Ухвала суду № 140061580, 16.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22089/26

1-кс/569/7523/26

УХВАЛА

16 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 369-2КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, в умовах воєнного стану, користуючись набутими соціальними та професійними зв`язками в суспільстві, у період з кінця липня 2026 року по 14.09.2026 року, висловив прохання ОСОБА_10 надати йому та третій особі неправомірну вигоду в сумі 16 (шістнадцять) тис доларів США та 14.09.2026 одержав від нього першу частину неправомірної вигоди в сумі 11 (одинадцять) тис доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема посадових осіб одного з ІНФОРМАЦІЯ_2 який наділений правом на прийняття рішень про відстрочку від призову на військову службу у Збройних Силах України, зняття військовозобов`язаних з розшуку, як осіб, які ухиляються від призову за мобілізацією до Збройних Сил України у період дії правового режиму воєнного стану, а також внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відносно ОСОБА_10 , а також працевлаштування останнього в одній з невстановлених установ області з подальшим бронюванням.

Так, під час зустрічі, яка мала місце в кінці липня - на початку серпня 2026 року, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 дізнався про намір ОСОБА_10 вжити заходів з метою зняття його з розшуку в органах ІНФОРМАЦІЯ_2 та у подальшому працевлаштуватися з подальшим бронюванням з метою отримання відстрочки від мобілізації до Збройних Сил України.

У зв`язку з цим в ОСОБА_5 виник умисел на отримання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вирішення питання щодо зняття його з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 працевлаштування з бронюванням ОСОБА_10 шляхом здійснення впливу на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами органів ІНФОРМАЦІЯ_2 та за вирішення питання про працевлаштування в одній з невстановлених установ Рівненської області. На виконання вказаного умислу, у зазначений період часу ОСОБА_9 вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою вчинення умисного корупційного кримінального правопорушення.

У ході особистих зустрічей та телефонних розмов за допомогою месенджера «WhatsApp», які відбувались в період з 12.08.2026 по 11.09.2026 включно, ОСОБА_9 повідомляв ОСОБА_10 , що вищевказану проблему краще вирішувати через нього, оскільки останній має знайомства у відповідних державних установах, забезпечить йому працевлаштування, що буде підставою для відстрочки від призову під час дії мобілізації на території України для ОСОБА_10 та попередньо вирішить питання щодо зняття його з розшуку в органах ІНФОРМАЦІЯ_2

У вказаний період часу ОСОБА_9 за допомогою месенджера «WhatsApp», а також в ході особистих зустрічей висловлював прохання ОСОБА_10 надати йому та третій особі неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема грошові кошти в сумі до 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США, з яких перша частина в сумі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, яка включає вплив на прийняття рішення службовими особами органів ІНФОРМАЦІЯ_2 про зняття останнього з розшуку та вирішення питання про працевлаштування в одній з невстановлених установ та друга частина в сумі 5000 (п`ять) доларів США - після прийняття на роботу та бронювання.

У цей же період ОСОБА_10 ,на виконання вказівки ОСОБА_5 , через месенджер «WhatsApp» надіслав останньому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 фото його особистих документів, а саме: о 15 годині 33 хвилин 25.08.2026 - витягу з додатку «Резерв+» та о 20 годині 08 хвилин 10.09.2026 - власного паспорта громадянина України, ідентифікаційний код з метою зняття з розшуку в органах ІНФОРМАЦІЯ_2 та оформлення документів з працевлаштування в одній з невстановлених досудовим розслідуванням установ.

З метою реалізації злочинного умислу на отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, 11.09.2026 ОСОБА_9 , з власного мобільного телефону через месенджер «WhatsApp», підтвердив та висловив ОСОБА_10 прохання передати для нього та третьої особи неправомірну вигоду в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США, з яких першу частину в сумі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, з яких 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів США за вплив на прийняття рішення службовими особами органів ІНФОРМАЦІЯ_2 про зняття останнього з розшуку як військовозобов`язаної особи та 7500 (сім тисяч п`ятсот) доларів США - за прийняття рішення про працевлаштування ОСОБА_10 в одній з невстановлених установ та другу частину коштів в сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США передати після прийняття на роботу та бронювання.

Також, у ході даної розмови ОСОБА_9 зазначив, що процес оформлення вказаних документів буде розпочато після передачі ОСОБА_10 усіх грошових коштів від раніше оговореної суми. Першу частину коштів ОСОБА_9 висловив намір отримати 14.09.2026.

У подальшому, продовжуючи протиправну діяльність, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану та спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив сукупність дій, направлених на досягнення свого злочинного наміру до кінця, а саме: близько 16 годині 20 хвилин 14.09.2026, перебуваючи в салоні транспортному засобі марки Renault ZOE, державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився на паркові магазину «АТБ» по вул.Клеванська, 1, с. Зоря Рівненського району Рівненської області, у ході спілкування з ОСОБА_10 підтвердив реальність та спроможність свого впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема посадових осіб одного з органів ІНФОРМАЦІЯ_2, а також забезпечення працевлаштування останнього в одній з невстановлених установ Рівненської області, що надасть підстави для відстрочки його від призову під час дії мобілізації на території України та в подальшому, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_10 раніше обумовлену ним першу частину неправомірної вигоди для себе та третьої особи у розмірі 11000 (одинадцять тисяч)доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на вказану дату становило 490 0311 грн, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

14.09.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

15.09.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України

Разом з тим, на підставі ч.1 ст.177 КПК України, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, а саме, необхідністю запобігти спробам останнього: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Обґрунтування ризику: переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, а саме: підозрюваний ОСОБА_9 з моменту повідомлення йому про підозру, усвідомлює реальність покарання за вчинений, злочин, санкція якого передбачає позбавленням волі на строк до 5 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - наявність цього ризику обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні не проведено увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, не встановлено усіх обставин та не вилучено усіх документів, що мають значення для досудового розслідування, в даному кримінальному провадженні всі докази, в тому числі речові, ще не встановлені і відповідно не дослідженні.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні - підозрюваний, будучи обізнаний про коло осіб кому відомо, чи може бути відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, в тому числі свідка ОСОБА_10 , останній шляхом умовлянь, вчинення тиску та /або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою, серед іншого, зміни показань, як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді, про обставини провадження

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - наявність соціальних зв`язків ОСОБА_5 серед працівників правоохоронних органів та у суспільстві, отриманих за час роботи у різних лікувальних установах, де отримав велику базу вдячних, впливових пацієнтів, службових та посадових осіб підприємств, установ, організацій, обізнаність про форми та методи роботи правоохоронних органів, може бути використано для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі шляхом зловживання іншими особами, причетними до протиправної діяльності, на його прохання зв`язками, набутими під час діяльності

При з`ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаного кримінального правопорушення; вік та стан здоров`я підозрюваного, який являється працездатним.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що СУ ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026180000000068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 369-2КК України.

14.09.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

15.09.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також за статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частинами 4, 5 статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається розмір застави -від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_5 з урахуванням наявних ризиків, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку такого, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Суд приймає до уваги також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

При цьому, внаслідок існування ризиків суд вважає необхідним покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров`я; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 194, 196, 315, 372, 532 КПК, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Радивилів, Рівненської області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , одруженому, працюючому, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді застави - двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 ( шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.11.2026 року включно.

Звільнити з-під варти ОСОБА_5 в залі суду негайно.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11