Ухвала суду № 140063167, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про продовження строку підготовчого провадження та

відкладення підготовчого засідання

м. Київ

21.09.2026справа № 910/9268/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/9268/26

за позовом Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа-Тур» (вул. Брановицького Ігоря, буд. 9/11, м. Київ, 01042; ідентифікаційний код 37165133)

про стягнення 9 337 039,79 грн,

за участю представників:

позивача Буханистого О.В. (розпорядження від 12.09.2023 №214);

відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада (далі КМР) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа-Тур» (далі Товариство) про стягнення 9 337 039,79 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,4429 га з кадастровим номером 8000000000:82:091:0006, що знаходиться за адресою: вул. Брановицького Ігоря, 9/11, Печерський район, м. Київ (далі земельна ділянка), за період з 01.01.2020 по 31.05.2026.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2026 №482535559 на земельній ділянці розташований майновий комплекс (літ. А, Б, В) - СТО з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 2518,9 кв.м, який перебуває у власності Товариства, право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.06.2015, номер відомостей про речове право 10016069 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 651017980000);

- відповідач з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений об`єкт нерухомого майна;

- рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування будь-яким фізичним або юридичним особам КМР не приймала;

- наразі в КМР триває розгляд підготовленого Департаментом проєкту рішення КМР від 30.12.2025 №08/231-1037/ПР «Про передачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІА-ТУР» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування майнового комплексу - СТО з вбудованими офісними приміщеннями на вул. Брановицького Ігоря, 9/11 у Печерському районі міста Києва»;

- із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно;

- оскільки відповідач належно не оформлює правовідносини щодо користування земельною ділянкою та не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, то належним та ефективним способом захисту прав КМР є стягнення з відповідача на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) безпідставно збережених коштів у сумі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2020 по 31.05.2026 у сумі 9 337 039,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.09.2026.

12.08.2026 відповідач подав суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову, оскільки:

- КМР фактично ототожнює відсутність договору оренди із наявністю всіх елементів кондикційного зобов`язання і наявністю підстав для стягнення з відповідача коштів у порядку статті 1212 ЦК України;

- передача земельної ділянки в оренду, що перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання з останнім договору оренди такої земельної ділянки, який, у свою чергу, є підставою для реєстрації права користування даною земельною ділянкою, з моменту якої і виникає таке право;

- Товариство зі своєї сторони намагалося виконати свій обов`язок щодо оформлення права користування земельною ділянкою, на якій була розташована належна йому нерухомість, вчинивши низку дій, результатом яких був підготовлений проєкт рішення Київської міської ради від 21.11.2016 та проєкт рішення Київської міської ради від 30.12.2025, однак, з невідомих причин ці рішення власником земельної ділянки прийняті не були;

- відповідач неухильно сплачував плату за землю за всі роки користування земельною ділянкою;

- ключовою особливістю спірних правовідносин є те, що відсутність договору оренди була зумовлена не неправомірною поведінкою Товариства, а тим, що КМР протягом тривалого часу не було прийнято рішення про передачу земельної ділянки в оренду, незважаючи на існування відповідних проєктів рішень;

- під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на безпосередній вимозі закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту; тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином;

- чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей);

- правомірна поведінка позивача, що двічі (у 2016 році та 2025 році) за час користування земельною ділянкою вчиняв дії, спрямовані на оформлення права оренди, і є тією правовою підставою збереження майна, яка унеможливлює застосування статті 1212 ЦК України;

- у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому;

- з позовної заяви вбачається, що позивач фактично перекладає на відповідача негативні наслідки багаторічної відсутності рішення КМР про передачу земельної ділянки в оренду, хоча, саме КМР є єдиним органом, уповноваженим приймати відповідне рішення;

- сам позивач у позовній заяві визнає, що рішення про передачу земельної ділянки Товариству не приймалося, а питання перебуває на розгляді КМР, зокрема, на підставі проєкту рішення, підготовленого 30.12.2025.

13.08.2026 КМР подала суду відповідь на відзив, в якій заперечила проти доводів Товариства, викладених у відзиві, оскільки:

- власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване; ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна;

- незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою свідчить про втрату позивачем майна, яке в спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування», що є загальновизнаним, у тому числі в практиці визначення Європейського суду з прав людини; навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача в спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею;

- відповідно до положень земельного та податкового законодавства відповідач не може бути платником земельного податку, а тому при розрахунку суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою було використано розмір орендної плати, яку відповідач мав би сплатити за умови оформлення земельних правовідносин в установленому законом порядку;

- земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України з 29.07.2016;

- на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке зареєстровано на праві приватної власності відповідача, що свідчить про безумовне використання земельної ділянки;

- вимоги чинного законодавства покладено на відповідача обов`язок з вирішення питання землекористування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухомий об'єкт, який було придбано на підставі правочину;

- наразі рішення щодо передачі Товарисву спірної земельної ділянки не прийнято;

- навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача в спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею;

- неналежне виконання своїх обов`язків з боку КМР, якщо таке було, не є підставою для звільнення Товариства від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою;

- відповідач протягом 2020-2026 років (і на даний час також) не звертався до суду із захистом свого порушеного права із позовними вимогами про визнання бездіяльності КМР.

18.08.2026 Товариство подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначило, що:

- матеріалами справи підтверджується не ухилення Товариством від оформлення земельних правовідносин, а навпаки вчинення ним послідовних юридично значимих та правомірних дій, спрямованих на їх оформлення;

- не можна механічно ототожнювати факт відсутності укладеного договору оренди з безпідставністю користування земельною ділянкою, не дослідивши обставини, за яких договір не був укладений;

- звернення або незвернення відповідача з окремим позовом до КМР не є юридичною умовою виникнення чи припинення кондикційного зобов`язання та не звільняє позивача від обов`язку довести наявність усіх його елементів;

- після застосування правильних ставок, урахування податкових пільг, фактичних сум сплаченого земельного податку та правильної дати зміни цільового призначення земельної ділянки, загальний розмір можливих безпідставно збережених коштів становить 7 501 004,10 грн, що становить різницю між розміром орендної плати та розміром сплаченого земельного податку (10 234 061,37 грн - 2 733 057,27 грн), а не 9 337 039,79 грн (12 030 631,09 грн - 2 693 591,90 грн);

- навіть за умови висновку суду про наявність підстав для застосування статті 1212 ЦК України заявлений позивачем розрахунок не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується належними письмовими доказами відповідача.

15.09.2026 КМР подало суду пояснення щодо заперечень Товариства.

У підготовче засідання 21.09.2026 з`явився представник позивача; представник відповідача не з`явився.

19.08.2026 представник Товариства Бойко Юлія Олексіївна подала суду заяву про участь останньої у судових засіданнях з розгляду справи №910/9268/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Разом з тим, Бойко Ю.О. 21.09.2026 під час налаштування відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом» (посилання в мережі інтернет https://id.court.gov.ua/) не відповіла на відеовиклик суду.

Крім того, 18.09.2026 представник Товариства Бойко Ю.О. подала суду клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з участю останньої в іншому судовому засіданні, призначеному на 21.09.2026 о 09:10 у справі №302/752/26 у Міжгірському районному суді Закарпатської області.

Представник позивача не заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 177 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з частинами першою - третьою та шостою статті 119 ГПК України судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене Господарський суд міста Києва вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною другою статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Отже, з огляду на першу неявку у підготовче засідання представника відповідача та клопотання останнього, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись статтями 119, 177, 183, 202, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк підготовчого провадження у справі №910/9268/26.

2. Відкласти підготовче засідання з розгляду справи №910/9268/26 на 02.11.26 об 11:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.

3. Копію даної ухвали надіслати відповідачу.

Ухвала набрала законної сили 21.09.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана Марченко