Ухвала суду № 140059788, 18.09.2026, Миронівський районний суд Київської області

18.09.2026

Єдиний унікальний № 371/1833/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

18 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1833/26

Провадження № 1-кс/371/261/26

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026111220000220, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2026 року за частиною четвертою статті 185 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

Клопотання подано слідчому судді 18 вересня 2026 року.

Підтвердженням вручення копії клопотання та доданих до нього документів підозрюваному є розписка про їх отримання о 13 годині 00 хвилин 18 вересня 2026 року.

Підозрюваного доставлено до суду в супроводі працівників поліції. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 17 вересня 2026 року ОСОБА_4 затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку статті 208 КПК України 17 вересня 2026 року о 16 год 20 хв.

За обставинами кримінального правопорушення, викладеними у клопотанні, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану. Наявні ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, вказав, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, вказав, що не буде переховуватися та за кожною вимогою буде з`являтися до слідчого та суду. Зазначив, що грошових коштів для внесення застави не має.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 також просив застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід домашній арешт, оскільки клопотання є необґрунтованим. При вчиненні крадіжки грошових коштів підозрюваний не мав злого умислу.

Оцінка змісту клопотання, наданих матеріалів та доводи учасників судового провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно з частиною першою статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у статті 177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

17 вересня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111220000220 внесені відомості про кримінальне провадження за фактом таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення частина четверта статті 185 КК України. Ці обставини підтверджені даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За встановленими обставинами кримінального правопорушення, 16 вересня 2026 року приблизно о 19 годині 20 хвилин особа, яка ймовірно є причетною до вчинення кримінального правопорушення, шляхом вільногго доступу, оскільки мала ключ від вхідних дверей, потрапила до приміщенні магазину «Все по 100» за адресою: вулиця Перемоги, 11-А, місто Миронівка Обухівського району Київської області. Перебуваючи у приміщенні магазину, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, ця особа таємно викрала зі столу грошові кошти в сумі 44 600 гривень, які належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 . З викраденими коштами особа покинула місце вчинення кримінального правопорушення, та розпорядилася викраденим на власний розсуд, чим спричинила потерпілому майнової шкоди на вказану суму.

За підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення було затримано ОСОБА_4 , що підтверджується даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 17 вересня 2026 року.

17 вересня 2026 року під час проведення огляду за адресою: вулиця Перемоги 2-6, місто Миронівка Обухівського району Київської, підозрюваний добровільно видав працівникам поліції ключ від магазину «Все по 100», грошові кошти різними купюрами в загальній сумі 15 436 гривень та інші предмети, які набули статусу речових доказів у кримінальному провадженні.

18 вересня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.

На підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення, слідчим до клопотання додано копії: протоколу прийняття заяви про кримінальне равопорушення та іншу подію від 17 вересня 2026 року, рапорту помічника чергового ВП №2 Обухівського РУП ГУНАП в Київській області від 17 вересня 2026 року, протоколу допиту потерпілого від 17 вересня 2026 року, заяви ОСОБА_7 про добровільну згоду на огляд приміщення готелю від 17 вересня 2026 року, заяви ОСОБА_4 про добровільну видачу матеріальних об`єктів від 17 вересня 2026 року, протоколу огляду предмета від 17 вересня 2026 року, заяви ОСОБА_6 про добровільну згоду на огляд приміщення магазину від 17 вересня 2026 року, протоколу огляду місця події від 17 вересня 2026 року, протоколів допиту свідка від 17 вересня 2026 року, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17 вересня 2026 року, протоколу допиту підозрюваного від 17 вересня 2026 року, повідомлення про підозру від 18 вересня 2026 року.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає таке.

За частиною четвертою статті 185 КК України настає кримінальна відповідальність за крадіжку, вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Оцінивши надані та оцінені в судовому засіданні докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 КК України.

Мотиви прокурора та дані наданих матеріалів кримінального провадження свідчать про наявність переконливих фактів, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення вірогідною.

Попередня правова оцінка зібраних на момент подання клопотання про застосування запобіжного заходу доказів сторони обвинувачення вказує на ті обставини, що підозра за частиною четвертою статті 185 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень.

Мотиви слідчого судді щодо ризиків є наступними.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо існування вказаних прокурором ризиків слідчий суддя зазначає таке.

Ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що він набув статусу підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину. Тяжкість покарання сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Поряд з цим небезпеку переховування від органів досудового розслідування та суду не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання. Ризик переховування визначається з урахуванням низки чинників, які можуть підтвердити наявність небезпеки, як-от: моральні якості та репутація підозрюваного, який має статус військовослужбовця, наявні відомості, що він є особою, яка самовільно залишила місце проходження служби.

Слідчий суддя не виключає можливості виїзду підозрюваного на тимчасово окуповану територію України, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 на час розгляду клопотання є особою раніше не судимою, проте не має постійної роботи, доходу, засобів до існування та місця проживання, за місцем служби характеризується як такий, що за час проходження служби зарекомендуав себе з негативної сторони: свою роботу виконує із порушенням термінів, складніші завдання потребують втручання прямих командирів, результати діяльності практично завжди потребують виправлень, схильний до порушення військової дисципліни. Крім того, є підстави вважати, що на даний час він ймовірно переховується від органів військового правопорядку.

Ці обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Наведені прокурором ризики є достатньо вірогідними. На підтвердження ризиків до клопотання додано копії письмових документів : вимоги УІП ГУНП в Київській області від 17 вереня 2026 року, довідки-доповіді по факту самовільного залишення частини військовослужбовцем, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07 квітня 2025 року, характеристики командира НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання.

З огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, та наявність декількох ризиків, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним.

Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_4 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів та вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків і не запобігатиме існуючим ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України. Покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк до від п`яти до восьми років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до статті 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує наступні обставини: вагомість наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; вік підозрюваного - 36 років, його статус військовослужбовця та негативна репутація за місцем служби.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Отже, зважаючи на положення пункту четвертого частини другої статті 183 КПК України, до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При розгляді клопотання встановлено, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам. На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків.

Тому, наявні підстави для застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини першої другої статті 197 КПК України).

Зважаючи на встановлені судом ризики, строк тримання під вартою має бути визначений у 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з пунктом другим частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , заставу необхідно визначити у розмірі п`ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ним покладених обов`язків.

За частиною сьомою статті 183 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обов`язки, визначені пунктами 2, 3, 4, 8 частини п`ятої статті 194 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026111220000220, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2026 року за частиною четвертою статті 185 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 , адреса місця перебування: будинок під номером АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 17 вересня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 15 листопада 2026 року.

Визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області UA768201720355259001000018661, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 та суду та покласти на нього наступні обов`язки, визначені пунктами 2, 3, 4, 8 частини п`ятої статті 194 КПК України:

Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання,

Не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживатиме на час внесення застави, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

Утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

Здати на зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 15 листопада 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обовязків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України, та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1