Рішення № 140061812, 24.09.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/827/26

Провадження № 2/692/709/26

24.09.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 29.10.2019 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4187495, відповідно до умов якого відповідач отримав 4500,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Кредитний договір підписано шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець умови договору виконав в повному обсязі. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №49-МЛ, згідно якого позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 .

Позивач зазначив, що сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором відповідно до виписки з особового рахунку становить 13152,66 грн., з яких:

-4500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту;

-7572,66 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків;

-1080,00 грн. заборгованість по штрафах/пені;

-00,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Позивачем відповідачу було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 26.05.2026 року.

Ухвалою суду відповідачу був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзив та заперечень щодо спрощеного позовного провадження суду не надав.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

29.10.2019 року відповідач ОСОБА_1 заповнив Анкету-заяву на кредит №4187495 на сайті miloan.ua. Відповідно до анкети, позичальник вказав суму кредиту, строк, суму до повернення, складові кредиту, свої анкеті дані. В дані анкеті-заяві зазначений процес оформлення та розгляду заяви №4187495, результати прийняття рішення по заяві №4187495, погоджені умови кредитування по заяві №4187495.

Відповідно до копії кредитного договору №4187495 від 29.10.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства miloan.ua. Відповідно до п.1.2 договору, сума кредиту становить 4500,00 грн., кредит надається загальним строком на 15 днів з 29.10.2019 (п.1.3.). Tepмін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 13.11.2019. Згідно п.1.5.1. комісія за надання кредиту 0,00 грн. Згідно п. 2.1. кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок платіжної картки. Згідно п.1.5.2. проценти за користування кредитом: 6,75 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки фіксований. П.2.3. визначено умови пролонгації. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що вона ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами.

Відповідно до довідки б/н від 10.09.2025 виданою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підтверджується, що ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредиту №4187495 від 29.10.2019 ідентифікований ТОВ «Мілоан», акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L84357, дата 29.10.2019 14:22:18, номер телефону на який відправлено одноразовий ідентифікатор +30968021378.

До даного договору додано графік платежів за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту. Також в матеріалах справи наявна виписка з особового рахунка за кредитним договором №4187495 від 29.10.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно постанов Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі та підписаний позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, а позичальник належним чином виразив своє волевиявлення на укладення кредитного договору, підстав вважати, що зазначений правочин не був укладений або що він не створив для сторін відповідних цивільних прав та обов`язків, судом не встановлено.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

Згідно договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги, згідно якого позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 . До даного договору додано акт приймання-передачі реєстру боржників. З витягу з реєстру боржників вбачається, що під №1437 значиться боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості за кредитним договором №4187495 від 29.10.2019 складає 13152,66 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача за кредитним договором №4187495 від 29.10.2019 року підтверджується доданим до позову договором факторингу та реєстром боржників.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором №4187495 від 29.10.2019 р., складає 13152,66 грн., з яких:

-4500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту;

-7572,66 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків;

-1080,00 грн. заборгованість по штрафах/пені;

-00,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Отримання відповідачем кредитних коштів за даним кредитним договором підтверджується платіжним дорученням 2789200 від 29.10.2019 року, де зазначено платником ТОВ «Мілоан», отримувачем: ОСОБА_1 , сума: 4500,00 грн., призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 4187495.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував.

Стосовно заборгованості за відсотками за користування кредитом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та в Постанові КГС ВС від 25.07.2023 № 910/19891/20 вказано, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Згідно кредитного договору останній день строку кредитування є 13.11.2019 р., тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 13.11.2019. П.2.3 договору передбачена пролонгація строку кредитування. Відповідно до п.п.2.3.1 позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14 правил підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5 договору.

Матеріали справи не містять відомостей про вчинення відповідачем дій, з метою продовження строку кредитування, які передбачені п.2.3. Таким чином, суд вважає, що позивач не додав до матеріалів докази на підтвердження того, що відповідачем здійснювались дії щодо продовження строку кредиту, а тому відповідно до умов кредитного кредит був наданий строком до 13.11.2019. Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші додаткові угоди, якими передбачалося б продовження строку користування кредитом.

Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості про щоденні нарахування за кредитним договором виданого первинним кредитором ТОВ «Мілоан» нарахування процентів за кредитним договором здійснювалися до 22.03.2020 року та відповідно в порядку визначеному п.1.6. та 2.2.3. договору.

А тому суд вважає, що наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості по вказаному договору, таким, що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому не бере його до уваги як належний та допустимий доказ.

При визначенні розміру відсотків за користування кредитом, суд бере до уваги, що кредит надано строком на 15 днів (п.1.3). Розмір процентів передбачений п.1.5.2. та п.1.6., відповідно до яких передбачені проценти за користування кредитом: 6,75 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3. Враховуючи суму наданого кредиту в розмірі 4500,00 грн. та 0,01 відсотків в день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (відповідно до п.1.5.2.), то сума нарахованих відсотків становить (4500,00 грн.?0,01%)?15 днів = 6,75 грн.

Водночас, відповідно до наданої відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4187495, відповідачем 19.11.2019, 04.12.2019, 16.12.2019, 16.12.2019, 23.12.2019, 28.12.2019, 08.01.2020 та 15.01.2020 року здійснено платежі в рахунок сплати процентів та комісії за управління та обслуговування кредиту на загальну суму 6252,24 грн. Оскільки сплату комісії за управління та обслуговування кредиту не передбачено в кредитному договорі (становить 0 грн. згідно п.1.5.1 договору), сплачені відповідачем у рахунок такої комісії кошти в сумі 4410,00 грн. та кошти сплачені в рахунок погашення заборгованості за процентами в сумі 1842,24 грн. підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами. Враховуючи, що розмір заборгованості за процентами який підлягає стягнення складає 6,75 грн. то решту сплачених коштів необхідно зарахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту (6245,49 грн. - 4500,00 грн. = 1745,49 грн.).

Таким чином, станом на дату проведення розрахунку заборгованість відповідача за основною сумою кредиту та процентами відсутня, а сплачені ним кошти перевищують розмір належних до сплати платежів на 1745,49 грн.

Суд також зазначає, що нарахований штраф у сумі 1080,00 грн. не підлягає стягненню, так як відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням проведеного судом перерахунку та зарахування здійснених відповідачем платежів у рахунок погашення заборгованості за процентами та основною сумою кредиту, суд встановив, що заборгованість відповідача за кредитним договором відсутня, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення шляхом падання апеляційної скарги через суд апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий