Ухвала суду № 140064093, 21.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

21 вересня 2026 року Справа № 926/2270/26

За позовом Чернівецької міської ради

до Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 8637858,99 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Аниськова К.В.

Представники:

від позивача Фуркал С.О.

від відповідача Тарновецький В.І.

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 8637858,99 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2026 року, справу №926/2270/26 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року позовну заяву Чернівецької міської ради до Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 8637858,99 грн, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 02 червня 2026 року за вх.№2270 - залишено без руху.

05 червня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направив заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №2335).

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 червня 2026 року. Постановлено Акціонерному товариству "Чернівецький емальзавод "Карпати" надати суду відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - до початку призначеного судового засідання, а у разі відсутності зареєстрованого електронного кабінет у відповідності до норм статті 6 Господарського процесуального кодексу України - зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та надати суду докази цього шляхом направлення відповідної заяви через підсистему Електронний суд - до початку призначеного судового засідання.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року постановити: відкласти підготовче засідання на 20 липня 2026 року; акціонерному товариству "Чернівецький емальзавод "Карпати" виконати вимоги пункту 4 резолютивної частини ухвали суду від 09 червня 2026 року, докази останнього надати суду до початку наступного судового засідання; повідомити Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати" про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України та на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

16 липня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду заяву про вступ у справу як представника (вх. №2912) у якій просив суд надати доступ до електронної справи задля ознайомлення із матеріалами справи і підготовки відзиву на позовну заяву, а також продовжити процесуальний строк для подачі відзиву на позов. Заяву суд частково задовольнив та надав доступ представнику до матеріалів електронної справи - 16 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 12 серпня 2026 року.

10 серпня 2026 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» направив до суду заяву про зупинення провадження у справі (вх. №3281) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №600/3769/26-а.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що підставою для нарахування коштів у розмірі 8637858,99 грн є регуляторний акт - рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року за №118, яким у місті Чернівці було затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, та Витяг №НВ9953976812024 від 18 листопада 2024 року з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 на суму 132022260,14 грн.

При цьому відповідач стверджує, що вищевказане рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118, яке покладено в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 прийнято з порушенням норм законодавства, внаслідок чого прийнята нормативно грошова оцінка земельної ділянки є завищеною. У зв`язку із порушенням порядку прийняття регуляторного акту, та завищенням нормативно-грошової оцінки земель міста Чернівці, відповідач оскаржив вищевказане рішення Чернівецької міської ради та витяг з НГОЗМ виданий на його виконання до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Чернівецького адміністративного суду від 24 липня 2026 року по справі №600/3769/26-а відкрито провадження у справі за позовом АТ «Чернівецький емальзавод «Карпати» до Чернівецької міської ради з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 року за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510" стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 7310136900:40:001:0038, площею 7,6514 га.

- визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-9953976812024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 станом на 18 листопада 2024 року.

Так відповідач зазначає, що у разі задоволення Чернівецьким окружним адміністративним судом позову у справі №600/33769/26-а та визнання протиправним регуляторного акту рішення Чернівецької міської ради №118 від 26 лютого 2021 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців» буде неможливим застосування Витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, виданого на виконання такого рішення органу місцевого самоврядування, визнаного судом протиправним. Вказане рішення суду у справі у справі №600/33769/26-а буде мати преюдиційне значення і безпосередньо впливатиме на результат розгляду господарської справи.

10 серпня 2026 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» також направив до суду відзив на позовну заяву (вх. №3858).

Судове засідання 12 серпня 2026 року не відбулося, у зв`язку із відсутністю інтернет-з`єднання, через технічні несправності інтернет-провайдера, що вплинуло на безперебійність функціонування автоматизованої системи та унеможливило проведення судових засідань (з 09 години 00 хвилин по 15 годину 00 хвилин), що підтверджується актом Господарського суду Чернівецької області щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 12 серпня 2026 року, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року призначено підготовче засідання на 24 серпня 2026 року.

18 серпня 2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» направив до суду заперечення на клопотання (вх. №3986).

Заперечуючи проти зупинення провадження позивач вказує, що предметом оскарження у справі №600/3769/26-а є рішення від 26 лютого 2021 року №118, яке є нормативно-правовим актом, а тому розгляд справи відбувається з урахуванням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України особливостями провадження у справах щодо оскарження нормативно правових актів органів місцевого самоврядування. Оскарження витягу №НВ-9953976812023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 є похідною вимогою у справі №600/3769/26-а, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому оскаржувальне рішення від 26 лютого 2021 року №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців", на підставі якого було сформовано витяг №НВ-9953976812023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 станом на 18 листопада 2024 року, у разі задоволення позову може вважатися таким, що втратили чинність лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, до моменту набрання законної сили рішенням суду про скасування нормативно-правового акту такий акт вважається діючим із усіма правовими наслідками, які з цього випливають, зокрема підлягає застосуванню та поширюється на правовідносини, коло яких він регулює.

24 серпня 2026 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» також направив до суду додаткові пояснення щодо заяви про зупинення провадження у справі (вх. №4085).

Відповідач, посилаючись на практику вищої інстанції вказав, що у разі задоволення Чернівецьким окружним адміністративним судом позову у справі №600/3769/26-а та визнання протиправним регуляторного акту - рішення Чернівецької міської ради №118 від 26 лютого 2021 року буде неможливим застосування Витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, виданого на виконання такого рішення органу місцевого самоврядування, визнаного судом протиправним.

Зокрема відповідач зазначає про те, що у справі №600/2940/25-а за аналогічним позовом, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року, залишеним в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 та визнано такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510» стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (яка була предметом спору) та визнано протиправним та скасовано витяг з НГОЗД з моменту його видачі. Вищевказаний позов було задоволено саме з підстав порушення загальної процедури прийняття регуляторного акту, що безпосередньо вказує на протиправність та незаконність затвердження технічної документації щодо будь-яких інших земельних ділянок у м.Чернівці, та відповідно є підставою для скасування технічних документацій щодо інших земельних ділянок, у разі звернення позивачів до суду.

Окрім того відповідач не може подати зустрічний позов про скасування регуляторного акту в межах даної господарської справи, оскільки такий спір не підвідомчий господарському суду. Оскарження регуляторного акту це виключна компетенція адміністративних судів. А тому посилання позивача, що встановлення правової природи рішення Чернівецької міської ради № 118 від 26 лютого 2021 року в частині чинності/не чинності нормативної грошової оцінки земельної ділянки - це питання дослідження як змісту такого акта, так і інших доказів, наявних у матеріалах «господарської» справи є помилковим.

24 серпня 2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» також направив до суду клопотання про поновлення строку та долучення доказів (вх. №3450).

В обґрунтування поданого клопотання позивач вказав, що за наслідком поданого відповідачем відзиву позивач звернувся до Департаменту фінансів міської ради з метою підтвердження факту сплати відповідачем земельного податку за спірний період. Так, позивач просить суд поновити строк на долучення доказу: лист Департаменту фінансів міської ради від 20 серпня 2026 року №10/05/01-06/815.

21 вересня 2026 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» направив до суду письмові пояснення до заяви про зупинення провадження у справі (вх. №4492).

Відповідач вказав, що у даній справі розмір безпідставно збережених відповідачем коштів, стягнення яких є предметом цього спору, визначений позивачем виходячи з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок. Таким чином, відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є не другорядним доказом у справі, а безпосередньою складовою визначення розміру заявлених позовних вимог.

Наразі у адміністративній справі №600/3769/26-а оскаржується рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року № 118 у частині затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки тієї самої земельної ділянки відносно користування якою Чернівецька міська рада заявила вимогу про стягнення коштів у цій господарській справі, а також відповідний Витяг з нормативної грошової оцінки.

За таких обставин, результат розгляду справи №600/3769/26-а, на думку відповідача, матиме безпосереднє значення для вирішення питання про належність та допустимість доказів, на підставі яких позивачем визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки і, як наслідок, розмір безпідставно збережених коштів, заявлених до стягнення.

При цьому відповідач вважає помилковими доводи позивача про те, що результат розгляду адміністративної справи №600/3769/26-а не може вплинути на правовідносини сторін за попередній період. У межах вирішення питання про зупинення провадження суд не вирішує наперед питання щодо часової дії можливих судових рішень в адміністративних справах та їх остаточного впливу на обґрунтованість позовних вимог. Водночас саме результат розгляду адміністративної справи дасть можливість остаточно визначити правовий статус актів та документів, які покладені в основу розрахунку позивача, а відтак належним чином оцінити їх при вирішенні цього спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 21 вересня 2026 року підтримав подане клопотання та просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №600/3769/26-а.

Представник позивача у судовому засіданні 21 вересня 2026 року підтримав подані заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Щодо поданого позивачем клопотання про поновлення строку та долучення доказу (вх. №3450 від 24 серпня 2026 року), суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач просить поновити строк на долучення доказу, а саме листа Департаменту фінансів міської ради від 20 серпня 2026 року №10/05/01-06/815 додатком якого є таблиця зі звітом по відповідачу за період 2023-2026 роки по сплаті земельного податку. Водночас лист несе інформаційний характер, а таблиця звіту не містить ідентифікуючи данні (дата, час, система у якій її було виготовлено, тощо).

Означений доказ позивач міг подати разом з першою заявою по суті з огляду на визначений останнім предмет позову. Посилання позивача на подання відповідачем відзиву на позовну як поважність причин пропуску строку, що не залежали від волі заявника не віднайшло свого підтвердження. З огляду на інформаційний характер листа Департаменту фінансів міської ради, відсутність підтвердження походження таблиці звіту (індентифікуючі данні) та наявність у матеріалах справи платіжних інструкцій щодо сплати відповідачем земельного податку у спірний період, ураховуючи недоведеність поважності причин пропуску позивачем процесуального строку, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання (вх. №3450 від 24 серпня 2026 року).

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №3281 від 10 серпня 2026 року), заслухавши позицію представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 13 травня 2021 року у справі № 917/349/20, від 10 вересня 2019 року у справі № 922/1962/17 і від 17 грудня 2019 року у справі № 917/131/19.

Враховуючи приписи пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Означена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 924/645/18, від 15 травня 2019 року у справі № 904/3935/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 910/13234/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 903/611/19, від 18 травня 2020 року у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04 грудня 2020 року у справі № 917/514/19.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Судом встановлено, що справи №926/2270/26 та №600/3769/26-а стосуються однієї земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038, одинх і тих ж сторін спору та нормативно-правових актів.

Предмет позову у господарській справі №926/2270/26 - стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування відповідачем без належних на те правових підстав земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 у періоді з 28 листопада 2023 року до 20 лютого 2026 року у розмірі 8637858,99 грн.

При цьому в обґрунтування заявленого до стягнення розміру безпідставно збережених позивач посилається на те, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Чернівецької міської ради яка наділена дискреційними повноваженнями щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки.

У матерілах справи міститься «розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, які підлягають стягненню з власника об`єктів нерухомого майна на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України, за користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені за період з 28 листопада 2023 року до 20 лютого 2026 року», який затверджений директором Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради 20 лютого 2026 року і сформований уповноваженими особами на підставі зокрема: витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18 листопада 2024 року №НВ-9953976812024, від 05 листопада 2025 року №HB-9984719372025 та від 09 лютого 2026 року №HB-9945718342026 для землекористувачів земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати", Товариства з обмеженою відповідальністю "Симетрія", ОСОБА_1 та Стець Галини Петрівни з подальшим розподілом загальної суми пропорційно до площі нерухомого майна розміщеного на земельній ділянці кожного з користувача.

До позовної заяви у межах справи №926/2270/26 долучено витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18 листопада 2024 року №НВ-9953976812024 згідно з яким нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 становить 132022260,14 грн.

При здійснені розрахунку безпідставно збережених коштів було застосовано ставку орендної плати за землю відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки м. Чернівці 3 %.

Матеріали справи містять: рішення Чернівецької міської ради «Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення» від 12 лютого 2008 року №510; рішення Чернівецької міської ради «Про затвердження Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях» від 23 жовтня 2008 року №715; рішення Чернівецької міської ради «Про внесення змін в Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 року № 715» від 28 липня 2011 року №221; рішення Чернівецької міської ради «Про внесення змін до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008р. № 715» від 29 березня 2012 року №467 та рішення Чернівецької міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 р. №510» від 26 лютого 2021 року №118.

Водночас відповідач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Чернівецької міської ради з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 року за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510" стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 7310136900:40:001:0038, площею 7,6514 га.

- визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-9953976812024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 станом на 18 листопада 2024 року.

Як убачається судом із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року по справі №600/3769/26-а прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод Карпати" до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування витягу.

Отже основні (ключові) докази на підстав яких позивач обґрунтовує заявлений позов у господарській справі наразі розглядається окружним адміністративним судом. Водночас юрисдикція спорів щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень поширюється на адміністративне судочинство, а господарський суд, відповідно, не розглядає питання щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури прийняття вказаного рішення. У межах господарської справи спірне рішення розглядається у межах доказової бази, серед іншого, із застосуванням принципу вірогідності доказів та відповідності їх законодавству.

Таким чином господарський суд у межах справи №926/2270/26 позбавлений можливості самостійно встановити обставини щодо законності прийнятого Чернівецькою міською радою рішення від 26 лютого 2021 року за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510" на підставі якого було визначено суму до стягнення безпідставно збережених коштів заявлених позивачем до примусового стягнення з відповідача.

Окрім того основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 904/4737/18 та від 28 вересня 2020 року у справі №922/4073/19).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19, від 12 червня 2019 року у справі № 922/902/18, від 08 серпня 2019 року у справі № 922/1276/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2082/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 922/3607/18).

Відповідно до вимог статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки є одним із належних доказів на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.

Отже при розгляді господарської справи підлягають встановленню такі обставини, як правильність розрахунку безпідставно збережених коштів на підставі даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, визначених у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, для встановлення розміру орендної плати. З наведеного слідує, що витяг з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки є ключовим документом у справі.

Водночас як встановлено вище судом долучений до матеріалів справи витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оскаржений до Чернівецького окружного адміністративного суду і розглядається у межах справи №600/3769/26-а.

Отже під час розгляду адміністративної справи будуть встановлені обставини (факти), що можуть вплинути на оцінку та допустимість такої обставини у господарській справі, як протиправним, або таким, що виданий у відповідності до законодавства Витяг №НВ-9953976812024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 станом на 18 листопада 2024 року.

Варто звернути увагу, що спірний період охоплює 2023-2026 роки і саме на підставі спірного витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 18 листопада 2024 року позивачем розраховано НГО за 2023 рік із застосуванням коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки земель.

Таким чином, якщо спірний витяг буде визнано адміністративним судом неправомірним чи скасовано, це безпосередньо вплине на правову кваліфікацію спірних правовідносин та розмір вимог у межах розгляду господарської справи.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 114 постанови від 05 червня 2024 року у справі №914/2848/22 та Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2025 року у справі №907/882/22 вказали, що питання правомірності нормативної грошової оцінки як бази розрахунку орендної плати підлягає обов`язковій судовій перевірці, а ігнорування таких доводів є порушенням вимог законодавства.

Зокрема розглядаючи касаційну скаргу у справі №907/882/22 Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2025 року зазначив, що відповідач неодноразово стверджував про незаконність нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, але суд першої інстанції відмовився перевіряти зазначені доводи. Суд апеляційної інстанції це порушення не виправив і вказав, що визнання незаконним та скасування у судовому порядку рішення міської ради про затвердження нормативно-грошової оцінки може бути підставою для перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами. Натомість Верховним Судом зроблено висновок, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки відповідним доводам відповідача, що свідчить про неправильне застосування ними частини 5 статті 5 Закону №1378-IV, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що є підставою для скасування судових рішень (пункти 8.47-8.50).

Таким чином, без результатів адміністративної справи господарський суд не може належним чином оцінити допустимість та достовірність нарахування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельної ділянки. Якщо витяг буде визнано неправомірним чи скасовано, це безпосередньо вплине на правову кваліфікацію спірних правовідносин та розмір вимог.

З огляду на те, що законність визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки є предметом розгляду в адміністративній справі №600/3769/26-а, встановлені у ній обставини матимуть значення для оцінки доказів і розміру позовних вимог у господарській справі, то означене свідчить про пов`язаність справ у розумінні пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших належних, допустимих та достовірних доказів обґрунтування заявленої до стягнення суми в розмірі 8637858,99 грн за період з 28 листопада 2023 року по 20 лютого 2026 року, окрім посилання на рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510 та відповідного витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованого на основі оспорюваного рішення сторонами по справі до матеріалів справи не долучено.

Щодо неможливості розгляду господарської справи №926/2270/26 до розгляду адміністративної справи №600/3769/26-а, суд з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №917/349/20, також зазначає наступне.

Вирішення спору у даній справі та здійснення перевірки судом нарахованого розміру до стягнення об`єктивно неможливо здійснити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 600/3769/26-а предметом якої визнання протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510" стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 7310136900:40:001:0038, площею 7,6514 га та визнання протиправним та скасування Витягу №НВ-9953976812024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:001:0038 станом на 18 листопада 2024 року, саме на підставі яких було здійснено розрахунок ціни позову у даній справі.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01 березня 2024 року у справі № 910/17615/20 вказав, що провадження у справі слід зупиняти, зокрема: під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у справі №926/2270/26 через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, а саме: № 600/3769/26-а, судом також було враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, окрім того, в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов`язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами і законодавче обмеження господарських судів розглядати підвідомчі адміністративному судочинству спори.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України" у пункті 22 якого суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").

Також Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95, § 61) та не розвивалась конфліктна судова практика, оскільки це стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії, заява № 76943/11, § 123).

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України, заява № 19164/04, § 47).

Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано в пункті 3.1 мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 у справі № 1-25/2010, відповідно до якого одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

У судовій практиці Великої Палати Верховного Суду йдеться про те, що загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень (постанова від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц). Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (постанова від 21 лютого 2020 року у справі № 813/2646/18).

У даному випадку зупинення провадження не має на меті затягування строків її розгляду чи залишення учасників процесу в стані невизначеності наслідком чого є порушення положень частини 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а забезпечення дотримання судом усіх засад господарського судочинства.

Головною метою зупинення провадження у даній справі є дотримання правової визначеності, забезпечення на стадії підготовчого провадження зібрання усіх доказів, встановлення дійсних обставин справи, законність прийнятого міською радою спірного рішення та нормативно грошової оцінки землі які складають основу доказової бази і на підставі яких розраховано заявлену ціну позову.

У разі ухвалення адміністративним судом рішення щодо незаконності спірного рішення і витягу означені обставини можуть слугувати підставою для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, що також призведе до порушення принципу процесуальної економії в господарському процесі.

Також у разі скасування спірного рішення міської ради, а також витягу НГО та не врахування встановлених обставин (фактів) у адміністративній справі може призвести до збагачення позивача за рахунок відповідача на підставі протиправно ухваленого рішення суб`єктом владних повноважень. Окрім того у адміністративній справі можуть бути скасовані вихідні дані, необхідні для розрахунку ціни позову у господарській справі.

Отже, підсумовуючи викладене вище, беручи до уваги те, що позивач обґрунтовує ціну позову посилаючись на рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510 та відповідний витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оскільки результати розгляду Чернівецьким окружним адміністративним судом справи № 600/3769/26-а у межах його юрисдикції можуть безпосередньо та істотно вплинути на оцінку доказів, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі слід зупинити, оскільки, в межах справи № 600/3769/26-а будуть досліджені та встановлені обставини, що можуть безпосередньо вплинути на предмет доказування у справі №926/2270/26. Зупинення провадження у даній справі до вирішення адміністративної справи слугує дотриманню принципу процесуальної економії - ефективності, розумності та раціональності судового процесу, а також зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі.

Керуючись статтями 2, 13, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені клопотання Чернівецької міської ради про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи (вх. №3450 від 24 серпня 2026 року) відмовити.

2. Заяву Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати" про зупинення провадження у справі (вх. №3281 від 10 серпня 2026 року) задовольнити.

3. Зупинити провадження у справі №926/2328/26 до набрання законної сили судовим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/3769/26-а.

4. Після набрання законної сили судовим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/3769/26-а сторонам по справі у п`ятиденний строк повідомити суд про результат розгляду.

5. Копію ухвали направити сторонам по справі до їх електронних кабінетів підсистеми Електронний Суд.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25 вересня 2026 року.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК