Ухвала суду № 140063147, 25.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2026Справа № 910/12027/26

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДНЕ ЖИТЛО" (04085, місто Київ, вул. Лук`янівська, будинок 65/67) до Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9) та до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ" (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ АЛМАЗОВА, будинок 18/9) про визнання припиненим зобов`язання, стягнення збитків, безпідставно набутих коштів, заборгованості та визнання відсутнім права

В С Т А Н О В И В:

21.09.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДНЕ ЖИТЛО" сформовано позовну заяву до Фонду державного майна України та до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ" про визнання припиненим зобов`язання, стягнення збитків, безпідставно набутих коштів, заборгованості та визнання відсутнім права та була передана 23.09.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 лютого 2022 року між Фондом державного майна України (надалі - Відповідач-1, Орендодавець, ФДМУ), Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідне житло» (надалі - Позивач, Орендар, ТОВ «Гідне житло») та Державним підприємством «Управління справами Фонду державного майна України» (надалі - Відповідач-2, Балансоутримувач, ДП) було укладено Договір № 41 оренди державного нерухомого майна - частини нежитлових приміщень (надалі Договір оренди).

Відповідно до пункту 4.1. Розділу 1 Договору оренди об`єктом оренди є частина нежитлових приміщень площею 3 960 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Лук`янівська, 65/67.

16 червня 2022 року між Державним підприємством «Управління справами Фонду державного майна України» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» укладено договір № 95/2022 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних та інших послуг.

15 липня 2026 року ФДМУ направив на адресу ТОВ «Гідне житло» вимогу про усунення порушень № 10-46-19443.

У зазначеній вимозі ФДМУ, стверджує, що нерухоме майно начебто використовується з порушенням цільового призначення, а також, що згідно з довідкою ДП від 08.05.2026 № 211/ВС, у Орендаря наявна заборгованість перед Балансоутримувачем, що з`явилася в період часу з 01.01.2023 по 08.05.2026 і становить 1 093 249, 62 грн.

Як наслідок, ФДМУ у вимозі від 15.07.2026 необґрунтовано вказує на наявність підстав для дострокового розірвання Договору з ініціативи Орендодавця, а саме:

- сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;

- використання Майна за забороненим цільовим призначенням, визначеним у пункті 7.1. Умов;

- порушення додаткових умов оренди, зазначених у пункті 14 Умов.

З огляду на викладене позивач просить суд:

- визнати припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» перед Державним підприємством «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» в сумі 1 093 249,62 грн. внаслідок заліку зустрічних грошових вимог, здійсненого відповідно до повідомлення про здійснення заліку зустрічних грошових вимог від 24 липня 2026 року;

- стягнути з Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» (Код ЄДРПОУ 39950170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» збитки в розмірі 924 913, 16 грн.;

- стягнути з Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» 140 240,60 грн. безпідставно набутих (збережених) грошових коштів;

- стягнути з Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» 130 087,64 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію;

- визнати відсутнім у Фонду державного майна України та Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» права на одностороннє дострокове припинення Договору № 41 оренди державного нерухомого майна частини нежитлових приміщень від 23.02.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» (Орендар), Фондом державного майна України (Орендодавець) та Державним підприємством «Управління справами Фонду державного майна України» (Балансоутримувач), посвідчений 23.02.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 485, з підстав, вказаних в письмовому повідомленні («Вимога про усунення порушення») Фонду державного майна України № 10-46-19443 від 15.07.2026.

Разом з позовом представником позивача подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яка була передана 23.09.2026 на сектор судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 24.09.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДНЕ ЖИТЛО" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно з ч.2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв`язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов`язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об`єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об`єднано позовні вимоги, зокрема:

- визнати припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» перед Державним підприємством «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» в сумі 1 093 249,62 грн. внаслідок заліку зустрічних грошових вимог, здійсненого відповідно до повідомлення про здійснення заліку зустрічних грошових вимог від 24 липня 2026 року (обгрунтовані тим, що вимоги є зустрічними, так як Балансоутримувач заявляє про наявність заборгованості у ТОВ «Гідне житло» перед ДП, а той час, як ТОВ «Гідне житло» підтверджено наявність реальних майнових збитків, завданих товариству саме Балансоутримувачем; вимоги є однорідними, адже зараховуються вимоги про передачу грошей. При цьому, дозволено зараховувати вимоги, які виникають з різних підстав як в даному випадку договірних та деліктних; строк виконання вимог з відшкодування збитків вважається невстановленим, адже в законодавстві та в Договорі оренди не міститься конкретного строку для відшкодування збитків, завданих Орендарю нереєстрацією податкових накладних. Водночас, відповідно до статті 601 ЦК України та релевантної судової практики, зарахування зустрічних однорідних вимог можливе як для вимог, строк виконання яких є таким, що настав, так і для вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.);

- стягнути з Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» (Код ЄДРПОУ 39950170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» збитки в розмірі 924 913, 16 грн. (обґрунтовані невиконання Балансоутримувачем обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних з огляду на що Позивач був позбавлений можливості включити зазначені в таких податкових накладних суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зменшити на ці суми власні податкові зобов`язання з ПДВ.

Означена суму розрахована як різниця між загальним документально підтвердженим розміром збитків Позивача у розмірі 2 018 162,78 грн. та тією їх частиною, яка була погашена шляхом зарахування 24 липня 2026 року у розмірі 1 093 249,62 грн. та становить 924 913,16 грн.);

- стягнути з Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» 140 240,60 грн. безпідставно набутих (збережених) грошових коштів (обґрунтовані тим що, у лютомуквітні 2025 року Позивач перерахував Балансоутримувачу (за заявою Балансоутримувача у зв`язку з накладенням арештів на рахунки ДП перерахування відбувалося на рахунок ДП «Інститут підготовки кадрів промисловості», відносно якого Балансоутримувач є правонаступником) грошові кошти на загальну суму 140 240,60 грн., зазначивши у призначенні кожного платежу: «Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Без ПДВ», а саме: 25.02.2025 - 41 309,28 грн. (платіжна інструкція № 56); 25.02.2025 - 31 811,83 грн. (платіжна інструкція № 57); 25.03.2025 35 277,84 грн. (платіжна інструкція № 93; 24.04.2025 31 841,65 грн. (платіжна інструкція № 133). Позивач листом від 13.05.2025 № 250513/1 пред`явив вимогу про повернення протягом семи робочих днів усіх отриманих грошових коштів які перераховувалися як безвідсоткова поворотна фінансова допомога» у загальному розмірі 140 240,60 грн. Зазначена вимога Балансоутримувачем не виконана, грошові кошти Позивачу не повернуті та продовжують безпідставно утримуватися Балансоутримувачем);

- стягнути з Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» 130 087,64 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію (обгрунтовані тим, що 15 липня 2026 року між ТОВ «Добробут-Тепло» як Первісним кредитором та ТОВ «ГІДНЕ ЖИТЛО» як Новим кредитором було укладено Договір про відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до пункту 1.1. Договору від 15.07.2026 Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває належне Первісному кредитору право грошової вимоги до ДП «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 39950170 (далі «Боржник») у розмірі 130 087 (сто тридцять тисяч вісімдесят сім) гривень 64 копійки.

Починаючи з 15 липня 2026 року ТОВ «Гідне житло» є кредитором Балансоутримувача за зазначеним грошовим зобов`язанням у розмірі 130 087,64 грн. та набуло право вимагати його виконання безпосередньо на свою користь. При цьому, зміна кредитора не змінює ані підстави виникнення зобов`язання Балансоутримувача, ані його змісту, ані розміру: предметом стягнення залишається непогашена частина вартості теплової енергії, фактично поставлена ТОВ «Добробут-Тепло» та прийнята самим Балансоутримувачем. Таким чином, станом на дату звернення до суду, ДП має перед Позивачем непогашене грошове зобов`язання у розмірі 130 087,64 грн., яке підлягає стягненню на користь ТОВ «Гідне житло»);

- визнати відсутнім у Фонду державного майна України та Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» права на одностороннє дострокове припинення Договору № 41 оренди державного нерухомого майна частини нежитлових приміщень від 23.02.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДНЕ ЖИТЛО» (Орендар), Фондом державного майна України (Орендодавець) та Державним підприємством «Управління справами Фонду державного майна України» (Балансоутримувач), посвідчений 23.02.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 485, з підстав, вказаних в письмовому повідомленні («Вимога про усунення порушення») Фонду державного майна України № 10-46-19443 від 15.07.2026 (виникли на підставі Договору оренди державного нерухомого майна - частини нежитлових приміщень № 41 від 23 лютого 2022 року укладеного між Фондом державного майна України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідне житло» та Державним підприємством «Управління справами Фонду державного майна України»).

Суд наголошує, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні доказами з огляду на предмет позову, а саме: 1) визнання припиненим зобов`язання; 2) стягнення збитків; 3) стягнення безпідставно набутих коштів, заборгованості; 4) визнання відсутнім права.

За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різними предметами та підстав їх виникнення. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо: 1) підстав заліку зустрічних грошових вимог; 2) завданих збитків в розмірі 924 913, 16 грн.; 3) безпідставно набутих (збережених) грошових коштів у загальному розмірі 140 240,60 грн.; 4) заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 130 087,64 грн. за Договором про відступлення права грошової вимоги; визнання відсутнім у Фонду державного майна України та Державного підприємства «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ» права на одностороннє дострокове припинення Договору № 41 оренди державного нерухомого майна частини нежитлових приміщень від 23.02.2022, з підстав, вказаних в письмовому повідомленні («Вимога про усунення порушення») Фонду державного майна України № 10-46-19443 від 15.07.2026.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою, як основна та похідна, їх обґрунтованість підлягає встановленню на підставі різної доказової бази в межах окремого провадження з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №910/4040/20.

Таке об`єднання позовних вимог суперечить статті 173 ГПК України та тягне за собою повернення позовної заяви, оскільки стаття 174 цього кодексу зобов`язує, а не надає суду право повернути позовну заяву, якщо у ній об`єднані вимоги, що не пов`язані між собою. Водночас підстав для застосування положень частини 6 статті 173 ГПК України, судом не встановлено.

Також слід зазначити, що фактичне об`єднання позовних вимог немайнового характеру та майнових вимог, які регулюються різними нормами зокрема ЦК України, а саме 601 ЦК України, 1212 ЦК України, а також Податкового кодексу України ст. 201.10 ст. 201 в межах однієї позовної заяви ускладнить з`ясування судом всіх фактичних обставин справи в межах одного провадження, призведе до розширення предмета доказування та зумовить затягування у часі судового процесу, що сприятиме виникненню ризиків порушення принципу розумності строків розгляду справи, і призведе до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2, частини 2 статті 114 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

За поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори за кожним із спірних договорів, що зумовлює необхідність суду здійснити аналіз змісту окремих умов кожного з спірних договорів з точки зору його правової природи, додатків, встановити обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог щодо періоду прострочення з урахуванням додаткової угоди та специфікацій, наявності обставин, які свідчать про істотність порушення умов договору та підстав для їх розірвання, а також перевірити їх не пов`язаною між собою доказовою базою.

Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вказане вище, на обґрунтоване переконання суду, не сприятиме виконанню завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення належного вирішення судом спору, перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суперечитиме статті 2, 173 ГПК України, а також статті 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод".

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою, як основна та похідна, що свідчить про неможливість об`єднання в одній позовній заяві заявлених позовних вимог.

Таке об`єднання позовних вимог суперечить статті 173 ГПК України та тягне за собою повернення позовної заяви, оскільки стаття 174 цього кодексу зобов`язує, а не надає суду право повернути позовну заяву, якщо у ній об`єднані вимоги, що не пов`язані між собою. Водночас підстав для застосування положень частини 6 статті 173 ГПК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов обґрунтованого висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог не лише суперечитиме приписам статті 173 ГПК України, а й сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті. Вказане не сприятиме ефективному захисту потенційно порушених прав та інтересів позивача, не дасть можливості досягти процесуальної економії, не сприятиме ефективнішому використанню процесуальних засобів, суперечитиме завданням господарського судочинства та принципу пропорційності.

Наведені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постановах від 20.01.2021 у справі №914/2172/20, від 31.08.2021 у справі №910/4093/21, від 17.02.2022 у справі №915/1429/21, від 25.11.2021 у справі №910/6124/21, від 15.06.2023 у справі №911/2836/22.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Таким чином, наведене свідчить про наявність безумовних правових підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів через недотримання у позовній заяви правил об`єднання позовних вимог.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка кореспондується із правовою конструкцією статті 174 ГПК України, дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на недотримання процесуальних вимог частини 1 статті 173 ГПК України, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення вище вказаних обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДНЕ ЖИТЛО" до Фонду державного майна України та до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ" про визнання припиненим зобов`язання, стягнення збитків, безпідставно набутих коштів, заборгованості та визнання відсутнім права підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 173, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДНЕ ЖИТЛО" до Фонду державного майна України та до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ" про визнання припиненим зобов`язання, стягнення збитків, безпідставно набутих коштів, заборгованості та визнання відсутнім права - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення вказаної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до положень статей 254-257 протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Дата підписання: 25.09.2026 року.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ