Рішення № 140059929, 16.09.2026, Тетіївський районний суд Київської області

16.09.2026 Провадження по справі № 2/940/645/26

Справа № 940/891/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Товариство з обмеженою відповідальністю «П`ятигори», про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, поділ в натурі земельної ділянки,

встановив:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Столярчука В.М. звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить:

1) В порядку поділу майна в натурі виділити їй у власність земельну ділянку площею 1,4149 га, що відповідає 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3224685300:04:023:0006, площею 2,8297 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, згідно схеми розподілу земельної ділянки, що виготовлена ПП «ЗЕМЛЯ», та затверджена сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 ;

2) В порядку поділу майна в натурі виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,4148 га, що відповідає 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3224685300:04:023:0006, площею 2,8297 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, згідно схеми розподілу земельної ділянки, що виготовлена ПП «ЗЕМЛЯ», та затверджена сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 ;

3) Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 2,8297 га, кадастровий номер 3224685300:04:023:0006, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, між нею та ОСОБА_2 ;

4) Стягнути з відповідачки на її користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала 1/2 частку земельної ділянки площею 2,8297 га, кадастровий номер 3224685300:04:023:0006, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.12.2017. Іншу частину (1/2 частку) цієї земельної ділянки успадкувала відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.12.2017.

Позивачка неодноразово усно так і письмово зверталася до відповідачки з проханням розподілу даної земельної ділянки в натурі, мотивуючи своє звернення тим, що без згоди іншого співвласника не може вчиняти щодо своєї частки земельної ділянки жодних дій. Зокрема, 13.04.2026, позивачкою на адресу відповідачки було надіслано лист щодо досудового врегулювання спору щодо поділу спільної часткової власності. Однак, відповідь позивачці від відповідачки так і не надійшла.

Крім того зазначено, що відповідно до договору оренди землі № 991 від 05.03.2019 позивачка передала в оренду 1/2 частку зазначеної земельної ділянки орендарю ТОВ «П`ятигори» строком на 7 років з правом пролонгації. 06.03.2026 термін договору оренди землі № 991 від 05.03.2019 закінчився. Позивачкою направлялись листи ТОВ «П`ятигори» з проєктом додаткової угоди про розірвання вищезазначеного договору оренди землі. Однак, на момент написання позову відповідь від ТОВ «П`ятигори» так і не надійшла.

У зв`язку з тим, що добровільно, а ні відповідачка, а ні ТОВ «П`ятигори» не надають своїх дозволів на поділ в натурі земельної ділянки, позивачка звернулася за захистом своїх порушених прав з позовом до суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 08.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 10.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка та її представник адвокат Столярчук В.М. не прибули. Водночас представник позивачки надав до суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи за його відсутності та позивачки, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятигори» у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 успадкували по 1/2 частці земельної ділянки загальною площею 2,8297 га, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224685300:04:023:0006, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 21.12.2017, посвідченими державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г., зареєстровано в реєстрі за №1-1839, №1-1837 (а. с. 35, 38).

Згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 21.12.2017, земельна ділянка площею 2,8297 га, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224685300:04:023:0006, знаходиться у спільній частковій власності (по 1/2 частці) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 36-37, 39-40).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.05.2019 № 165300752, на підставі договору оренди землі № 991 від 05.03.2019 ОСОБА_1 передала в оренду 1/2 частку земельної ділянки площею 2,8297 га, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224685300:04:023:0006, орендарю ТОВ «П`ятигори» строком на 7 років з правом пролонгації (а. с. 52-53).

Із схеми розподілу земельної ділянки, виготовленої ПП «Земля», та затвердженої сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 , встановлено можливість поділу земельної ділянки, кадастровий номер 3224685300:04:023:0006, таким чином: ділянка № НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) - 1,4149 га, ділянка № НОМЕР_2 ( ОСОБА_2 ) - 1,4148 га (а. с. 41).

На підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивачкою надані копії листів, надісланих відповідачці ОСОБА_2 та ТОВ «П`ятигори» (а. с. 18, 19, 25, 26, 27, 28, 29, 43-44, 45, 46-47).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 319, 321 ЦК України, згідно з якими власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які порушують його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними.

При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.

При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.

Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 29.05.2021 у справі № 501/2148/17.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, судом встановлено, що спірна земельна ділянка належить сторонам на праві спільної часткової власності, а саме по 1/2 частці кожному.

Однак, позивачка позбавлена можливостівільно розпоряджатися своєю часткою земельної ділянки, оскільки, як зазначено у позові, між позивачкою та відповідачкою не досягнуто домовленостей щодо поділу земельної ділянки в натурі.

Між тим, суд враховує позицію відповідачки, яка в позасудовому порядкуне виявила бажання здійснити поділ земельної ділянки в натурі, разом з тим до суду надала заяву про визнання позову.

Крім того, суд зазначає, що поділ зазначеної земельної ділянки технічно можливий, що встановлено схемою розподілу земельної ділянки, виготовленої ПП «Земля», та затвердженої сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 .

Запропонований варіант поділу в цілому відповідає розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, площі земельної ділянки, забезпечує вільне користування кожним зі співвласників належним йому майном, а також відповідає інтересам сторін і не порушує їхніх прав.

Водночас матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що зазначену земельну ділянку не можливо виділити в натурі, а також, що зазначений поділ порушує права та інтереси інших осіб, зокрема, третьої особи ТОВ «П`ятигори».

Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, визнання відповідачкою позову, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачкою та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 3194,88 гривень підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 15, 16, 319, 321, 356, 358, 364, 367 Цивільного кодексу України, статтями 86, 88, 152 Земельного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Товариство з обмеженою відповідальністю «П`ятигори», про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, поділ в натурі земельної ділянки - задовольнити.

В порядку поділу майна в натурі виділити у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , земельну ділянку площею 1,4149 га, що відповідає 1/2 частці земельної ділянки з кадастровим номером 3224685300:04:023:0006, площею 2,8297 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, згідно схеми розподілу земельної ділянки, що виготовлена ПП «ЗЕМЛЯ» (код ЄДРПОУ32573200), та затверджена сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 .

В порядку поділу майна в натурі виділити у власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , земельну ділянку площею 1,4148 га, що відповідає 1/2 частці земельної ділянки з кадастровим номером 3224685300:04:023:0006, площею 2,8297 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, згідно схеми розподілу земельної ділянки, що виготовлена ПП «ЗЕМЛЯ» (код ЄДРПОУ 32573200), та затверджена сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 .

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 2,8297 га, кадастровий номер 3224685300:04:023:0006, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території П`ятигірської сільської ради Білоцерківського району Київської області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 3194 (три тисячі сто дев`яносто чотири) гривні 88 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 25 вересня 2026 року.

Суддя С.В.МАНДЗЮК