Рішення № 140063947, 21.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Справа № 922/2643/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Селіверстовій Д.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торгівельні технології" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55; код ЄДРПОУ 42093946) до Товариства з обмеженою відповідальністю Лазеро (адреса: 61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 295; код ЄДРПОУ 44710822) про стягнення 1456000,00 грн за участю представників сторін:

позивача Максимова М.І. (ордер серії ВІ № 1428529 від 14.09.2026);

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електронні торгівельні технології" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазеро" (далі - відповідач) кошти в сумі 1456000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на те, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору № 02/12/24 від 02.02.2024 про надання юридичних послуг, щодо безпосереднього надання послуг які були попередньо оплачені.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 26.08.2026; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Протокольною ухвалою від 26.08.2026 підготовче засідання відкладено на 09.09.2026.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строки, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.09.2026.

На судове засідання 21.09.2026 прибув представник позивача, який просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач на судове засідання свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом направлено на адресу його реєстрації копії ухвал від 27.07.2026, від 26.08.2026, від 09.09.2026, проте вони не були вручені відповідачу відділенням поштового зв`язку з підстав відсутності відповідача за вказано адресою. Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між відповідачем, як Виконавцем, та позивачем, як Замовником, укладено Договір про надання юридичних послуг № 02/12/24 від 02.12.2024 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах визначених Договором, Виконавець зобов`язується надати юридичні послуги (далі - послуги), а Замовник прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно до п. 1.3 договору, виконавець повинен надати Замовнику послуги, якість яких відповідає максимально високим професійним стандартам, що звичайно ставляться до юридичних послуг у відповідному напрямку/галузі права, законодавству України та загальноприйнятим умовам надання такого роду послуг.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що строк надання послуг з 02.12.2024 року по 31.12.2025 року.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість послуг за Договором складається з суми фіксованих щомісячних платежів. Розмір фіксованого щомісячного платежу становить 112000 грн (сто дванадцять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Згідно з п. 2.2 договору, надання Виконавцем послуг за Договором за фіксованим щомісячним платежем обмежується кількістю робочих годин за календарний місяць, а саме 40 год/на місяць.

Положеннями пункту 2.3 договору сторони встановили, що Замовник оплачує вартість послуг за грудень 2024 року протягом 25 (двадцяти п`яти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту наданих послуг за відповідний місяць. Вартість послуг Виконавця за січень 2025 року та за наступні місяці Замовник оплачує щомісячно на умовах 100% передоплати вартості послуг у розмірі фіксованого щомісячного платежу в строк до 25 (двадцяти п`ятого) числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, вказаний у цьому Договорі. Сторони вправі визначити інший порядок розрахунків. Замовник має право здійснювати повну або часткову попередню оплату загальної вартості послуг за Договором.

Пунктом 2.4 договору сторони встановили, що розрахунковим та звітним періодом є один календарний місяць.

Згідно з п. 2.6 договору оплата за Договором здійснюється Замовником у безготівковій формі у національній валюті України.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (пункт 2.7 договору).

Відповідно до п. 2.8 договору якщо Виконавцем у звітному періоді надано послуги у об`ємі меншому, ніж визначено п. 2.2. Договору, Виконавець зобов`язаний здійснити повернення надмірно сплачених Замовником коштів протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту наданих послуг.

Згідно з п. 3.1 договору, виконавець надає послуги виконавцю відповідно до його завдання, поставленого в усній чи письмовій формі, яке може бути поставлено Замовником шляхом: направлення на адресу Виконавця запитів, листів, інших матеріалів через засоби телекомунікаційного зв`язку, поштою, факсом чи іншим шляхом, про який між Сторонами буде досягнуто домовленості. Від Виконавця не вимагається направлення будь-якого підтвердження щодо отримання від Замовника завдання на надання послуг; укладенні Сторонами додаткової угоди до цього Договору, в якій за домовленістю Сторін визначатимуться, які саме послуги будуть надаватись Замовникові, загальна вартість таких послуг, порядок їх оплати та інше.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що виконавець розпочинає надавати послуги після отримання попередньої оплати згідно з пунктом 2.3. Договору.

Відповідно до п. 3.4 договору виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів з дня закінчення звітного місяця надання послуг за Договором направляє Замовнику Звіт щодо виконання Договору та Акт наданих послуг у двох примірниках, оформлений зі сторони Виконавця.

Згідно з п. 3.5 договору, Замовник, у строк 3 (три) робочі дні з дня отримання Звіту щодо виконання Договору та Акту наданих послуг, має право надати обґрунтовані зауваження до Звіту щодо виконання Договору та/або письмову мотивовану відмову від підписання Акту наданих послуг.

Підписанням Акту наданих послуг Замовник підтверджує прийняття належним чином наданих Виконавцем послуг, що відповідають умовам Договору (пункт 3.7 договору).

Пунктом 4.1.1 договору встановлено обов`язок виконавця забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим цим Договором та вимогам, що зазвичай ставляться до такого роду послуг.

Відповідно до п. 4.1.4 договору, виконавець зобов`язаний у випадку неможливості здійснення своїх зобов`язань за Договором у строк 3 (три) календарних дні письмово сповістити Замовника про причини.

Згідно з п. 4.3.3 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість послуг.

Відповідно до п. 4.4.6 договору замовник має право у будь-який час до закінчення строку дії Договору в односторонньому порядку, без укладення додаткової угоди, розірвати Договір, письмово повідомивши Виконавця за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати дострокового розірвання Договору. Звіт та Акт надання послуг в такому випадку складаються Виконавцем на дату розірвання Договору та відповідно завершення надання послуг з включенням до них обсягу фактично наданих послуг. При цьому, Виконавець повертає Замовнику сплачені кошти за Договором, в розмірі вартості невиконаних зобов`язань (при цьому Виконавець має обгрунтувати такий розмір) протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту наданих послуг.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) і діє по 31.12.2025 року, а в частині невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання.

Матеріали справи також свідчать, що на виконання Договору позивач здійснив на користь Відповідача два платежі, а саме:

- на суму 728 000,00 грн за платіжною інструкцією № 563 від 23.01.2025;

- на суму 728 000,00 грн за платіжною інструкцією № 565 від 24.01.2025.

Загальна сума перерахованих коштів становить 1 456 000,00 грн. Отримувач коштів є ТОВ «Лазеро», код ЄДРПОУ 44710822, призначення платежу - оплата за юридичні послуги згідно з Договором № 02/12/24 від 02.12.2024 без ПДВ.

Позивач зазначає, що не отримав від Відповідача юридичних висновків, проєктів договорів, листів, процесуальних документів, консультацій, або інших результатів надання юридичних послуг. Звіти про виконання Договору, акти наданих послуг, відомості щодо обліку робочого часу не надавались позивачу відповідачем.

Позивач вказує, що жодного акта або звіту на спірну суму не підписував і послуг не приймав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу письмову вимогу про відмову від прийняття простроченого виконання та повернення 1 456000,00 грн.

Однак, відповідач кошти не повернув.

Позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 22/07/2026 від 22.07.2026, в якій зазначив що на підставі частини третьої статті 612 Цивільного кодексу України ТОВ "Електронні торгівельні технології" відмовляється від прийняття простроченого виконання у вигляді юридичних послуг. Правова підстава для подальшого утримання ТОВ «Лазеро» коштів у сумі 1456000,00 грн відпала. Такі кошти (сплачені у якості передплати) підлягають поверненню ТОВ "Електронні торгівельні технології".

Однак, відповідач кошти не повернув.

Обставини щодо повернення коштів за не наданні послуги стали підставаи для звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, як вже зазначалось, між сторонами у справі укладено Договір про надання юридичних послуг № 02/12/24 від 02.12.2024 на виконання умов якого позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в загальній сумі 1456000,00 грн.

Як вбачається з наведених платіжних документів, отримувачем коштів є ТОВ «Лазеро», код ЄДРПОУ 44710822, а у призначенні платежів зазначено: оплата за юридичні послуги згідно з Договором № 02/12/24 від 02.12.2024 без ПДВ.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів саме на виконання Договору про надання юридичних послуг № 02/12/24 від 02.12.2024, а відповідні кошти за своєю правовою природою становили попередню оплату за послуги, які мали бути надані відповідачем у порядку, строки та обсязі, визначених договором.

Водночас, матеріали справи не містять та відповідачем в процесі розгляду даної справи не надано суду будь-яких доказів надання послуг за договором. Зокрема в матеріалах справи відсутні надані відповідачем юридичні висновки, проєкти договорів, листи, процесуальні документи, консультації або інших матеріалізованих результатів надання юридичних послуг, які б підтверджували виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань.

Так само матеріали справи не містять підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, звітів виконавця про виконання Договору, документів щодо обліку витраченого на виконання доручень часу або інших доказів, з яких можливо було б встановити конкретний зміст, обсяг та вартість фактично наданих відповідачем позивачу юридичних послуг.

Позивач, у свою чергу, заперечує факт отримання відповідних послуг та зазначає, що будь-яких актів чи звітів на суму 1456000,00 грн ним не підписувалось, а результати юридичних послуг відповідачем не передавались.

При цьому суд виходить з того, що саме по собі отримання Виконавцем попередньої оплати не є безумовною та самостійною підставою для остаточного набуття ним відповідної суми коштів.

Правова природа попередньої оплати полягає у фінансуванні майбутнього належного виконання зобов`язання та передбачає зустрічне надання з боку особи, яка таку оплату отримала.

За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, обов`язок замовника здійснити оплату кореспондується з обов`язком виконавця фактично надати відповідну послугу. У разі ж здійснення попередньої оплати остаточне право виконавця утримувати отримані кошти залежить від виконання ним зустрічного обов`язку - фактичного надання послуг у погодженому сторонами обсязі та у встановлений договором строк.

Сам факт перерахування позивачем коштів за відсутності доказів зустрічного надання з боку відповідача не може свідчити про належне виконання останнім своїх договірних зобов`язань.

При цьому тягар доказування обставин фактичного надання послуг, на які відповідач міг би посилатися як на правову підставу для утримання отриманої суми попередньої оплати, відповідно до ст. 74 ГПК України покладається саме на відповідача.

Належними доказами виконання договору про надання юридичних послуг у даному випадку могли бути, зокрема, результати відповідної юридичної роботи, документи, складені Виконавцем на виконання завдань Замовника, листування сторін щодо конкретних доручень, акти приймання-передачі послуг, звіти, документи щодо обліку робочого часу або інші докази, які у своїй сукупності дозволяли б встановити зміст та обсяг фактично виконаної Відповідачем роботи. Однак таких доказів у матеріалах справи судом не встановлено.

Крім того, судом враховується, що надання відповідних послуг мало бути здійснено Відповідачем протягом строку, погодженого сторонами у Договорі.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що виконавець розпочинає надавати послуги після отримання попередньої оплати згідно з пунктом 2.3. Договору.

Відповідно до п. 3.4 договору виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів з дня закінчення звітного місяця надання послуг за Договором направляє Замовнику Звіт щодо виконання Договору та Акт наданих послуг у двох примірниках, оформлений зі сторони Виконавця.

Пунктом 4.1.1 договору встановлено обов`язок виконавця забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим цим Договором та вимогам, що зазвичай ставляться до такого роду послуг.

Відповідно до п. 4.1.4 договору виконавець зобов`язаний у випадку неможливості здійснення своїх зобов`язань за Договором у строк 3 (три) календарних дні письмово сповістити Замовника про причини.

Згідно з п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) і діє по 31.12.2025 року, а в частині невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання.

Однак, матеріали справи не містять жодних повідомлень від відповідача щодо неможливості здійснення своїх зобов`язань за Договором.

Суд констатує, що станом на момент винесення даного рішення строк дії договору є таким, що сплинув.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи відсутність доказів надання відповідачем юридичних послуг протягом погодженого сторонами строку, суд доходить висновку про прострочення відповідачем виконання свого договірного зобов`язання.

В подальшому позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу про відмову від прийняття простроченого виконання та повернення грошових коштів у сумі 1 456 000,00 грн.

Крім того, позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 22/07/2026 від 22.07.2026, в якій, посилаючись на ч. 3 ст. 612 ЦК України, повідомив про відмову ТОВ «Електронні торгівельні технології» від прийняття простроченого виконання у вигляді юридичних послуг та вимагав повернення сплаченої суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У даному випадку Позивач недвозначно повідомляв Відповідача про втрату інтересу в отриманні юридичних послуг після спливу погодженого сторонами строку їх надання та реалізував передбачене ч. 3 ст. 612 ЦК України право на відмову від прийняття простроченого виконання.

При цьому відповідно до ст. 906 ЦК України виконавець, який порушив договір про надання послуг під час здійснення підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів існування обставин непереборної сили або інших обставин, які відповідно до закону чи умов Договору звільняли б відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача існувало зобов`язання надати Позивачу юридичні послуги у встановлений Договором строк, однак доказів його належного виконання суду не надано, тоді як позивач після настання прострочення реалізував право на відмову від прийняття такого простроченого виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення ч. 3 ст. 1212 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Отже, з моменту, коли договірна підстава для подальшого утримання відповідачем отриманих у порядку попередньої оплати грошових коштів відпала, у нього виник обов`язок повернути такі кошти Позивачу.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, відповідно до яких у випадку, коли особою здійснено оплату, проте відповідне зустрічне надання не отримано, а сторона у подальшому відмовилась від договору, отримані іншою стороною кошти можуть підлягати поверненню на підставі положень ст. 1212 ЦК України.

Разом з тим суд враховує і правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у справі № 910/9072/17, відповідно до якої договірний характер правовідносин, як правило, виключає можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України до коштів, отриманих на виконання чинного зобов`язання, оскільки за наявності чинної правової підстави такі кошти не можуть вважатися безпідставно набутими. Водночас наведене не виключає застосування положень ст. 1212 ЦК України у випадку, коли правова підстава, на якій відповідне майно було набуте, у подальшому відпала.

У даній справі судом встановлено, що кошти у сумі 1456000,00 грн первісно були набуті відповідачем на належній правовій підставі, а саме договору про надання юридичних послуг № 02/12/24 від 02.12.2024.

Однак, у зв`язку з ненадання відповідних юридичних послуг передбачених договором № 02/12/24 від 02.12.2024 та втратою інтересу позивача щодо реалізації вищезазначеного договору, суд проходить до висновку, що кошти отриманні відповідачем у сумі 1456000,00 грн в якості передплати підлягають на користь позивача.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів повернення коштів на користь позивача, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у зазначеній вище сумі.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 17472,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лазеро (адреса: 61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 295; код ЄДРПОУ: 44710822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торгівельні технології" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55; код ЄДРПОУ: 42093946):

1456000,00 грн. грошових коштів;

17472,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак