Рішення № 140060565, 17.09.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/1436/26

Провадження №2/534/717/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі головуючої судді Комарової Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Калініної А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 564536-КС-001 про надання кредиту від 31.10.2025 року в сумі 13 610 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що 31.10.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладено Договір № 564536-КС-001 про надання кредиту. Позивач направив оферту, яку відповідачка акцептувала шляхом направлення одноразового ідентифікатора UA-8695, надісланого на номер телефону НОМЕР_1 . Позивач перерахував кредитні кошти в сумі 5 000 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 .

Відповідно до умов Договору та Правил надання коштів у позику, процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом. Відповідачка частково сплатила 540 грн, проте зобов`язання виконала неналежним чином, унаслідок чого станом на 05.05.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 13 610 грн, яка складається з: прострочених платежів по тілу кредиту 5 000 грн; прострочених платежів по процентах 5 110 грн; заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 2 500 грн; прострочених платежів за комісією 1 000 грн; заборгованості по штрафах 0 грн.

Позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувати у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, що становить банківську таємницю.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, проте не подали клопотань про виклик чи розгляд справи за їх участю.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розгляд справи провести без їх участі, позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач була повідомлена у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надходило, доказів погашення заборгованості чи заперечень проти позову не надано.

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачем, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі письмових доказів, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 31.10.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 564536-КС-001 про надання кредиту в електронній формі.

Позивач направив Відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір, яку Відповідач акцептував шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-8695, надісланого на номер телефону НОМЕР_1 , що відповідає ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», та підтверджується судовою практикою Верховного Суду (справи № 524/5556/19 від 12.01.2021, № 127/33824/19 від 07.10.2020). Підписана анкета клієнта засвідчує свідоме подання Відповідачем заяви на отримання кредиту.

Позичальник зазначив номер карткового рахунку НОМЕР_2 в своїх реквізитах, як номер електронного платіжного засобу.

Укладення договору в електронній формі відповідає ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Анкета клієнта та візуальна форма послідовності дій клієнта додатково підтверджують, що Відповідач свідомо подав заявку на кредит через інформаційно-телекомунікаційну систему Позивача.

Таким чином, суд вважає факт укладення договору між сторонами доведеним.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду підтвердив емісію банківської картки № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та надав виписку про рух коштів за період з 31.10.2025 по 20.02.2026.

Відповідач здійснила часткові платежі на загальну суму 540 грн, що підтверджується матеріалами справи. Такі дії є конклюдентними і свідчать про визнання договору та боргу (п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; постанови Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц).

Відповідно до п. 1 Договору, Позивач виконав свої зобов`язання, надавши кредит на умовах строковості, поворотності та платності. Згідно з умовами Договору та Правилами надання коштів у позику, Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів (п. 2, 3 Договору).

Позивач надав розрахунок заборгованості та довідку про стан заборгованості, які підтверджують, що станом на 05.05.2026 Відповідач не виконав зобов`язань, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 13 610 грн.

Позивач не нараховував проценти після закінчення строку дії договору, що підтверджується матеріалами справи.

Відсутність повної сплати заборгованості свідчить про невиконання зобов`язань.

Слід зазначити, що нарахування відсотків за користування кредитом та одночасне нарахування відсотків за ч. 2 ст. 625 ЦК України не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Так, право на одержання від позичальника процентів від суми позики передбачено нормами ст. 1048 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові від 18 березня 2020 року, справа № 902/417/18, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховувалися до пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, після цього такі відсотки не нараховувалися.

Отже, беручи до уваги період нарахування вказаних відсотків по ст. 625 ЦК України, які нараховувались в період дії кредитних зобов`язань, до звернення позикодавця до позичальника з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, які в свою чергу нараховувались одночасно з відсотками за користування кредитом, тому вимоги позивача в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України в сумі 2 500 грн не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України, невиконання зобов`язань у встановлений строк є порушенням, за яке боржник несе відповідальність.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник повинен повернути кошти у строк та порядку, визначених договором. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається (ст. 525 ЦК України). Паспорт споживчого кредиту містить усі істотні умови кредиту, що відповідає вимогам законодавства.

Оскільки Відповідач не виконав зобов`язань в частині тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 84, 141, 274, 276, 279 ЦПК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 564536-КС-001 від 31.10.2025 в розмірі 11 110 грн (одинадцять тисяч сто десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 173 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Ю. Комарова