Рішення № 140063658, 23.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1518/26Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Волковій Ю.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Ткаченко І.Ю. (ордер серії ВН №1773637);

від відповідача Дудкевич В.В. (ордер серії ВН №1724958);

розглянувши у підготовчому засіданні справу № 916/1518/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕРСІОР" (65027, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 85, оф. 31, код ЄДРПОУ 44842149);

до відповідача Компанії OASIS EXIM FZ-LLC (W3-S07 SHED No. 23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, United Arab Emirates, реєстраційний номер 0000004033781)

про стягнення 3 087 540,68 дол. США.,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕРСІОР" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії OASIS EXIM FZ-LLC, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 3 087 540,68 дол. США., а також суму витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами зовнішньоекономічних контрактів №2024/1912 від 19.12.2024, №2025/0901 від 09.01.2025, № 2025/1404 від 14.04.2025, №2025/1704 від 17.04.2025, із додатковими угодами до них, в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлені товари сільськогосподарської продукції.

24.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про долучення доказів (вх.№14333/26).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕРСІОР" залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

04.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 15279/26), згідно якої останнім такі недоліки усунуто.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1518/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 11.11.2026. Також, вказаною ухвалою суду позивача зобов`язано надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчені переклади на англійську мову: позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви, ухвали суду про відкриття провадження у справі та відповідного судового доручення із додатками, у строк до 21.05.2026. При цьому, згідно з ухвалою суду провадження у справі № 916/1518/26 зупинено до 11.11.2026, з огляду на необхідність належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, який, як зазначено позивачем у позовній заяві, знаходиться за адресою: W3-S07, будова номер 23, Промислова зона Аль Халіля Вільна зона Рас-ель-Хайма-Об`єднані Арабські Емірати.

Супровідним листом Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 року за вих. № 916/1518/26/2539/2026 на адресу позивача було надіслано документи по справі №916/1518/26 для здійснення їх нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову з метою подальшого направлення судового доручення відповідно до укладеного між Україною та Об`єднаними Арабськими Еміратами договору про взаємну правову допомогу у цивільних та комерційних справах.

21.05.2026 до суду від ТОВ "ІНВЕРСІОР" надійшла заява (вх.№ 17679/26) згідно якої останнє, просило суд продовжити процесуальний строк для надання перекладу документів, до 15.06.2026 року, посилаючись на те, що частину документів, направлених судом для здійснення перекладу, позивач отримав лише 18.05.2026 року, а також на значний обсяг документів, які підлягають перекладу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 у справі №916/1518/26 заяву ТОВ "ІНВЕРСІОР" (вх.№17679/26 від 21.05.2026) задоволено; продовжено ТОВ "ІНВЕРСІОР" строк для подання до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчених перекладів на англійську мову: позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви, ухвали суду про відкриття провадження у справі та відповідного судового доручення із додатками.

11.06.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №20362/26).

22.06.2026 до суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог (вх.№21713/26), згідно якої останній просить суд прийняту зазначену заяву та позовні вимоги ТОВ "ІНВЕРСІОР" задовольнити в повному обсязі.

Вказану заяву підписано представником Компанії OASIS EXIM FZ-LLC адвокатом Дудкевичем В.В., на підставі ордеру серії ВН №1724958, договору про надання правничої допомоги від 29.05.2026 та довіреності від 29.05.2026.

23.06.2026 до суду від позивача надійшла заява (вх. №21812/26), згідно якої останнім повідомлено суд, що за результатами переговорів із відповідачем, сторонами було досягнуто взаєморозуміння щодо врегулювання спірних правовідносин та узгоджено позицію стосовно заявлених позовних вимог, що стало підставою для подання OASIS EXIM FZ-LLC заяви про визнання позовних вимог від 22.06.2026, а тому необхідність у наданні суду нотаріально засвідчених перекладів документів та відповідного судового доручення з додатками відпала.

16.07.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів (вх. №25139/26).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.07.2026 провадження у справі №916/1518/26 поновлено, із призначенням підготовчого засідання на 02.09.2026.

В судовому засіданні 02.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1518/26 на 23.09.2026, про що ухвалою суду від 02.09.2026 повідомлено представника Компанії OASIS EXIM FZ-LLC, в порядку ст.120 ГПК України.

В судовому засіданні 23.09.2026 представником позивача було подано заяву про повернення позивачу 50% сплаченого судового збору (вх. №32626/26), з огляду на визнання відповідачем позову.

Разом з тим, в судовому засіданні 23.09.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов; представник відповідача визнав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч. 3 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження.

В судовому засіданні від 23.09.2026 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд встановив наступне.

19.12.2024 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено контракт №2024/1912, відповідно до умов п.1, п.2.1, п.2.1.1 якого, продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу, країна походження Україна, далі йменується «товар», орієнтована кількість товару становить 3 150,00 тон +/- 10%. Поставка товару може здійснюватися партіями.

Остаточна кількість поставленого товару визначається у пункті призначення (п.3.1 цього контракту) і є остаточною згідно даними Порта (п.2.2 контракту).

В п. 3.1 контракту визначено, товар буде поставлений автотранспортом на умовах DAP порти Одеса, порт Чорноморськ, порт Південний Україна, ІНКОТЕРМС 2020 і умовами цього контракту. Продавець здійснює митне оформлення товару.

Згідно п. 3.2, п.3.3, п.3.4 контракту, період поставки товару: з 19 грудня 2024 по 31 грудня 2025 включно. Датою поставки товару (партії товару) є дата приймання товару у пункті поставки згідно умов контракту. Поставка товару партіями допускається.

Передача і прийом товару по цьому контракту виконується в момент передачі товару в пункті призначення згідно з умовами ІНКОТЕРМС 2020, з урахуванням положень цього контракту (п.6.1 контракту).

25.04.2025 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено додаткову угоду №1 до контракту №2024/1912 від 19.12.2024, згідно якої сторонами були внесені зміни в розділ 4 та 5 контракту.

За умовами п.4.1, п.4.2 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 25.04.2025), ціна товару по цьому контракту визначається згідно інвойсу у розмірі 201 доларів США за 1 тонну кукурудзи, ціна може змінюватися, шляхом укладання додаткових угод. Загальна вартість контракту складає 633 150,00 доларів США +/-10%.

За умовами п. 5 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 25.04.2025) умови платежу: 100% вартості кожної окремої партії товару протягом 90 календарних днів після надання наступних документів (п.5.1 контракту): Комерційного рахунку продавця (копія) (п.5.1.1 контракту); Повідомлення експедитора митного брокера в пункті призначення про достатність пакету документів продавця, необхідних для митного оформлення (п.5.1.2 контракту); Реєстр щодо визначення ваги прийнятого товару у пункті призначення (п.5.1.3 контракту).

Оплата останньої партії товару здійснюється покупцем з врахуванням фактичної загальної кількості поставленого товару (згідно п.2.2 контракту) та раніше здійснених оплат (п. 5.2 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 25.04.2025)).

23.06.2026 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено додаткову угоду №3 до контракту №2024/1912 від 19.12.2024, згідно якої сторонами були внесені зміни в розділ 9 контракту.

За умовами п. 9 контракту( в редакції додаткової угоди №3 від 23.06.2026), у разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, зокрема, такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Одеської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідно до його регламенту.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання контракту №2024/1912 від 19.12.2024 позивач як продавець продав відповідачу товар «кукурудзу», у кількості 2 750 тон. Вказаний товар був вивезений за межі митної території України, що підтверджується митними деклараціями: №25UA500050010865U1 від 30.12.2025 та №25UA500050010866U0 від 30.12.2025.

Також, на оплату товару продавцем виставлено покупцю відповідні рахунки-фактури (інвойси) на загальну суму 552 750 доларів США, а саме: №02 від 29.12.2025 на суму 251 250 доларів США та № 03 від 29.12.2025 на суму 301 500 доларів США.

При цьому, відповідач за отриманий товар не розрахувався.

22.04.2026 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було підписано акт звірки взаємних розрахунків (за період 19.12.2024 22.04.2026), в якому сторонами погоджено заборгованість відповідача по контракту №2024/1912 від 19.12.2024 в розмірі 552 750 доларів США.

В подальшому, 09.01.2025 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено контракт №2025/0901, відповідно до умов п.1, п.2.1, п.2.1.1 якого, продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу, країна походження Україна, далі йменується «товар», орієнтована кількість товару становить 5060.881 тон +/- 10%. Поставка товару може здійснюватися партіями.

Остаточна кількість поставленого товару визначається у пункті призначення (п.3.1 цього контракту) і є остаточною згідно даними Порта (п.2.2 контракту).

В п. 3.1 контракту визначено, товар буде поставлений автотранспортом на умовах DAP порти Одеса, порт Чорноморськ, порт Південний Україна, ІНКОТЕРМС 2020 і умовами цього контракту. Продавець здійснює митне оформлення товару.

Згідно п. 3.2, п.3.3, п.3.4 контракту, період поставки товару: з 09 січня 2025 по 31 грудня 2025 включно. Датою поставки товару (партії товару) є дата приймання товару у пункті поставки згідно умов контракту. Поставка товару партіями допускається.

Передача і прийом товару по цьому контракту виконується в момент передачі товару в пункті призначення згідно з умовами ІНКОТЕРМС 2020, з урахуванням положень цього контракту (п.6.1 контракту).

25.04.2025 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено додаткову угоду №1 до контракту №2025/0901 від 09.01.2025, згідно якої сторонами були внесені зміни в розділ 4 та 5 контракту.

За умовами п.4.1, п.4.2 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 25.04.2025), ціна товару по цьому контракту визначається згідно інвойсу у розмірі 201 доларів США за 1 тонну кукурудзи, ціна може змінюватися, шляхом укладання додаткових угод. Загальна вартість контракту складає 1 017 237,08 доларів США +/-10%.

За умовами п. 5 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 25.04.2025) умови платежу: 100% вартості кожної окремої партії товару протягом 90 календарних днів після надання наступних документів (п.5.1 контракту): Комерційного рахунку продавця (копія) (п.5.1.1 контракту); Повідомлення експедитора митного брокера в пункті призначення про достатність пакету документів продавця, необхідних для митного оформлення (п.5.1.2 контракту); Реєстр щодо визначення ваги прийнятого товару у пункті призначення (п.5.1.3 контракту).

Оплата останньої партії товару здійснюється покупцем з врахуванням фактичної загальної кількості поставленого товару (згідно п.2.2 контракту) та раніше здійснених оплат (п. 5.2 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 25.04.2025)).

23.06.2026 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено додаткову угоду №2 до контракту №2025/0901 від 09.01.2025, згідно якої сторонами були внесені зміни в розділ 9 контракту.

За умовами п. 9 контракту (в редакції додаткової угоди №2 від 23.06.2026), у разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, зокрема, такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Одеської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідно до його регламенту.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання контракту №2025/0901 від 09.01.2025 позивач як продавець продав відповідачу товар «кукурудзу», у кількості 5060,881 тон. Вказаний товар був вивезений за межі митної території України, що підтверджується митними деклараціями: №25UA500050010872U9 від 30.12.2025; №25UA500050010874U7 від 30.12.2025 та №25UA500050010877U4 від 30.12.2025.

Також, на оплату товару продавцем виставлено покупцю відповідні рахунки-фактури (інвойси) на загальну суму 1 017 237,08 доларів США, а саме: №01 від 29.12.2025 на суму 502 500 доларів США, №02 від 29.12.2025 на суму 321 600 доларів США та № 04 від 29.12.2025 на суму 193 137,08 доларів США.

При цьому, відповідач за отриманий товар не розрахувався.

22.04.2026 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було підписано акт звірки взаємних розрахунків (за період 09.01.2025 22.04.2026), в якому сторонами погоджено заборгованість відповідача по контракту №2025/0901 від 09.01.2025 в розмірі 1 017 237,08 доларів США.

В подальшому, 14.04.2025 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено контракт №2025/1404, відповідно до умов п.1, п.2.1, п.2.1.1 якого, продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу, країна походження Україна, далі йменується «товар», орієнтована кількість товару становить 8500.00 тон +/- 10%. Поставка товару може здійснюватися партіями.

Остаточна кількість поставленого товару визначається у пункті призначення (п.3.1 цього контракту) і є остаточною згідно даними Порта (п.2.2 контракту).

В п. 3.1 контракту визначено, товар буде поставлений автотранспортом на умовах CIP порти Одеса, порт Чорноморськ, порт Південний Україна, ІНКОТЕРМС 2020 і умовами цього контракту. Продавець здійснює митне оформлення товару.

Згідно п. 3.2, п.3.3, п.3.4 контракту, період поставки товару: з 14 квітня 2025 по 31 грудня 2025 включно. Датою поставки товару (партії товару) є дата приймання товару у пункті поставки згідно умов контракту. Поставка товару партіями допускається.

Передача і прийом товару по цьому контракту виконується в момент передачі товару в пункті призначення згідно з умовами ІНКОТЕРМС 2020, з урахуванням положень цього контракту (п.6.1 контракту).

29.12.2025 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено додаткову угоду №2 до контракту №2025/1404 від 14.04.2025, згідно якої сторонами були внесені зміни в розділ 4 та 5 контракту.

За умовами п.4.1, п.4.2 контракту (в редакції додаткової угоди №2 від 29.12.2025), ціна товару по цьому контракту визначається згідно інвойсу у розмірі 182 доларів США за 1 тонну кукурудзи, ціна може змінюватися, шляхом укладання додаткових угод. Загальна вартість контракту складає 1 547 000,00 доларів США +/-10%.

За умовами п. 5 контракту (в редакції додаткової угоди №2 від 29.12.2025) умови платежу: 100% вартості кожної окремої партії товару протягом 90 календарних днів після надання наступних документів (п.5.1 контракту): Комерційного рахунку продавця (копія) (п.5.1.1 контракту); Повідомлення експедитора митного брокера в пункті призначення про достатність пакету документів продавця, необхідних для митного оформлення (п.5.1.2 контракту); Реєстр щодо визначення ваги прийнятого товару у пункті призначення (п.5.1.3 контракту).

Оплата останньої партії товару здійснюється покупцем з врахуванням фактичної загальної кількості поставленого товару (згідно п.2.2 контракту) та раніше здійснених оплат (п. 5.2 контракту (в редакції додаткової угоди №2 від 29.12.2025)).

23.06.2026 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено додаткову угоду №3 до контракту №2025/1404 від 14.04.2025, згідно якої сторонами були внесені зміни в розділ 9 контракту.

За умовами п. 9 контракту (в редакції додаткової угоди №3 від 23.06.2026), у разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, зокрема, такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Одеської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідно до його регламенту.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання контракту №2025/1404 від 14.04.2025 позивач як продавець продав відповідачу товар «кукурудзу», у кількості 2 740,40 тон. Вказаний товар був вивезений за межі митної території України, що підтверджується митною декларацією №25UA500050010822U6 від 30.12.2025.

Також, на оплату товару продавцем виставлено покупцю відповідний рахунок-фактуру (інвойс) № 03 від 29.12.2025 на суму 498 752,80 доларів США.

При цьому, відповідач за отриманий товар згідно контракту №2025/1404 від 14.04.2025 не розрахувався.

22.04.2026 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було підписано акт звірки взаємних розрахунків (за період 14.04.2025 22.04.2026), в якому сторонами погоджено заборгованість відповідача по контракту №2025/1404 від 14.04.2025 в розмірі 498 752,80 доларів США.

В подальшому, 17.04.2025 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено контракт №2025/1704, відповідно до умов п.1, п.2.1, п.2.1.1 якого, продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити сою насипом, країна походження Україна, далі йменується «товар», орієнтована кількість товару становить 4200 тон +/- 10%. Поставка товару може здійснюватися партіями.

Остаточна кількість поставленого товару визначається у пункті призначення (п.3.1 цього контракту) і є остаточною згідно даними Порта (п.2.2 контракту).

В п. 3.1 контракту визначено, товар буде поставлений автотранспортом на умовах CIP порт Чорноморськ, порт Одеса, порт Південний Україна, ІНКОТЕРМС 2020 і умовами цього контракту. Продавець здійснює митне оформлення товару.

Згідно п. 3.2, п.3.3, п.3.4 контракту, період поставки товару: з 17 квітня 2025 по 31 грудня 2025 включно. Датою поставки товару (партії товару) є дата приймання товару у пункті поставки згідно умов контракту. Поставка товару партіями допускається.

Передача і прийом товару по цьому контракту виконується в момент передачі товару в пункті призначення згідно з умовами ІНКОТЕРМС 2020, з урахуванням положень цього контракту (п.6.1 контракту).

У разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, зокрема, такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Одеської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідно до його регламенту (п.9.2 контракту).

Під час розгляду спору у суді і до цього контракту в цілому застосовуються норми матеріального і процесуального права України, мовою арбітражного розгляду є українська (п.9.3 контракту).

27.07.2025 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було укладено додаткову угоду №1 до контракту №2025/1704 від 17.04.2025, згідно якої сторонами були внесені зміни в розділ 4 та 5 контракту.

За умовами п.4.1, п.4.2 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 27.07.2025), ціна товару по цьому контракту визначається згідно інвойсу у розмірі 356 доларів США за 1 тонну cої, ціна може змінюватися, шляхом укладання додаткових угод. Загальна вартість контракту складає 1 495 200,00 доларів США +/-10%.

За умовами п. 5 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 27.07.2025) умови платежу: 100% вартості кожної окремої партії товару протягом 90 календарних днів після надання наступних документів (п.5.1 контракту): Комерційного рахунку продавця (копія) (п.5.1.1 контракту); Повідомлення експедитора митного брокера в пункті призначення про достатність пакету документів продавця, необхідних для митного оформлення (п.5.1.2 контракту); Реєстр щодо визначення ваги прийнятого товару у пункті призначення (п.5.1.3 контракту).

Оплата останньої партії товару здійснюється покупцем з врахуванням фактичної загальної кількості поставленого товару (згідно п.2.2 контракту) та раніше здійснених оплат (п. 5.2 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 27.07.2025)).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання контракту №2025/1704 від 17.04.2025 позивач як продавець продав відповідачу товар «сою», у кількості 2 861,80 тон. Вказаний товар був вивезений за межі митної території України, що підтверджується митними деклараціями: №25UA500050010893U7 від 30.12.2025 та №25UA500050010894U6 від 30.12.2025.

Також, на оплату товару продавцем виставлено покупцю відповідні рахунки-фактури (інвойси) на загальну суму 1 018 800,80 доларів США, а саме: №1 від 29.12.2025 на суму 235 600,80 доларів США та №2 від 29.12.2025 на суму 783 200 доларів США.

При цьому, відповідач за отриманий товар згідно контракту №2025/1704 від 17.04.2025 не розрахувався.

22.04.2026 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) було підписано акт звірки взаємних розрахунків (за період 17.04.2025 22.04.2026), в якому сторонами погоджено заборгованість відповідача по контракту №2025/1704 від 17.04.2025 в розмірі 1 018 800,80 доларів США.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ "ІНВЕРСІОР" зазначає, що товар обумовлений сторонами у контрактах: №2024/1912 від 19.12.2024, №2025/0901 від 09.01.2025, №2025/1404 від 14.04.2025, №2025/1704 від 17.04.2025, із урахуванням додаткових угод до них, було відвантажено в портах Південний, Одеса та Чорноморськ на судна: «MEGAN» та «NANA MOON» та відправлено на експорт, на який оформлені зазначені у позові митні декларації, однак, відповідач у строк передбачений п. 5.1 контрактів оплату за отриманий товар не здійснив.

Зазначене і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Одеської області із заявленим позовом про стягнення з Компанії OASIS EXIM FZ-LLC заборгованості за наведеними контрактами в загальному розмірі 3 087 540,68 доларів США.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до ст. 43 розділу"Колізійні норми щодо договірних зобов`язань" Закону "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Згідно п. 9 контрактів №2024/1912 від 19.12.2024 (в редакції додаткової угоди №3 від 23.06.2026), №2025/0901 від 09.01.2025 (в редакції додаткової угоди №2 від 23.06.2026), № 2025/1404 від 14.04.2025 (в редакції додаткової угоди №3 від 23.06.2026) та п.9.2 контракту №2025/1704 від 17.04.2025 сторони встановили, що у разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, зокрема, такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Одеської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідно до його регламенту.

Також, згідно п.9.3 контракту №2025/1704 від 17.04.2025 сторони погодили, що під час розгляду спору у суді і до цього контракту в цілому застосовуються норми матеріального і процесуального права України, мовою арбітражного розгляду є українська.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спір підлягає розгляду у Господарському суді Одеської області та до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальне та процесуальне право України.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, укладені між сторонами контракти №2024/1912 від 19.12.2024, №2025/0901 від 09.01.2025, № 2025/1404 від 14.04.2025, №2025/1704 від 17.04.2025, із додатковими угодами до них, є підставою для виникнення у сторін за цими контрактами господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

В свою чергу, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. 3.1 контрактів №2024/1912 від 19.12.2024 та №2025/0901 від 09.01.2025 сторонами погоджено, що товар буде поставлений автотранспортом на умовах DAP порти Одеса, порт Чорноморськ, порт Південний Україна, ІНКОТЕРМС 2020 і умовами цього контракту. Продавець здійснює митне оформлення товару.

Умови DAP (Delivered at Place «Поставка в місце призначення») за правилами Інкотермс 2020 означають, що продавець доставляє товар до вказаного пункту в Україні, але не розвантажує його і не сплачує імпортні мита.

Згідно п. 3.1 контрактів №2025/1404 від 14.04.2025 та № 2025/1704 від 17.04.2025 сторонами погоджено, що товар буде поставлений автотранспортом на умовах CIP порт Чорноморськ, порт Одеса, порт Південний Україна, ІНКОТЕРМС 2020 і умовами цього контракту. Продавець здійснює митне оформлення товару.

Умови CIP (Carriage and Insurance Paid to) за правилами Інкотермс 2020 означають «Перевезення та страхування оплачені до (… назва місця призначення)», коли продавець сплачує вартість доставки та мінімальне страхування вантажу до вказаного пункту.

Як встановлено судом, на виконання умов вищевказаних контрактів: №2024/1912 від 19.12.2024, №2025/0901 від 09.01.2025, №2025/1404 від 14.04.2025, №2025/1704 від 17.04.2025 позивачем було поставлено відповідачу товар «кукурудзу» та «сою» на загальну суму 3 087 540,68 доларів США, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії вантажних митних декларацій: №25UA500050010865U1 від 30.12.2025; №25UA500050010866U0 від 30.12.2025; №25UA500050010872U9 від 30.12.2025; №25UA500050010874U7 від 30.12.2025 та №25UA500050010877U4 від 30.12.2025; №25UA500050010822U6 від 30.12.2025; №25UA500050010893U7 від 30.12.2025 та №25UA500050010894U6 від 30.12.2025.

Так, за статтею 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, здійснення позивачем на користь відповідача поставки відповідного товару «кукурудзу» та «сою» є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити такий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п. 5 контрактів (в редакції додаткових угод до них), сторонами погоджено умови платежу: 100% вартості кожної окремої партії товару протягом 90 календарних днів після надання наступних документів (п.5.1 контракту): Комерційного рахунку продавця (копія) (п.5.1.1 контракту); Повідомлення експедитора митного брокера в пункті призначення про достатність пакету документів продавця, необхідних для митного оформлення (п.5.1.2 контракту); Реєстр щодо визначення ваги прийнятого товару у пункті призначення (п.5.1.3 контракту).

Як встановлено судом, на виконання умов вищевказаних контрактів, позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури (інвойси) на загальну суму 3 087 540,68 доларів США, а саме:

- згідно контракту №2024/1912 від 19.12.2024, рахунки-фактури (інвойси): №02 від 29.12.2025 на суму 251 250 доларів США та № 03 від 29.12.2025 на суму 301 500 доларів США;

- згідно контракту №2025/0901 від 09.01.2025, рахунки-фактури (інвойси): №01 від 29.12.2025 на суму 502 500 доларів США, №02 від 29.12.2025 на суму 321 600 доларів США та № 04 від 29.12.2025 на суму 193 137,08 доларів США;

- згідно контракту №2025/1404 від 14.04.2025, рахунок-фактуру (інвойс): №03 від 29.12.2025 на суму 498 752,80 доларів США;

- згідно контракту №2025/1704 від 17.04.2025, рахунки-фактури (інвойси): №1 від 29.12.2025 на суму 235 600,80 доларів США та №2 від 29.12.2025 на суму 783 200 доларів США;

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого товару, згідно вказаних контрактів, після його поставки відповідно до виставлених інвойсів, що не оспорюється відповідачем.

Також, 22.04.2026 між Компанією OASIS EXIM FZ-LLC (Покупець) та ТОВ "ІНВЕРСІОР" (продавець) були підписані акти звірки взаємних розрахунків, в яких сторонами було погоджено заборгованість відповідача по контрактам, а саме:

- №2024/1912 від 19.12.2024 в розмірі 552 750 доларів США;

-№2025/0901 від 09.01.2025 в розмірі 1 017 237,08 доларів США;

-№2025/1404 від 14.04.2025 в розмірі 498 752,80 доларів США;

- №2025/1704 від 17.04.2025 в розмірі 1 018 800,80 доларів США.

З огляду на встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеними з позивачем контрактів щодо поставки товару, суд доходить до висновку про порушення відповідачем умов вказаних контрактів.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив бо виконання зобов`язання або не виконав його у строк, вставлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості в загальному розмірі 3 087 540,68 доларів США, у тому числі: за контрактом №2024/1912 від 19.12.2024 в розмірі 552 750 доларів США; за контрактом №2025/0901 від 09.01.2025 в розмірі 1 017 237,08 доларів США; за контрактом №2025/1404 від 14.04.2025 в розмірі 498 752,80 доларів США; за контрактом №2025/1704 від 17.04.2025 в розмірі 1 018 800,80 доларів США, яка повністю визнається відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "ІНВЕРСІОР" про стягнення з відповідача 3 087 540,68 доларів США заборгованості за контрактами.

Щодо розподілу судових витрат позивача по сплаті судового збору

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, які кореспондують з ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судовий збір, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, відповідачем була подана до господарського суду окрема письмова заява про визнання позову (вх. 21713/26 від 22.06.2026) під час підготовчого провадження.

За таких обставин, зважаючи на те, що позов задоволено, та відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розподіл судових витрат по справі в порядку та на підставі ст. 130 ГПК України.

Так, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви (платіжна інструкція № 104 від 23 квітня 2026 року) у розмірі 931 840 грн.

При цьому, позивачем було подано до суду заяву про повернення йому 50% сплаченого судового збору (вх. №32626/26 від 23.09.2026).

З урахуванням вищенаведеного, витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу наступним чином: 465 920 грн. підлягає поверненню з державного бюджету позивачу та 465 920 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Компанії OASIS EXIM FZ-LLC (W3-S07 SHED No. 23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, United Arab Emirates, реєстраційний номер 0000004033781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕРСІОР" (65027, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 85, оф. 31, код ЄДРПОУ 44842149) 3 087 540 (три мільйони вісімдесят сім тисяч п`ятсот сорок) доларів США 68 центів - заборгованості за контрактами: №2024/1912 від 19.12.2024, №2025/0901 від 09.01.2025, №2025/1404 від 14.04.2025, №2025/1704 від 17.04.2025 та 465 920 (чотириста шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять) грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНВЕРСІОР" (65027, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 85, оф. 31, код ЄДРПОУ 44842149) з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, місто Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) 465 920 (чотириста шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять) грн. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 104 від 23.04.2026 на загальну суму 931 840 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено 24.09.2026.

Суддя Ю.І. Мостепаненко