Рішення № 140063605, 23.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1093/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2-1770/26 від 10.09.2026) у справі № 916/1093/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ до Приватного підприємства АНК, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Тенсенс про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 315204,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства АНК про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 315204.26 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ зазначає, що відповідачем після дострокового розірвання договору про надання послуг № 139 від 20.09.2024 р. не повернуто грошові кошти у розмірі 315204,26 грн., що є різницею між вартістю фактично наданих послуг та сплаченим авансом за послуги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 р. (суддя Рога Н.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1093/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, при цьому судове засідання призначено на 14.04.2026 р. о 09:40 год.

10.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 12442/26).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2026 р. (суддя Рога Н.В.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ (вх.№12442/26 від 10.04.2026 р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 916/1093/26.

13.04.2026 р. від Приватного підприємства АНК через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. № 12595/26).

13.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про відсутність заперечень проти відкладення судового засідання (вх. № 12652/26).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2026 р. (суддя Рога Н.В.) відкладено судове засідання на 12.05.2026 р. о 12:30 год.

15.04.2026 р. від Приватного підприємства АНК через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12919/26).

21.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. 13710/26).

06.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 916/1093/26 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon (вх. № 15779/26 від 06.05.2026 р.).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 р. (суддя Рога Н.В.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ (вх. № 15779/26 від 06.05.2026р.) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 916/1093/26.

07 травня 2026 р. від Приватного підприємства АНК через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 916/1093/26 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon(вх. № 15820/26 від 07.05.2026 р.).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 р. (суддя Рога Н.В.) задоволено заяву Приватного підприємства АНК (вх. № 15820/26 від 07.05.2026 р.) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 916/1093/26 задовольнити.

11.05.2026 р. від Приватного підприємства АНК через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (заяв свідків) та поновлення пропущеного процесуального строк заява (вх. № 16286/26).

12.05.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло заперечення на клопотання (вх. № 16352/26).

12.05.2026 р. від Приватного підприємства АНК через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (вх. № 16363/26).

12.05.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло заперечення на клопотання (вх. № 16439/26).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2026 р. (суддя Рога Н.В.) судове засідання відкладено на 19.05.2026 р. о 9:30 год.

13.05.2026 р. від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла заява свідка (вх. № 16662/26).

13.05.2026 р. від ОСОБА_2 до господарського суду надійшла заява свідка (вх. № 16659/26).

13.05.2026 р. від ОСОБА_3 до господарського суду надійшла заява свідка (вх. № 16657/26).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2026 р. (суддя Рога Н.В.) судове засідання відкладено на 11.06.2026 р. о 12:00 год.; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Тенсенс.

22.05.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 17885/26), в якій позивач зазначає, що на виконання ухвали Господарського суду Одеської області про залучення до участі у справі № 916/1093/26 третьої особи від 19 травня 2026 року, направлено третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю Тенсенс копію позовної заяви з додатками, про що до суду надаються відповідні докази.

27.05.2026 від Приватного підприємства АНК через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 18406/26), в якій відповідач повідомляє, що на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області про залучення до участі у справі № 916/1093/26 третьої особи від 19 травня 2026 року, третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю Тенсенс направлено копію відзиву на позовну заяву разом з усіма додатками, про що надають до суду відповідні докази.

04.06.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Тенсенс через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшли письмові пояснення третьої особи (вх. № 19440/26).

09.06.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (заяви свідка) та поновлення пропущеного процесуального строку (вх. № 20048/26).

11.06.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 20259/26).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2026 р. відкладено судове засідання на 16 червня 2026 р. о 12:30 год., при цьому здійснювати проведення судового засідання, призначеного на 16 червня 2026 р. о 12:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon (https://easycon.com.ua/) та забезпечити участь у ньому представника відповідача.

Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2026 р. № 916/1093/26 на 16 червня 2026 р. о 12:30 год., не відбулося у зв`язку з відпусткою судді за сімейними обставинами, про що складено відповідну довідку.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області № 115 від 17.06.2026 р., у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 16.06.2026 № 1182/0/15-26 Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 № 17-01/2025, з метою дотримання строків, визначених ГПК України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/1093/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 року справу № 916/1093/26 передано на розгляд судді Петрова В.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. суддею Петровим В.С. прийнято справу № 916/1093/26 до свого провадження; постановлено розгляд справи здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.07.2026 р. об 11:15 год.

03.07.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 23302/26), відповідно до якої позивач просить суд долучити до матеріалів справи № 916/1093/26 оригінал нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_5 , поданої як доказ у справі.

06.07.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 23596/26), відповідно до якої представник позивача просить суд надати можливість приймати участь в усіх судових засіданнях по справі № 916/1093/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ про участь у підготовчому засіданні по справі № 916/1093/26, яке призначене на 14 липня 2026 р. об 11:15 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

09.07.2026 р. від Приватного підприємства АНК через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 24039/26), відповідно до якої відповідач просить суд надати можливість приймати участь в усіх судових засіданнях по справі № 916/1093/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2026 р. задоволено заяву Приватного підприємства АНК про участь в усіх судових засіданнях по справі № 916/1093/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

У судовому засіданні 14 липня 2026 р. судом задоволено клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи № 916/1093/26, про що зазначено у протоколі судового засідання від 14.07.2026 р.

Крім того, у судовому засіданні 14 липня 2026 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність подання додаткових пояснень щодо долучених позивачем доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2026 р. відкладено розгляд справи на 08 вересня 2026 р. об 11:30 год.

07.09.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів їх розміру після ухвалення рішення (вх. № 30207/26), в якій позивач просить долучити вказану заяву до матеріалів справи № 916/1093/26 та врахувати наведений у ній попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу; врахувати повідомлення позивача про подання доказів розміру зазначених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України; після подання відповідних доказів вирішити питання про стягнення з ПП АНК на користь ТОВ Будпостач-СТСВ витрат на професійну правничу допомогу в підтвердженому та обґрунтованому розмірі з урахуванням результатів розгляду справи шляхом ухвалення додаткового рішення, якщо це питання не буде вирішене основним рішенням

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.09.2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ до Приватного підприємства АНК, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Тенсенс про стягнення коштів у розмірі 315204,26 грн., а саме: стягнуто з Приватного підприємства АНК на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ грошові кошти у розмірі 315204,26 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 3782,45 грн.

10.09.2026 року від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ до господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2-1770/26), в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі № 916/1093/26, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.; розглянути заяву без повідомлення учасників справи відповідно до частини третьої статті 244 ГПК України, якщо суд не встановить необхідності проведення судового засідання.

Так, заявник зазначає, що 18.02.2026 між ТОВ Будпостач- СТСВ та адвокатом Севастьяновим Максимом Валерійовичем укладено договір № б/н про надання правничої допомоги, відповідно до п.п. 1.1-1.2 якого адвокат надає правничу допомогу та здійснює представництво клієнта в Господарському суді Одеської області у спорі з ПП АНК про стягнення 315204,26 грн.

При цьому позивач вказує, що пункт 3.1 договору встановлює остаточний фіксований гонорар за повний погоджений обсяг допомоги в першій інстанції - 40000,00 грн., який згідно з пунктом 3.2 договору не є погодинним і не залежить від кількості засідань, витрачених годин чи результату розгляду справи.

Крім того, як повідомляє позивач, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 підписаний клієнтом та адвокатом і засвідчує надання та прийняття послуг у повному обсязі, належної якості, загальною вартістю 40000,00 грн. Послуги охоплюють період з 18.02.2026 по 08.09.2026 включно.

Як вказує заявник, відповідно до пункту 3.5 акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026, який містить розписку про отримання коштів, клієнт підтвердив передання, а адвокат отримання гонорару в сумі 40000,00 гривень. Сторони засвідчили відсутність претензій щодо суми, строку та порядку оплати гонорару. Отже, за ствердженням заявника, підписаний сторонами акт підтверджує обсяг і вартість наданої професійної правничої допомоги, а також фактичну сплату позивачем погодженого гонорару. Заявник просить суд врахувати зазначений акт у сукупності з договором про надання правничої допомоги як докази фактично понесених витрат у справі № 916/1093/26 у розмірі 40000,00 грн.

Наразі заявник зазначає, що витрати пов`язані із захистом майнового інтересу позивача на суму 315204,26 грн. і охоплюють весь погоджений комплекс допомоги в першій інстанції. Спір потребував аналізу взаєморозрахунків за договором, опрацювання позиції відповідача, роботи з додатковими доказами та участі в процесі за наявності третьої особи. Заявлені 40000 грн. є єдиним фіксованим гонораром за цей комплекс послуг.

Водночас позивач додає, що у первісному розрахунку позивач зазначив судовий збір та повідомив про визначення остаточної суми витрат за результатами розгляду справи. Відповідне прохання про стягнення судових витрат містилося також у відповіді на відзив. До ухвалення рішення позивач окремою заявою конкретизував витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40000,00 грн. Остаточно заявлена сума відповідає цьому повідомленню та підтверджується договором і актом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2026 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/1093/26 до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

23.09.2026 року від Приватного підприємства АНК через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшли заперечення на заяву (вх. № 32507/26), відповідно до яких відповідач просить суд прийняти та врахувати ці письмові заперечення і клопотання ПП АНК про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу при вирішенні заяви ТОВ Будпостач-СТСВ про ухвалення додаткового рішення; відмовити у задоволенні заяви ТОВ Будпостач-СТСВ про стягнення з ПП АНК 40000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу частини витрат на професійну правничу допомогу - зменшити їх до 10000,00 грн. як розміру, що за конкретних обставин цієї справи не виходить за межі розумної та пропорційної компенсації.

Так, в обґрунтування поданих заперечень відповідач зауважує, що позивачем не виконано належним чином вимоги статті 124 ГПК України щодо попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, оскільки у позовній заяві ТОВ Будпостач-СТСВ зазначило як попередній розрахунок фактично лише суму судового збору, окремо вказавши, що інші судові витрати, які воно очікує понести, йому наразі невідомі, а їх остаточний розмір буде визначено за результатами розгляду справи, при цьому позивач у теперішній заяві визнає, що у первісному розрахунку було зазначено судовий збір, тоді як конкретну суму витрат на професійну правничу допомогу, він заявив лише безпосередньо перед ухваленням рішення.

Водночас відповідач вказує, що договір про надання правничої допомоги між ТОВ Будпостач-СТСВ та адвокатом Севастьяновим М.В. був укладений 18.02.2026 року, тобто більш ніж за місяць до подання позову - 24.03.2026 року, і вже пунктом 3.1 цього договору було прямо та остаточно визначено фіксований гонорар у розмірі 40000,00 грн. за повний обсяг допомоги в суді першої інстанції, а відтак на момент подання позовної заяви позивач знав про наявність витрат на професійну правничу допомогу, їх точний розмір, мав уже укладений договір, яким цей розмір визначено як фіксовані 40000,00 грн., але до попереднього розрахунку відповідні витрати не включив та повідомив суду, що інші майбутні витрати йому невідомі.

Між тим відповідач зазначає, що лише 07.09.2026 року, тобто за один день до прийняття рішення, позивач подав окрему заяву, якою вперше визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40000,00 грн., проте, як вбачається з картки руху документа, повідомлення про доставку цієї заяви до електронного кабінету ПП АНК зафіксовано 08.09.2026 о 08:14, тобто буквально в день судового засідання та ухвалення рішення. Отже, за твердженням відповідача, позивач, який знав про фіксовані 40000,00 грн. ще 18.02.2026 року не повідомляв про них відповідача протягом понад шести місяців розгляду справи і розкрив цю суму лише безпосередньо перед завершенням розгляду, що істотно обмежило можливість відповідача завчасно оцінити реальний обсяг заявленого позивачем процесуального ризику, висловити заперечення щодо співмірності майбутніх витрат; аналізувати необхідність окремих процесуальних дій позивача саме крізь призму їх наступного перекладення на відповідача; належним чином реалізувати принципи змагальності та рівності сторін.

Крім того, відповідач посилається на додаткову постанову від 18.06.2026 року у справі № 910/7759/25, в якій КГС ВС зазначив, що при істотному перевищенні саме сторона, яка просить про компенсацію, повинна обґрунтувати і довести, чому вона не могла передбачити відповідні витрати на час первісного розрахунку.

Наразі, як наголошує відповідач, загальний розмір судових витрат зріс приблизно у 11,6 разів, а витрати на правничу допомогу, як окрема складова, з`явилися у розмірі 40000,00 грн. замість нульового показника у первісному розрахунку.

Разом з тим відповідач вказує, що позивач не пояснив, з яких саме об`єктивних причин договір від 18.02.2026 року із уже зафіксованою сумою 40000,00 грн. не міг бути поданий суду разом із позовом або хоча б протягом наступних шести місяців.

Додатково відповідач зауважує, що наявність чинного договору і підписаного акту підтверджує внутрішні правовідносини позивача із адвокатом, але не доводить автоматично співмірність усіх 40000 грн. для покладення їх на ПП АНК.

При цьому відповідач стверджує, що витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. не відповідають критеріям співмірності та пропорційності за конкретних обставин цієї справ.

Водночас відповідач зазначає, що акт від 09.09.2026 року включає послуги, зокрема: подання заяв про участь у відеоконференціях; опрацювання судових ухвал; процесуальне листування; завантаження документів до Електронного суду; забезпечення направлення документів учасникам; направлення копії позову третій особі, однак такі дії дійсно можуть бути складовою представництва, однак переважно мають організаційно-технічний характер і не свідчать про такий рівень правової складності, який сам по собі виправдовував би перекладення на іншу сторону всього фіксованого гонорару.

Також щодо включення до правової допомоги підготовки клопотання від 09.06.2026 року про долучення заяви свідка та поновлення пропущеного процесуального строку, відповідач вказує, що заявлена робота адвоката виникла саме у зв`язку з тим, що доказ не було подано позивачем своєчасно та виникла необхідність окремо обґрунтовувати поновлення пропущеного строку, натомість такі витрати не можуть безумовно перекладатися на ПП АНК як необхідний наслідок захисту права позивача, оскільки їх виникнення пов`язане із процесуальною поведінкою самого позивача.

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи до уваги положення статті 221 та 244 ГПК України, враховуючи відсутність необхідності призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що в описовій частині позовної заяви заявник, посилаючись на п 9 ч. 3 ст. 162, ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складається із суми судового збору, який сплачено за розгляд цієї позовної заяви, при цьому про всі судові витрати, які очікує понести в зв`язку із розглядом справи наразі позивачу невідомо, остаточна сума судових витрат буде визначена за результатом розгляду справи.

У подальшому, а саме 07.09.2026 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ подано до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів їх розміру після ухвалення рішення, в якій позивач просить долучити вказану заяву до матеріалів справи № 916/1093/26 та врахувати наведений у ній попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу; врахувати повідомлення позивача про подання доказів розміру зазначених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України; після подання відповідних доказів вирішити питання про стягнення з ПП АНК на користь ТОВ Будпостач-СТСВ витрат на професійну правничу допомогу в підтвердженому та обґрунтованому розмірі з урахуванням результатів розгляду справи шляхом ухвалення додаткового рішення, якщо це питання не буде вирішене основним рішенням.

З огляду на зазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позивачем ТОВ Будпостач-СТСВ виконано вимоги ст. 124 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, який в подальшому конкретизовано у заяві від 07.09.2026 р. (вх. № 30207/26).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Наразі слід зазначити, що під час ухвалення Господарським судом Одеської області рішення від 08.09.2026 р. у справі № 916/1093/26 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ було вирішено питання щодо розподілу судових витрат лише в частині сплаченого позивачем судового збору, питання розподілу судових витрат позивача на професійну правову допомогу не вирішувалося.

У ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що під час ухвалення господарським судом рішення по даній справі питання стосовно розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, при цьому позивачем у позовній заяві було повідомлено про те, що у разі задоволення позовних вимог повний розрахунок витрат буде надано відповідно до вимог, передбачених ст.ст. 126, 129 ГПК України, господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Як убачається з матеріалів справи, 18 лютого 2026 року між Севастьяновим Максимом Валериевичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № б/н, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надавати професійну правничу допомогу та представляти інтереси клієнта у Господарському суді Одеської області у справі за позовом клієнта до ПП АНК (ЄДРПОУ 21296967) про стягнення 315204,26 грн. Клієнт зобов`язується приймати та оплачувати правничу допомогу на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору від 18.02.2026 р. сторони погодили, що правнича допомога охоплює аналіз договору про надання послуг № 139 від 20.09.2024 та інших матеріалів спору; консультації та формування правової позиції; підготовку і подання позову, відповідь на відзив, пояснень, заяв, клопотань та заперечень; роботу з доказами; ознайомлення з матеріалами справи; участь у судових засіданнях, у тому числі в режимі відеоконференції; отримання й аналіз судових рішень; процесуальне листування та роботу через підсистему Електронний суд.

Пунктами 3.1, 3.2 договору від 18.02.2026 р. визначено, що за повний погоджений обсяг правничої допомоги у справі першій інстанції сторони встановлюють фіксований гонорар у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок. Це остаточна загальна сума винагороди адвоката. Гонорар не є погодинним, не залежить від кількості засідань, витрачених годин чи результату розгляду справи. Під час погодження суми сторонами врахували предмет і ціну позову, характер спору, обсяг матеріалів, участь третьої особи, необхідність підготовки процесуальних документів та представництва в суді.

Відповідно до п. 3.3 договору від 18.02.2026 р. клієнт сплачує гонорар протягом 10 (десяти) банківських днів після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору або ухвали, якою закінчено розгляд справи без вирішення спору по суті.

Положеннями п. 3.4 договору від 18.02.2026 р. передбачено, що оплата послуг здійснюється клієнтом у готівковій або безготівковій формі. Підтвердженням факту надання послуг є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг.

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1 договору від 18.02.2026 р.).

Так, вказаний договір про надання правничої допомоги від 18.02.2026 р. підписаний уповноваженими представниками сторін та містить відтиск печатки позивача.

09 вересня 2026 р. адвокатом Севастьяновим М. В. та Товариством з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ (клієнт) складено та підписано акт № 1 приймання-передачі наданих послуг до договору № б/н про надання правничої допомоги від 18.02.2026, з якого вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв професійну правничу допомогу у справі № 916/1093/26 у Господарському суду Одеської області за позовом клієнта до ПП АНК про стягнення 315204,26 грн, за участю третьої особи на стороні відповідача ТОВ Тенсенс.

Відповідно до п. 1.2 акту приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 року період надання послуг, що приймаються за цим актом з 18 лютого 2026 року по 08 вересня 2026 року.

У розділі 2 акту приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 року міститься наступний опис наданої професійної правничої допомоги: правовий аналіз договору про надання послуг № 139 від 20.09.2024, платіжних документів, актів надання послуг, акта звірки та листування сторін щодо припинення договірних відносин і повернення невикористаної передоплати. Консультування клієнта та формування правової позиції щодо стягнення 315204,26 грн. (п. 2.1); підготовка позовної заяви про стягнення коштів із ПП АНК, сформованої в підсистемі Електронний суд 24.03.2026; підготовка та систематизація додатків, оформлення і подання позову до Господарського суду Одеської області (п. 2.2); аналіз відзиву відповідача; підготовка відповіді на відзив, сформованої 20.04.2026 та поданої до суду 21.04.2026 (вх. № 13710/26), з обґрунтуванням позиції клієнта щодо повернення передоплати та запереченням доводів відповідача (п. 2.3); підготовка й подання заперечень на клопотання відповідача від 12.05.2026 (вх. № 16352/26 та № 16439/26); заяви від 22.05.2026 про направлення позову з додатками третій особі (вх. № 17885/26); клопотання від 09.06.2026 про долучення доказів, а саме заяви свідка та поновлення пропущеного процесуального строку (вх. № 20048/26) (п. 2.4); підготовка та подання заяв щодо участі представника клієнта в судових засіданнях у режимі відеоконференції; представництво клієнта в судових засіданнях безпосередньо у залі судових засідань в приміщенні суду (п. 2.5); опрацювання процесуальних документів і судових ухвал у справі; процесуальне листування, подання документів через підсистему Електронний суд та забезпечення їх направлення іншим учасникам справи (п. 2.6).?

Згідно з п. 3.1 акту приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 року загальна вартість наданої та прийнятої за цим актом професійної правничої допомоги становить 40000,00 грн., що відповідає фіксованому гонорару, погодженому пунктом 3.1 договору.

Умовами п. 3.2 акту приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 року передбачено, що відповідно до пункту 3.2 договору гонорар не є погодинним і не залежить від кількості засідань, витрачених годин чи результату розгляду справи. Перелік у розділі 2 цього акту деталізує зміст послуг; окрема вартість кожної дії та погодинні ставки цим актом не встановлюються.

Положеннями п. 3.4 акту приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 року передбачено, що цей акт підтверджує факт надання та прийняття послуг і їх вартість. Послуги надані в повному обсязі, вчасно та належної якості.

При цьому у п. 3.5 акту приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 року міститься розписка про отримання коштів, відтак підписанням цього акту клієнт підтверджує передання, а адвокат підтверджує отримання гонорару в сумі 40000,00 грн. Претензії щодо суми, строку та порядку оплати гонорару у сторін відсутні.

У відповідності до ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим слід зазначити, що наявні у матеріалах справи ордер на надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги № б/н від 18.02.2026, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 09.09.2026 до договору про надання правничої допомоги № № б/н від 18.02.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001642 від 19.07.2019 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Між тим у ч. 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Так, відповідачем Приватним підприємством АНК заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, оскільки, на переконання відповідача, розмір заявлених позивачем витрат на професійну (правничу) допомогу є істотно завищеним та не співмірним зі складністю справи і часом, витраченим адвокатом на надання правничої допомоги.

Наразі у заявленому клопотанні відповідач вказує, що значна частина наведених у акті наданих послуг є організаційно-технічними діями та не відносяться до видів правової допомоги, при цьому правнича допомога у розмірі 40000,00 грн. не відповідає критеріям співмірності та пропорційності за складності справи та ціні позову. Також відповідач вказує, що не всі наведені у акті надання послуги відповідають критерію реальності, необхідності та розумності витрат, оскільки, зокрема, деякі роботи були спричинені власними процесуальними діями позивача у зв`язку з тим, несвоєчасним вчинення процесуальних дій та пропущенням строку.

З урахуванням викладеного, відповідач стверджує, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. не відповідає критерію розумності та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та просить зменшити їх до 10 000 грн., як розміру, що за конкретних обставин цієї справи не виходить за межі розумної та пропорційної компенсації.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 № 910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21 тощо, випливає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (аналогічний правовий висновок викладений в додатковій постанові ПЗАГС від 18.03.2025 р. по справі № 916/4066/23).

Відтак, господарський суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/1340/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Як вбачається з наданих документів на підтвердження таких витрат - розмір витрат на правничу допомогу погоджено між позивачем та його адвокатом у фіксованому розмірі.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (п. 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Дослідивши та проаналізувавши поданий позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 09.09.2026 р., господарський суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг.

Наразі господарський суд зазначає, що складність справи не є високою, спірний договір є стандартним договором надання послуг, крім того, вказаний спір для кваліфікованого фахівця є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку з неналежним виконанням договору надання послуг. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей надання послуг у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту сплати на рахунок виконавця послуг передплати у більшому розмірі, ніж виконавцем надано послуг, судова практика щодо стягнення суму невикористаного авансу, що становить різницю між сплаченими коштами та вартістю фактично наданих послуг, є сталою.

Також спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, натомість великої кількості законів чи підзаконних нормативно-правових актів, які підлягали би дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.

Наразі господарський суд наголошує, що дана категорія справ не є новою чи практикоутворюючою.

Крім того, суд, серед іншого, звертає увагу саме на виконаний адвокатом обсяг робіт (наданих послуг): складення позовної заяви, яка не є об`ємною, її текст викладено на 7 аркушах, більша частина з яких становить цитування умов договору та положень актів законодавства, що не потребувало значних зусиль для адвоката. Також суд звертає увагу на те, що справа № 916/1093/26 не відноситься до категорії складних, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. При цьому суд додає, що практика з подібних спорів є досить сталою та обширною, тому пошук та аналіз актуальної судової практики не потребує досить значного часу та зусиль.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи клопотання відповідача, господарський суд доходить висновку, що визначена заявником сума витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. є завищеною, не є співмірною з фактичним обсягом і складністю виконаних робіт та не відповідає критерію розумної необхідності судових витрат у цій конкретній справі, у зв`язку із чим господарський суд констатує, що такими, що підлягають задоволенню є стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2-1770/26 від 10.09.2026) у справі № 916/1093/26 задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства АНК (73025, м. Херсон, Острівське шосе, буд. 10-А; код ЄДРПОУ 21296967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ (73034, м. Херсон, вул. Говарда Джона, буд. 2, приміщення 31, 31А; код ЄДРПОУ 3982866) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000/двадцять тисяч/грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Будпостач-СТСВ про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/1093/26 відмовити.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 23.09.2026 року з огляду на перебування судді Петрова В.С. у відрядженні з 14.09.2026 по 18.09.2026 та у додатковій відпустці з 19.09.2026 по 22.09.2026.

Суддя В.С. Петров