Ухвала суду № 140060803, 24.09.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/472/26

Номер провадження 2/948/488/26

24.09.2026

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Тимофєєвої Г.Л.,

з участю секретаря судового засідання - Порохні І.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ :

20 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Машівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором№ 555630-КС-004 про надання кредиту від 07.10.2025 у розмірі 254250,00 грн та сплачений судовий збір.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 26.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.91).

16.06.2026 до Машівського районного суду Полтавської області від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі в зв`язку з тим, що він є військовослужбовцем та призваний 01.03.2022 за мобілізацією, що унеможливлює його повноцінну участь у розгляді справи та користуванні своїми процесуальними правами повною мірою (а.с.111-122, 124-134).

16.06.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на позовних вимогах, просив їх задовольнити в повному обсязі, а також заперечував проти клопотання про зупинення провадження по справі, у зв`язку з проходженням відповідачем військової служби (а.с.135-158).

Розглядаючи клопотання відповідача щодо зупинення провадження по справі, суд 10.07.2026 постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.08.2026, а 13.08.2026 - про відкладення розгляду справи на 24.09.2026, у зв`язку з витребуванням документів щодо перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України (а.с. 170-171, 185-186).

15.09.2026 до на електронну адресу суду, а 18.09.2026 до суду надійшла інформація з військової частини НОМЕР_1 , де повідомлено, що ОСОБА_1 станом на 14.09.2026 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.201-205).

У судове засідання 24.09.2026 представник позивача не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника банку (а.с.10).

Відповідач у судове засідання не з`явився, повістку не отримав, поштовий конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній» (а.с.195-196).

Разом з тим, 22.09.2026 на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності (а.с.206-207).

Розглядаючи клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, суд зазначає таке.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на території Українивведено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває і на даний час.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 визначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні такої конструкції була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов`язок, пов`язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.

За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що змоменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке. Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

Належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі військовий квиток, наказ командира тощо.

Відповідно до витягу з наказу №239 від 15.08.2024 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 15.08.2024 прийняв справи і посаду та приступив до виконання службових обов`язків (а.с.204).

Інформацією військової частини НОМЕР_1 №1853/11152 від 15.09.2026 підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 14.09.2026 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.203).

Отже, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача від 16.06.2026 необхідно задовольнити та зупинити провадження по справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції під час дії воєнного стану в Україні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 253, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Провадження у цивільній справі 948/472/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзупинити до припинення, у тому числі призупинення, перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені н воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції під час дії воєнного стану в Україні.

Зобов`язати сторони повідомити Машівський районний суд Полтавської області про припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повідомити суд про припинення або призупинення перебування на військовій службі під час дії воєнного стану в Україні протягом 3 днів з моменту настання такого.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за їх клопотанням або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Г.Л. Тимофєєва