Рішення № 140063127, 25.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2026Справа № 910/6835/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Укргазвидобування (Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код: 30019775)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазхім Сервіс (Україна, 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 68-Б, літ. А; ідентифікаційний код: 38781431)

про стягнення 446 999,40 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Укргазвидобування (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазхім Сервіс (далі відповідач) про стягнення 446 999,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором надання послуг № 1005/УПГГК/24 від 21.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6835/26, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

15.06.2026 представником відповідача сформовано в системі Електронний суд заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яка 15.06.2026 зареєстрована в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду.

26.06.2026 представником відповідача сформовано в системі Електронний суд відзив на позовну заяву, який 26.06.2026 зареєстрований в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду.

06.07.2026 представником позивача сформовано в системі Електронний суд відповідь на відзив, яка 06.07.2026 зареєстрована в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2026 було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазхім Сервіс про здійснення розгляду справи в загальному позовному провадженні.

13.07.2026 представником відповідача сформовано в системі Електронний суд заперечення на відповідь на відзив, які 13.07.2026 зареєстровані в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс" (далі виконавець) було укладено Договір надання послуг №1005/УПГГК/24 (далі Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується своїми силами, засобами, а також необхідними матеріалами надати послуги з оновлення програмного забезпечення АСК ТП УПВВ Тимофіївка, зазначені в пункті 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити належним чином якісно надані послуги згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування послуг, місце та кількісні характеристики послуг за цим договором визначені в Додатку № 1 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Технічне завдання)", що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.5 Договору результатом надання послуг є оновлене програмне забезпечення та працездатна АСК ТП УПВВ Тимофіївка на нових станціях оператора (2 шт.) та інженера (1 шт.), оформлена виконавча документація, проведене навчання експлуатаційного персоналу по роботі з програмним забезпеченням та передані резервні копії програм (проектів) з наданими необхідними послугами згідно Технічного завдання (Додаток № 1) договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що виконавець за договором зобов`язаний надати послуги замовнику, якість яких відповідає вимогам діючих нормативних документів та чинного законодавства України, що ставляться до послуг такого виду, та умовам цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна ціна (сума) договору визначена в Додатку № 2 "Зведений розрахунок вартості послуг з оновлення програмного забезпечення АСК ТП УПВВ Тимофіївка", що складений на підставі Додатку № 3 "Калькуляція вартості послуг з оновлення програмного забезпечення АСК ТП УПВВ Тимофіївка", що є невід`ємними частинами цього договору, та не може перевищувати 1489998,00 грн, у тому числі ПДВ 248333,00 грн (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 05.05.2025 до Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено строк (термін) надання послуг, а саме початок надання послуг - на підставі Листа-заявки (Замовлення) від замовника; закінчення надання послуг - до 31.12.2025.

Відповідно до п. 5.2 Договору місце надання послуг: 37323, Полтавська область, Миргородський район, с. Плішивець, Тимофіївське ВПГ.

Згідно з п. 5.3 Договору здача-приймання наданих послуг по договору здійснюється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг після їх надання виконавцем. Не пізніше 2-го числа місяця наступного за звітним виконавець направляє на підписання замовнику два примірника актів здачі приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 5.4 Договору замовник протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг зобов`язаний направити виконавцю означений підписаний акт чи обґрунтовану відмову від приймання наданих послуг.

Згідно з п. 5.5 Договору якщо при здачі-прийманні наданих послуг будуть виявлені недоліки (дефекти) та/або неякісно надані послуги, та/або встановлені запасні частини неналежної якості або комплектності, якість яких не відповідає вимогам діючих нормативних документів, технічним умовам та іншим вимогам, передбаченим цим договором та чинним законодавством України, що виникли з вини виконавця або послуги надані не в повному обсязі, замовник не підписує акт здачі-приймання наданих послуг. Сторонами складається та підписується двосторонній акт про наявність недоліків (дефектів) та/або неякісно наданих послуг, та/або встановлених запасних частин неналежної якості або комплектності з переліком виявлених недоліків (дефектів) та/або неякісно наданих послуг, із зазначенням вартості, строку та порядку їх усунення.

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що виконавець протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання акту про наявність недоліків (дефектів) та/або неякісно наданих послуг та/або встановлені запасні частини неналежної якості або комплектності, зобов`язаний направити замовнику означений підписаний акт чи обґрунтовані заперечення.

Пунктом 3 Технічного завдання (Додаток №1) визначено, що послуги передбачають, серед іншого, інсталяцію (встановлення) ліцензійного програмного забезпечення на двох станціях оператора та одній станції інженера (обладнання (станції) надаються замовником), оновлення програмного забезпечення на обладнанні замовника та ін. Пунктом 4.5 Технічного завдання передбачено, що послуги надаються на діючому об`єкті.

30.10.2024 позивач направив на електронну адресу відповідача Лист заявку (Замовлення) №008.1.15-008.1.1-2-1674 про початок надання послуг.

02.01.2025 відповідач направив позивачу лист №01/1 (копія листа додана до позову) з проханням забезпечити умови, за яких виконавець зможе надавати послуги за Договором, а саме: передати в розпорядження спеціалістів виконавця системні блоки робочих станцій, на яких має бути встановлене нове програмне забезпечення, та, враховуючи, що послуги надаються на діючому об`єкті, повідомити про періоди зупинки УПВВ Тимофіївка для можливості проведення робіт.

Листом №008.1.15-008.1.1-2-99 від 22.01.2025 позивач повідомив відповідача, що робочі станції готові до передачі на Тимофіївському ВПГ, а заплановані періоди на ремонт УПВВ Тимофіївського ВПГ в 2025 році: з 08.04.2025 по 10.04.2025 та з 08.10.2025 по 10.10.2025.

Перша зупинка об`єкта для можливості проведення робіт з оновлення програмного забезпечення була перенесена на період з 02.06.2025 по 04.06.2025, про що сторони повідомляли одна одну в листах №01/374 від 21.04.2025, №008.1.15-008.1.1-2-552 від 23.04.2025 та №008.1.15 008.1.1-2-708 від 29.05.2025.

Відповідач звернувся до позивача з листом №01/798 від 02.09.2025 з проханням повідомити про наступний період зупинки УПВВ Тимофіївського ВПГ, на що позивач надав лист №008.1.15-008.1.1-2-1094 від 09.09.2025, у якому повідомив, що зупинка на ремонт запланована з 08.10.2025 по 10.10.2025.

Листом №1/1141 від 05.11.2025 відповідач повідомив позивача про те, що після початку роботи з оновленим операторським інтерфейсом ОС-1 та під час виконання дослідної експлуатації, персоналом замовника було відзначено збільшення часу відгуку інтерфейсу під час виконання маніпуляцій з керування клапанами у ручному режимі. За результатами аналізу встановлено, що застаріле обладнання замовника перешкоджає продуктивній роботі оновленого програмного забезпечення, та було рекомендовано замовнику здійснити перехід на нові комунікаційні плати щоб забезпечити обмін даними по мережі Ethernet, замість обміну по застарілій шині МРІ, яка використовувалась у замовника. Виходячи з цього, виконавець просив замовника забезпечити зупинку об`єкта для можливості завершення надання послуг за Договором.

Листом №008.1.15-008.1.1-2 1549 від 21.11.2025 позивач повідомив відповідача, що до кінця 2025 року (до дати завершення строку надання послуг) зупинок об`єкту не відбудеться.

23.12.2025 позивачеві від відповідача надійшов Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.12.2025 № 397 та Рахунок на оплату від 22.12.2025 № 424 на суму 1489998,00 грн з ПДВ.

29.12.2025, на підставі п. 5.4 Договору, позивач листом від №008.1.15 008.1.1-1-1722 надав обґрунтовану відмову від прийняття послуг, з огляду на виявлені недоліки в послугах та надання послуг не в повному обсязі. Відповідачу було надіслано для підписання двосторонній Акт про наявність недоліків наданих послуг та послуги надані не в повному обсязі. У визначені строки відповідач не надав обґрунтованих заперечень до листа від 29.12.2025 №008.1.15-008.1.1-1-1722.

29.12.2025 відповідач звернувся до позивача з листом №01/1357 та запропонував підписати додаткову угоду про продовження строку надання послуг на період, в який позивач міг би забезпечити планову зупинку об`єкту.

Листом №008.1.15-008.1.1-1-53 від 19.01.2026 позивач повідомив, що періоди зупинки на ремонт УПВВ Тимофіївського ВПГ в 2026 році заплановані з 14.04.2026 по 16.04.2026 та з 20.10.2026 по 22.10.2026, а для укладення додаткової угоди попросив надати документальне підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили необхідність продовження дії Договору та терміну надання послуг.

Висновком Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-61/02-1 від 06.02.2026 засвідчено настання істотної зміни обставин, які впливають на виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, а також рекомендовано сторонам укласти додаткову угоду до Договору та продовжити строк надання послуг.

Позивач відмовився від пролонгації Договору та строку надання послуг.

З огляду на порушення відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного надання послуг, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача штраф (п. 7.3 Договору) у розмірі 297999,60 грн та штраф (п. 7.4 Договору) у розмірі 148999,80 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Сторонами було погоджено обов`язок відповідача надати послуги за Договором у строк до 31.12.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем було надано частину послуг з оновлення програмного забезпечення на об`єкті позивача.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідно до частин 1, 2 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.3 Договору за неякісне надання послуг виконавець сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неякісно наданих послуг із врахуванням ПДВ з подальшим виправленням недоліків неякісно наданих послуг та компенсує замовнику всі витрати та збитки, які виникли у зв`язку з неякісним наданням послуг (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ).

Відповідно до п. 7.4 Договору в разі порушення з вини виконавця строків надання послуг, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості послуг із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення надання послуг (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про фактичну неможливість виконання умов Договору з огляду на дії позивача, які полягали у відмові зупинити об`єкт та надати представникам відповідача доступ до обладнання.

Зі змісту Договору вбачається, що сторони погодили строк надання послуг (з моменту замовлення до 31.12.2025), а також надання послуг на діючому об`єкті.

У свою чергу, Договором не передбачено кількість зупинок об`єкта позивача та період часу, протягом якого відповідачу буде надано доступ до об`єкта.

Так, перше повідомлення про заплановані зупинки об`єкта позивача було здійснене останнім вже після укладення Договору сторонами. Тобто, укладаючи Договір відповідач не знав і не міг знати про об`єктивну неможливість виконання робіт за Договором внаслідок відсутності доступу до об`єкту позивача.

Суд також враховує, що необхідність третьої зупинки об`єкта позивача виникла безпосередньо після проведення другого етапу робіт під час виконання дослідної експлуатації представниками позивача, які відзначили недоліки наданих послуг.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не ухилявся від виконання зобов`язань за Договором та неодноразово звертався до позивача з проханням надати доступ до об`єкта.

Окрім того, відповідач, посилаючись на висновок Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-61/02-1 від 06.02.2026, яким засвідчено настання істотної зміни обставин, звертався до позивача з пропозицією продовжити строк надання послуг.

Натомість позивач відхилив можливість повторного допуску персоналу відповідача на об`єкт, чим фактично унеможливив повне, своєчасне та належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає вини відповідача у неповному виконанні зобов`язань за Договором, а відтак відсутні підстави настання для відповідача негативних наслідків у вигляді сплати неустойки.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі Руїс Торіха проти Іспанії).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 5 363,99 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5 363,99 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.09.2026.

Суддя О.В. Нечай