача було надіслано повідомлення №14 про проведення перевірки щодо дотримання умов договору мікрогранту з 16 березня 2026 року по 18 березня 2026 року, що підтверджується копією листа від 03 березня 2026 року №57/2402.05-26.

У матеріалах справи міститься службова записка директора Дністровської філії Чернівецького обласного центру зайнятості №78/2402.05.02-26 від 20 березня 2026 року, в якій повідомлено Чернівецький обласний цент зайнятості про наступне. В ході моніторингового візиту до Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича 16 березня 2026 року виявлено, що за адресою вул. Кліща, буд.89 б, м Хотин господарська діяльність не здійснюється, магазин зачинений, а приміщення передано в оренду. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Фізична особа-підприємець Курочкін Роман Олександрович змінив місцезнаходження (юридичну адресу) на: АДРЕСА_1 , окрім того відповідач припинив підприємницьку діяльність 24 лютого 2026 року.

Відповідно до витягу з наказу від 08 квітня 2026 року № 147 Чернівецьким обласним центром зайнятості прийнято рішення про повернення Фізичною особою-підприємцем Курочкіним Романом Олександровичем отриманого мікрогранту в повному обсязі в сумі 240185,50 грн.

Судом встановлено, що на виконання даного наказу 05 травня 2026 року Чернівецький обласний центр зайнятості надіслав на адресу відповідача претензію №1392/24.05-26 про повернення коштів мікрогранту на суму 240185,50 грн, в якій вказано, що кошти повинні бути перераховані протягом тридцяти календарних днів від дня отримання даної претензії на вказані реквізити. Зазначено також, що у разі невідшкодування коштів у встановлений термін питання щодо їх повернення буде вирішуватись в судовому порядку.

Відповіді відповідача на вищевказану претензію матеріали справи не містять.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем коштів позивачу.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовані Законом України Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні (далі Закон), який визначає правові та економічні засади державної політики у сфері підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва, та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 Деякі питання надання грантів бізнесу (у редакції на час укладення Договору, далі Порядок № 738).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: 1) створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; 2) забезпечення розвитку суб`єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; 3) стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) сприяння провадженню суб`єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки; 5) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону передбачено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

За статтею 16 Закону фінансова державна підтримка суб`єктів малого і середнього підприємництва, передбачає, серед іншого, надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Суд зазначає, що Порядок № 738 визначає:

- умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі мікрогрант);

- механізм використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою Надання грантів для створення або розвитку бізнесу для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.

Згідно абзацу третього пункту 4 Порядку № 738 розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує 250000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві двох додаткових членів сімейного фермерського господарства.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат:

- придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);

- закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов`язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);

- послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

- орендна плата за нежитлове приміщення (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);

- орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

- лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);

- використання у підприємницькій діяльності прав інших суб`єктів господарювання (комерційна концесія).

У пунктах 6, 7 Порядку № 738 визначено, що надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через Акціонерне товариство Ощадбанк (далі уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі договір про взаємодію). Для виплати мікрогрантів отримувачам Мінекономіки відкриває в Казначействі реєстраційний рахунок загального фонду державного бюджету (далі рахунок).

Судом встановлено, що копії договорів про взаємодію між Акціонерним товариством Ощадбанк (Уповноважений банк) і Державним центром зайнятості додані до позовної заяви: договір про взаємодію № 2/19-23 від 13 березня 2023 року, договір про взаємодію без номеру від 01 липня 2022 року, договір про взаємодію № 5/19-23 від 16 травня 2023 року.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 738 заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки. Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Аналогічні приписи містяться й у пункті 4 затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року № 1969 Порядку проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Пунктом 12 Порядку № 738 передбачено, що Мінекономіки на підставі подання Державного центру зайнятості подає в Казначейство подання та платіжне доручення на перерахування коштів у сумі, зазначеній у поданні, для надання мікрогранту з рахунка Мінекономіки на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до договору про взаємодію, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунок отримувача, відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача (далі рахунок отримувача). Уповноважений банк в установленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з договором про взаємодію. Мікрогрант надається у безготівковій формі.

Відповідно до пункту 15 цього ж Порядку відповідальність за недостовірність відомостей, що містяться в заяві, несе отримувач.

Для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються цілі використання мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів (абзаци 1, 2 пункту 20 Порядку № 738).

Як встановлено з обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з надання мікрогранту у вигляді безповоротної державної допомоги для сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу на підставі Порядку №738 та Договору про надання мікрогранту від 24 липня 2023 року.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 738 для оплати витрат на цілі, визначені пунктом 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, отримувач подає до уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (лізингодавцем, продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. Оплата витрат проводиться уповноваженим банком на цілі, визначені пунктом 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, на підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Згідно з преамбулою форми договору мікрогранту цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання Акціонерному товариству Ощадбанк заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

З наведеного, укладений між Державним центром зайнятості (головна державна установа в централізованій системі державних установ Державної служби зайнятості, пункт 1 розділу ІІІ Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16 грудня 2020 року № 2663) і Фізичною особою-підприємцем Курочкіним Романом Олександровичем договір про надання мікрогранту від 24 липня 2023 року є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання Акціонерному товариству Ощадбанк заяви про приєднання до умов цього договору в установленому порядку.

Відповідно до пункту 1, 2 розділу ІV Договору використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього Договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).

Судом встановлено, що 08 серпня 2023 року на спеціальний рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк", Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича перераховано кошти мікрогранту в сумі 250000,00 грн. Також судом встановлено, що відповідачем повернуто кошти в сумі 9814,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16 від 16 листопада 2023 року та випискою по рахунках виконавця АТ "Ощадбанк" від 23 квітня 2026 року. Спору щодо розміру повернутого відповідачем мікрогранту, а також цільового використання коштів мікрогранту між сторонами немає.

Згідно з абзацом 1 пункту 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку № 738.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту (абзац 3 пункту 21 Порядку).

Відповідно до абзаців 18, 19 пункту 20 Порядку у разі ліквідації суб`єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства. Субєкт господарювання зобов`язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку (абзац 9 пункту 21 Порядку).

Щодо припинення Фізичною особою-підприємцем Курочкіним Романом Олександровичем підприємницької діяльності суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 червня 2026 року Фізична особа-підприємець Курочкін Роман Олександрович припинив підприємницьку діяльність 24 лютого 2026 року за власним рішенням.

Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (стаття 52 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов`язок виконання укладених нею договорів не припиняється, а продовжує існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Великої Палати Верховного суду від 13 лютого 2018 року у справі №910/8729/18 та від 25 червня 2019 року у справі №904/1083/18, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Таким чином, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її зобов`язання за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею, як за фізичною особою.

Відтак зобов`язання Фізичної особи-підприємця Курочкіна Романа Олександровича у спірних правовідношеннях перейшли до фізичної особи Курочкіна Романа Олександровича, одже позивачем вірно визначено статус відповідача у цьому спорі.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Згідно із статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже на підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно та обґрунтовано заявлено позов, а відповідачем не спростовано належними, допустимим та достатніми доказами заявлені до стягнення 240185,50 грн, а тому вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 2882,23 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1959 від 28 травня 2026 року.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Курочкіна Романа Олександровича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) кошти мікрогранту у сумі 240185,50 грн на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Ощадбанк", код 00032129, стягувач Чернівецький обласний центр зайнятості (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 31, код ЄДРПОУ 05392708).

3. Стягнути з Курочкіна Романа Олександровича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 31, код ЄДРПОУ 05392708) витрати зі спати судового збору у сумі 2882,23 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України повне рішення складено та підписано 25 вересня 2026 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Олександр ТИНОК